Постанова

від 16.05.2012 по справі 12/17-3867-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2012 р.Справа № 12/17-3867-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пироговського В.Т.

суддів Лавриненко Л.В., Картере В.І.

секретар судового засідання Підгурський Д.Л.

від ТОВ „Підприємство з іноземними інвестиціями „Чорноморська інвестиційна група" Коротков Т.В.

від Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" Харченко А.В.

від ПП „Інвест-Прогрес" не з'явилися

від ПП „Альянс-С" не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство з іноземними інвестиціями „Чорноморська інвестиційна група"

на рішення Господарського суду Одеської області

від 11.01.2012р.

по справі № 12/17-3867-2011

за позовом Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк"

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство з іноземними інвестиціями „Чорноморська інвестиційна група";

2) Приватного підприємства „Інвест-Прогрес";

3) Приватного підприємства „Альянс-С"

про стягнення 28644795, 95 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2012р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 25.04.2012р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство з іноземними інвестиціями „Чорноморська інвестиційна група" на рішення господарського суду Одеської області від 11.01.2012р. у справі № 12/17-3867-2011.

За правилами ст. 77 ГПК України 25.04.2012р., розгляд справи в апеляційному порядку відкладено на 16.05.2012р. та запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю „Підприємство з іноземними інвестиціями „Чорноморська інвестиційна група" надати докази про зарахування судового збору в сумі 32 190грн. сплаченого за платіжним дорученням від 05.03.2012р. № 87 до державного бюджету за подання до Одеського апеляційного господарського суду скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 11.01.2012р. зі справи № 12/17-3867-2011.

Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання господарського суду апеляційної інстанції, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду за 27.04.2012р.

До початку судового засідання представником відповідача 1 надано докази зарахування судового збору в сумі 32 190грн. сплаченого за платіжним дорученням від 05.03.2012р. № 87 до державного бюджету.

Відповідно до приписів ст.85 ГПК України в засіданні суду 16.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк" в особі "Одеської регіональної дирекції" (надалі -ПАТ "ВТБ Банк") звернулось до суду із позовною заявою, яка в наступному уточнена про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство з іноземними інвестиціями „Чорноморська інвестиційна група"; Приватного підприємства „Інвест-Прогрес"; Приватного підприємства „Альянс-С" грошових коштів в сумі 28644795,95грн., що еквівалентно грошовому зобов'язанню 3592860,13 доларів США, з яких: 17570698,67 грн., що еквівалентно 2203858 доларів США - сумі заборгованості за кредитом; 586519,09 грн., що еквівалентно 73565,93 доларів США - сумі пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів, передбаченої ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"; 1112244,06 грн., що еквівалентно 139506,69 доларів США - 30% річних за несвоєчасне погашення кредиту згідно із п. 9.1 Кредитного договору; 7710216,47 грн., що еквівалентно 967 077,21 доларів США - не сплачені відсотки за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 09.09.2011 року; 1244155,99 грн. що еквівалентно 156051,91 доларів США - сума пені за не сплачені відсотки за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 09.09.2011 року, у розмірі встановленому ст. 9.2. Договору; 227547 грн. що еквівалентно 28540,77 доларів США - 3 % річних, обчислених відповідно до ст. 625 ЦК України на суму заборгованості несплачених відсотків за надання кредиту; 175451,34 грн. -сума несплаченої комісії за надання кредитних коштів; 15050,36 грн. -пеня за несплату суми комісії за надання кредиту згідно із ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"; 2912,97 грн. -3 % річних, обчислених відповідно до ст. 625 ЦК України на суму заборгованості зі сплати комісії за надання кредиту.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.01.2012р. зі справи № 12/17-3867-2011 (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено частково.

