Постанова

від 11.05.2012 по справі 1570/1797/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/1797/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

при секретарі -Гур`євій К.І.

за участю сторін: представника позивача -Глазиріної К.О. не з'явилась

представника позивача -ОСОБА_2 (за довіреністю)

представника позивача -Кузаконь Д.В. (за наказом)

представника відповідача -ОСОБА_4 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фледж»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 08 квітня 2009 року №0000222350/0,

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2012 року ТОВ «Фледж»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду м.Одеси з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 08 квітня 2009 року №0000222350/0.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період: травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2008 року та при проведенні зазначеної перевірки було встановлено порушення п.п.7.7.2, 7.7.3, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», однак у зазначеному акті перевірки не встановлюється конкретизація та обґрунтування встановлених порушень з боку ТОВ «Фледж», що вказує на відсутність такого порушення, а тому зменшення суми податкового кредиту на 359 254 грн. є незаконною.

У додаткових поясненнях наданих ТОВ «Фледж»до суду 18 квітня 2012 року зазначено, що перевіряючим органом в акті перевірки не зазначено про порушення вимог п.п.4.1., п.п.4.3. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в тому, що реалізація товару позивачем відбувалась за ціною нижчою від її вартості. Одночасно, позивачем зазначено, що ціна реалізації товару, який був попередньо ввезений на територію України і реалізовувався в охопленому перевіркою періоді нижче за його фактурну вартість та актах перевірки податкового органу відображено, що ціна реалізації товару в кожному випадку визначалась виходячи саме з фактурної вартості, що вказує на відсутність такого порушення.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти задоволення позовної заяви у повному обсязі, оскільки актом перевірки встановлено, що залишки від'ємних значень по перевіряємим періодам виникли в зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей за імпортними контрактами. Актом перевірки також встановлено відсутність на підприємстві товарно-матеріальних цінностей, а також яких-небудь складських приміщень, які використовуються у господарській діяльності, а тому залишки від'ємних значень призвели до завищення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Фледж», яке сталося внаслідок порушення ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме реалізації імпортованого товару за ціною яка нижча за звичайну ціну (митну вартість) та призвело до порушень встановлених у акті перевірки та зазначеного у податковому повідомленні -рішенні.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №268510 виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «Фледж», яке відповідно до свідоцтва №22326817 є платником податку на додану вартість.

Позивачем до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року, де сума бюджетного відшкодування складає 359 254 грн.

01 квітня 2009 року Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси складено акт перевірки №45/23-210/343811 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фледж»код ЄДРПОУ 34381140 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період: травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2008 року».

Актом перевірки податкового органу встановлено, що залишки від'ємних значень по перевіряємим періодам включеним у дод.2 по декларації за січень 2009 року виникли в зв'язку з придбанням ТМЦ за імпортними контрактами, на підприємстві товарно-матеріальні цінності відсутні та жодного власного або орендованого складського приміщення, яке використовується у господарській діяльності відсутні. В зв'язку з викладеним підприємством порушено п.7.7.2 та п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за січень 2009 року на суму 359 254 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки було постановлено податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2009 року №0000222350/0 у якому зазначено завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 359 254 грн., внаслідок порушення п.7.7.2 та п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В ході судового розгляду справи було встановлено, що ТОВ «Фледж»імпортує на митну територію України товар, придбаний у пов'язаних осіб. Митна вартість імпортованого товару визначена з урахуванням цієї обставини, однак, здійснюючи подальшу реалізацію цього ж товару на митній території України, позивач визначав базу оподаткування за договірними цінами, що є нижчими ніж митна вартість цього товару, що призвело до штучного утворення від'ємного значення з податку на додану вартість.

Статтею 259 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Стаття 261 Митного кодексу України передбачає, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Згідно до п.4.3. ст.4 Закону України «Про податку на додану вартість», для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менше митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товару (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Як вбачається з п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни і урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включаються до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з метою оподаткування операцій з пов'язаними особами доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менше за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Наведена норма Закону відповідає п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»за змістом якого база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із Законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Тобто, при визначенні об'єкту оподаткування за правилами п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»необхідно враховувати, що наведена норма визначає, що ціна продажу товару не повинна бути нижчою звичайної ціни.

Відповідно до п.п. 1.20.1. п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше.

В абзаці першому п.п.1.20.2. п.1.20 цієї ж статті Закону зазначено, що визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладення на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у спів ставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів , строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

Отже, з огляду на фактори ціноутворення, вищенаведені, за звичайних обставин справедлива ринкова ціна товару не може бути нижчою, ніж ціна придбання цього товару, якою в даному разі є його митна вартість. Правильність такого тлумачення норми Закону підтверджується і визначенням господарської діяльності, наведеними у п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», основною метою якої є одержання доходу.

Доводи позивача стосовно визначення базою оподаткування ціни визначеною сторонами договору при реалізації товару не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки нормами діючого законодавства передбачено, що базою оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається їх договірна (контрактна) вартість, визначена за вільними цінами, але не нижче за звичайну ціну, якою є його митна вартість.

Вчинення позивачем збиткових операцій, проведення яких не оспорюється представниками ТОВ «Фледж»у судовому засіданні, зокрема здійснення їх на протязі періоду за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2008 року та визначення бази оподаткування за договірними цінами, що є нижчими ніж митна вартість цього товару призвело до штучного утворення від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 359 254 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фледж»задоволенню не підлягають.

Крім того, суд вважає, що господарською може бути визнана лише правомірна діяльність платника податку, вчинювана саме з метою одержання доходу, а не з метою заниження податкових зобов'язань.

Керуючись ст. ст. 7-9, 14, 50, 71, 86, 110, 158-163 КАС України, Законом України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фледж» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 08 квітня 2009 року №0000222350/0 відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст виготовлений та підписаний суддею 11 травня 2012 року.

Суддя О.В. Глуханчук