Постанова

від 17.05.2012 по справі 2а/1570/10597/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/10597/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

при секретарі Мішкевич А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Фенікс»до Державної податкової інспекції в Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003792301/0 від 18 липня 2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що співробітниками ДПІ в Малиновському районі міста Одеси було проведено перевірку з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ ПП «Фенікс»за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 04.07.2011 року № 216/23-214/31716034, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0003792301/0 від 18 липня 2011 року, яке позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки його винесено з порушенням встановленого законодавством порядку. Позивач зазначає, що ПП «Фенікс»не погоджується з висновками перевіряючих щодо заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у загальній сумі 617 485 грн., оскільки ПП «Фенікс», виконуючи вимоги податкового законодавства, правомірно здійснювало відображення господарських операцій з придбання та реалізації продукції в бухгалтерському обліку, включало до складу валових витрат та доходів вартість продукції, оплаченої та реалізованої за договорами поставки, та сформувало податковий кредит та податкові зобов'язання. На підставі викладеного позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003792301/0 від 18 липня 2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні з позовом не погодився, проти його задоволення заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 0003792301/0 від 18 липня 2011 року винесено ДПІ в Малиновському районі міста Одеси у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

17 жовтня 2001 року виконавчим комітетом Одеської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи -приватного підприємства «Фенікс»(І/К 31716034) (а.с. 33).

Згідно до свідоцтва № 22304135 від 23.11.2001 року ПП «Фенікс»зареєстровано платником податку на додану вартість (а.с. 34).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно до п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено перелік обставин, за яких здійснюється документальна позапланова перевірка.

29 червня 2011 року в.о. начальника ДПІ в Малиновському районі міста Одеси Кузнецовою Л.М. видано наказ № 1132 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПП «Фенікс», код ЄДРПОУ 31716034», з 01.07.2011 року терміном на 1 робочий день. Згідно до наказу № 1132 від 29 червня 2011 року проведення невиїзної позапланової перевірки призначено відповідно до п.п. 75.1.2 ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України (а.с. 57).

В наказі № 1132 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПП «Фенікс», код ЄДРПОУ 31716034», не зазначена жодна з передбачених п. 78.1 ст. 78 ПК України підстав, згідно яких ДПІ в Малиновському районі міста Одеси має право провести позапланову невиїзну документальну перевірку позивача. Посилання в наказі на п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, який містить умови проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, є недостатнім, оскільки не визначає передбачену п.78.1 ст.78 ПК України підставу проведення позапланової перевірки, докази направлення позивачу обов'язкового письмового запиту щодо надання пояснень та їх документального підтвердження відсутні.

01 липня 2011 року посадовими особами ДПІ в Малиновському районі міста Одеси на підставі наказу від 29.06.2011 року № 1132, керуючись п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ ПП «Фенікс», код ЄДРПОУ 31716034, за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт № 216/23-214/31716034 від 04 липня 2011 року та зроблено висновки про відсутність придбання ПП «Фенікс»товарів (послуг) від ПП «Альянс-Буд», код за ЄДРПОУ 32792734, у лютому 2011 року, що, на думку перевіряючих, свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, та відповідно до п.1, п. 2 ст. 215, п. 1, п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю; товар (послуги) по вказаних нікчемних правочинах не були переданими в порушення ст. ст. 662, 665, 656 ЦК України, а також зроблено висновок про порушення ПП «Фенікс»п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що на думку перевіряючих, призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у загальній сумі 617 485 грн., в тому числі по періодам: у лютому 2011 року на 617 485 грн. (а.с. 6-17).

Як зазначено в акті № 216/23-214/31716034 від 04 липня 2011 року для проведення перевірки з питань дотримання вимог правильності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за лютий 2011 року під час здійснення фінансово-господарських відносин ПП «Фенікс»з контрагентами використано наступні документи: декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року; бази даних: АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»; БД «Бест-Звіт»; АІС РПП.

