Постанова

від 28.04.2012 по справі 2а/1570/10158/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/10158/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року

09 год. 45 хв.

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.

за участю сторін:

представник позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю)

представник відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Санта -Юг»(код ЄДРПОУ 32027641) до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000502310 від 29 червня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 109 190 грн. 00 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось дочірнє підприємство «Санта -Юг»(надалі -ДП «Санта -Юг») до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області державної податкової служби (надалі -ДПІ у м. Южному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000502310 від 29 червня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 109 190 грн. 00 коп., зазначивши що, спірне податкове повідомлення-рішення вважає необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що висновки інспектора зазначені в акті перевірки ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях, не підтверджені відповідними доказами. Також позивач вказує, що під час формування податкового кредиту ним було дотримано всіх умов, встановлених чинним законодавством, що є критеріями, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що позов вважає необґрунтованим та просив в його задоволенні відмовити, аргументуючи тим, що відповідно до проведеної перевірки ДПІ у м. Южному матеріали якої відображені у акті № 300/32/23-1007/32027641 від 10.06.2011 р. позивачем безпідставно сформовано податкові зобов'язання та угоди із ТОВ «Інсайд Групп» які визнані нікчемними, а тому виписані податкові накладні не можуть братись до уваги в податковому та бухгалтерському обліку, у зв'язку з чим у ДП «Санта -Юг»відсутні підстави для формування податкового кредиту.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

30.05.2002 р. виконавчим комітетом Южненської міської ради зареєстровано ДП «Санта -Юг», ідентифікаційний код юридичної особи -32027641, місцезнаходження юридичної особи: 65481, Одеська область, м. Южне, проспект Леніна, 16, кв. 108, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 04527336Ю0010200 від 30.05.2002 р. (аркуші справи 16-17 том І).

Судом встановлено, що 15.07.2002 р. за № 236 позивача взято на облік в якості платника податків у ДПІ у м. Южному (аркуш справи 17 том І).

Відповідно до свідоцтва № 22082362 від 19.07.2002 р. про реєстрацію платника податку на додану вартість ДП «Санта -Юг»зареєстровано платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер № 320276415331 (аркуш справи 17 том І).

У судовому засіданні встановлено, що 10.06.2011р. ДПІ у м. Южному була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «Інсайд Групп» (надалі -ТОВ «Інсайд Групп»), код ЄДРПОУ 35769294, за період з 01.07.2008р. по 31.12.2008р. за результатами якої було складено акт №300/32/23-1007/32027641 від 10.06.2011р. (аркуші справи 16-34). На підставі вищевказаного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000502310 від 29.06.2011 р., яким встановлено порушення ДП «Санта -Юг»п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі: за основним платежем -87 352 грн. 00 коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями -21 838 грн. 00 коп. (аркуш справи 35).

У висновку акту перевірки вказано, що позивачем порушено п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р., в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 87 352 грн. 00 коп., в тому числі за серпень 2008 р. на суму 6 289 грн. 00 коп., за жовтень 2008 р. на суму 17 171 грн. 00 коп., за листопад 2008 р. на суму 63 892 грн. 00 коп., а також порушення ч. 1, 5 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «Інсайд Групп».

Як зазначається в акті перевірки, податковий кредит сформований ДП «Санта -Юг»(серпень, жовтень-листопад 2008 р.) по господарським операціям з одним із постачальників, а саме ТОВ «Інсайд Групп», з яким було укладено договори поставки № 15/07-1 від 15.07.2008 р., № 05/08-1 від 05.08.2008 р., № 02/09-1 від 02.09.2008 р. на поставку будівельних матеріалів. Проте як зазначається у вищевказаному акті перевірки відвантажувальні документи, документи на перевезення товару, технічні та інші допоміжні документи, сертифікати якості на поставлений товар, належні документи які б підтверджували фактичну поставку товарів ТОВ «Інсайд Групп»у ДП «Санта-Юг»відсутні.

