Постанова

від 11.09.2012 по справі 2а/1570/7725/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2012 р.Справа № 2а/1570/7725/2011

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Бальзат" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012р. по справі за позовом МПП "Базальт" до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС України про визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2011р. МПП "Базальт" звернулося в суд із позовом до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС України про визнання податкових повідомлень-рішень від 27 вересня 2011р. №0001222301, №0001232301 протиправними та їх скасування.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області у висновках планової виїзної перевірки від 14 вересня 2011р. № 1369/23/20923474 МПП «Базальт»вказала, що підприємством припущені порушення податкового законодавства, в тому числі заниження податку на прибуток на суму 54 167грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 147 928грн.

МПП «Базальт»вказує, що у склад податкового кредиту за червень 2010р. включено суму 17 681,00грн. на підставі договору на послуги по оренді машин та механізмів з TOB «Сатера»від 1 червня 2010р. Під час укладання договору TOB «Сатера»було надано копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. Отже, відповідач безпідставно відмовився включити до складу податкового кредиту зазначені кошти. Крім того, відповідач під час аналізу зазначеного договору не враховував умови п.п. 7, 8 договору згідно якого роботи забезпечуються матеріально - технічними ресурсами замовника, підрядник має право залучити до виконання робіт субпідрядників.

Також відповідачем не враховано ту обставину, що податкові зобов'язання у сторін виникли у серпні 2010р., а ПП «Іртас»знято з обліку як платника податків 19 січня 2011р..

На думку позивача, у висновку акту планової виїзної перевірки відповідач встановив заниження податку на прибуток у сумі 54 167,00грн. з посиланням на норми закону, зокрема пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», але не наводить жодного факту порушення зазначеного закону, дій або бездіяльності посадових осіб позивача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову про задоволення позову, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування постанови суду з ухваленням по справі нової постанови, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами планової виїзної перевірки МПП «Базальт»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1.01.2010р. по 31.12.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2010р. по 31.12.2010р. (т.1 а.с.11-26) податковими органами прийняті податкові повідомлення-рішення за №0001222301 від 27.09.2011р. (т.1 а.с.27) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 54167грн., штрафними санкціями 13542грн., за №0001232301 від 27.09.2011р. (т.1 а.с.28) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму основного платежу 147928грн., штрафних санкцій на суму 36982грн. Виходячи з того, що підприємство не спростувало висновки викладені в акті перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях, не довела правомірність бухгалтерського обліку, суд вважав, що податкові органи діяли в межах своїх повноважень, правомірно прийняли рішення про збільшення суми грошового зобов'язання.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування усіх обставин по справі, належної оцінки доказів.

За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує та приймає нову постанову суду про задоволення вимог, з наступних підстав. Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 17.04.1996р. (т.1 а.с.9) МПП «Базальт»зареєстровано в Комінтернівській районній державній адміністрації Одеської області.

На підставі направлень від 31.03.2011р. за №142\23 та від 30.08.2011р. за №446\23 працівниками ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області проведено планову виїзну перевірку МПП «Базальт»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1.01.2010р. по 31.12.2010р., валютного та іншого законодавства за цей період. За результатами перевірки 14.09.2011р. складено акт за №1369\23\20923474 в якому зазначено, що підприємством порушені: вимоги п.п.5.2.1,п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. за №334-ВР в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за ІІІ квартал 2010р. у розмірі 54167грн.; вимоги п.п.7.2.3 та 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у результаті чого встановлено заниження податку на додану на суму 147928 грн., у тому числі за червень 2010р. в сумі 37 406грн., за липень 2010р. в сумі 59021грн., за серпень 2010р. в сумі 13224грн., за жовтень 2010р. в сумі 11052грн., за грудень 2010р. в сумі 27225грн. (т.1а.с.11-26). Виходячи із встановлених порушень діючого законодавства, податковими органами прийняті: податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011р. за №0001222301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 54167грн., штрафних санкцій 13542грн.; податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011р. за №0001232301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму основного платежу 147928грн., штрафних санкцій на суму 36982грн.

Підставою збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток стало те, що в рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (послуг, робіт), крім визначених у рядку 04.11»показників за перевіряємий період у загальній сумі 15581751грн. встановлено, що підприємство здійснювало операції з придбання ТМЦ , послуг, ПММ, матеріалів та інше. Проведеною перевіркою відображені показники за І-ІУ квартали 2010р. в сумі 15581751грн. на підставі документів: зворотно-сальдові відомості (у тому числі контрагентів) по рахунку 631,377,685,23,311,372,91,92,93,97 та первинні документи до них, прибуткові накладні, акти виконаних робіт, виробничі звіти, журнали-ордера по рахункам 301,311, в результаті чого встановлено завищення задекларованих МПП «Базальт»показників рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених в рядку 04.11»всього на суму 216667грн., у тому числі за ІІІ квартал 2010р. на суму 216667грн.

Підставою збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість стало те, що згідно висновку ДПІ, викладеного в акті перевірки МПП «Базальт»безпідставно збільшило податковий кредит з підприємствами контрагентами ТОВ «Сатера», ПП «Одеська технопромислова група», ПП «Танграм- СВ», ТОВ «Іртас».

Вирішуючи питання правомірності дій ДПІ та дотримання податкового законодавства МПП «Базальт», судова колегія виходить з наступного.

