Постанова

від 21.05.2012 по справі 2а/1570/7725/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/7725/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.,

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) ОСОБА_1

представника відповідача(за довіреністю) ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом малого приватного підприємства «Бальзат»до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання податкових повідомлень рішень № 0001222301, № 0001232301 від 27.09.2011 року протиправними та їх скасування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом додержавної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання податкових повідомлень рішень №0001222301, № 0001232301 від 27.09.2011 року протиправними та їх скасування.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області у висновках планової виїзної перевірки від 14.09.2011 року № 1369/23/20923474 МПП «Базальт»вказала, що підприємством припущені порушення податкового законодавства, в тому числі заниження податку на прибуток на суму 54167 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 147928 грн.

Позивач не згоден з такими діями відповідача, вважає акт планової виїзної перевірки від 14.09.2011 року № 1369/23/20923474, податкові повідомлення-рішення від 27.09.2011 року №0001222301, від 27.09.2011 року № 0001232301 протиправними та такими що підлягають скасуванню , з огляду на таке.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

ПП «Бальзат»у склад податкового кредиту за червень 2010 року включено суму 17681,00 грн. на підставі договору на послуги по оренді машин та механізмів з TOB «Сатера»від 01.06.2010 року. Під час укладання договору TOB «Сатера»було надано копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. Отже, відповідач безпідставно відмовився включити до складу податкового кредиту зазначені кошти.

Пунктом Г) розділу 3.2.2. «Податковий кредит»акту планової виїзної перевірки від

14.09.2011 року № 1369/23/20923474 відповідач зробив висновок про нікчемність договору від 20.08.2010 року на проведення капітального ремонту дороги по

проспекту Октябрьському у м. Миколаїв, укладеному між ПП «Базальт»та TOB «Іртас», тоді як, в підтвердження зазначеної операції надані: копія договору, акту виконаних робіт, податкової накладної, свідоцтва про державну реєстрацію TOB«Іртас».

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Крім того, відповідач під час аналізу зазначеного договору не враховував умови п.п. 7,8 договору згідно якого роботи забезпечуються матеріально - технічними ресурсами замовника, підрядник має право залучити до виконання робіт субпідрядників.

Також відповідачем не враховано ту обставину, що податкові зобов'язання у сторін виникли у серпні 2010 року, а ПП «Іртас»знято з обліку як платника податків 19.01.2011 року.

На думку позивача, у висновку акту планової виїзної перевірки від 14.09.2011 року відповідач встановив заниження податку на прибуток у сумі 54 167, 00 грн. з посиланням на норми закону, зокрема пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», але не наводить жодного факту порушення зазначеного закону, дій або бездіяльності посадових осіб позивача.

З урахуванням викладеного позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення № 0001222301, №0001232301 від 27.09.2011 року .

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення (а/с.247-21) в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача зазначив, що згідно даних реєстрів виданих податкових накладних за серпень 2010 року МПП «Базальт»до складу податкового кредиту був включений податок на додану вартість по податковій накладній №1551 від 30.08.2010 року, отриманою від TOB «Іртас»на суму ПДВ 43333,33 грн.

Згідно даних реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2010 року МПП «Базальт»до складу податкового кредиту був включений податок на додану вартість по вище зазначеній податковій накладній на суму ПДВ 43333,33 грн. В декларації по податку на додану вартість за серпень 2010 року, вищезазначена сума було віднесена до рядка 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою».

Встановлено, що за серпень 2009 року МПП «Базальт»була складена, підписана та надана до ДПІ у Комінтернівському районі податкова декларація по ПДВ (з додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»за серпень 2010 року ). Сума податку на додану вартість за зазначеної податкової накладної включено до податкового кредиту серпень 2010 року, відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року.

До перевірки було надано договір без номеру від 20.08.2010 року на виконання робіт з капітального ремонту дороги по проспекту Октябрьському в м. Миколаєві, укладеного із TOB «Іртас». Також було надано податкову накладну №1551 від 30.08.2010 року на суму 260000,0 грн., у тому числі сума ПДВ 43333,33 грн.

