Постанова

від 15.05.2012 по справі 1570/935/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/935/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Белан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТОВ «Вікон Стар»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Вікон Стар»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси № 0000782310 від 24 січня 2012 року, № 0000792310 від 24 січня 2012 року та визнати нечинним акт № 28/23-80/35178292 від 16.09.2011 року.

В ході розгляду справи представник позивача подав до суду клопотання про відкликання адміністративного позову в частині вимоги про визнання нечинним акта № 28/23-80/35178292 від 16.09.2011 року.

Ухвалою суду від 10.05.2012 року адміністративний позов ТОВ «Вікон Стар»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби в частині вимоги про визнання нечинним акта № 28/23-80/35178292 від 16.09.2011 року залишений без розгляду.

Свої вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень позивач обгрунтовував тим, що в період з 13.09.2011 року по 16.09.2011 року ДПА в Одеській області була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Вікон Стар»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Міракод»за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року. За результатами перевірки був складений акт від 16.09.2011 року № 28/23-80/35178292, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси № 0000782310 від 24 січня 2012 року, № 0000792310 від 24 січня 2012 року, якими нараховані податкові зообов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість відповідно. Позивач вважає, що оформлюючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач безпідставно посилається на вирок Іллічівського міського суду Одеської області по справі № 1-325/11, стверджуючи про неможливість підписання директором ТОВ «Міракод»ОСОБА_1 податкових накладних, які були оформлені при реалізації комплектуючих товариству «Вікон Стар». Цей висновок орган ДПС зробив виключно на підставі пояснень підсудної ОСОБА_1 Однак, судом по цій справі було встановлено, що згідно результатів судово-почеркознавчої експертизи № 7977/02 від 22 червня 2011 року саме підписи директора ТОВ «Міракод»ОСОБА_1 містяться у податковій накладній № 151214 від 15 грудня 2009 року, податковій накладній № 100604 від 10 червня 2009 року, податковій накладній № 401 від 01 липня 2009 року, довіреності № 25 від 27 січня 2010 року. Таким чином, фахівці податкового органу, які не є експертами з криміналістики, стверджуючи про невідповідність підписів у податкових накладних, виписаних ТОВ «Міракод», спираються виключно на припущення, сформовані на поясненнях винної у фіктивній діяльності особи. Про наявність порушень чинного законодавства контрагентом позивачу відомо не було, тому позивач є добросовісним набувачем придбаних у ТОВ «Міракод»комплектуючих на підставі укладених відповідно діючого законодавства договорів при оформлені належним чином видаткових та податкових накладних, які своєчасно були перевірені і зареєстровані податковим органом без жодних зауважень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з наведених підстав, додатково пояснивши суду, що придбаний у ТОВ «Міракод»товар -це комплектуючі до компесорних установок, які є коштовними, але малогабаритними, не потребують багато місця для зберігання та розміщувалися позивачем в орендованому у ОСОБА_2 згідно договору № 4/А від 05.05.2009 року приміщенні за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому придбаний товар використовувався у господарській діяльності позивача для гарантійного та післягарантійного ремонту компресорних установок.

Представник відповідача, повідомлений належним чином, повторно до суду не з'явився, про поважність причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ «Вікон Стар»зареєстроване рішенням від 24.05.2007 року виконавчого комітету Одеської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 31170395, реєстраційний номер 10024907247, код ЄДРПОУ 35178292.

ТОВ «Вікон Стар»взято на податковий облік в органах державної податкової служби 06.06.2007 року за № 31525, станом на 16.09.2011 року перебувало на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

В період з 13.09.2011 року по 16.09.2011 року ДПА в Одеській області була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Вікон Стар»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Міракод», код за ЄДРПОУ 36369586 за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року. Перевідка проводилася на підставі наказу ДПА в Одеській області від 01.09.2011 року № 2075 відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 ПК України, а також згідно ч.5 ст.114 КПК України, про що зазначено в акті перевірки.

За результатами перевірки був складений акт від 16.09.2011 року № 28/23-80/35178292, згідно якого перевіркою встановлені порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР), зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток у 2009 році на 148542 грн., у тому числі: 2 квартал 2009р. на 115962 грн., 3 квартал 2009р. на 32580 грн.; та п.п.7.2.3 п.7.2, п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями, що призвело до заниження чистої суми податкових зобов'язань у 2009 році на 118833 грн, у тому числі по періодам: у травні на 33433,34грн.; у червні на 59335,87грн.; у липні на 21127,58грн.; у серпні на 4936,54грн.