Судове рішення, вмотивоване обгрунтованістю позовних вимог та їх підтвердженням наявними в матеріалах справи доказами. При цьому, судом з посиланням на ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" відхилено, як безпідставні вимоги позивача про стягнення з відповідачів 586 519, 09грн., що еквівалентно 73565,93 доларів США -сумі пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів, та 15 050,36грн. -пені за несплату суми комісії за надання передбаченої ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що між сторонами по справі існувала домовленість щодо нарахування пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів та за несплату суми комісії за надання грошових коштів у кредит.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Підприємство з іноземними інвестиціями „Чорноморська інвестиційна група", звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, про скасування рішення господарського суду від 11.01.2012р. з даної справи та відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства, при винесенні оскарженого рішення та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зокрема, особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що у банка відсутнє право вимагати стягнення з ТОВ „Підприємство з іноземними інвестиціями „Чорноморська інвестиційна група" суми заборгованості за кредитним договором, оскільки ПАТ „ВТБ Банк" не зверталося до товариства із вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором № 17/07 та відповідач 1 не отримував лист від 10.06.2010р. № 948/2300-08-2, на який посилається позивач в обгрунтування своїх позовних вимог та який покладено в основу прийнятого судового рішення.

В судовому засіданні представник особи, яка подала апеляційну скаргу підтримав доводи викладені в ній.

Представник позивача посилаючись на необгрунтованість та невідповідність чинному законодавству доводів апеляційної скарги просить оскаржене судове рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів встановила:

ПАТ "ВТБ Банк" (Банк) та ПП "Альянс-С"(Позичальник) укладено кредитний договір від 15.11.2007р. № 17/07 (Кредитний договір) згідно із яким Банк надав Позичальнику грошові кошти (кредит) в сумі - 2 577 000 доларів США строком до 15.11.2011 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі - 14 відсотків річних, з урахування додаткових угод до кредитного договору (Т.1 а.с. 16-25).

Згідно із п. 2.2 Кредитного договору, грошові кошти перераховуються Банком з позичкового рахунку на банківський (поточний) рахунок Позичальника після підписання з Банком договору щодо забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором та на підставі письмової заяви Позичальника про перерахування грошових коштів у п'ятиденний строк з дня отримання Банком заяви. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору боржник зобов'язався повернути кредит в строк до 15.11.2011 року, сплачуючи Банку кредит та проценти за користування кредитними коштами в порядку та строки передбачені Кредитним договором. За приписами п. 4.1 Позичальник зобов'язаний повернути Банку отриманий кредит у повному обсязі в строк та у порядку, що встановлені Кредитним договором. Положеннями п. 4.2 Кредитного договору, передбачено, що позичальник зобов'язаний сплатити Банку проценти за користування кредитом в розмірі та порядку, що встановлені Кредитним договором.

Надання Банком кредитних коштів Позичальнику та виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором підтверджується меморіальним ордером від 28.11.2007р. № ТR. 5360.1.

ПАТ "ВТБ Банк" (Банк) та ТОВ "ПІІ "Чорноморська ІГ" (Поручитель) та ПП "Альянс-С" (Позичальник) укладено договір поруки від 15.11.2007р. № 17/07-2 (з урахуванням додаткових угод до договору поруки № 17/07-2 (Т.1 а.с. 27-28)) за умовами п.1. якого, Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором від 15.11.2007р. № 17/07 та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч. що збільшують основне зобов'язання).

Відповідно до п.4. вказаного договору у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором, Поручитель та Позичальник відповідають перед Банком як солідарні боржники. Згідно із п. 5 договору Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі що й Позичальник включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків. За приписами п. 11, договір поруки вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

ПАТ "ВТБ Банк" (Банк) та ПП "Інвест-Прогрес" (Поручитель) та ПП "Альянс-С" (Позичальник) укладено договір поруки від 15.11.2007р. № 17/07-3 (з урахуванням додаткових угод до договору поруки № 17/07-3 (Т.1 а.с. 30-31)), згідно із п.1. якого Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором від 15.11.2007р. № 17/07 та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч. що збільшують основне зобов'язання).

Згідно із п.4. вказаного договору у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором, Поручитель та Позичальник відповідають перед Банком як солідарні боржники. Відповідно до п. 5 договору Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі що й Позичальник включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків. За приписами п. 11, договір поруки вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Позивач вказує, що у зв'язку з невиконанням Позичальником своїх зобов'язань, в частині сплати суми заборгованості по кредиту та своєчасного погашення відсотків за користування кредитом банк звернувся до Позичальника з вимогою від 10.06.2010 за вих. № 951/2300-08-2 щодо сплати у повному обсязі суми заборгованості за Кредитним договором.

