Постанова

від 15.02.2012 по справі 2-а/1970/319/12

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/319/12

"15" лютого 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Ліщинської М. М.,

представника позивача - Іванціва Ю. С.,

представників відповідача - Мельника О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Інтекс»до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання наказу протиправним та його скасування, -

ВСТАНОВИВ :

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «Інтекс»(надалі -позивач, ПП «Інтекс») з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі -відповідач, Тернопільська ОДПІ) про визнання наказу Тернопільської ОДПІ №283 від 25.01.2012 року протиправним та його скасування.

Позовні вимоги мотивовано тим, що наказ Тернопільської ОДПІ №283 від 25.01.2012 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року - є протиправним, з огляду на те, що був прийнятий на підставі запиту податкового органу №908/23-05 від 11.01.2012 року, який не відповідає вимогам ст. 73 Податкового кодексу України та вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом», а також без наявності обставин, передбачених у п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а саме: без наявності станом на момент прийняття цього наказу результатів перевірок інших платників податків та без отримання податкової інформації, яка б підтверджувала про наявність фактів, що свідчать про можливі порушення ПП «Інтекс»податкового чи іншого законодавства. Крім того, позивач посилається на те, що частина витребуваних документів -була предметом дослідження при проведенні податковим органом планової перевірки ПП «Інтекс», результати якої відображені в Акті №12953/7/23-09/31830773 від 20.12.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав та надав суду письмові заперечення, зазначав, що запит Тернопільської ОДПІ №908/23-05 від 11.01.2012 року був направлений ПП «Інтекс»на підставі аналізу отриманої в установленому законом порядку податкової інформації, в ході якого виявлено факти порушення платником податків податкового законодавства та недостовірність даних, що містяться у поданих платником податків податкових деклараціях. При цьому, представник відповідача посилався на те, що позивач, ПП «Інтекс», інформації та її документального підтвердження на запит податкового органу не надав, що, з позиції відповідача, є підставою для проведення позапланової перевірки, а тому наказ №283 від 25.01.2012 року Тернопільською ОДПІ було прийнято за наявності визначених законом, а саме, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, підстав. З наведеного у запереченнях, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач, Приватне підприємство «Інтекс»(ідентифікаційний код 31830773), зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, про що включені відомості до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У період з 29.09.2010 р. по 06.12.2010 року Тернопільською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП «Інтекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, за наслідками якої складено відповідний акт №12953/7/23-09/31830773 від 20.12.2010 року, в якому відображено порушення, допущені ПП «Інтекс».

Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією, з посиланням на п.п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України на адресу ПП «Інтекс»було надіслано запит №908/23-05 від 11.01.2012 року про надання інформації та документальних підтверджень, - з посиланням на отриманням податковим органом інформації, яка може свідчити про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів). У цьому запиті Тернопільська ОДПІ просила надати інформацію та документальні підтвердження щодо господарських операцій проведених ПП «Інтекс»за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року з переліченими у запиті контрагентами та суб'єктами господарювання, долучивши до поданої вказаної інформації завірені у встановленому порядку копії документів.