Згідно з інформацією, яка мається в розпорядженні ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, по TOB «Іртас»код ЄДРПОУ 34419121 СВУ ВПМ ДПА у Львівській області порушено кримінальну справу від 07.07.10 №179-0467 відносно посадових осіб за фактом створення фіктивного підприємства для ухилення від сплати податків в великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

TOB «Іртас» здійснювало зазначені операції без мети реального настання правових наслідків, з ціллю формування валових витрат та податкового кредиту. Тобто, укладені МПП «Базальт»правочини із TOB «Іртас»суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу порушують публічний порядок, оскільки були спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемними. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно податкової звітності у TOB «Іртас»відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, а саме: відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що свідчить про те, що платник податку мав лише намір одержувати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Як вбачається з акту перевірки, виявлені порушення податкового та цивільного законодавства, виникли у зв'язку з встановленням нікчемності договору, укладеного між МПП «Базальт»та TOB «Іртас», оскільки він не був спрямований на настання правових наслідків. Тому всі первинні документи, що отримані від TOB «Іртас»складені з порушенням закону, виданий акт виконаних будівельних робіт, податкова накладна не мають юридичної сили і доказовості, тобто витрати на придбання послуг отриманих від TOB «Іртас»не можуть бути віднесені МПП «Базальт»до складу валових витрат та податкового кредиту за період, що перевірявся.

Також, проведеною перевіркою встановлено, що постачальник TOB «Сатєра»(код ЄДРПОУ 34873689) стан платника «23»«місцезнаходження не встановлено». За результатами опрацювання відхилень, виявлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість суб'єкта господарювання та його контрагентів встановлено, що по зазначеним контрагентам значаться розбіжності, які свідчать про не включення суми ПДВ до складу податкових зобов'язань продавця за червень 2010 року в сумі 17681,69 грн.

Внаслідок встановлених розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, а також неможливістю проведення зустрічної перевірки по факту підтвердження включення вищевизначеної суми до складу податкових зобов'язань підпрємства - постачальника, момент виникнення податкових зобов'язань у продавця TOB «Сатєра»підтвердити не має можливості.

МПП «Базальт»у червні та липні 2010 року придбало у ПП «Одеська технопромислова група»(код ЄДРПОУ 35769535) послуги по перевозці ПММ та будівельнихматеріалів на загальну суму 472473,60 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 78745,60 грн. Сума ПДВ була відображена у складі податкового кредиту на підставі податкових накладних , отриманої від ПП «Одеська технопромислова група»: в червні 2010 року на суму ПДВ - 19724,60 грн.; №1254 від 30.06.2010 року, на суму ПДВ - 19724,60 грн. в липні 2010 року на суму ПДВ - 59021,0 грн.; №1535 від 30.07.2010 року, на суму ПДВ - 59021,0 грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що постачальник ПП «Одеська

технопромислова група»(код ЄДРПОУ 35769535) стан платника «8»«до ЄДР

внесено запис про відсутність місцезнаходження». За результатами опрацювання відхилень, виявлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість суб'єкта господарювання та його контрагентів встановлено, що по зазначеним контрагентам значаться розбіжності, які свідчать про не включення суми ПДВ до складу податкових зобов'язань продавця за червень 2010 року в сумі 19724,60 грн. та за липень 2010 року в сумі 59021,0 грн.

Внаслідок встановлених розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, а також неможливістю проведення зустрічної перевірки по факту підтвердження включення вищевизначеної суми до складу податкових зобов'язань підпрємства - постачальника, момент виникнення податкових зобов'язань у продавця ПП «Одеська технопромислова група»підтвердити не має можливості.

МПП «Базальт»у серпні 2010 року придбало у ПП «Танграм-СВ»(код ЄДРПОУ 37060217) послуги по ремонту на загальну суму 49008 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 8168 грн. Сума ПДВ була відображена у складі податкового кредиту на підставі податкових накладних , отриманої від ПП «Танграм-СВ»:в серпні 2010 року на суму ПДВ - 8168 грн.; №21030801 від 03.08.2010 року, на суму ПДВ - 1248,0 грн.; №21030803 від 03.08.2010 року, на суму ПДВ - 6920,0 грн.

