Постанова

від 21.05.2012 по справі 5006/14/52/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.05.2012 р. справа №5006/14/52/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіна Н.О. Зубченко І.В., Бойченко К.І. за участю представників: від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Станко груп», м. Ясинувата на рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2012р. у справі№5006/14/52/2012 (суддя Левшина Г.В.) за позовомПриватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», м. Сєвєродонецьк доТовариства з обмеженою відповідальністю «Станко груп», м. Ясинувата простягнення 26209,56грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватним акціонерним товариством «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», м. Сєвєродонецьк заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станко груп», м. Ясинувата про стягнення 26209,56грн., з яких: 16554,99грн. - заборгованість та 9654,57грн. -штраф.

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.04.2012р. позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», м. Сєвєродонецьк задоволені, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Станко груп», м. Ясинувата заборгованість в сумі 16554,99грн., штраф в сумі 9654,57грн. та судовий збір в сумі 1609,50грн.

Рішення мотивоване тим, що на виконання умов договору № ПФ26СН-18/29-09 від 29.09.2011р. позивачем було поставлено відповідачу товар, проте отриманий відповідачем товар у повному обсязі не оплачений, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Станко груп», м. Ясинувата, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права, яке не відповідає вимогам діючого законодавства України, що порушує законні права та охоронювані законом інтереси відповідача.

Зокрема, вказує на те, що всупереч вимогам ст. 64 ГПК України суд несвоєчасно надіслав відповідачу ухвалу про порушення справи, що порушило право відповідача на захист у судовому засіданні, а саме відповідач не мав можливості надати відзив на позов. Вказане призвело до того, що відповідач не мав можливості спростувати факт отримання позивачем товару на спірну суму.

Позивач та відповідач явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомленні належним чином.

Неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів" та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.09.2011р. між Приватним акціонерним товариством «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», м. Сєвєродонецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Станко груп»був підписаний договір поставки №ПФ26СН-18/29-09, згідно з умовами якого відповідач (постачальник) зобов'язався поставити у власність позивача (покупця), а покупець прийняти та оплатити пиломатеріали (дошка, брус та інший пиломатеріал -далі товар) у відповідності з вимогами даного договору.

Відповідно до приписів п.1.2 договору об'єми, асортимент, строки поставки, ціна та умови транспортування товару визначаються додатково та оформлюються відповідними специфікаціями до договору, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.4 договору поставки №ПФ26СН-18/29-09 від 29.09.2011р. передбачено, що сума договору за специфікацією №1 складає -82970,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 13828,34 грн.

Пунктами 2.1, 2.2 договору поставки №ПФ26СН-18/29-09 від 29.09.2011р. встановлено, що оплата проводиться в національній валюті України шляхом перерахування 50% передплати на розрахунковий рахунок постачальника за кожну партію товару. Решта 50% оплати покупець зобов'язується сплатити шляхом переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 5-ти банківських днів з моменту поставки партії товару на склад покупця, згідно до рахунків постачальника за фактично відвантажений товар.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Станко груп", відповідно до умов договору, було виставлено позивачу до сплати рахунок №СФ-0106 від 05.10.2011р. на суму 82729,82 грн.

Судом встановлено, що позивачем на рахунок відповідача здійснена попередня оплата згідно договору поставки №ПФ26СН-18/29-09 від 29.09.2011р. та рахунку №СФ-0106 від 05.10.2011р. в сумі 41364,91 грн., що підтверджується платіжним дорученням №16007 від 06.10.2011р.

Згідно з п.1 специфікації №1 до договору від 29.09.2011р. постачальник, тобто відповідач, зобов'язався поставити позивачу товар на загальну суму - 82970,00 грн. Строком поставки визначено - жовтень 2001р.

Сторонами 11.11.2011р. було підписано додаткову угоду №1 до договору поставки №ПФ26СН-18/29-09 від 29.09.2011р., відповідно до умов якої внесено зміни в п.1 специфікації №1 від 29.09.2011р. та викладено останній в наступній редакції: "Строк поставки пиломатеріалів -листопад 2011р.".

