Постанова

від 21.05.2012 по справі 5011-45/552-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2012 № 5011-45/552-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Кондес Л.О.

при секретарі: Реуцькій Т.О.,

за участю представників:

від позивача Ткаченко В.В. - генеральний директор,

ОСОБА_3, дов від 12.01.12,

від відповідача не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут прогресивних наукових та технічних досліджень "Вектор"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.12 (дата підписання - 16.03.12)

у справі №5011-45/552-2012 (суддя Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімагніт"

до Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут прогресивних наукових та технічних досліджень "Вектор"

про стягнення 35000,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.12 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімагніт" (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут прогресивних наукових та технічних досліджень "Вектор" (далі - відповідач) про стягнення 35000,00 грн. боргу задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 35000,00 грн. заборгованості за поставлену продукцію та 1609,50 грн. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.12 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачу було передано наручно гарантійний лист від 20.10.11 №167/1, в якому виражено пропозицію поетапної оплати товару, та відповідно до якого 30.04.12 є останнім днем оплати поставленої продукції. Тому для відповідача на дату прийняття рішення ще не виникло зобов'язання по оплаті продукції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.12 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 21.05.12. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 25.04.12) позивачу - 03.05.12 та відповідачу - 04.05.12, долучені до матеріалів справи.

До судового засідання 21.05.12 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу.

21.05.12 у судовому засіданні представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.12 - без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги позивача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі відповідача, на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Отже, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідача.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника та директора позивача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як вбачається з позовної заяви та апеляційної скарги, сторони усно домовились про постачання позивачем відповідачу магнітів постійних з відображенням асортименту і вартості продукції в рахунку на оплату від 22.04.11 №939.

Таким чином, позивач виразив оферту на укладання договору.

28.04.11 відповідач акцептував пропозицію шляхом перерахування 77000,00 грн.

Отже, між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1,2 ст. 712 ЦК України).

В ст. 655 ЦК України зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно видаткових накладних від 22.07.11 №1669 на суму 150000,00 грн., від 13.09.11 №2056 на суму 28500,00 грн. та від 07.10.11 №2275 на суму 83340,00 грн. позивач поставив магнітів постійних на загальну суму 261840,00 грн..

Факт отримання продукції підтверджується підписами у графі «Отримав(ла)» працівників підприємства-одержувача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - осіб, уповноважених на отримання продукції від ТОВ "Полімагніт" згідно довіреностей від 18.07.11 №49, від 13.09.11 №4, від 07.10.11 №9.

З претензії-вимоги від 31.10.11 №326 вбачається, що відповідач у листі від 28.09.11 №160 гарантував оплату товару до 30.10.11.

Оскільки повна оплата продукції 30.10.11 не відбувалась позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу від 31.10.11 №326, в якій, обґрунтовуючи свої вимоги, просить протягом десяти днів сплатити ТОВ "Полімагніт"борг в сумі 82840,00 грн.

Претензія отримана відповідачем 31.10.11, що підтверджується підписом у нижньому правому куті завідуючої канцелярії відповідача ОСОБА_6. Тому твердження апелянта, що він не отримував претензії не приймається колегією суддів до уваги.

В порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлений товар, по вищезазначених накладних, розрахувався частково, а саме в сумі 226840, 00 грн.

Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 35000,00 грн. (261840,00 грн. - 226840,00 грн.).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи наявний гарантійний лист відповідача від 20.10.11 №167/1, в якому він гарантує повну оплату продукції до 30.04.12. Проте відповідачем не надано доказів надсилання чи передання та отримання такого листа позивачем.

Станом на день розгляду справи в суді апеляційної інстанції в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в сумі 35000,00 грн.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача 35000,00 грн. боргу та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в зв'язку з їх недоведеністю.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 850, 00 грн. відшкодування витрат на оплату юридичних послуг.

На підтвердження понесених витрат позивач надав договір на надання юридичних послуг від 12.01.12, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 та ТОВ "Полімагніт", рахунок на оплату юридичних послуг від 30.11.11. №188 на суму 850,00 грн., а також банківську виписку від 11.01.12, що підтверджує перерахування коштів в сумі 850,00 грн. на рахунок СПД ОСОБА_3

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Адвокатом є особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. (ст.2, 12 Закону України "Про адвокатуру").

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що ст. 49 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвоката, тому судом першої інстанції правомірно відмовлено у стягненні 850,00 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.12 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут прогресивних наукових та технічних досліджень "Вектор" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.12 у справі №5011-45/552-2012 - без змін.

2. Матеріали справи №5011-45/552-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Калатай Н.Ф.

Кондес Л.О.