Перевіркою встановлено, що постачальник ПП «Танграм-СВ»(код ЄДРПОУ 37060217) стан платника «16»«припинено, ліквідовано, закрито ». За результатами опрацювання відхилень, виявлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість суб'єкта господарювання та його контрагентів встановлено, що по зазначеним контрагентам значаться розбіжності, які свідчать про не включення суми ПДВ до складу податкових зобов'язань продавця за серпень 2010 року в сумі 8168 грн.

Внаслідок встановлених розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, а також неможливістю проведення зустрічної перевірки по факту підтвердження включення вищевизначеної суми до складу податкових зобов'язань підприємства - постачальника, момент виникнення податкових зобов'язань у продавця ПП «Танграм-СВ» підтвердити не має можливості.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав наданні суду заперечення та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1. ст.77 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що перевірка проводилась на підставі п.п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, відповідно до направлення № 142/23 від 31.03.2011 та плану -графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання. За результатами перевірки складено акт № 1369/23/20923474 від 14.09.2011 р. МПП «Базальт з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 р.р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 р.р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

Згідно пп. пп. 83.1-83.6 п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України, п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Згідно п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи письмове повідомлення про проведення перевірки було вручено відповідачем за 11.03.2011 р. директору МПП «Базальт».

Перевірка проводилась з 31.03.2011р. по 07.09.2011р.

За результатами перевірки було складено акт № 1369/23/20923474 від 14.09.2011р. яким встановлено порушення:

- пп. 5.2.1 та п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у 3 кварталі 2010 року на суму 54 167 грн.;

- пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 147928 грн., у тому числі за червень 2010 року в сумі 37 406 грн., за липень 2010 року в сумі 59021 грн., за серпень 2010 року в сумі 13224 грн., за жовтень 2010 року в сумі 11052 грн., за грудень 2010 року в сумі 27225 грн. (а/с.11-27).

На підставі зазначеного Акту та встановленого порушення пп. 5.2.1 та п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР із змінами та доповненнями, податковим повідомленням -рішенням № 0001222301 від 27.09.2011 р. збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем +54 167 грн., за штрафними санкціями 13 542 грн. (а/с. 27).

На підставі зазначеного Акту та встановленого порушення пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.2007р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, податковим повідомленням -рішенням № 0001232301 від 27.09.2011 р. збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем +147 928 грн., за штрафними санкціями 36 982 грн. (а/с. 28).

Судом встановлено, що згідно даних реєстрів виданих податкових накладних за серпень 2010 року МПП «Базальт»до складу податкового кредиту був включений податок на додану вартість по податковій накладній №1551 від 30.08.2010 року, отриманою від TOB «Іртас»на суму ПДВ 43333,33 грн.

Згідно даних реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2010 року МПП «Базальт» до складу податкового кредиту був включений податок на додану вартість по вище зазначеній податковій накладній на суму ПДВ 43333,33 грн. В декларації по податку на додану вартість за серпень 2010 року , вищезазначена сума було віднесена до рядка 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою».

За серпень 2009 року МПП «Базальт» була складена, підписана та надана до ДПІ у Комінтернівському районі податкова декларація по ПДВ (з додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за серпень 2010 року). Сума податку на додану вартість за зазначеної податкової накладної включено до податкового кредиту серпень 2010 року, відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року.

МПП «Базальт»до перевірки було надано договір № б/н від 20.08.2010 року на виконання робіт з капітального ремонту дороги по проспекту Октябрьському в м.Миколаєві, укладеного із TOB «Іртас». Також було надано податкову накладну №1551 від 30.08.2010 року на суму 260000,0 грн., у тому числі сума ПДВ 43333,33 грн.

Як встановлено судом, на час проведення перевірки, в розпорядженні ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС була наявна інформація СВУ ВПМ ДПА у Львівській області щодо порушення 07.07.2010 року кримінальної справи № 179-0467 відносно посадових осіб за фактом створення фіктивного підприємництва (ч. 2 ст. 205 КК України).