Враховуючи відсутність відповіді на зазначену вимогу Банк листом-вимогою від 10.06.2010 за вих. № 948/2300-08-2 звернувся до ТОВ „Підприємство з іноземними інвестиціями „Чорноморська інвестиційна група" щодо сплати в повному обсязі суми заборгованості за Кредитним договором. (Т. 1, а.с. 75)

Крім того, банк листом-вимогою від 10.06.2010 за вих. № 955/2300-08-2 звернувся до ПП "Інвест-прогрес" щодо сплати в повному обсязі суми заборгованості за Кредитним договором. (Т.1, а.с. 77)

Посилаючись на неотримання відповідей від позичальника та поручителей на вказані листи-вимоги, несплату відповідачами суми заборгованості за кредитним договором від 15.11.2007р. № 17/07, банк вважаючи, що вказані дії порушують його законні права, звернувся до господарського суду Одеської області із відповідним позовом, який задоволено частково з підстав наведених в описовій частині даної постанови.

Колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду та зазначає:

Згідно із ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За правилами ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

В силу ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. (ч. 1 ст. 193 ГК України)

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до кредитного договору погашення кредиту мало бути здійснено до 15.11.2011р.

Згідно із додатковою угодою від 14.01.2010р. № 6 до кредитного договору, сплата відсотків за користування кредитними коштами повинна здійснюватися Позичальником у валюті кредиту на рахунки обліку/сплати відсотків у наступному порядку: Відсотки нараховані за період з дня надання кредиту по 24.11.2008р. сплачуються щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно, в повній сумі нарахування відповідно до п.7.2. цього Кредитного договору.

За приписами п.7.2. Кредитного договору відсотки, нараховані за період з 25.11.2008р. по 24.02.2010р., сплачуються не пізніше 28.02.2010р.; Відсотки нараховані за період з 25.02.2010р. до кінця дії Кредитного договору, сплачуються щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього Банківського дня того ж місяця включно, в повній сумі нарахування відповідно до п.7.2. цього Кредитного договору.

Згідно із розрахунком, наданим Банком, сума заборгованості ПП "Альянс-С" за кредитним договором від 15.11.2007 р. № 17/07 складає: по кредиту 2203858 доларів США, що еквівалентно 17570698,67 грн. за курсом гривні до долару США, встановленому НБУ на 09.09.2011р. (100 доларів США = 797,37 грн.); по відсоткам за користування кредитними коштами -967077,21 доларів США, що еквівалентно 7710216,47 грн. за курсом гривні до долару США, встановленому НБУ на 09.09.2011р. (100 доларів США = 797,37 грн.) (Т. 1 а.с. 10-11).

За приписами ст. 22 ГПК України сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими згідно із ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Між тим, заперечень щодо розміру грошових вимог банку, визначених у позові, відповідачами по даній справі не надано.

З урахування викладених норм чинного законодавства та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обгрунтованість прийнятого судового рішення в частині стягнення кредиту та відсотків за користування ним, оскільки банком виконані зобов'язання за укладеним з відповідачем -ПП "Альянс-С" кредитним договором № 17/07 та надані кредитні кошти в сумі 2577000 доларів США, втім ПП "Альянс-С" прийняті на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості по кредиту та сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом не виконало.

Одеський апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку відносно того, що вимога Банку щодо стягнення 30% річних у сумі 139506,69 доларів США, що еквівалентно 1112244,06 грн. за курсом гривні до долару США, встановленому НБУ на 09.09.2011р. (100 доларів США = 797,37 грн.), 3 % річних на суму заборгованості несплачених відсотків за надання грошових коштів у сумі у сумі 28540,77 доларів США, що еквівалентно 227547 грн. за курсом гривні до долару США, встановленому НБУ на 09.09.2011р. (100 доларів США = 797,37 грн.) та 3 % річних на суму заборгованості зі сплати комісії за надання грошових коштів у сумі 2912,97 грн. є повністю обґрунтованою та законною, оскільки в кредитному договорі № 17/07 від 15.11.2007 р. встановлено інший відсоток річних, ніж в законі, що не суперечить положенням ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а відтак вимоги банку щодо стягнення 30% річних від простроченої суми за весь час прострочення, 3 % річних на суму заборгованості несплачених відсотків за надання грошових коштів, 3 % річних на суму заборгованості зі сплати комісії за надання грошових коштів є правомірними та такими, що не суперечать діючому законодавству.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції відносно обґрунтованості вимог Банку щодо стягнення пені за не сплачені відсотки за користування кредитом в період з 01.03.2010 року по 09.09.2011 року в сумі - 1244155,99 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання - 156051,91 доларів США, оскільки розрахунок пені здійснений позивачем відповідно до п.9.2. кредитного договору та вказана вимога не суперечить встановленим цивільним та господарським кодексом України правовим наслідкам порушення зобов'язання і умовам укладеного сторонами кредитного договору.