Як визначено в п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

З наведеного вбачається, що до валових витрат платник податку вправі віднести, якщо здійсненні витрати відповідають ознакам, зазначеним вище, а саме: 1) наявність витрат у грошовій, матеріальній або не матеріальній основі; 2) витрати безпосередньо пов`язані із вартістю придбаних (виготовлених) платником податку товарів (робіт, послуг); 3) товари (роботи, послуги) придбані (виготовлені) для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Вказані ознаки платником податку повинні бути підтверджені встановленими законодавством бухгалтерськими та податковими первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Іртас» 20 серпня 2010р. був укладений договір про виконання робіт з капітальних будівельних робіт (т.1 а.с.53-55). Після виконання обумовлених робіт сторонами 30.09.2010р. (т.1 а.с.57) складена довідка про вартість будівельних робіт та витрат, а також акт прийому виконаних будівельних робіт (т.1 а.с.58-62). На виконання зазначених в договорі робіт, 30.08.2010р. продавцем ТОВ «Іртас»складена та видана податкова накладна за №1551 (т.1 а.с.51).

Таким чином, судова колегія вважає, що МПП «Базальт»правомірно включило до валових витрат витрати на придбання робіт на суму 216666,67грн.

Вирішуючи питання правомірності формування податкового кредиту, судова колега виходить з наступного.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 вказаного Закону «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За правилами пп. 7.2.3., 7.2.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому Законом.

Як визначено в п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи зі змісту п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме - лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3.04.1997 року №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як підтверджено матеріалами справи, між позивачем та ТОВ «Сатера»1.06.2010р. був укладений договір за №22 оренди машин та механізмів для виконання будівельних робіт (т.2 а.с.12). Відповідно до акту прийому-передачі за №2735 від 30.06.2010р. виконавець здійснив передачу в оренду техніки, що підтверджується підписами керівників підприємств та печатками (т.2 а.с.16). Додатком до акту прийому-передачі доданий перелік транспортних засобів та механізмів, які будуть здійснювати роботи (т.2 а.с.17). На виконання умов законодавства, продавцем (орендодавцем) видана податкова накладна за №2735 від 30.06.2010р. (т.2 а.с.18). Факт роботи орендованих машин та механізмів підтверджується товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.19-84). Таким чином, позивачем оформлені та отримані усі необхідні бухгалтерські документи на придання товарів (послуг), а тому судова колегія вважає, що ним правомірно сформований податковий кредит за червень 2010р. на суму 17681,69грн. по взаємовідносинам з вказаним підприємством.

Відповідно до договору за №24 від 5.06.2010р. (т.1 а.с.37) між МПП «Базальт»та ПП «Одеська Технопромислова Група», виконавець зобов'язаний надати автомобільні послуги з перевезення будівельних матеріалів та ПММ. Виконавець автомобільних послуг надав копію ліцензії Серії АВ №414510 від 27.06.2008р. (т.1 а.с.40), яка дозволяє підприємству надавати послуги з пасажирського та вантажного перевезення. Після виконання послуг, сторонами складені акти за №ОУ-01535 від 30.07.2010р., за №ОУ-1254 від 30.06.2010р. про прийом та передачу робіт (послуг) за підписами керівників підприємств (т.1а.с.43,44). На підтвердження факту надання послуг підприємством видані податкові накладні з №1254 від 30.06.2010р., за №1535 від 30.07.2010р. (т.1 а.с.45,46). Надані до справи бухгалтерські документи підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту за червень та липень 2010р. на суму відповідно 19724,60грн. та 59021,0грн. по взаємовідносинам з вказаним підприємством.

Аналогічні бухгалтерські документи на підтвердження господарських операцій та правомірність формування податкового кредиту надані по ПП «Танграм-СВ»та ТОВ «Іртас»(т.1 а.с.48,49,50, т.2 а.с.5158,152-183, 106).

Виходячи з наведеного, судова колега вважає, що МПП «Базальт»надані усі необхідні документи на підтвердження фактичних господарських операцій щодо вказаних підприємств та правомірності формування податкового кредиту.

Як визначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 2.06.2011р. №742/11/13-11 , для підтвердження даних податкового обліку судом можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Встановлені судовою колегією обставини дають підстави вважати, що господарські операції позивача з «Іртас», ТОВ «Сатєра», ПП «Одеська технопромислова група», ПП «Танграм-СВ»відповідають чинному законодавству та свідчать про їх реальність.

Що стосується визнання угод між підприємствами нікчемними, судова колегія виходить з наступного.

За правилами ст.215ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину строєною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першої - третьою, п'ятою та шостою ст.203цього Кодексу. Недійсними є правочини, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах , встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З наведених норм цивільного законодавства вбачається, що податковим органам не надано права визнавати правочині недійсними, оскільки жодна із сторін договору не заперечувала його дійсність. Зазначені правочини мають бути визнані нікчемними тільки в судовому порядку, як зазначено в ч.3 ст.215ЦК України.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про те, що угоди укладені між підприємства є нікчемними.

За таких обставин, судова колегія вважає необхідним постанову суду скасувати, прийняти по справі нову постанову, про задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,202,207КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Малого Приватного Підприємства "Бальзат" -задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду 16 травня 2012р. -скасувати.

Адміністративний позов Малого Приватного Підприємства "Базальт" до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС України про визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування -задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за №0001232301 від 27.09.2011р. про стягнення з МПП «Базальт»грошового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій) на суму 184910грн., податкове повідомлення-рішення за №0001222301 від 27.09.2011р. про стягнення з МПП «Базальт»грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства (з урахуванням штрафних санкцій) на суму 67709грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко