Постанова

від 12.04.2012 по справі 2а-2335/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2012 року 09:52 № 2а-2335/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвайвей Секьюрітіз" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2011р.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейвайвей Секьюрітіз" (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним застосування штрафних санкцій у розмірі 1020,00 грн., а саме: податкових повідомлень - рішень від 18 жовтня 2011 року № 0024031520, № 0024061520, № 0024081520, № 0024041520 на загальну суму 4080,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2335/12/2670 та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 13 березня 2012 року.

У судовому засіданні 13 березня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги, надав на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження необхідні документи та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача у попереднє судове засідання 13 березня 2012 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу № 2а-2335/12/2670 до судового розгляду у судовому засіданні на 06 квітня 2012 року.

06 квітня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій позивач просить суд: визнати нечинними та протиправними податкові повідомлення - рішення від 18 жовтня 2011 року № 0024031520, № 0024061520, № 0024081520, № 0024041520 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 1020, 00 грн., ), як таке що суперечить пункту 7 підрозділу 10 розділу 10 розділу XX «Перехідні положення»Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

У судовому засіданні 06 квітня 2012 року виникло питання про заміну неналежного відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва на належного Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби у зв'язку з реорганізацією суб'єкта владних повноважень.

Представники позивача у судовому засіданні 06 квітня 2012 року підтримали клопотання відповідача про заміну відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2012 року замінено неналаженого відповідача Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва на належного - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

У судовому засіданні 06 квітня 2012 року позивач підтримав позовну заяву в повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування позовної заяви представник позивача посилається на пункт 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, яким встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення». Тому, на думку позивача, є неправомірним дії відповідача щодо застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 1020,00 грн., а тому податкові повідомлення -рішення від 18 жовтня 2011 року № 0024031520, № 0024061520, № 0024081520, № 0024041520 підлягають скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні 12 квітня 2012 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. Мотивуючи заперечення зазначив, що під час камеральної перевірки встановлено, що позивачем в порушення вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 розділу II, та пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №275 5- VI, не подано податкову звітність з податку на додану вартість за лютий-травень 2011 року, тому на підставі актів перевірки податковим органом винесено спірні податкові повідомлення - рішення, які на думку представника відповідача винесені правомірно та не підлягають скасуванню.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейвайвей Секьюрітіз" (ідентифікаційний код 34495532) зареєстроване як юридична особа Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 10 серпня 2006 року (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 1 074 102 0000 018942), за адресою: 01032, місто Київ, бул. Тараса Шевченко, буд. 33, корпус Н та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі міста Києва як платник податків.

Відповідно до пункту 2.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвайвей Секьюрітіз", затвердженого Загальними зборами учасників (засновників) Протокол № 15 від 14 березня 2011 року, зареєстрованим Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 16 березня 2011 року (номер запис 10681050014026403) метою діяльності Товариства є отримання прибутку шляхом здійснення професійної діяльності на фондовому ринку та отримання на цій основі максимального прибутку Учасниками Товариства.

Предметом діяльності Товариства є: діяльність з торгівлі цінними паперами; здійснення інших видів діяльності, пов'язаних з обігом цінних паперів, у першу чергу діяльність по наданню консультаційних, інформаційних послуг власникам цінних паперів; види діяльності, що потребують особливого дозволу здійснюються за умови одержання відповідного дозволу (ліцензії) тощо (пункту 2.2. Статуту).

30 вересня 2011 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвайвей Секьюрітіз", за результати якої встановлено, що позивачем в порушення вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 розділу II, та пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 275 5- VI, не подано податкову звітність з податку на додану вартість за лютий-травень 2011 року, про що складені наступні акти:

- акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 2498-15/20-225 від 30 вересня 2011 року про неподання податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2011 року;

- акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 2499-15/20-225 від 30 вересня 2011 року про неподання податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2011 року;

- акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 2500-15/20-225 від 30 вересня 2011 року про неподання податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2011 року;

- акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 2501-15/20-225 від 30 вересня 2011 року про неподання податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2011 року.

На підставі вищезазначених актів перевірки, відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 18 жовтня 2011 року № 0024031520, № 0024061520, № 0024081520, № 0024041520 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 1020, 00 грн. за кожне несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість.

За результатами адміністративного оскарження, скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвайвей Секьюрітіз" від 14 листопада 2011 року № 3478/6, № 3475/6, № 3477/6, № 3476/6 залишені без задоволення (копія рішення Державної податкової служби України від 12 січня 2012 року № 624/6/10-2215 міститься в матеріалах справи).

Відповідно до пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.2. Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 49.18.1. пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.1. статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вже зазначалось, камеральною перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвайвей Секьюрітіз" встановлено неподання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий - квітень 2011 року.

Представником позивача не спростовано факт неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за період лютий - квітень 2011 року, але зазначено, що на думку відповідача, є неправомірними дії податкового органу в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвайвей Секьюрітіз" штрафної санкції у розмірі 1020, 00 грн. за кожне неподання податкової звітності з податку на додану вартість замість 1 гривні як це передбачено пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Дослідивши встановлені обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується із доводами адміністративного позову та зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Главою 11 розділу 2 Податкового кодексу України регулюється відповідальність платників податків за порушення правил оподаткування.

Зокрема, статтею 123 Податкового кодексу України встановлено штрафні санкції, які застосовуються до платників податків у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

При вирішенні питання про застосування передбачених статтею 123 та іншими нормами Податкового кодексу України штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені до 1 січня 2011 року, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені контролюючими органами після вказаної дати, суд виходить з наступного.

До 6 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України від 7 липня 2011 року N 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (надалі - Закон 3609-VI), Податковий кодекс України не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, до правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2011 року № 2198/11/13-11 зазначено, що, з урахуванням вимог статті 58 Конституції України до податкових порушень, вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлених з 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року, може застосовуватися найнижчий із тих обсягів відповідальності, що передбачені Законом України від 21 грудня 2000 року N 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або Податковим кодексом України.

06 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу ХІХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 11, відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

З системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що з дати набрання чинності Законом 3609-VI штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу ХІХ Податкового кодексу України.

Водночас, як встановлено пунктом 11 підрозділу 10 розділу ХІХ Податкового кодексу України, що набули чинності з 6 серпня 2011 року, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

За змістом наведеного пункту до податкових правопорушень незалежно від дати їх вчинення застосовуються штрафні санкції в розмірах, визначених Податковим кодексом України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що починаючи з 6 серпня 2011 року до всіх порушень податкового законодавства, у тому числі вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, застосовуються санкції у розмірі, встановленому нормами Податкового кодексу України.

Аналогічна думку викладена у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2011 року № 2198/11/13-11, де зазначено, що з дати набрання чинності Законом 3609-VI штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу ХІХ Податкового кодексу України.

Крім цього, суд не бере до уваги посилання представника позивача на порушення податковим органом приписів пункту 120.1. статті 120 Податкового кодексу України, в частині застосування до позивача штрафу у розмірі 1020,00 грн., а не штрафу у розмірі 170,00 грн. за перше встановлене порушення подання податкової звітності з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 120.1. статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Тобто, частина друга пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України визначає кваліфікований склад правопорушення, передбаченого частиною першою цього пункту. Такою кваліфікуючою ознакою є вчинення тих самих дій, протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення. Штраф за вчинення правопорушення з таким кваліфікованим складом встановлений в подвійному розмірі.

В матеріалах справи міститься копія акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку па додану вартість від 15 вересня 2011 року № 2158-15/20-225, на підставі якої Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва винесено податкове повідомлення - рішення від 03 жовтня 2011 року № 0021071520 та застосовано до позивача штраф у розмірі 170,00 грн. за неподання декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем правомірно винесені податкові повідомлення - рішення від 18 жовтня 2011 року № 0024031520, № 0024061520, № 0024081520, № 0024041520 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1020, 00 грн. за кожне несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби доведена правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвайвей Секьюрітіз" не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвайвей Секьюрітіз" відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Шарпакова