Постанова

від 27.04.2012 по справі 2а/2370/910/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2012 року Справа № 2а/2370/910/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Грицаєнко О.Л.,

при секретарі -Кириченко Н.В.,

за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю), відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сонната»до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонната»звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкаси, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 р. № 0004452301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 171083 грн., в т.ч. за основним платежем - 136866 грн. та штрафними санкціями - 34217 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що викладені в акті перевірки висновки щодо відсутності реальної поставки позивачу товарів та щодо порушення вимог ст. 198 Податкового кодексу України є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Позивач виконав усі необхідні дії як платник ПДВ, передбачені чинним законодавством України, а саме: отримав придбаний у контрагента товар та податкові накладні, включив їх до реєстру отриманих податкових накладних, перерахував кошти з врахуванням ПДВ на рахунок постачальника товарів, включив суми ПДВ по накладних до податкового кредиту, а тому рішення відповідача про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ є неправомірним та підлягає скасуванню.

Крім того, позивач посилався на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12.2011 р. у справі № 15/5026/2271/2011 за позовом ТОВ «Сонната»до ПП «Трейдінг-Черкаси»про визнання договору недійсним, згідно якого позивачу відмовлено у задоволенні позову про визнання договору поставки № 7 від 01.07.2011 р. недійсним.

За таких обставин, позивач просив скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки, висновки якого не відповідають дійсності та є лише припущенням посадової особи відповідача, оскільки господарські відносини між підприємствами оформлені первинними документами, відображені у податковій звітності позивача та фактично відбулися.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав письмові заперечення на адміністративний позов та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 27.04.2012 р. суд здійснив заміну ДПІ у м. Черкаси на правонаступника - державну податкову інспекцію у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Сонната»зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 17.05.2010 р., ідентифікаційний код 37105933, взято на облік в органах ДПС 18.05.2010 р. за № 26688. Позивач зареєстрований як платник ПДВ 11.08.2010 р. згідно свідоцтва № 100297363, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 371059323017.

У період з 28.11.2011 р. по 02.12.2011 р. посадовою особою ДПІ у м. Черкаси проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Сонната»щодо документального підтвердження господарських відносин з постачальником ПП «Трейдінг-Черкаси»(код 37610078), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р., за результатами якої складено акт від 02.12.2011 р. № 2690/23-2/37105933 (а.с. 124-131).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р., в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 136866 грн., в тому числі за липень 2011 року на суму 136866 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Черкаси прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 р. № 0004452301 (а.с. 7), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 171083 грн., в т.ч. за основним платежем - 136866 грн. та штрафними санкціями - 34217 грн.

Позивач в адміністративному порядку оскаржив спірне податкове повідомлення-рішення до ДПА в Черкаській області та ДПС України. За результатами розгляду скарг податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 року № 0004452301 залишено без змін.

Предметом позовних вимог у даній справі є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яке є рішенням суб'єкта владних повноважень та повинно відповідати принципам законності, обґрунтованості, безсторонності.

Суд встановив, що фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугували висновки ДПІ у м. Черкаси, викладені в довідці від 18.11.2011 року № 371/23-4/37610078 про результати проведення зустрічної звірки ПП «Трейдінг-Черкаси»щодо документального підтвердження господарських відносин з постачальником ТОВ «Сарес», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. та висновки Броварської ОДПІ, викладені в акті № 79/232/36030747 від 07.11.2011 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сарес»в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за липень 2011 р.

Зазначені вище акт та довідка містять в собі висновки податкового органу про порушення платниками податків вимог статей 203, 215, 216, 228 ЦК України, ст. 198 Податкового кодексу України. Крім того, в акті № 79/232/36030747 від 07.11.2011 р. Броварської ОДПІ зазначено, що ТОВ «Сарес»відповідно до ст. 55 1 Господарського кодексу України має ознаки фіктивності, а саме: зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Відтак, згідно висновків відповідача, ТОВ «Сарес»не могло поставити ПП «Трейдінг-Черкаси»товар, в свою чергу ПП «Трейдінг-Черкаси»не могло здійснити поставку цього товару позивачу, а суми ПДВ за придбаний позивачем у липні 2011 р. товар -зайво включені до складу податкового кредиту.

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і, відповідно, винесеного на його підставі спірного податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Суд встановив, що позивач (покупець) та ПП «Трейдінг-Черкаси»(постачальник) уклали договір поставки № 7 від 01.07.2011 р., за яким постачальник зобов'язався поставити покупцю, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити товар. Вказаний договір оформлений належним чином -підписаний обома сторонами, скріплений печатками юридичних осіб, має двосторонній зобов'язальний характер, умови договору, визначені на розсуд сторін та ними погоджені, не суперечать вимогам чинного законодавства і цілям господарської діяльності сторін.

Сторони виконали свої зобов'язання за вказаним договором, що свідчить про необ'єктивність твердження відповідача стосовно не підтвердження наявності поставок позивачу товарів від ПП «Трейдінг-Черкаси»у зв'язку з відсутністю довіреностей та товарно-транспортних накладних.

Так, судом з'ясовано, що на виконання умов договору поставки № 7 від 01.07.2011 р., позивач у липні 2011 р. отримав від ПП «Трейдінг-Черкаси»товар, а саме: набори келихів, шахи, шкатулки, картини, ікони, статуетки та сувеніри на загальну суму 821196 грн. 82 коп.

