Постанова

від 16.05.2012 по справі 5011-1/177-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2012 № 5011-1/177-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

при секретарі Рибаруку М.М.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_2, дов. б/н від 09.06.2011р.

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Антал-

Сервіс»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 02.03.2012р.

у справі № 5011-1/177-2012 (суддя Мельник В.І.)

за Приватного акціонерного товариства «Страхова

компанія «Іллічевське»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антал-

Сервіс»

про стягнення 10 469,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Іллічевське» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антал-Сервіс» про стягнення 10 469,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.03.2012р. у справі № 5011-1/177-2012 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антал-Сервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" суму заборгованості в розмірі 10 469 (десять тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. -основного боргу, 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. -судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Антал-Сервіс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду від 02.03.2012р. у справі № 5011-1/177-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права та процесуального, що призвело до прийняття невірного рішення.

Представники відповідача у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 25.11.2009 між ПрАТ "СК "Іллічевське" як страховиком та ТОВ "Антал -Сервіс" як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування № ВС/9246873, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки "Фольксваген Транспортер", державний номерний знак НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2010 в м. Києві на перехресті вул. Дніпровський узвіз та вул. Дніпровський проїзд відбулось ДТП за участю транспортного засобу "Фольксваген Транспортер", державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ТОВ "Антал -Сервіс" під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу "Мерседес", державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4 під керуванням ОСОБА_6

08.06.2010р. ОСОБА_6 звернулась до позивача та повідомила про настання страхового випадку.

Відповідно до звіту № 449 від 17.06.2010 р. калькуляції до нього, пошкодження транспортного засобу марки "Мерседес", державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 10 119,00 грн., які були виплачені згідно касового ордеру № 1472 від 07.12.2010 року.

Також позивачем було понесено витрати на оплату за проведення авто експертизи в розмірі 350,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно п. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Порядок виплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Законом України „Про страхування".

Закон України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним у сфері страхування цивільно-правової відповідальності, яка здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників шляхом здійснення такого відшкодування страховиком при настанні страхового випадку.

В п.37.4 ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування. В свою чергу статтею 32 зазначеного Закону визначені випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) і серед зазначених випадків відсутній названий відповідачем випадок щодо неповідомлення його страхувальником про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п.п ґ п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він (водій) керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, або якщо він (водій, страхувальник) не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив виплату страхового відшкодування загальним розміром 10 119,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 1472 від 07.12.2010р..

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2012р. у справі № 5011-1/177-2012 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Антал-Сервіс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2012р. у справі № 5011-1/177-2012 - без змін.

2. Матеріали справи № 5011-1/177-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Зубець Л.П.

Новіков М.М.