Ухвала

від 21.02.2013 по справі 2а/1570/6092/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 р.Справа № 2а/1570/6092/2011

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Єщенка О.В.

при секретарі Івановій К.І.

за участю представників:

апелянта - П'ятниченко А.О.

позивача - Грабовського М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -,

В С Т А Н О В И В:

В 2011 році товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень .

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10 2.007 р. по 30.09.2010р. валютного та іншого законодавства було складено акт перевірки від 04.02.2011 року № 174/23/30535445, на підставі якого були прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.02.2011 року № 0000292300, № 0000282300 , № 0000402300.

Позивач вказував на те, що висновки, вказані у акті перевірки від 04.02.2011 р. № 174/23/30535445 є неправомірними , оскільки між ТОВ «Термінал» та ПП «Ауріон Плюс» було укладено договір оренди вантажопідйомної техніки, згідно з яким ПП «Ауріон Плюс» передало, а ТОВ «Термінал» прийняло в тимчасове короткочасне користування два автомобільних крана марки КАТО гЖ-750, вантажопідйомністю 75 тон. У квітні 2010 року ПП «Ауріон Плюс» на підставі вищевказаного договору здійснило надання послуг оренди вантажопідйомної техніки на загальну суму 150033.34 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). По факту здійснених послуг складались відповідні податкові накладні, на підставі яких позивач відніс сплачені ним суми ПДВ до :клад\ податкового кредиту. Крім того, контрагент позивача також задекларував у складі своїх податкових зобов'язань з ПДВ суму ПДВ, сплачену йому позивачем за надані послуги у повному обсязі, що підтверджується розрахунками ПП «Ауріон Плюс» (додаток до листа ПП «Ауріон Плюс» до ТОВ «Термінал» від 23.06.2010 р. № 9) .

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року позов задоволено у повному обсязі, податкові повідомлення-рішення від 22.02.2011 року № 0000292300, № 0000282300 , № 0000402300 визнані протиправними та скасовані.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у період з 23 грудня 2010 року по 28 січня 2011 року співробітниками ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Термінал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. 30.09.2010 р., в результаті якої було складено акт перевірки від 04.02.2011 року № 174/23/30535445.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Термінал» пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9, п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення по податку на прибуток у розмірі 114935,00 грн. за 3 квартали 2010 року, у тому числі за 2 квартал 2010 року на суму 114935,00 грн., та занижено податок на прибуток за 3 квартал 2010 р. на суму 8774,6 грн., в т.ч. за 2 квартал 2010 р. па 8774,6 грн.; п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 30006,67 грн., у тому числі за квітень 2010 року на суму 30006.67 грн.

З акту перевірки вбачається, що встановлені порушення з боку позивача, які призвели до завищення валових витрат, перевіряючими пов'язуються з порушенням вимог чинного законодавства відносно оформлення актів виконаних робіт, як первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 зазначеного Закону до складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами веденню податкового обліку.

Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів (робіт, послуг здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача: ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Положеннями пп. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари чи послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового пер оду.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 згаданою Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назв ' документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ:; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення: особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1.. 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо не неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, де податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції (оскільки податковий кредит складається з сум податку, сплачених у зв'язку з придбанням або виготовленням товару, умова придбання або виготовлення товару є обов'язковою та підлягає доказуванню); 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Судом першої інстанції вірно встановлено,що встановлено, що між ТОВ «Термінал» та ПП «Ауріон Плюс» було укладено договір оренди вантажопідйомної техніки, згідно з яким ПП «Ауріон Плюс» передало, а ТОВ «Термінал» прийняло в тимчасове короткочасне користування два автомобільних крана марки КАТО МК-750, вантажопідйомністю 75 тон (а.с. 58-59). Умовами вказаного договору передбачено, що передача кранів в оренду здійснювалася за актом передачі. Термін оренди починався від дати підписання повноважними представниками сторін договору акту приймання передачі в оренду, та закінчувався лігою підписання повноважними представниками сторін договору акту про повернення кранів .

На підставі вищезазначеного договору б/н від 29.03.2010 року протягом квітня 2010 року ПП «Ауріон Плюс» здійснювалось надання послуг з оренди вантажопідйомної техніки, що підтверджується відповідними податковими накладними, наявними в матеріалах справи.

Протягом квітня 2010 року за вищевказаним договором ПП «Ауріон Плюс» яке відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.06.2009 року № І00233012 зареєстровано платником податку на додану вартість, видавало позивачеві податкові накладні на загальну суму ПДВ 30006,66 грн. Дослідивши зазначені документи, суд встановив, що відомості, викладені в податкових накладних, актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), актах здачі-прийняття вантажопідйомної техніки, банківських розрахунках ТОВ «Термінал» з ПП «Ауріон Плюс» відповідають один одному.

Судова колегія вважає, що наявні в матеріалах справи договір оренди вантажопідйомної техніки № б/н від 29.03.2010 р., податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти здачі-прийняття вантажопідйомної техніки, банківські розрахунки ТОВ «Термінал» з ПП «Ауріон Плюс» підтверджують фактичність здійснення господарської операції, реальні зміни у майновому стані платника податків ТОВ «Термінал».

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарської діяльності з переробки вантажів вантажопідйомною технікою, відповідно до договору оренди б/н від 29.03.2010 р., укладеного між ТОВ «Термінал» та ПП «Ауріон Плюс», позивачем були надані до суду відомість по р. 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями» за квітень 2010 року, а також копії договорів, додаткових угод. копії податкових накладних, копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) з підприємствами-замовниками ТОВ «Глобал Оушен Лінк», ТОВ «Трексім», ТОВ «ОМА Інтерброкер».

Таким чином . надані до суду первинні документи щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентом у своїй сукупності свідчать про фактичне здійснення правочину з отриманням позивачем послуг у ЛП «Ауріон Плюс», що повністю спростовує висновки перевірки щодо виявлених порушень податкового законодавства з боку позивача.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.02.2013 року.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Єщенко О.В.