В рамках кримінальної справи встановлено, що одним із ФСГД задіяній у незаконній схемі являється ТОВ «Інсайд Групп», засновник та директор вказаного товариства ОСОБА_3 будучи допитаним пояснив, що зареєстрував вказане підприємство без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, бухгалтерські документи та податкову звітність не складав та не підписував, що свідчить про безтоварність операцій між зазначеним підприємством та контрагентами-вигодонабувачами. У зв'язку з чим, перевіряючі ДПІ у м. Южному дійшли висновку, що укладені ДП «Санта-Юг»правочини із ТОВ «Інсайд Групп»суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України порушують публічний порядок, оскільки були спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними. Оскільки ТОВ «Інсайд Групп»здійснювало зазначені операції без мети реального настання правових наслідків, з ціллю формування валових витрат та податкового кредиту, виписані податкові накладні на виконання договорів із ДП «Санта-Юг»не можуть братись до уваги в податковому та бухгалтерському обліку.

З висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Інсайд Групп»в 2008 році були укладені договори поставки: № 15/07-1 від 15.07.2008 р., № 05/08-1 від 05.08.2008 р. та № 02/09-1 від 02.09.2008 р. (аркуші справи 126-127, 128-129, 130-131 том І).

Факт поставки та оплати товарів підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № 31/0710 від 31.07.2008 р.; № 31/0711 від 31.07.2008 р.; № 31/0712 від 31.07.2008 р.; № 29/0827 від 29.08.2008 р.; № 29/0828 від 29.08.2008 р.; № 30/0942 від 30.09.2008 р. -постачальник ТОВ «Інсайд Групп»(аркуші справи 132, 133, 134, 135-136, 137, 138-139 том І). Вказаним видатковим накладним відповідають податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ «Інсайд-Груп»: № 31/0710 від 31.07.2008 р.; № 31/0711 від 31.07.2008 р.; № 31/0712 від 31.07.2008 р.; № 29/0827 від 29.08.2008 р.; № 29/0828 від 29.08.2008 р.; № 30/0942 від 30.09.2008 р. (аркуші справи 140, 141, 142, 143-144, 145, 146-147 том І).

Представником позивача на підтвердження оплати за отриманий товар, в якості доказів, було надано платіжні доручення з відміткою банківської установи про виконання № 1411 від 22.10.2008 р.; № 1412 від 22.10.2008 р.; № 1433 від 27.10. 2008 р.; № 1434 від 27.10.2008 р.; № 1536 від 11.11.2008 р.; № 1625 від 03.12.2008 р. (аркуші справи 148,149, 150, 151, 152, 153 том І).

Також, у судовому засіданні представник позивача зазначив, що одним з основних видів діяльності позивача є «організація перевезення вантажів», що підтверджено довідкою з єдиного державного реєстру, на балансі позивача в 2008 році знаходились транспортні засоби, в штаті -посади водіїв, серед наявних товарно-матеріальних цінностей -паливно-мастильні матеріали, у зв'язку з чим, позивач мав технічну можливість вивозити товар, отриманий від ТОВ «Інсайд Груп»власними силами та засобами. Саме такий спосіб перевозки й був обраний як найбільш економічно обґрунтований. Із змісту договорів позивача з ТОВ «Інсайд Групп»вбачається, що вартість перевезення товару не була включена до його вартості. З метою економії коштів та раціонального їх використання позивачем було прийняте рішення про вивезення товару власним автотранспортом. На підтвердження вищевказаного представником позивача в якості доказів було надано бухгалтерську довідку №14 від 27.01.2012 р., а також свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів (аркуші справи 209, 216 том ІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В силу вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р.

Наявними в матеріалах справи документами також підтверджено подальше використання позивачем у власній господарській діяльності товару придбаного у ТОВ «Інсайд Групп».