Директор TOB «Іртас»код ЄДРПОУ 34419121 здійснював незаконну діяльність, яка виразилась в проведенні безтоварних операцій і в надання реально діючим суб'єктам господарської діяльності умов по переведенню безготівкових грошових коштів у готівку, транзит коштів, а також сприяли ухиленню від сплати податків.

Взаємовідносини між МПП «Базальт»(код 20923474, Покупець) та TOB «Іртас»(код ЄДРПОУ 34419121, Продавець) відбулись на підставі договору від 20.08.2010 року на виконання робіт з капітального ремонту дороги по проспекту Октябрьському в м.Миколаєві. Факт виконання робіт у вересні 2010 року підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року без номеру від 30.09.2010 року на суму 260000,0 грн. у тому числі ПДВ - 43333,33 грн.

Витрати по придбанню робіт у сумі 216666,67 грн. були включені до складу валових витрат по рядку 04.1 Декларації про прибуток відповідних податкових періодів (Дт84 Кт631), ПДВ у сумі 43333,33 грн. було включено до складу податкового кредиту у серпні 2010 року на підставі податкової накладної №1551 від 30.08.2010 року.

При цьому, суд наголошує на тому, що відповідно п.п. 7,8 договору № б/н від 20.08.2010 р. (т. 1 а/с. 53-55) між позивачем та ТОВ «Іртас», роботи забезпечуються матеріально -технічними ресурсами замовника, тобто МПП «Базальт». Однак, у судовому засіданні позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про забезпечення підрядника такими ресурсами.

Фактично згідно податкової звітності у TOB «Іртас»відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, а саме: відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що свідчить про те, що платник податку мав лише намір одержувати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005р. №375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництв продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції. Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. N 435-IV (далі - ЦК) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.2 ст. 207 Господарського Кодексу недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання , яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини. Правочин, який порушую публічний порядок, є нікчемним. Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Нікчемним (або «абсолютно недійсним») визнається правочин, якщо його недійсність встановлена законом (ч.2 ст.215 ЦК України). Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладення. Однієї із умов чинності (дійсності) правочину, відповідно до ч.1, 5 ст.203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є те, що зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, нікчемним.

Таким чином, TOB «Іртас»здійснювало зазначені операції без мети реального настання правових наслідків, з ціллю формування валових витрат та податкового кредиту. Тобто укладені МПП «Базальт»правочини із TOB «Іртас»суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу порушують публічний порядок, оскільки були спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемними. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

При цьому, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем в поясненнях зазначено, що відносно посадових осіб ТОВ «Іртас»порушено кримінально справу за № 1790467 за частиною 2 cтатті 205 КК України .

У зв'язку з чим судом направлений запит до Сихівського районного суду м.Львову, з проханням повідомити про результати розгляду кримінальної справи № 1790467 у відношенні посадових осіб ТОВ «Іртас».

На запит, направлено завірено копію постанови Сихівського районного суду м. Львову від 29.12.2011 року у кримінальній справі № 1-104/11 по обвинуваченню посадових осіб ТОВ «Іртас»- ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, згідно якої встановлено, що вони обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 27 ч. 2, 28, ч.2, 205, ч. 2 КК України.

Крім того, згідно наданої Комінтернівським районним судом Одеської області постанови від 13.10.2011 року у адміністративній справі № 3-2177/11 у відношенні директора МПП «Базальт»ОСОБА_10, встановлено порушення ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно приписів ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 25.01.2012 р. у справі за № 33/1590/56/2012, встановлено, що згідно ст.278 ч.1 п.3 КУпАП суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен перевірити чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Як зазначено в постанові, з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_10 викликався до суду будь яким засобом і справа була розглянута без його участі. Такими діями судом було суттєво порушено його права згідно ст. 268 КУпАП, і він не змог дати пояснення.

