Постанова

від 16.05.2012 по справі 5011-15/3137-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2012 № 5011-15/3137-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

за участю представників:

від ініціюючого кредитора: не з'явився;

ліквідатор: не з'явився;

від Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

на постанову господарського суду міста Києва від 20.03.2012

у справі № 5011-15/3137-2012 (суддя Хоменко М.Г.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю

"Юридично-консалтингова компанія „Бізнесгруп"

до товариства з обмеженою відповідальністю

"Українська паливна компанія"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 20.03.2012 у справі № 5011-15/3137-2012 товариство з обмеженою відповідальністю "Українська паливна компанія" визнано банкрутом в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; визнано кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова компанія „Бізнесгруп" в сумі 24 411,5 грн.; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута товариство з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова компанія „Бізнесгруп"; підприємницьку діяльність банкрута завершено, інше.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену постанову та припинити провадження у справі.

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме статей 7, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що ініціюючим кредитором у даній справі не надано доказів відсутності платоспроможності боржника.

Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва звернулася в порядку статті 91 ГПК України, яка передбачає право на звернення до суду апеляційної інстанції третіх осіб, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з позицією скаржника про порушення його прав оскаржуваним судовим актом, та зазначає про те, що скаржник є державним органом, якому відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності, а відкриття ліквідаційної процедури відповідно до ст. 23 Закону має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що, відповідно, зупиняє виникнення нових податкових зобов'язань, оскільки підприємницьку діяльність банкрут повинен завершити в ліквідаційній процедурі завершенням технологічного циклу. Отже, незаконне введення ліквідаційної процедури перешкоджає виникненню нових податкових зобов'язань, що зачіпає інтереси податкових органів, зобов'язаних забезпечувати надходження до бюджету податкових платежів. Також незаконне введення ліквідаційної процедури припиняє повноваження керівника боржника згідно частини 2 статті 23 Закону, який тим самим звільняється від відповідальності за неповноту сплати податків в попередніх податкових періодах у випадку нарахування податковими органами зобов'язань за наслідком проведеної перевірки в ході ліквідаційної процедури та відповідно до рішення податкового органу, оскільки керівником боржника в ліквідаційній процедурі стає ліквідатор боржника.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова компанія „Бізнесгруп" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Учасники провадження у справі в судове засідання не з'явилися. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої постанови норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон) передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з частиною 1 вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

На відміну від загальної процедури банкрутства правомірність порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою перевіряється господарським судом у засіданні суду, в якому виноситься постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яка підлягає оскарженню.

Отже, у такому випадку перегляд обґрунтованості порушення справи про банкрутство відбувається шляхом оскарження у встановленому порядку відповідного судового рішення - постанови про визнання боржника банкрутом.

У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до положень частин 2, 5 статті 52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Суд першої інстанції, визнаючи боржника банкрутом, застосував положення статті 52 Закону, виходячи з того, що боржник за юридичною адресою не знаходиться, має заборгованість перед кредитором в сумі 16 000 грн.

Як встановлено, боржник за юридичною адресою не знаходиться, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 15.02.2012 серії АЖ № 934038, в якому зазначено про внесення до реєстру інформації щодо відсутності юридичної особи (товариства з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія") за місцезнаходженням.

Наявними матеріалами справи також підтверджується, що заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Українська паливна компанія" утворилась внаслідок прострочення виконання виданого на підставі рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2011 у справі № 9/392 наказу від 13.01.2012 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова компанія „Бізнесгруп" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська паливна компанія" 24 411,50 грн. Згідно постанови ВДВС Святошинського районного у місті Києві управління юстиції від 20.02.2012 ВП № 31328486 відкрито провадження з виконання зазначеного наказу господарського суду.

Отже, факт безспірності вимог ініціюючого кредитора підтверджений відповідним рішенням суду.

В апеляційній скарзі відсутні доводи, які спростовують факт наявності ознак неспроможності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредитора не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом відсутні.

Крім того, згідно оскарженої постанови місцевий господарський суд обґрунтовано призначив ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова компанія „Бізнесгруп" за клопотанням останнього.

Такі дії суду узгоджуються з положеннями статті 52 Закону про банкрутство, частиною другою якої передбачено, що при винесенні постанови про визнання відсутнього боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

При таких обставинах, порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої постанови відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування, оскільки скаржником не доведено неправомірність прийняття цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову господарського суду міста Києва від 20.03.2012 у справі № 5011-15/3137-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва - без задоволення.

Справу № 5011-15/3137-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Доманська М.Л.

Пантелієнко В.О.