Дослідивши підстави відмови господарським судом першої інстанції у задоволенні вимог банку щодо стягнення з відповідачів пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів, в сумі 586519,09 грн., що еквівалентно грошовому зобов'язанню - 73565,93 доларів США та пені в сумі 15050,36 грн. за несплату суми комісії за надання кредитних коштів, передбаченої ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", колегія суддів вважає висновок обгрунтованим та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що між сторонами по справі існувала домовленість щодо нарахування пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів та за несплату суми комісії за надання кредитних коштів, що є обов'язковою передумовою для нарахування пені згідно із вказаним Законом.

При цьому, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду зазначає, що згідно із договорами поруки від 15.11.2007р. 17/07-2, №17/07-3 ТОВ "ПІІ Чорноморська І.Г." та ПП "ІНВЕСТ-ПРОГРЕС" виступили поручителями щодо виконання ПП "Альянс-С" зобов'язань за кредитним договором.

Згідно із ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З урахуванням вказаних обставин справи та норм чинного законодавства колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується із висновками суду першої інстанції відносно того, що вимоги позивача про стягнення сум боргу солідарно з Позичальника -ПП "Альянс-С" та поручителів - ТОВ "ПІІ Чорноморська І.Г." та ПП "ІНВЕСТ-ПРОГРЕС" є цілком обґрунтованими, оскільки за вказаними нормами Закону та договорами поруки боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що у банка відсутнє право вимагати стягнення з ТОВ „Підприємство з іноземними інвестиціями „Чорноморська інвестиційна група" суми заборгованості за кредитним договором, оскільки ПАТ „ВТБ Банк" не зверталося до товариства із вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором № 17/07 та відповідач 1 не отримував лист від 10.06.2010р. № 948/2300-08-2, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову, а відтак в зв'язку із тим, що відповідачі, зокрема ТОВ „Підприємство з іноземними інвестиціями „Чорноморська інвестиційна група" є учасниками процесу у справі за позовом ПАТ „ВТБ Банк", поручителі вважаються такими, що отримали вимогу банку про сплату в повному обсязі суми заборгованості за Кредитним договором № 17/07. Вказаний висновок відповідає роз'ясненням Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладеним в Постанові від 30 березня 2012 року N 5 „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин".

Викладені в апеляційній скарзі доводи ТОВ „Підприємство з іноземними інвестиціями „Чорноморська інвестиційна група" відносно того, що товариством не отримано листа вимоги від 10.06.2010р. № 948/2300-08-2, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України обов'язок виконання зобов'язання в нього не виникнув, до уваги колегією суддів не приймаються т.я. спеціальними нормами цивільного законодавства, які регулюють поруку (параграф 3 Глави 49 ЦК України) та укладеними сторонами договорами поруки не передбачено обов'язкове повідомлення поручителів про необхідність сплати в повному обсязі суми заборгованості за Кредитним договором. Зокрема, приписами ч. 1 ст. 555 ЦК України передбачено, що у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову -подати клопотання про залучення боржника до участі у справі, тобто законодавчо встановлено право кредитора подання як вимоги так пред'явлення позову до поручителя.

При цьому, в матеріалах справи наявна поштова квитанція, яка свідчить про відправку поштової кореспонденції ТОВ „Підприємство з іноземними інвестиціями „Чорноморська інвестиційна група" (т. 1 а.с. 75, 76), між тим, докази які б свідчили про не отримання останнім вказаного повідомлення, особою яка подала апеляційну скаргу не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення від 11.01.2012р. зі справи № 12/17-3867-2011, прийняте без порушень норм процесуального та матеріального права слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.77,85,99,101-105 ГПК України суд,

Постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 11.01.2012р. зі справи № 12/17-3867-2011 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя В.Т. Пироговський Судді Л.В. Лавриненко В.І. Картере Повний текст постанови підписано 21.05.2012р.