Постанова

від 23.04.2012 по справі 2а/1270/2380/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2380/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Ірметової О.В.,

при секретарі судового засідання: Лушниковій О.С.

за участю сторін:

представника позивача: Велігура А.В.

представників відповідача: Шуст Ю.В., Плєшаков В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Інструмент» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання протиправними дії щодо проведення перевірки, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Інструмент» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську визнання протиправними дії щодо проведення перевірки та зобов'язання відповідача вчинити певні дії. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган здійснив позапланову невиїзну документальну перевірку без наявних на те підстав, оскільки на письмовий запит податкового органу було надану усю первинну документацію на підтвердження формування податкового кредиту та податкового зобов'язання у перевіряємий період. Крім того позивач зазначив, що податковий орган не дослідив первинну документацію, а тому безпідставно дійшов висновку про нікчемність угод, укладених товариством з ПП «ВКФ «Гермесімпекс».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що на день проведення перевірки контрагент ПП «ВКФ «Гермесімпекс» оскаржило в судовому порядку дії ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську та результати перевірки, які були покладені відповідачем в доказову базу нікчемності угод.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що на запит податкового органу позивачем у десятиденний строк не було у повному обсязі надано усі первинну документацію. На підставі наданих позивачем документів не можливо було здійснити висновок про реальність виконання угоди з ПП «ВКФ «Гермесімпекс». Крім того, при перевірки ПП «ВКФ «Гермесімпекс» ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську встановило, що у ПП «ВКФ «Гермесімпекс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а тому угоди укладені підприємством є нікчемними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Інструмент» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 29.04.2005.

ТОВ «Луганськ-Інструмент» взято на податковий облік 19.05.2005 у ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганська за №05648, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №17161361 від 27.05.2005.

06 грудня 2011 року на адресу позивача податковим органом було направлено запит щодо наадання інформації та документального підтвердження фінансово-господарської діяльності по господарських відносинах з ПП «ВКФ «Гермесімпекс» за лютий 2011 року.

В судовому засіданні представник відповідача Плєшакова В.В., який здійснював перевірку, не заперечував, що позивачем були надані у строк документи за переліком. Та оскільки у той період у нього здійснювалось декілька перевірок своєчасно зареєструвати документи не встиг. Крім того, на його думку, підприємством не було надано усі документи, які запитував, тому на його думку застосування п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України в даному випадку є законним.

19 січня 2012 року ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську видало наказ №178 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Луганськ-Інструмет» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «ВКФ «Гермесімпекс» за лютий 2011 року. При цьому, як на підставу проведення позапланової перевірки відповідач зазначив п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, при цьому зазначено, що перевірка проводиться у зв'язку з не наданням пояснень та підтверджуючих документів за запити.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що саме у разі не надання на запит державної податкової служби пояснень та їх документального підтвердження платником податків, є підстава для призначення позапланової виїзної документальної перевірки. Такої підстави, як не наданням в повному обсязі пояснень та підтверджуючих документів за запити, на яку посилається відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу №134 від 16.01.2012, нормами Податкового кодексу України не передбачено.

Оскільки позивачем ТОВ «Луганськ-Інструмент» у визначений законом термін було подано на запит державної податкової служби інформацію та підтверджуючі документи щодо фінансово-господарської діяльності з контрагентами, у відповідача ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську відсутні були підстави для призначення позапланової невиїзної документальної перевірки.

На підставі наказу №178 від 19 січня 2012 року та повідомлення від 19 січня 2012 року №16, в якому також назначені підстави лише п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, без зазначення ст. 79 ПК України, відповідачем було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку, яка оформленна актом від 26.01.2012 року №294/23/33472858.

Згідно акту перевірки від 26.01.2012 року №294/23/33472858 відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в наслідок чого ТОВ «Луганськ-Інструмент» у лютому 2011 року завищено суму податкового кредиту з ПДВ на суму 88549,59 грн. На порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України ТОВ «Луганськ-Інструмент» завищено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 92237,31 грн., в т.ч. за лютий 2011 року на суму ПДВ 91804,91 грн., за березень 2011 року на суму ПДВ 432,40 грн.

До цих висновків податковий орган дійшов з огляду на те, що позивачем на підтвердження поставки товару від постачальника ПП «ВКФ «Гермесімпекс» надало первинні документи, але на думку відповідача не можуть брати до уваги, оскільки ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську було складено акт від 20.04.2011 №183/23-20/30339451, відповідно до якого податковий орган дійшов висновку про нікчемність правових угод.

Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у - бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того , у відповідності до ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 5.2 Наказу ДПАУ від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Відповідно до п.п.20.1.1, 20.1.4, 20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право:

- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

- під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З систематичного аналізу зазначених норм вбачається, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів, які зазначаються в акті перевірки, а у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії таких документів, складається акт у довільній формі, та такий факт про складання акта відмови відображається в акті документальної перевірки.