Виходячи зі змісту наданої до матеріалів справи видаткової накладної №РН-000057 від 29.11.2011р., прибуткового ордеру №586 від 30.11.2011р. позивачем було прийнято, а відповідачем передано товар на суму 24809,92 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної поставки товару за договором поставки №ПФ26СН-18/29-09 від 29.09.2011р., специфікацією №1 до договору від 29.09.2011р., всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України не виконав.

03.02.2012р. Приватне акціонерне товариство "СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ" звернулось до відповідача з претензією №26СН/18-03 про повернення грошових коштів в розмірі 16554,99 грн. з ПДВ за недопоставлений товар та про погашення штрафу в розмірі 7444,49 грн. з ПДВ за прострочку поставки товару, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.02.2012р.

Проте, вказана вище претензія залишена відповідачем без задоволення.

Предметом спору по даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки у розмірі 26209,56грн., з яких: 16554,99грн. - заборгованість та 9654,57грн. -штраф.

Правовідносини сторін є господарськими, які регулюються договором поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з нормами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно норм ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

При цьому, згідно із ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

За змістом ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вчасно та в повному обсязі не поставив позивачу товар (дошка, брус та інший пиломатеріал) та кошти отримані від позивача не повернув.

За таких обставин, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 16554,99грн. попередньої оплати за недопоставлений товар, оскільки відповідач не надав суду доказів щодо поставки позивачу товару на вищевказану суму.

Згідно із статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позову, оскільки відповідач не довів належними та допустими доказами по справі згідно норм ст.ст.33, 34, 36 ГПК України відсутність у нього боргу перед позивачем.

Крім вимоги про стягнення заборгованості з попередньої оплати за недопоставлений товар, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 9654,57грн.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п.5.3 договору поставки №ПФ26СН-18/29-09 від 29.09.2011р. у разі порушення строків поставки товару, передбачених п.3.1 договору, постачальник сплачує штраф в розмірі 0,2% від вартості не поставленого товару, за кожен день прострочки.

На підставі викладеного, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань з постачання товару, позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 9654,57 грн. за період з 01.12.2011р. по 21.02.2012р.

Як встановлено судом першої інстанції , розрахунок суми штрафу, проведений позивачем, є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Перевіривши розрахунки позивача та суду першої інстанції, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про стягнення з відповідача штраф в сумі 9654,57 грн. за період з 01.12.2011р. по 21.02.2012р.

Щодо тверджень відповідача, про несвоєчасне надіслання ухвали про порушення справи відповідачу та порушення з цього приводу права відповідача на судовий захист, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

28.02.2012р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява.

Ухвалою від 28.02.2012р. вона була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі, судове засідання призначене на 21.03.2012р. Вказана ухвала, згідно штампу канцелярії господарського суду Донецької області, який міститься на зворотній стороні ухвали, остання направлення рекомендованим листом 29.02.2012р.

Відповіді дно до ст. 87 ГПК України, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

21.03.2012р. відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, у зв'язку з чим суд відклав розгляд справи на 10.04.2012р.

10.04.2012р. відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, натомість, направив до суду клопотання, яким просив суд відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю явки повноважного представника.

Відповідно до ст. 59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати:

1) господарському суду - відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову;

2) позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь в судовому процесі, - копію відзиву.

При цьому, зазначена дія відповідача є його процесуальним правом, а не обов'язком.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Зазначений перелік обставин не є вичерпним. При цьому, необхідною умовою для відкладення розгляду справи є існування саме тих обставин які перешкоджають вирішенню спору по суті. Участь представника в судовому засіданні є процесуальним правом сторін встановлених ст. 22 ГПК України, яка, зокрема, зобов'язує сторони належно ними користуватись.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання суду по розгляду даної справи, а саме повідомленням про вручення поштового відправлення, дата вручення -03.03.2012р., 27.03.2012р.

Отже, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2012р. у справі №5006/14/52/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Станко груп», м. Ясинувата на рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2012р. у справі №5006/14/52/2012 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2012р. у справі №5006/14/52/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.О. Мартюхіна

Судді: І.В. Зубченко

К.І. Бойченко

Надруковано 5 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -господарському суду