Так, актом перевірки встановлено, що 31.08.2007 р. між позивачем та Управлінням капітального будівництва Южненської міської ради був укладений договір № 31/08 на виконання підрядних робіт зі Змінами та доповненнями від 01 січня 2008 року та Додатковою угодою № 1 від 25.03.2008 р. (аркуші справи 154-162 том І). Предметом вказаного договору було виконання позивачем робіт з капітального будівництва 4-х поверхового житлового будинку для медпрацівників по вул. Хіміків у мікрорайоні 1.7. м. Южне, Одеської області (пункт 2.1. договору в редакції пункту 1.1. Змін та Доповнень). В ході виконання умов цього контракту, його сторонами були складені та підписані акти прийомки виконаних підрядних робіт з підсумковими відомостями ресурсів за липень 2008 року № № 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 (аркуші справи 163-223 том І). Списання використаних в ході виконання будівельних робіт матеріалів підтверджено актом списання № СпТ-000040 від 31.07.2008 р. (аркуш справи 224, том І). З переліку списаних матеріалів, а також з виду виконаних робіт в актах прийомки цих робіт, вбачається, що були, зокрема, використані матеріали, придбані у ТОВ «Інсайд-Груп», крім цього, факт використання придбаних у ТОВ «Інсайд-Груп»будівельних матеріалів підтверджений й матеріальним звітом по матеріалам за липень 2008 року від 31.07.2008 р., а також калькуляціями № №1, 2, 7, 7/1, 8, 10 за липень 2008 року (аркуші справи 225-236 том І).

Судом встановлено, що 07.02.2007 р. між позивачем та Житлово-будівельним кооперативом «Житлопайінвест»було укладено контракт на виконання будівельно-монтажних робіт № 07/02/07, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву 91 квартири в 14-поверховому житловому будинку на 91 квартиру, VI мікрорайон, 18-В з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями в м. Южний Одеської області, строк виконання робіт -18 місяців. Додатковими угодами до контракту № 1 від 08.08.2008 р. та № 2 від 31.12.2010 р., строк виконання робіт був подовжений, відповідно, до 31.12.2010 р. та 31.12.2011 р. (аркуші справи 237-245 том І). В ході виконання умов цього контракту, були складені та підписані акти прийомки виконаних підрядних робіт з підсумковими відомостями ресурсів за липень 2008 року та серпень 2008 року (аркуші справи 246-257 том І, 1-12 том ІІ). Списання використаних в ході виконання будівельних робіт матеріалів оформлювалось актами списання № СпТ-000038 від 31.07.2008 р., № СпТ-000057 від 31.08.2008 р. (аркуші справи 13-16 том ІІ). Крім цього, також були складені матеріальні звіти по матеріалам за липень 2008 року та серпень 2008 року (аркуші справи 17-24 том ІІ). З переліку матеріалів, а також з виду виконаних робіт в актах прийомки цих робіт, вбачається, що були, зокрема, використані матеріали, придбані у ТОВ «Інсайд-Груп», вказана обставина підтверджена калькуляцією № 6 за липень 2008 р. (аркуш справи 25 том ІІ).

28.05.2008 р. між позивачем та Управлінням капітального будівництва Южненської міської ради був укладений Договір підряду № 28-05/08, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання забезпечити відповідно до проектно-кошторисної документації та умов Договору виконання будівельних робіт з капітального ремонту дитячого ясла-садка № 5 комбінованого типу (аркуші справи 26-34 том ІІ). В ході виконання цих договорів були складені та підписані його сторонами акт № 1 прийомки виконаних підрядних робіт за липень 2008 року з підсумковою відомістю ресурсів, акт № 2 прийомки виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року з підсумковою відомістю ресурсів, акт № 3 прийомки виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року з підсумковою відомістю ресурсів. В ході виконання вищевказаного договору проводилось списання використаних будівельних матеріалів, що оформлено, зокрема, актами списання № СпТ-000041 від 31.07.2008 р., № СпТ-000058 від 31.08.2008 р., № СпТ-000070 від 30.09.2008 р. (аркуші справи 35-114 том ІІ). З переліку списаних матеріалів, а також з виду виконаних робіт в актах прийомки цих робіт, вбачається, що були, зокрема, використані матеріали, придбані у ТОВ «Інсайд-Груп»за відповідними договорами та накладними наявними в матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає, що надані представником позивача в якості доказів договори на виконання підрядних, будівельних та будівельно-монтажних робіт підтверджують зв'язок між понесеними позивачем витратами за договорами поставки з ТОВ «Інсайд Групп»та його власною господарською діяльністю, адже визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Крім того, як свідчать обставини справи та матеріали перевірки, на момент здійснення господарських операцій (серпень, жовтень-листопад 2008 р.) ТОВ «Інсайд-Груп»мало повну податкову правосуб'єктність, адже підприємство було зареєстроване як платник податку на додану вартість, перебувало на податковому обліку як платник податку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а, отже, мало певний правовий статус та право у спірний період нараховувати податок на додану вартість і видавати податкові накладні, а відомості про скасування державної реєстрації датовані 12.06.2009 р. за № 15561170006031494 від 12.06.2009 р., відомості про зняття з обліку № 7/109-09-1660 від 02.06.2009 р.