03.10.2011 року зазначений акт та податкові повідомлення-рішення до нього були оскаржені МПП «Базальт»в порядку адміністративного судочинства до Одеського окружного адміністративного суду. Адміністративний позов МПП «Базальт»прийнятий Одеським окружним адміністративним судом до розгляду.

Отже, суддя прийшов до висновку , що справа підлягає закриттю, оскільки Акт планової виїзної перевірки Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області від 14.09.2011 року не набрав законної сили і не може бути доказом у адміністративній справі.

Суд критично ставиться до посилань позивача на постонову Апеляційного суду Одеської області від 25.01.2012 року, якою скасована постанова Комінтернівського районного суду Одеської області про притягнення до адміністративної відповідальності директора ОСОБА_10 за результатами перевірки відповідача, оскільки апеляційний суд закрив провадження по справі у зв'язку з тим, що акт перевірки ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС № 1369/23/20923474 від 14.09.2011 року був оскаржений до Одеського окружного адміністративного суду.

З урахуванням досліджених в судовому засіданні належних доказів , суд погоджується з висновком викладеним в акті перевірки щодо порушення податкового та цивільного законодавства, які виникли у зв'язку з встановленням нікчемності договору, укладеного між МПП «Базальт»та TOB «Іртас», оскільки він не був спрямований на настання правових наслідків.

Також судом встановлено, що МПП «Базальт»у червні, 2010 року придбало у TOB «Сатєра»(код ЄДРПОУ 34873589) послуги по оренді машин та механізмів на загальну суму 106090,13 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 17681,69 грн. Сума ПДВ була відображена у складі податкового кредиту на підставі податкових накладних , отриманої від TOB «Сатєра»: в червні 2010 року на суму ПДВ - 17681,69 грн.

В ході проведеної перевірки встановлено, що постачальник TOB «Сатєра»(код ЄДРПОУ 34873689) стан платника «23»«місцезнаходження не встановлено». За результатами опрацювання відхилень, виявлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість суб'єкта господарювання та його контрагентів встановлено, що по зазначеним контрагентам значаться розбіжності, які свідчать про не включення суми ПДВ до складу податкових зобов'язань продавця за червень 2010 року в сумі 17681,69 грн.

Податкова накладна внесена до реєстру отриманих податкових накладних, згідно порядку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165 (зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 18.07.2005 р. за №769/11049) із змінами та доповненнями та включена до складу податкового кредиту і відображена по р.17 податкової Декларації по податку на додану вартість.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Отже, внаслідок встановлених розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, а також неможливістю проведення зустрічної перевірки по факту підтвердження включення вищевизначеної суми до складу податкових зобов'язань підприємства - постачальника, момент виникнення податкових зобов'язань у продавця TOB «Сатєра»підтвердити не має можливості.

МПП «Базальт»у червні та липні 2010 року придбало у ПП «Одеська технопромислова група»(код ЄДРПОУ 35769535) послуги по перевозці ПММ та будівельних матеріалів на загальну суму 472473,60 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 78745,60 грн. Сума ПДВ була відображена у складі податкового кредиту на підставі податкових накладних , отриманої від ПП «Одеська технопромислова група»: в червні 2010 року на суму ПДВ - 19724,60 грн. (№1254 від 30.06.2010 року, на суму ПДВ - 19724,60 грн. в липні 2010 року на суму ПДВ - 59021,0 грн.; №1535 від 30.07.2010 року, на суму ПДВ - 59021,0 грн.).

Податкові накладні внесені до реєстру отриманих податкових накладних, згідно порядку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165 (зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 18.07.2005 р. за №769/11049) із змінами та доповненнями та включена до складу податкового кредиту і відображена по р. 17 податкової Декларації по податку на додану вартість.

Судом встановлено, що постачальник ПП «Одеська

технопромислова група»(код ЄДРПОУ 35769535) стан платника «8»«до ЄДР

внесено запис про відсутність місцезнаходження». За результатами опрацювання відхилень, виявлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість суб'єкта господарювання та його контрагентів встановлено, що по зазначеним контрагентам значаться розбіжності, які свідчать про не включення суми ПДВ до складу податкових зобов'язань продавця за червень 2010 року в сумі 19724,60 грн. та за липень 2010 року в сумі 59021,0 грн.