20.01.2012 року ПП «Інтекс»висловило своє непогодження із вищезазначеним запитом Тернопільської ОДПІ №908/23-05 від 11.01.2012р. та надіслало на адресу відповідача лист-відповідь, в якій зазначило про те, що на момент подання запиту у податкового були наявними матеріали планової виїзної перевірки ПП «Інтекс», викладені в Акті №12953/7/23-09/31830773 від 20.12.2010 року з інформаційною довідкою. При цьому, у вказаному листі ПП «Інтекс»зазначило, що запит №908/23-05 від 11.01.2012р. не відповідає вимогам статті 73 Податкового кодексу України та вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом»(далі по тексту -Порядок №1245), оскільки не містить викладення визначених законом підстав для його надіслання, податковим органом не вказано, яка саме інформація отримана, спосіб її отримання (чи отримана така інформація в установленому законом порядку), а також, чи здійснено податковим органом аналіз відповідної (податкової) інформації, в результаті якого виявлено факти, які свідчать про порушення ПП «Інтекс» податкового законодавства. Крім того, у вказаному вище листі ПП «Інтекс»зазначило, що в порушення вимог п.10 Порядку №1245, яким встановлено, що копії документів надаються тільки у разі потреби, та вимог п.п. 16.1.5 ст. 16 Податкового кодексу України, - запит Тернопільської ОДПІ №908/23-05 від 11.01.2012р. не містить конкретного переліку документів, які позивач має надати, що може вподальшому стати призвести до оціночного судження податкового органу щодо повноти виконання запиту. А тому, посилаючись на вищезазначене, ПП «Інтекс»у листі зазначило, що невідповідність вказаного запиту вимогам законодавства в силу абзацу 11 п.п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, - звільняє його як платника податків від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

25.01.2012 року Головою комісії з проведення реорганізації Тернопільської ОДПІ, на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, прийнято наказ №283 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Інтекс»(код 31830773) за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 року». Термін перевірки: з 26 січня 2012 року тривалістю 10 робочих днів.

Копія даного наказу вручена ПП «Інтекс»01.02.2012 року.

02.02.2012 року позивач - ПП «Інтекс», не погоджуючись з підставами прийняття Тернопільською ОДПІ вищезазначеного наказу №283 від 25.01.2012 року, - скористався правом на оскарження даного рішення суб'єкта владних повноважень в судовому порядку, передбаченим частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, звернувшись до суду із даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, діяльність Тернопільської ОДПІ, яка входить до складу одного із органів державної виконавчої влади -має відповідати вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам чинного законодавства України.

Право податкової інспекції на проведення перевірок підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відповідну компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначає Податковий кодекс України.

Так, згідно з пунктом 20.1.6 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, мають право: отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як вже було зазначено вище, Тернопільською ОДПІ на адресу ПП «Інтекс»був направлений запит №908/23-05 від 11.01.2012р., при цьому податковий орган як на підставу для його направлення підприємству посилався на пункт 73.3 ст. 73 ПК України та на Постанову КМУ від 27 грудня 2010 року №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом», оскільки, саме такі нормативні акти регламентують та затверджують порядок направлення запиту та отримання інформації - відповіді.

Під час розгляду даної справи, представник відповідача, підтримуючи заперечення на позов, - посилався на те, що запит Тернопільською ОДПІ №908/23-05 від 11.01.2012 року ґрунтувався на аналізі отриманої в установленому законом порядку податкової інформації, внаслідок якого виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового законодавства та виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях поданих платником податків.

При цьому, як вбачається зі змісту заперечень відповідача, - підставою для направлення запиту на адресу ПП «Інтекс»став висновок відповідача про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства України, а саме: оформлення ПП «Інтекс»безтоварних операцій по реалізації товарів (стартових пакетів, скетч-карток на поповнення рахунків мобільного зв'язку) з окремими контрагентами, в тому числі і тими, які мають ознаки фіктивної реєстрації, не знаходяться за місцем реєстрації, або фактичним місцем знаходження, та які, по суті, є транзитерами для перерахунку безготівкових коштів по документально оформлених господарських операціях, про відсутність документального підтвердження проведення господарських операцій з податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також -внесення недостовірних даних до податкових декларацій.

Згідно п. п. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 ПК України, визначено, що термін «податкова інформація»- вживається в значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Статтею 25-1 Закону України «Про інформацію», в редакції, чинній на час складення запиту Тернопільською ОДПІ №908/23-05 від 11.01.2012 року (діяла до прийняття Закону України від 13 січня 2011 року N 2938-VI, відповідно до якого Закон України «Про інформацію»з 13.01.2011 року викладено в новій редакції) було визначено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Захист податкової інформації гарантується державою.

Система податкової інформації, її джерела та режим визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань, порядок інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби регулюється Главою 7 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Статтею 72 Податкового кодексу України встановлено перелік інформації, яка надходить до органів державної податкової служби та може використовуватись ними для інформаційно-аналітичного забезпечення їх діяльності.

Вказаний у статті 72 Податкового кодексу України перелік інформації -є вичерпним та довільному трактуванню не підлягає.

Крім того, нормами статті 74 Податкового кодексу України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

В абзаці 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України зазначено, що платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

У абзаці 6 пункту 73.3 статті 73 ПК України законодавцем визначено, що Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 затверджено «Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом»(далі -Порядок №1245).

Як визначено в абзаці 2 пункту 1 Порядку - податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій.

Відповідно до пункту 9 вказаного вище Порядку - органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлені законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документальне підтвердження такої інформації.

Пунктом 10 Порядку визначено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Водночас, згідно з вимогами пункту 11 вищезазначеного Порядку, - перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє: наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації; наявність інформації в системі органів державної податкової служби; відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки;в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Згідно з абзацом 2 пункту 14 Порядку - у випадку, коли за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податку зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Пунктом 15 Порядку визначено, що лист суб'єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит органу державної податкової служби, повинен містити: номер та дату запиту органу державної податкової служби, на який надається відповідь; інформацію, що запитується органом державної податкової служби.

При цьому, в силу положень пункту 16 Порядку, - у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно з вимогами частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу рішення про призначення перевірки, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд наголошує на такому.

Судом встановлено та не заперечувалось у судовому засіданні представниками обох сторін, - що предметом спору у даній справі - є наказ Тернопільської ОДПІ №283 від 25.01.2012р., однак, підстава його прийняття полягає у ненаданні інформації на запит податкового органу, який на думку позивача складений з порушенням встановлених законом вимог.

В даному випадку, податковий орган, посилається на те, що виходячи з отриманої через централізовану базу даних ДПА України інформації та матеріалів інших податкових органів, інформації податкової міліції ним була здобута інша додаткова інформація, яка не була використана ним при написанні акту перевірки.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права .

Згідно з висновком ЄСПЛ у справі «Проніна проти України»(рішення від 18 липня 2006 року) кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і має одержати відповідь суду.

Беручи до уваги викладене, здійснивши аналіз матеріалів справи та пояснень представників сторін у їх сукупності, суд враховує, що дії Тернопільської ОДПІ були спрямовані на запобігання можливим порушенням податкового законодавства, однак, докази, надані до заперечень відповідачем у якості підтвердження підставності складення та направлення запиту на адресу ПП «Інтекс», а саме: пояснення окремих приватних підприємців (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3), заява ОСОБА_3, протоколи допиту свідка ОСОБА_10, та протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_11- не можна вважати належними доказами у даній справі, оскільки суду не надано жодних допустимих доказів того, що обставини, викладені у вказаних документах, підтверджені вичерпною податковою інформацією (в тому числі, рішенням (вироком) суду в кримінальній справі або іншим судовим рішенням), яка б давала можливість зробити висновки про наявність належних чином підтверджених реальних фактів, які можуть свідчити про приховування (заниження) позивачем об'єктів оподаткування, несплату податків і зборів (обов'язкових платежів), підтверджувала порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, дійсності взаємовідносин позивача наведеними у запиті контрагентами, а також безтоварність операцій та оформлення реалізації товарів з усіма зазначеними у запиті контрагентами (в тому числі фізичними особами -підприємцями за готівкові кошти без наступного оприбуткування отриманих коштів по касі і розрахунковому рахунку підприємства і тими суб'єктами господарювання, які мають ознаки фіктивної реєстрації), чи внесення недостовірних даних до податкових декларацій.

