Постанова

від 23.04.2012 по справі 2а/1570/6092/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/6092/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 року

18 квітня 2012 року 11 год.37 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря судового засідання Музика А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал»до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, суд ,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал»(далі -ТОВ «Термінал») до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС), в якій позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби від 22.02.2011 року № 0000292300, № 0000282300, № 0000402300.

У своєму позові позивач зазначив, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. було складено акт перевірки від 04.02.2011 року № 174/23/30535445, на підставі якого були прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.02.2011 року № 0000292300, № 0000282300, № 0000402300. Позивач вказує на те, що висновки, вказані у акті перевірки від 04.02.2011 р. № 174/23/30535445 є неправомірними, посилаючись на наступне.

29.03.2010 р. між ТОВ «Термінал»та ПП «Ауріон Плюс»було укладено договір оренди вантажопідйомної техніки, згідно з яким ПП «Ауріон Плюс»передало, а ТОВ «Термінал»прийняло в тимчасове короткочасне користування два автомобільних крана марки KATO NK-750, вантажопідйомністю 75 тон. У квітні 2010 року ПП «Ауріон Плюс»на підставі вищевказаного договору здійснило надання послуг оренди вантажопідйомної техніки на загальну суму 150033,34 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). По факту здійснених послуг складались відповідні податкові накладні, на підставі яких позивач відніс сплачені ним суми ПДВ до складу податкового кредиту. Крім того, контрагент позивача також задекларував у складі своїх податкових зобов'язань з ПДВ суму ПДВ, сплачену йому позивачем за надані послуги у повному обсязі, що підтверджується розрахунками ПП «Ауріон Плюс»(додаток до листа ПП «Ауріон Плюс»до ТОВ «Термінал»від 23.06.2010 р. № 9) (а.с. 92-97).

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 78-79), в яких зазначив, що під час проведеної перевірки ТОВ «Термінал»встановлено порушення зазначеною юридичною особою вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 8774, 60 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за перевіряємий період всього на суму 114935,00 грн. Вказане порушення сталося внаслідок завищення скаржником протягом перевіряємого періоду валових витрат на загальну суму 150033, 34 грн. Так, до складу валових витрат у 2 кварталі 2010 року позивачем була віднесена вартість послуг оренди вантажопідйомної техніки на загальну суму 150033, 34 грн. від ПП «Ауріон Плюс»(код ЄДРПОУ 36552544) на підставі договору б/н від 29.03.2010 р. та актів виконаних робіт, оформлених, на думку відповідача, з порушенням вимог чинного законодавства, а саме п. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Також перевіркою встановлено порушення ТОВ «Термінал»Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження підприємством протягом перевіряємого періоду податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 30006,67 грн. Зазначене порушення сталося внаслідок завищення скаржником податкового кредиту протягом перевіряємого періоду всього на суму 30006,67 грн. Відповідач посилається на те, що суми ПДВ не були включені ПП «Ауріон Плюс»до складу податкових зобов'язань. Зазначені обставини привели до неправомірного формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у квітні 2010 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на обґрунтування, викладені в письмових запереченнях.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, заперечень до нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ТОВ «Термінал»зареєстровано як юридична особа 05.08.1999 року Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (дата зміни свідоцтва про державну реєстрацію -02.06.2010 року), та, згідно довідки з ЄДРПОУ, визначено такі види діяльності за КВЕД: організація перевезення вантажів, складське господарство, транспортне оброблення вантажів та вирощування зернових та технічних культур, та перебуває на обліку платника податку у ДПІ в Біляївському районі Одеської області .

У період з 23 грудня 2010 року по 28 січня 2011 року співробітниками ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Термінал»(код ЄДРПОУ 30535445) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої було складено акт перевірки від 04.02.2011 року № 174/23/30535445 (а.с. 11-31).

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Термінал» пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9, п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення по податку на прибуток у розмірі 114935,00 грн. за 3 квартали 2010 року, у тому числі за 2 квартал 2010 року на суму 114935,00 грн., та занижено податок на прибуток за 3 квартали 2010 р. на суму 8774,6 грн., в т.ч. за 2 квартал 2010 р. на 8774,6 грн.; п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 30006,67 грн., у тому числі за квітень 2010 року на суму 30006,67 грн.

Не погодившись із зазначеними висновками акту перевірки від 04.02.2011 р. позивач 10.02.2011 року подав заперечення до вищевказаного акту (а.с. 32-33).

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзацу 2 ст. 55 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Так, не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями від 22.02.2011 року № 0000292300, № 0000282300, № 0000402300 позивач подав скаргу до ДПА в Одеській області від 01.03.2011 року № 27 (а.с. 44-46), в якій просив скасувати згадані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням ДПА в Одеській області від 21.03.2011 р. № 9394/10/25-0007 термін розгляду первинної скарги ТОВ «Термінал»продовжено до 30.04.2011 року, про що позивача повідомлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 29.04.2011 року № 15251/10/25-0007 скарга позивача залишена без розгляду, а оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення -без змін (а.с. 41-43).

11.05.2011 року позивач звернувся з повторною скаргою до ДПА України (а.с. 37-39).

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 01.06.2011 р. № 10122/6/25-0515 продовжено строк розгляду скарги по 14.07.2011 р.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 13.07.2011 року № 12568/6/25-0515 (а.с. 34-35), скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення -без змін.

Порядок проведення документальних планових перевірок визначений у ст. 77 Податкового кодексу України, у пп. 77.1.1. п. 77.1. якої, зокрема, передбачено, що документальна планова виїзна перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Так, за результатами проведеної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Термінал»за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС було складено акт перевірки від 04.02.2011 року № 174/23/30535445.