Внаслідок встановлених розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, а також неможливістю проведення зустрічної перевірки по факту підтвердження включення вищевизначеної суми до складу податкових зобов'язань підприємства - постачальника, момент виникнення податкових зобов'язань у продавця ПП «Одеська технопромислова група» підтвердити не має можливості.

МПП «Базальт»у серпні 2010 року придбало у ПП «Танграм-СВ»(код ЄДРПОУ 37060217) послуги по ремонту на загальну суму 49008 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 8168 грн. Сума ПДВ була відображена у складі податкового кредиту на підставі податкових накладних , отриманої від ПП «Танграм-СВ»:в серпні 2010 року на суму ПДВ - 8168 грн. (№21030801 від 03.08.2010 року, на суму ПДВ - 1248,0 грн.,№21030803 від 03.08.2010 року, на суму ПДВ - 6920,0 грн.).

Перевіркою встановлено, що постачальник ПП «Танграм-СВ»(код ЄДРПОУ 37060217) стан платника «16»«припинено, ліквідовано, закрито». За результатами опрацювання відхилень, виявлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість суб'єкта господарювання та його контрагентів встановлено, що по зазначеним контрагентам значаться розбіжності, які свідчать про не включення суми ПДВ до складу податкових зобов'язань продавця за серпень 2010 року в сумі 8168 грн.

Внаслідок встановлених розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, а також неможливістю проведення зустрічної перевірки по факту підтвердження включення вищевизначеної суми до складу податкових зобов'язань підприємства - постачальника, момент виникнення податкових зобов'язань у продавця ПП «Танграм-СВ»підтвердити не має можливості.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно -суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Також суд враховує положення Господарського кодексу України, відповідно до ч.ч 1, 2 ст.3 якого під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Суд вважає обґрунтованими висновки ДПІ у Комінтернівському районі в Одеській області про наявність порушень податкового законодавства МПП «Базальт», які викладені в акті перевірки, з наступних підстав.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Із зазначеного слідує, що до валових витрат платник податку вправі віднести, якщо здійсненні витрати відповідають ознакам, зазначеним вище, а саме: 1) наявність витрат у грошовій, матеріальній або не матеріальній основі; 2) витрати безпосередньо повязані із вартістю придбаних (виготовлених) платником податку товарів (робіт, послуг); 3) товари (роботи, послуги) придбані (виготовлені) для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Вказані ознаки платником податку повинні бути підтверджені встановленими законодавством бухгалтерськими та податковими первинними документами.

Зазначений висновок кореспондується з положеннями пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 вказаного Закону «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно пп. 7.2.3., 7.2.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому Законом.

Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме -лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем наданими документами не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Зокрема, подані позивачем як докази своїх позовних вимог первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентом, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

Позивачем не доведено факту збільшення основних фондів позивача, внаслідок проведення оподатковуваних операцій.

З урахуванням сукупності наведених обставин, суд не може вважати доведеним факт реального виконання господарських операцій, за рахунок яких сформовано податковий кредит.

Суд погоджується з висновком податкового органу про непідтвердженість валових витрат та податкового кредиту належними первинними документами.

Згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що господарські операції позивача з TOB «Іртас», ТОВ «Сатєра», ПП «Одеська технопромислова група», ПП «Танграм-СВ»суперечать актам цивільного законодавства, встановлено факти, які свідчать про те, що проведення таких операцій не відповідає дійсним намірам сторін і, що вони спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість висновків акту перевірки, прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову малого приватного підприємства «Бальзат» до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання податкових повідомлень рішень №0001222301, № 0001232301 від 27.09.2011 року протиправними та їх скасування відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, або в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.

Суддя /підпис/ Потоцька Н.В.

В задоволенні адміністративного позову малого приватного підприємства «Бальзат» до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання податкових повідомлень рішень №0001222301, № 0001232301 від 27.09.2011 року протиправними та їх скасування відмовити повністю.

21 травня 2012 року

.