Виходячи з положень абзацу 2 пункту 11 Порядку №1245 та пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про неможливість виявлення фактів реальності існування будь-яких відносин між позивачем та зазначеними в запиті контрагентами, фактів перерахування коштів за придбані товари на користь ПП «Інтекс»у рахунок оплати отриманої продукції та її отримання від позивача, про які йде мова у поясненнях вищевказаних приватних підприємців, протоколах допиту свідка та обвинуваченого, - без підкріплення матеріальними доказами: первинними документами, документами бухгалтерського та податкового обліку, накладними, відповідними платіжними документами.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на положення частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», відповідно до якої визначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Разом з тим, під час розгляду даної справи, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що на момент здійснення господарських операцій, висновок про безтоварність яких здійснено податковим органом, відомості про усіх зазначених у запиті контрагентів (зокрема, про відсутність за юридичною чи фактичною адресою, про те, що директором та головним бухгалтером таких контрагентів є одна і та ж особа та ін.) були внесені до Єдиного державного реєстру.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку права на податковий кредит та бюджетне відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, тобто, в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Водночас, суд критично оцінює і посилання відповідача на отриманння ним через централізовану базу даних ДПА України інформації та матеріалів інших податкових органів, інформації податкової міліції іншої інформації, яка не була використана ним при написанні акту перевірки та яка може свідчити про факти можливого порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства, - з огляду на наступне.

Згідно підпунктом 14.1.171 статті 14 Податкового кодексу України, та враховуючи приписи статті 1 Закону України «Про інформацію»податкова інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Однак, в судовому засіданні під час розгляду даної справи, відповідачем (представником) не було надано доказів отримання такої інформації через централізовану базу даних ДПА України (відповідної роздруківки з Інформаційної бази даних ДПА України по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні з ДПА України), - ані станом на день судового засідання та розгляду справи, ані станом на час направлення запиту та виявлення фактів можливих порушень, на які посилається відповідач, ані станом на час прийняття оскарженого в судовому порядку наказу про проведення перевірки.

Суд з цього приводу зазначає, що оскільки податковий орган посилається на те, що саме з цього джерела йому стало відомо про факти, що свідчать про можливі порушення податкового, валютного та іншого законодавства платником податків, - то він мав вжити всіх заходів (зокрема станом на час направлення запиту та винесення оскаржуваного наказу) щодо збереження доказової інформації, яка, враховуючи посилання не неї відповідача, була предметом аналізу податкового органу перед здійсненням запиту до ПП «Інтекс», а вподальшому - стала підставою для призначення позапланової виїзної документальної перевірки такого платника.

Тернопільська ОДПІ такі докази (наявності в Інформаційній базі даних фактів, що свідчать про можливі порушення податкового, валютного та іншого законодавства платником податків) суду - не надала, а отже не може посилатися на них в обґрунтування своїх заперечень.

Таким чином, відповідачем під час розгляду даної справи не надано доказів, які підтверджують обґрунтованість та об'єктивність висновку за наслідками здійснення податковим органом належного аналізу тієї податкової інформації, яка підтверджує наявність фактів, що свідчать про можливі порушення податкового, валютного та іншого законодавства платником податків, яка у відповідності до статті 72 Податкового кодексу України відноситься до переліку інформації, яка може використовуватись органами державної податкової служби для інформаційно-аналітичного забезпечення їх діяльності, та отримання якої, відповідно, є підставою для здійснення відповідного запиту, - в розумінні положень пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, яким визначено право органів державної податкової служби звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом, оскільки зміст згаданого запиту не містить викладення жодних фактів порушення позивачем вимог податкового чи іншого законодавства.