На підтвердження факту виконання зобов'язань за вказаним договором позивач надав суду первинні документи, а саме:

- видаткові накладні: № 37 від 07.07.2011 р. на суму 83667,48 грн., № 32 від 04.07.2011 р. на суму 83165,71 грн., № 30 від 01.07.2011 р. на суму 87849,08 грн., № 39 від 14.07.2011 р. на суму 99440 грн., № 40 від 19.07.2011 р. на суму 88788,83 грн., № 34 від 05.07.2011 р. на суму 69714,29 грн., № 33 від 05.07.2011 р. на суму 69714,29 грн., № 35 від 07.07.2011 р. на суму 70857,14 грн., № 38 від 08.07.2011 р. на суму 56000 грн., № 31 від 01.07.2011 р. на суму 56000 грн., № 36 від 07.07.2011 р. на суму 56000 грн. (а.с. 82-92);

- податкові накладні: № 36 від 07.07.2011 р. на суму 56000 грн. (у т.ч. ПДВ 9333,33 грн.), № 31 від 01.07.2011 р. на суму 56000 грн. (у т.ч. ПДВ 9333,33 грн.), № 38 від 08.07.2011 р. на суму 56000 грн. (у т.ч. ПДВ 9333,33 грн.), № 35 від 07.07.2011 р. на суму 70857,14 грн. (у т.ч. ПДВ 11809,52 грн.), № 33 від 05.07.2011 р. на суму 69714,29 грн. (у т.ч. ПДВ 11619 грн. 05 коп.), № 34 від 05.07.2011 р. на суму 69714,29 грн. (у т.ч. ПДВ 11619,05 грн.), № 40 від 19.07.2011 р. на суму 88788,83 грн. (у т.ч. ПДВ 14798,14 грн.), № 39 від 14.07.2011 р. на суму 99440 грн. (у т.ч. ПДВ 16573,33 грн.), № 30 від 01.07.2011 р. на суму 87849,08 грн. (у т.ч. ПДВ 14641,51 грн.), № 32 від 04.07.2011 р. на суму 83165,71 грн. (у т.ч. ПДВ 13860,95 грн.), № 37 від 07.07.2011 р. на суму 83667,48 грн. (у т.ч. ПДВ 13944,58 грн.).

Доставка товару здійснювалась продавцем, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 01.07.2011 р., від 04.07.2011 р., від 05.07.2011 р., від 07.07.2011 р., від 08.07.2011 р., від 14.07.2011 р., від 19.07.2011 р. (а.с. 104-110).

Посилання відповідача у акті перевірки на відсутність доказів перевезення товару як на одну з обставин, що підтверджує відсутність реальної поставки товару позивачу спростовуються тим, що зазначені вище товарно-транспортні накладні надані відповідачу під час перевірки згідно супровідного листа від 30.11.2011 р. (а.с. 123).

Отриманий товар оплачено позивачем в повному обсязі у сумі 821196 грн. 82 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: № 340 від 19.08.2011 року на суму 252207,82 грн., № 336 від 15.08.2011 р. на суму 100000 грн., № 338 від 17.08.2011 р. на суму 150000 грн., № 322 від 09.08.2011 р. на суму 100000 грн., № 325 від 11.08.2011 р. на суму 230000 грн. (а.с. 111-115).

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України (далі -Кодекс), відповідно до розділу V якого нараховується та сплачується податок на додану вартість.

Так, згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 198.1 ст. 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в тому числі і в разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Кодексу).

Згідно п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т. ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно ч. 2 п. 198.3 ст. 198 Кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За нормами п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд з'ясував, що первинні документи оформлені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства.

Оскільки на момент здійснення господарських операцій контрагент позивача (ПП «Трейдінг-Черкаси») мав статус платника податку на додану вартість та дійсне свідоцтво платника ПДВ, відповідно, зазначений суб'єкт господарювання мав право і на нарахування податку та складання податкових накладних, адже таке право надано лише для осіб, що зареєстровані в якості платника податку на додану вартість.

Отже, всі податкові накладні по вищенаведених операціях виписані юридичною особою, яка являлась платником податку на додану вартість станом на момент спірних правовідносин, підприємство-контрагент під час здійснення господарських операцій перебувало на обліку в органах ДПІ, на час вчинення угоди знаходилося в ЄДРПОУ. Доказів зворотного у акті не наведено.

Стосовно висновків податкового органу щодо порушення ТОВ «Сарес»та ПП «Трейдінг-Черкаси»вимог статей 203, 207, 215, 228 ЦК України, ст. 198 Податкового кодексу України та висновків про неможливість фактично здійснювати господарські операції через відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з поставки товару, суд зазначає наступне.

Порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки, у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач не надав доказів, які б свідчили про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які неправомірно діяли від імені ТОВ «Сарес»за ухилення від сплати податків, проведення фіктивного підприємництва, службове підроблення чи підроблення документів, печаток, штампів та бланків підприємства, що свідчить про необґрунтованість доводів відповідача щодо протиправної діяльності ТОВ «Сарес».

Суд зазначає, що зміст договору, укладеного між позивачем та ПП «Трейдінг-Черкаси»не суперечить актам цивільного законодавства, фактів, які свідчили б про те, що предмет договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків, судом не встановлено, вказаних доказів у відповідності до положень ст. 71 КАС України відповідач не надав.

На підтвердження реальності вчинених господарських операцій з ПП «Трейдінг-Черкаси»позивачем надані видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що поставку товару фактично здійснено. Крім того, позивач оплатив на рахунок ПП «Трейдінг-Черкаси»вартість поставленого товару.

Суд вважає, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Відповідач не навів жодних доводів та не надав доказів, в розумінні статей 69, 70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва, не надано доказів наявності обізнаності контрагентів стосовно діяльності один одного або їх взаємопов'язаності, тощо.

Наявність у платника податку (позивача) виданої йому податкової накладної є достатньою підставою для формування податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 грудня 2011 року № 0004452301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сонната»(18023, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Одеська, 48, ідентифікаційний код 37105933) 1710 (одна тисяча сімсот десять) грн. 83 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Л. Грицаєнко