Відповідно до п.п. 75.2.1 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, проте, як встановлено судом та зазначено в акті № 216/23-214/31716034 від 04 липня 2011 року, ДПІ в Малиновському районі міста Одеси було проведено перевірку ПП «Фенікс»без дослідження первинних документів, які використовуються ПП «Фенікс»в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

На підставі акту № 216/23-214/31716034 від 04 липня 2011 року Державною податковою інспекцією в Малиновському районі міста Одеси винесено податкове повідомлення-рішення № 0003792301/0 від 18 липня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 617486 грн., з яких: 617485 грн. -за основним платежем, 1 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 18).

Розділом V Податкового кодексу України регулюється порядок обчислення та сплати податку на додану вартість, у тому числі питання формування податкового кредиту, дати його виникнення та умов нарахування.

Відповідно до п. п. 198.1., 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приватним підприємством «Фенікс»(Покупець) з товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Буд»(Постачальник) 22 листопада 2010 року укладено договір постачання № 2211/1 від 22.11.2010 року, на виконання умов якого ПП «Фенікс»від ТОВ «Альянс-Буд»отримано канцтовари (далі -Товар), що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, податковими накладними, договором на надання транспортних послуг автомобільним транспортом від 01.01.2010 року, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання від ТОВ «Альянс-Буд»Товару, на загальну суму ПДВ 617 485 грн. (а.с. 72, 75-104, 128-165).

Судом встановлено, що Товар, отриманий ПП «Фенікс»від ТОВ «Альянс-Буд»за договором постачання № 2211/1 від 22.11.2010 року в подальшому було реалізовано контрагентам позивача, а саме: ТОВ «Каскадбуд»за договором № 26/11 від 25 листопада 2010 року та додатковою угодою від 30.12.2010 року до договору постачання № 26/11 від 25 листопада 2010 року; ТОВ «ДИАД»за договором постачання № 31 від 16 березня 2009 року та додатковими угодами від 30.12.2009 року та від 30.12.2010 року до договору постачання № 31 від 16 березня 2009 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, податковими накладними (134-187).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованим висновок акту перевірки про відсутність придбання ПП «Фенікс»товарів (послуг) від ПП «Альянс-Буд», код за ЄДРПОУ 32792734, у лютому 2011 року, що, на думку перевіряючих, свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, та про порушення ПП «Фенікс»п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що на думку перевіряючих, призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у загальній сумі 617 485 грн., в тому числі по періодам: у лютому 2011 року на 617 485 грн., оскільки, як було встановлено судом, ПП «Фенікс»та ТОВ «Альянс-Буд»було дотримано та виконано умови укладеного між ними договору постачання № 2211/1 від 22.11.2010 року, ПП «Фенікс»на виконання договору постачання № 2211/1 від 22.11.2010 року придбано Товар, який в подальшому реалізовано ТОВ «Каскадбуд»та ТОВ «ДИАД», що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, наявними в матеріалах справи.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість включені ПП «Фенікс»до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість, а, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на відсутність у ТОВ «Альянс-Буд»необхідних умов для здійснення господарської діяльності та відсутність ТОВ «Альянс-Буд»за місцезнаходженням, суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагента -ТОВ «Альянс-Буд», та згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи про відсутність ТОВ «Альянс-Буд»за місцезнаходженням (а.с. 59-65).

Жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Крім того, відповідно до статі 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статі 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсним правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Як встановлено судом, ПП «Фенікс»та ТОВ «Альянс-Буд»в момент вчинення договору постачання № 2211/1 від 22.11.2010 року було дотримано вимоги ст. 203 Цивільного кодексу України, що на думку суду свідчить про чинність зазначеного договору та необґрунтованість висновків перевіряючих в акті про те, що відповідно до п.1, п. 2 ст. 215, п. 1, п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочини ПП «Фенікс»з ТОВ «Альянс-Буд» є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю; товар (послуги) по вказаних нікчемних правочинах не були переданими в порушення ст. ст. 662, 665, 656 ЦК України, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України недійсність правочину повинна встановлюватись судом. Однак, рішення суду про недійсність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом, до суду надано не було.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що ДПІ в Малиновському районі міста Одеси неправомірно було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003792301/0 від 18 липня 2011 року, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Малиновському районі міста Одеси № 0003792301/0 від 18 липня 2011 року.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 17 травня 2012 року.

Суддя