Окрім того, з огляду на те, що у даній справі оспорюється наказ Тернопільської ОДПІ №283 від 25.01.2012 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, тобто, рішення, прийняте відповідачем - суб'єктом владних повноважень з посиланням на п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, - суд, у відповідності до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіряє, чи прийняте воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень»означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України - документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до абзацу 1 статті 78.4 Податкового кодексу України - про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 1.3 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених Наказом Голови комісії з проведення реорганізації ДПА України, Голови ДПС України від 14 квітня 2011 року № 213 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 №355» відповідно до норм статей 75 - 86 розділу II Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», з метою забезпечення єдиного порядку організації перевірок платників податків, визначено, що обґрунтовані пропозиції щодо необхідності проведення документальної позапланової або фактичної перевірки оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника структурного підрозділу, який відповідно до функціональних обов'язків має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової або фактичної перевірки відповідно до чинного законодавства.

Доповідна записка (висновок) надається на розгляд керівника органу ДПС, який приймає рішення про доцільність проведення такої перевірки та визначає підрозділ, який буде проводити (очолювати) цю перевірку, відповідати за її організацію та координацію дій залучених працівників інших структурних підрозділів, а також реалізацію матеріалів.

Тобто, аналіз вищезазначених положень дозволяє зробити висновок про те, що у якості підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки згідно п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України є: по-перше, виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (встановлюється за допомогою перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації); по-друге, ненадання платником податків відповіді на обов'язковий запит ДПІ.

Положення пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, на які йдеться посилання в запиті Тернопільської ОДПІ №908/23-05 від 11.01.2012 року визначають порядок отримання інформації в порядку, встановленому Главі 7 Податкового кодексу України, яка, в свою чергу, регулює порядок інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби, а саме - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

В той же час, положення підпункту 78.1.1 статті 78.1 Податкового кодексу України, на які відповідач послався як на одну з підстав проведення перевірки, - передбачає надання не інформації на запит податкового органу, а -надання пояснень та їх документальних підтверджень на відповідний запит, за встановленими фактами, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, - тобто, за наявності документально підтвердженої інформації про порушення платником податків норм податкового законодавства.

При цьому, пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачає термін надання інформації на запит органу податкової служби, який відрізняється від десятиденного терміну для надання пояснень, встановленого підпунктом 78.1.1 статті 78.1 Податкового кодексу України, та складає один місяць.

Отже, покладення платників податків та інші суб'єкти інформаційних відносин обов'язку подавати визначені у запиті органу державної податкової служби інформацію та її документальне підтвердження, а також право на отримання податковим органом інформації на підставі пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, - не пов'язане, безпосередньо, із здійсненням перевірок та не тягне за собою наслідки, визначені п. 78.1 ПК України, щодо призначення перевірки у разі невиконання платником податків обов'язку надання пояснень та їх документальних підтверджень на запит податкового органу, направлений з метою встановлення наявності підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, які регулюються положеннями Глави 8 розділу II Податкового кодексу України, оскільки наведені пункти передбачають - як різний строк для надання відповіді на запит органів податкової служби, так і, головне, - різну мету направлення запитів.

А тому, перевіряючи правомірність винесення податковим органом оскаржуваного наказу №283 від 25 січня 2012 року, суд зауважує на наступному.

Суд зазначає, що запит Тернопільської ОДПІ №908/23-05 від 11.01.2012 року, здійснений на підставі пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, містив вимоги саме про - надання інформації та її документальних підтверджень щодо господарських операцій, проведених ПП «Інтекс»із зазначеними контрагентами.

В той же час, будь-яких вимог щодо надання пояснень їх документальних підтверджень за встановленими фактами, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, так само як і викладення жодних фактів таких порушень та наявність у зв'язку з цим у податкового органу підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, -вказаний запит не містить.

У відповідності до положень абзацу 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та пунктів 9 і 10 Порядку №1245, ПП «Інтекс», як суб'єкт інформаційних відносин, у разі, отримання запиту, який складений з порушенням передбачених законом вимог,- звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Разом з тим, при прийнятті спірного наказу, податковий орган не врахував вищезазначених положень закону, а також того, що ПП «Інтекс»- скориставшись своїм правом на звільнення від обов'язку надавати відповідь на запит №908/23-05 від 11.01.2012 року, висловив свої зауваження до нього у наданій Тернопільській ОДПІ відповіді від 20.01.2012 року.