Також судом не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність реальності вчинених господарських операцій, вчинених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та відповідно на нікчемність цих правочинів з наступних підстав.

Для висновку про нікчемність угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, необхідно мати належні та допустимі докази наявності умислу керівників позивача та його контрагентів на момент укладання правочину, які на думку суду, відповідач суду не надав.

Крім цього, посилання податкового органу на нікчемність спірного договору з підстав ст. 228 Цивільного кодексу України суперечить положення вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпний і відповідач не наділений законодавством в односторонньому порядку вирішувати чи є правочин нікчемним, чи ні. Якщо ж контролюючий орган вважає спірний договір таким, що вчинений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільству, останній може бути визнаний судом недійсний відповідно до вимог ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Підставою для висновків про нікчемність договорів укладених із ТОВ «Інсайд-Груп»в акті перевірки податковим органом зазначено наявність постанови СВ ПМ ДПА в Одеській області б/н від 27.04.2011 р. згідно якої, в провадженні СВ ПМ ДПА в Одеській області знаходиться кримінальна справа № 201201100006, порушена стосовно невстановлених слідством осіб за фактом організації фіктивного підприємства та умисного ухилення від сплати з використанням фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності за ознаками злочинів, згідно ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України. В рамках кримінальної справи встановлено, що одним із ФСГД задіяній у незаконній схемі являється ТОВ «Інсайд-Груп».

Разом з тим, відповідачем до суду не надано вироку суду, яким встановлено порушення у господарських відносинах між позивачем та ТОВ «Інсайд-Груп», та відомості стосовно того чи були предметом дослідження в кримінальній справі відносини між цими підприємствами в період серпень, жовтень, листопад 2008 р.

До того ж слід відзначити, що якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат. Отже, з загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Цієї ж позиції підтримується Верховний суд України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Вищевикладене також підтверджене постановою Верховного Суду України у справі № 21-42а10 від 31.01.2011 року, головуючого судді Панталієнка П.В.

Оскільки порушення вимог чинного законодавства при здійсненні позивачем податкового обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість відсутні, тому донарахування податковим органом податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкції було безпідставним та необґрунтованим.

Одночасно, слід зазначити, що виявлення факту розбіжностей між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов'язання підприємств -контрагентів шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПІ України або відсутності даних щодо підтвердження отриманих податкових накладних і оплати податкового зобов'язання не є підставою для визнання угоди нікчемною.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що угоди укладені між позивачем та ТОВ «Інсайд Групп»в 2008 році не мають ознак нікчемності, висновки податкової викладені в акті є припущеннями, адже головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність встановлена законом, реальність настання правочину доведена дослідженими у судовому засіданні доказами.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім зазначеного, жодна норма Податкового Кодексу України не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків покладений на органи податкової служби.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справі докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості винесеного відповідачем рішення до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов дочірнього підприємства «Санта -Юг»(код ЄДРПОУ 32027641) до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000502310 від 29 червня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 109 190 грн. 00 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області № 0000502310 від 29 червня 2011 року, яким дочірньому підприємству «Санта -Юг»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 87 352 (вісімдесят сім тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 21 838 (двадцять одна тисяча вісімсот тридцять вісім) грн. 00 коп.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею «28»квітня 2012 року.

Суддя Я.В. Балан

28 квітня 2012 року.