Як встановлено в судовому засіданні та зазначено в акті перевірки у лютому 2011 року позивач мав господарські відносини з ПП «ВКФ «Гермесімпекс». Так 03.01.2011 було укладено договір на поставку ТМЦ. Протягом лютого 2011 року на виконання умов договору ПП «ВКФ «Гермесімпекс» виписані податкові накладні на загальну суму 531297,33 грн., у т.ч ПДВ - 88549,59 грн. Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводився у безготівковій формі.

З акту перевірки від 26.01.2012 року №294/23/33472858 вбачається, що подальший аналіз договірних відносин позивача ТОВ «Луганськ-Інструмет» з ПП «ВКФ «Гермесімпекс» будується на акті перевірки ПП «ВКФ «Гермесімпекс», яким зроблено висновок про нікчемність угод.

Так, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року по справі №2а-4556/11/1270, яке було залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року, позовні вимоги ПП «ВКФ «Гермесімпекс» задоволені повністю: визнаний протиправним Наказ державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську № 279 від 15.04.2011 року «Про проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Виробниче-Комерційна Фірма «ГЕРМЕСІМПЕКС», ідентифікаційний код 30339451 з питань повноти обчислення податку на додану вартість за лютий 2011 року; визнані протиправними дії державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Виробниче-Комерційна Фірма «ГЕРМЕСІМПЕКС» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, які оформлені Актом № 183/23-20/30339451 від 20.04.2011 року.

Таким чином на день проведення перевірки позивача ТОВ «Луганськ-Інструмент» дії ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську щодо складання акту перевірки ПП «ВКФ «Гермесімпекс» № 183/23-20/30339451 від 20.04.2011 року в судовому порядку визнані протиправними та таке рішення набрало законної сили, а тому не може бути доказовою базою нікчемності договору, укладеного між позивачем та ПП «ВКФ «Гермесімпекс».

В судовому засіданні встановлено, що в акті перевірки позивача № 183/23-20/30339451 від 20.04.2011 року податковим органом не було здійснено правовий аналіз договірним відносинам ТОВ «Луганськ-Інструмент» з ПП «ВКФ «Гермесімпекс» на підставі первинних документів, на підставі якого було сформовано податковий кредит у лютому 2011 року, а тому відповідач на припущеннях дійшов висновку про завищення позивачем у лютому 2011 року податкового кредиту та податкового зобов'язання.

Надані позивачем документи спростовують висновки відповідача про порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в наслідок чого ТОВ «Луганськ-Інструмент» у лютому 2011 року завищено суму податкового кредиту з ПДВ на суму 88549,59 грн. На порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України ТОВ «Луганськ-Інструмент» завищено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 92237,31 грн., в т.ч. за лютий 2011 року на суму ПДВ 91804,91 грн., за березень 2011 року на суму ПДВ 432,40 грн.

Крім того, під час судового засіданні відповідачем не було доведено порушення п.198.3 ст.198 ПК України, яка визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу. Тобто, податковим органом не доведено, що позивач сформував податковий кредит за договірною ціною вищою за рівень звичайних цін.

Також під час розгляду справи відповідачем не було доведено порушення з боку позивача п.198.2 ст.198 ПК України, яка встановлює, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198 ПК України, яка встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. З аналізу зазначеної норми вбачається, що умовою для віднесення сум податку до податкового кредути є належним чином оформленні податкові накладні або митні декларації. Відповідачем під час розгляду справи не було доведено, що податкові накладні, виписані ПП «ВКФ «Гермесімпекс» складені в порушення вимог ст.201 ПК України.

Таким чином в судовому засіданні не знайшли підтвердження висновки ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську про порушення позивачем ТОВ «Луганськ-Інструмент» норм ПК України, зазначених у акті перевірки від 26.01.2012 року №294/23/33472858.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «Луганськ-Інструмент», оформлену актом перевірки від 26.01.2012 року №294/23/33472858 суд виходить з наступного.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів. Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу №266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Згідно з п. 2.21 Наказу №266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Таким чином, відображенню в електронній базі даних підлягають самостійно задекларовані платником податків суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (за основною декларацією чи уточнюючим розрахунком), результати автоматизованого співставлення уточнюються по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок.

Як зазначено в акті перевірки, позивачем подавалися податкові декларації з ПДВ.

Будь-яких податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято не приймалось.

Таким чином, після набрання законної сили рішення у даній справі відповідач повинен внести уточнюючі відомості до АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» за результатами розгляду справи.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Луганськ-Інструмент» в частині зобов'язання вилучення з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «Луганськ-Інструмент», оформлену актом перевірки від 26.01.2012 року №294/23/33472858 не підлягають задоволенню.

Таким чином у судовому засіданні було підтверджено протиправність дій відповідача в частині викладення в акті перевірки висновків про нікчемність право чинів укладених у лютому 2011 році.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтею 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Інструмент» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання протиправними дії щодо проведення перевірки, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Луганську щодо висновків, викладених в акті позапланової невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Інструмент» від 26.01.2012 року №294/23/33472858 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий 2011 року по взаємовідносинам з ПП «ВКФ «Гермесімпекс».

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Інструмент» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 19 грн. 00 коп. (19 грн. 00 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 28 квітня 2012 року.

Суддя О.В. Ірметова