Як вже було зазначено вище, під час розгляду даної справи, відповідачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості та об'єктивності висновку податкового органу за наслідками аналізу перевірок інших платників податків або отримання тієї податкової інформації, яка, з огляду на положення статті 72 Податкового кодексу України, може використовуватись для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби та яка доказує наявність документально підтверджених фактів можливого порушення ПП «Інтекс»податкового, валютного та іншого законодавства, виявлення яких, в свою чергу, - є однією із виключних обставин, за яких здійснюється призначення документальної позапланової виїзної перевірки у відповідності п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Натомість, при реалізації наданих їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноважень, Тернопільська ОДПІ, залишила направлену їй ПП «Інтекс»відповідь на запит, яка, фактично, є зверненням з питань оподаткування, - без належного реагування; жодних висновків щодо відповідності вказаного запиту вимогам чинного законодавства, чи роз'яснень стосовно питань, порушених позивачем у зауваженнях, відповідачем - не було надано.

Таким чином, відсутність належної реакції з боку Тернопільської ОДПІ не відповідає принципам та основним засадам податкового законодавства, - що, в свою чергу, позбавило позивача як платника податку на отримання від відповідача податкових роз'яснень, а вподальшому, - призвело до помилкової оцінки податковим органом вказаної відповіді на запит, який містив вимоги лише про надання інформації та її документальних підтверджень, -як відмови на запит, направлений з метою встановлення наявності підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, та невиконання ПП «Інтекс»обов'язку надання пояснень та їх документальних підтверджень, визначеного підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 Податкового кодексу України.

При цьому, безпосередньо, з самого оскаржуваного наказу №283 від 25.01.2012 року виданого вподальшому Тернопільською ОДПІ, вбачається, що в якості підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Інтекс»зазначено -«п.п.20.1.4 п.20.1ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VI, з метою проведення перевірки дотримання ПП «Інтекс»(код ЄДРПОУ 31830773) вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з контрагентами».

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відсутність з боку відповідача максимально чіткого та повного наведення у запиті необхідної йому інформації щодо господарських операцій платника податків із зазначеними в запиті контрагентами та повного і чіткого переліку документів, які необхідні були йому для встановлення вподальшому наявності чи відсутності підстав для проведення перевірки з приводу реальності здійснених операцій та повноти їх відображення в обліку платника податків, в тому числі і необхідності повторного надання документів, які не відображені в складеному за наслідками планової виїзної перевірки ПП «Інтекс»за період за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року Акті №12953/7/23-09/31830773 від 20.12.2010 року, - призвело до порушення прав позивача на надання інформації та її документальних підтверджень, запитуваних у порядку пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, а подальше прийняття оскаржуваного наказу №283 від 25 січня 2012 року, - позбавило позивача права (у разі встановлення документально підтверджених фактів, що свідчать про можливі порушення ним законодавства) на підготовку та надіслання необхідних документів та надання у встановлені законом строки пояснень, ненадання яких в обов'язковому порядку, - є однією із виключних підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Згідно з приписами підпунктів 21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно з положеннями статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, а також надані відповідачем заперечення проти позову, надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд встановив, що надані позивачем докази -підтверджують заявлені у позові вимоги, а подані відповідачем заперечення - не спростовують того, що у Тернопільської ОДПІ були відсутні законодавчі підстави для призначення позапланової документальної виїзної перевірки позивача з підстав, визначених у п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України.

А тому наказ Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №283 від 25 січня 2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Інтекс»(код за ЄДРПОУ 31830773) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року - є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 32,19 грн. підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного підприємства «Інтекс»- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №283 від 25 січня 2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Інтекс»(код за ЄДРПОУ 31830773) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Інтекс» судовий збір в розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 копійок).

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 лютого 2012 року./

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.