Висновки про порушення позивачем податкового законодавства зроблені контролюючим органом на підставі того, що ТОВ «Вікон Стар»відносило до складу валових витрат 2-го та 3-го кварталів 2009 року та податкового кредиту травня, червня, липня, серпня 2009 року суми податку на додану вартість за первинними документами, які не виписувалися та не підписувалися посадовими особами ТОВ «Міракод», а саме: директором ОСОБА_1

Такі висновки акту перевірки від 16.09.2011 року № 28/23-80/35178292 грунтуються на показаннях ОСОБА_1, допитаної в якості свідка 17.12.2010 року під час досудового слідства по кримінальній справі. З посиланням на вказаний протокол допиту свідка в акті перевірки зазначено, що ОСОБА_1 фінансово-господарську діяльність ТОВ «Міракод»не здійснювала, нікого на це не уповноважувала, банківські рахунки для підприємства не відкривала, бухгалтерські документи та податкову звітність не складала та не підписувала, а також ні в яких установах по данному підприємству не була. Підприємство ТОВ «Міракод»вона заснувала за пропозицією чоловіка на ім'я Олександр, який мав намір здійснювати торгівельну діяльність будівельними матеріалами, а доходи ділити навпіл. (а.с.12).

Вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011 року по справі № 1-325/11 засновника та директора ТОВ «Міракод»ОСОБА_1 визнано винною у фіктивному підприємництві за ч.2 ст.205 КК України.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, не підлягає доказуванню факт здійснення ОСОБА_1 фіктивної підприємницької діяльності шляхом створення ТОВ «Міракод»з метою прикриття незаконної діяльності, чим спричинено велику майнову шкоду державі.

Усі інші обставини, що стосуються взаємовідносин позивача з ТОВ «Міракод»є предметом доказування в даній адміністративній справі.

На підставі акту перевірки від 16.09.2011 року № 28/23-80/35178292 та вироку Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011 року по справі № 1-325/11 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000782310 від 24 січня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Вікон Стар»з податку на прибуток на загальну суму 185678 грн., та № 0000792310 від 24 січня 2012 року збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Вікон Стар»з ПДВ на загальну суму 148541 грн.

Як встановлено судом в ході розгляду даної справи та підтверджено письмовими доказами, 30 квітня 2009 року між підприємствами ТОВ «Вікон Стар»та ТОВ «Міракод»було укладено договір № 1-04 про постачання запчастин до компресорів. Строк дії договору - до 31.12.2010 року. Постачання товару - за рахунок Продавця (ТОВ «Міракод»). Додатковими угодами до договору № 1-04 від 30.04.2009 року визначено:

- додатковою угодою № 1 від 30.04.2009р. - обсяг постачання у сумі 200600,04грн. (з ПДВ), умови оплати - протягом 60 календарних днів з моменту передачі, строк поставки - до 20.05.2009;

- додатковою угодою № 2 від 29.05.2009р. - загальний обсяг постачання у сумі 183936,91грн. (з ПДВ), умови оплати - протягом 60 календарних днів з моменту передачі, строк поставки - до 15.06.2009р.;

- додатковою угодою № 3 від 29.05.2009р. - загальний обсяг постачання у сумі 172078,32грн. (з ПДВ), умови оплати - протягом 60 календарних днів з моменту передачі, строк поставки - до 25.06.2009р.;

- додатковою угодою № 4 від 30.06.2009р. - загальний обсяг постачання у сумі 126765,47грн. (з ПДВ), умови оплати - протягом 60 календарних днів з моменту передачі, строк поставки - до 15.07.2009р.;

- додатковою угодою № 5 від 30.07.2009р. - загальний обсяг постачання у сумі 29619,30грн. (з ПДВ), умови оплати - протягом 60 календарних днів з моменту передачі, строк поставки - до 20.08.2009р.

На виконання умов договору ТОВ «Міракод»поставило ТОВ «Вікон Стар»товар технічного призначення за різними спеціалізованими найменуваннями у значній кількості, що підтверджено видатковими накладними: № 170501 від 17.05.2009 на суму 200600,04грн. (з ПДВ); № 140601 від 14.06.2009 на суму 183936,91грн. (з ПДВ); № 220610 від 22.06.2009 на суму 132117,79грн. (з ПДВ); № 220611 від 22.06.2009 на суму 39960,09грн. (з ПДВ); № 140711 від 14.07.2009 на суму 126765,47грн. (з ПДВ); № 180804 від 18.08.2009 на суму 29619,26грн. (з ПДВ).

Отриманий товар зараховано на баланс підприємства в Дт рахунку 281 "товари" однією позицією "інші" у відповідних періодах: травень 2009 - у сумі 167166,7грн. у кількості 1шт; червень 2009 - у сумі 296678,99грн. у кількості 3шт; липень 2009 - у сумі 105637,89грн. у кількості 1шт; серпень 2009 - у сумі 24682,72грн. у кількості 68 шт.

За поставлений товар позивачем сплачено у повному обсязі. На розрахунковий рахунок ТОВ «Міракод»перераховано грошові кошти у розмірі 713000грн.: 01.06.2009 платіжним дорученням № 1 в сумі 193600грн.; 15.06.2009 платіжним дорученням № 2 в сумі 64900грн.; 17.06.2009 платіжним дорученням №7 в сумі 99900грн.; 23.06.2009 платіжним дорученням № 9 в сумі 189600грн.; 23.07.2009 платіжним дорученням № 25 в сумі 100000грн.; 20.08.2009 платіжним дорученням № 12 в сумі 65000грн.

Згідно рахунку податкового обліку «валові витрати»суми придбаних запчастин включено до складу валових витрат 2009 року у загальній сумі 594166,67 грн., у тому числі: 2 квартал 2009 року в сумі 463845,69 грн.; 3 квартал 2009 року в сумі 130320,61 грн.

По факту придбання товару на адресу ТОВ «Вікон Стар»контрагентом було виписано податкові накладні, суми ПДВ по яких віднесено до податкового кредиту травня, червня, липня та серпня 2009 року, а саме:

- податкова накладна від 17.05.2009р. № 170501 на суму ПДВ 33433,34 грн.;

- податкова накладна від 14.06.2009р. № 140601 на суму ПДВ 30656,15 грн.;

- податкова накладна від 22.06.2009р. № 220610 на суму ПДВ 22019,63 грн.;

- податкова накладна від 22.06.2009р. № 220611 на суму ПДВ 6660,09 грн.;

- податкова накладна від 14.07.2009р. № 140711 на суму ПДВ 21127,58 грн.;

- податкова накладна від 18.08.2009р. № 180804 на суму ПДВ 4936,54 грн.

Зазначені податкові накладні включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних.

Придбані позивачем у ТОВ «Міракод»комплктуючі до компресорів були витрачені протягом червня, липня та серпня 2009 року на ремонт компресорних установок, залишок на кінець кожного місяця дорівнював нулю, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281, субрахунок «інші запчастини»за червень, липень та серпень 2009 року.

Згідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (далі за текстом -Закон № 334/94-ВР) передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

З огляду на вказані норми законів, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат встановлені ст. 5 Закону № 334/94-ВР (чинного на момент спірних правовідносин).

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п. 5.11 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З урахуванням наведених норм закону витрати позивача на придбання комплектуючих до компресорів у ТОВ «Міракод»правомірно включені до складу валових витрат 2-го та 3-го кварталу 2009 року.

Стосовно правомірності включенняпозивачем до складу податкового кредиту у травні, червні, липні та серпні 2009 року сумм ПДВ, сплаченого контрагенту -ТОВ «Міракод»в ціні придбання товару за договором від 30.04.2009 року № 1-04 з додатковими угодами, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168-97/ВР (чинного в період господарських відносин між позивачем і ТОВ "Міракод"), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі за текстом - Закон №168/97-ВР) визначені виключні підстави для віднесення сум до податкового кредиту та відшкодування їх з Державного бюджету України.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підставі включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом №168/97-ВР не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як вбачається з п. 7.1 ст. 7 Закону №168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна містити реквізити, визначені пп. 7.2.1 Закону №168/97-ВР.

Відповідно до пп. 7.2.3 Закону №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Факт одержання та оплати позивачем вартості придбаного товару за договором підтверджується відповідними податковими накладними з урахуванням ПДВ та виписками з особового банківського рахунку.

Системний аналіз вищенаведених положень Закону України "Про податок на додану вартість" дозволяє зробити висновок про те, що платник податку (в даному випадку - позивач) виключно на підставі проведеної оподаткованої операції та оформленої контрагентом податкової накладної має право відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, що фактично і було зроблено.

Матеріали справи свідчать, що позивач включив до складу податкового кредиту за травень, червень, липень та серпень 2009 року суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, які позивач отримав під час проведення господарських операцій з контрагентом. Тобто, судом встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит на підставі отриманих від контрагента податкових накладних, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Посилання органу ДПС в акті перевірки від 16.09.2011 року № 28/23-80/35178292 на те, що директор ТОВ «Міракод»не виписувала те не підписувала податкові накладні на адресу позивача суд оцінює критично, оскільки, як вбачається з вироку Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011 року по справі № 1-325/11 у відношенні ОСОБА_1 за ст.205 ч.2 КК України, судом по цій справі було встановлено, що згідно результатів судово-почеркознавчої експертизи № 7977/02 від 22 червня 2011 року саме підписи директора ТОВ "Міракод" ОСОБА_1 містяться у податковій накладній № 151214 від 15 грудня 2009 року, податковій накладній № 100604 від 10 червня 2009 року, податковій накладній № 401 від 01 липня 2009 року, довіреності № 25 від 27 січня 2010 року. Тобто зазначені вище податкові накладні та довіреність згідно висновку експертизи підписувалися особисто директором ТОВ «Міракод». При цьому, в ході розгляду кримінальної справи, судом не досліджувалися первинні документи по взаємовідносинам ТОВ "Міракод" та ТОВ "Вікон Стар". Даний факт підтверджується тим, що в ході досудового слідства у ТОВ "Вікон Стар" на підставі постанови слідчого 13.04.2011 року вилучалися лише копії даних документів, а оригінали залишалися у позивача, тобто ці документи не були предметом дослідження почеркознавчої експертизи. Тому висновки в акті перевірки, що ці первинні документи директор ТОВ «Вікон Стар»ОСОБА_1 не підписувала, не підтверджені належними доказами, а тому є лише припущеннями податкового органу.

Крім того, як вбачається з вказаного вироку суду, одним з доказів вини ОСОБА_1 є показання свідка ОСОБА_3 -директора ТОВ «Універсал сервіс Україна» (а.с.22), який показав суду під присягою, що у підприємства «Міракод»його підприємство закупляло запчастини до спецтехніки. Закупівлі проводилися на суму 1-2 млн. грн. , грошові кошти переводилися на банківський рахунок ТОВ «Міракод».

Таким чином, судом встановлено, що й інші підприємства, як і позивач, купували у ТОВ «Міракод»запчастини до спецтехніки.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що визнання ОСОБА_1 винною у фіктивному підприємництві не виключає можливості укладання підприємством «Міракод»окрім фіктивних угод також і реальних правочинів, по яких господарські операції відбувалися з дотриманням вимог чинного законодавства, у тому числі й податкового, принаймні з боку контрагентів ТОВ «Міракод», яким не було відомо про наявні порушення податкового законодавства керівництвом ТОВ «Міракод».

Низка угод ТОВ «Міракод»з контрагентами, що описана у вироку суду від 07.12.2011 року (з ТОВ «Арбуз.Биз», з ТОВ «Універсал сервіс Україна», з ТОВ «Югкарт Сервіс»), як вбачається з вироку, мали реальний характер і їх фіктивність судом не встановлена.

Також з наведеного у вироку суду від 07.12.2011 року доказу вини ОСОБА_1 -висновку судово-почеркознавчої експертизи № 7977/02 від 22 червня 2011 року вбачається, що податкові накладні № 100604 від 10 червня 2009 року та № 401 від 01 липня 2009 року підписані директором ТОВ "Міракод" ОСОБА_1 саме в той період, коли мали місце господарські відносини ТОВ «Міракод»з позивачем, що доводить можливість підписання ОСОБА_1 й інших податкових накладних у цей період. Тому висновки акту перевірки про не підписання податкових накладних, виданих позивачу ТОВ «Міракод», є припущенням податкового органу, та не підтверджується належними доказами.

Крім того, норми податкового законодавства, чинного на момент взаємовідносин позивача з ТОВ "Міракод", передбачали лише один випадок, при якому податкова накладна визнається недійсною, - при заповненні її особою, яка не зареєстрована платником ПДВ і якій не присвоєний індивідуальний податковий номер (п. 2 та п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р., який діяв на час проведення операцій за договором між позивачем та контрагентом). Тільки в цьому випадку податковий кредит по ПДВ не може вважатися підтвердженим.

Проте на момент господарських відносин з позивачем ТОВ «Міракод»було зареєстроване платником ПДВ згідно Свідоцтва № 100219556, виданного 31.03.2009 року, що вбачається з вироку суду . (а.с.20).

Платник податку на додану вартість -покупець товару на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований у встановленному законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаного суб'єкта господарювання.

Окрім того, позивачем в судовому засіданні з метою доведеності того, що правочин між позивачем та контрагентом не має ознак нікчемності та всі операції, якими супроводжувався цей правочин, підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, надані всі копії первинних документів.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що ТОВ «Вікон Стар»під час розгляду даної справи по суті підтверджено факт реальності господарських операцій первинними документами, які відповідають вимогам законодавства, в той час у податкового органу були відсутні об'єктивні підстави для висновку про незаконність формування податкового кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем заперечень на адміністративний позов ТОВ «Вікон Стар»не надано, доказів правомірності своїх рішень, що оскаржуються, суду не представлено.

Таким чином, суд вважає позов обгрутнованим та задовольняє його в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Тому судові витрати, понесені позивачем та підтвердженні належними доказами, підлягають стягненню з Державного бюджету України у розмірі 2146 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69, 71, 72, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ТОВ "Вікон Стар" - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси № 0000782310 від 24 січня 2012 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси № 0000792310 від 24 січня 2012 року.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в м.Одесі стягнути судові витрати у сумі 2146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) на користь ТОВ "Вікон Стар"(кд ЄДРПОУ 35178292) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання у 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст виготовлено 15 травня 2012 року.

Суддя: В.В.Андрухів