З акту перевірки вбачається, що встановлені порушення з боку позивача, які призвели до завищення валових витрат, перевіряючими пов'язуються з порушенням вимог чинного законодавства відносно оформлення актів виконаних робіт як первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 зазначеного Закону до складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Положеннями пп. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп.7.2.4. п.7.2. ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 згаданого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції (оскільки податковий кредит складається з сум податку, сплачених у зв'язку з придбанням або виготовленням товару, умова придбання або виготовлення товару є обов'язковою та підлягає доказуванню); 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Судом встановлено, що між ТОВ «Термінал»та ПП «Ауріон Плюс»було укладено договір оренди вантажопідйомної техніки, згідно з яким ПП «Ауріон Плюс»передало, а ТОВ «Термінал»прийняло в тимчасове короткочасне користування два автомобільних крана марки KATO NK-750, вантажопідйомністю 75 тон (а.с. 58-59). Умовами вказаного договору передбачено, що передача кранів в оренду здійснювалася за актом передачі. Термін оренди починався від дати підписання повноважними представниками сторін договору акту приймання передачі в оренду, та закінчувався датою підписання повноважними представниками сторін договору акту про повернення кранів (п. 3.2. Договору).

На підставі вищезазначеного договору б/н від 29.03.2010 року протягом квітня 2010 року ПП «Ауріон Плюс»здійснювалось надання послуг з оренди вантажопідйомної техніки, що підтверджується відповідними податковими накладними, що виписувались виконавцем замовнику (а.с. 50, 54). Протягом квітня 2010 року за вищевказаним договором ПП «Ауріон Плюс»яке відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.06.2009 року № 100233012 (а.с. 200) зареєстровано платником податку на додану вартість, видавало позивачеві податкові накладні на загальну суму ПДВ 30006,66 грн. Дослідивши зазначені документи, суд встановив, що відомості, викладені в податкових накладних, актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), актах здачі-прийняття вантажопідйомної техніки, банківських розрахунках ТОВ «Термінал»з ПП «Ауріон Плюс»відповідають один одному.

Посилання відповідача на той факт, що у актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 00000034, № 00000047 не містяться такі реквізити як місце складання акту та П.І.Б. або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особи кранівників спростовується тим, що суд перевіряє у сукупності всі первинні документи, що надані на підтвердження здійснення господарської операції (договори, накладні, рахунки, тощо) на їх достатність і взаємний зв'язок.

Надані до суду ТОВ «Термінал»договір оренди вантажопідйомної техніки № б/н від 29.03.2010 р., податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти здачі-прийняття вантажопідйомної техніки, банківські розрахунки ТОВ «Термінал»з ПП «Ауріон Плюс»підтверджують фактичність здійснення господарської операції, реальні зміни у майновому стані платника податків ТОВ «Термінал».

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарської діяльності з переробки вантажів вантажопідйомною технікою, відповідно до договору оренди б/н від 29.03.2010 р., укладеного між ТОВ «Термінал»та ПП «Ауріон Плюс», позивачем були надані до суду відомість по р. 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за квітень 2010 року, а також копії договорів, додаткових угод, копії податкових накладних, копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) з підприємствами-замовниками ТОВ «Глобал Оушен Лінк», ТОВ «Трексім», ТОВ «ОМА Інтерброкер»(а.с. 107-217).

Актом перевірки позивача від 04.02.2011 р. № 174/23/30535445, а також запереченнями відповідача на позовну заяву зазначається, що згідно автоматизованої системи співставлення обсягів податкового кредиту та податкового зобов'язання на рівні ДПА України стан ПП «Ауріон Плюс»(знаходиться на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси) порушено провадження у справі про банкрутство, звітність до ДПІ у Приморському районі м. Одеси за вищевказаний період зазначене підприємство не надавало.

Проте, викладені обставини спростовуються листом ПП «Ауріон Плюс»від 23.06.2010 р. № 9 (а.с. 92), яким це підприємство сповістило про те, що у податковій звітності ПП «Ауріон Плюс»за квітень 2010 року ТОВ «Термінал»було відображене у повному обсязі, як в електронному вигляді, так і в паперовому, яка була надіслана до податкової служби поштою. Вказані обставини підтверджуються копіями розрахунків, наданих ТОВ «Термінал»ПП «Ауріон Плюс»(а.с. 93-97).

Крім того, згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на запит ДПІ у Біляївському районі Одеської області № 365 від 03.02.2012 р. (а.с. 226-229) запис про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи ПП «Ауріон Плюс»було внесено тільки 10.12.2010 року, тобто станом на квітень 2010 року зазначена юридична особа була зареєстрована, відомості про неї були підтверджені.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї норми право встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Проте, всупереч вищезазначеним нормам права відповідачем не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували відомості, викладені в п. 1, 2 висновків акту перевірки від 04.02.2011 р. № 174/23/30535445, складеного за результатом перевірки ТОВ «Термінал».

Поряд з цим, надані до суду первинні документи щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентом у своїй сукупності свідчать про фактичне здійснення правочину з отримання позивачем послуг у ПП «Ауріон Плюс», що повністю спростовує висновки перевірки щодо виявлених порушень податкового законодавства з боку позивача.

З урахуванням зазначеного, судом встановлено, що позивачем правомірно визначений податковий кредит за квітень 2010 року, а п. 1, 2 висновку державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби є такими, що не підтверджуються належними доказами по справі.

На підставі встановленого суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати слід розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94,158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал»до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби від 22.02.2011 року № 0000292300, № 0000282300, № 0000402300.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 23 квітня 2012 року.

Суддя П.П.Марин