Постанова

від 11.05.2012 по справі 2а-2780/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 травня 2012 року 08:54 № 2а-2780/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:

від позивача: Мінкіна Ю.Г.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Креативстор-Груп» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0011751502 від 28 жовтня 2011 року,-

В С Т АН О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Креативстор-Груп»(далі -позивач, ТОВ «Креативстор-Груп») з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі -відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0011751502 від 28 жовтня 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.03.2012 року було відкрито провадження в даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про неправомірне формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ТОВ «Золотий вік-2010», що призвело до заниження сум, що підлягає сплаті до бюджету протягом січня 2011 року на загальну суму 1 080,00 грн., оскільки податковий кредит було сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Золотий вік-2010», який на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований платником податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував, подав суду письмові заперечення, в яких зазначав, що під час перевірки було встановлено, що позивачем в порушення п. 184. 5, ст. 184, п. 198. 6 ст. 198 Податкового кодексу України було безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 1 080,00 грн. у січні 2011 року, сформований за наслідками операцій з ТОВ «Золотий вік-2010», який був позбавлений права виписувати податкові накладі у зв'язку з анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В судове засідання 10 травня 2012 року уповноважений представник відповідача не з'явився, відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі ч. 4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі враховуючи неприбуття у судове засідання представника відповідача без поважних причин, суд прийняв рішення про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

В С Т АН О В И В:

Позивач -ТОВ «Креативстор-Груп»(код ЄДРПОУ 34186475) зареєстроване Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією 21.02.2006 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том І, а.с. 77-79).

13 жовтня 2011 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку податкової декларації ТОВ «Креативсторг-Груп»з податку на додану вартість за лютий 2011 року (вх. № 70782 від 21.03.2011 року).

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 2964/15-215 від 13.10.2011 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт) - а. с. 17-18.

28 травня 2011 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення -рішення форми "Р" № 0011751502/0 , яким позивачу за порушення п. 184.5, ст. 184, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 080,00 грн. та нараховано штрафні (фінансових) санкції у розмірі 1,00 грн. (том І, а.с. 12).

За результатами оскарження прийнятого рішення в адміністративному порядку скарги позивача були залишені без задоволення, а вказане вище рішення -без змін.

В Акті перевірки вказано, що ТОВ «Креативстор-Груп»включено до складу податкового кредиту за лютий 2011 року суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Золотий Вік-2010», свідоцтво платника податку якого анульоване з 31.12.2010 року.

За таких підстав відповідач дійшов висновку про те, що ТОВ «Креативстор-Груп»в порушення п. 184.5 ст. 184, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України неправомірно включено до складу податкового кредиту за лютий 2011 рік податок на додану вартість в сумі 1 080,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Креативстор-Груп»(Замовник) та ТОВ «Золотий вік-2010»(Виконавець) було укладено Договір про надання рекламних послуг №18/01-15 від 18 січня 2011 року , за умовами якого Виконавець зобов'язується протягом строку дії Договору професійно і якісно надавати рекламні послуги, а Замовник зобов'язується вчасно й у повному обсязі оплачувати надані послуги Виконавцем відповідно до умов цього Договору (а.с. 91-94).

Перелік Послуг, кількість, ціна встановлюються Сторонами за обопільною згодою на основі заявки Замовника й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в накладних документах (актах прийому-передачі) на послуги, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину цього Договору (п.1.1, 1.2).

На виконання умов Договору про надання рекламних послуг №18/01-15 від 18 січня 2011 року ТОВ «Золотий вік-2010»у лютому 2011 року було надано позивачу рекламні послуги на загальну суму 6 480,00 грн., в тому числі ПДВ -1 080,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000002 від 22.01.2011 року на суму 1 700,00 грн, в тому числі ПДВ -283,33 грн., та № ОУ-0000001 від 18.01.2011 року на суму 4 780,00 грн., в тому числі ПДВ -796,57 грн. ( а.с. 97-98).

За наслідками поставки товарів ТОВ «Золотий вік-2010»були виписані на користь ТОВ «Креативстор-Груп»податкові накладні: № 21 від 18.01.2011 року на суму на суму 4 780,00 грн., в тому числі ПДВ -796,57 грн.; № 33 від 22.01.2011 року на суму 1 700,00 грн., в тому числі ПДВ -283,33 грн. (а.с. 99-100).

Матеріалами справи підтверджується, що розрахунки між ТОВ «Креативстор-Груп»та ТОВ «Золотий вік-2010»проведені у безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок ТОВ «Золотий Вік-2010»грошових коштів у загальному розмірі 6 480,00 грн. (в тому числі ПДВ -1 080,00 грн.), що підтверджується виписками з банку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»щодо проведених операцій по рахунку № 2600448397 (а.с. 95-96).

Суми податку на додану вартість за вказаними операціями віднесені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ у лютому 2011 року в сумі 1 080,00 грн. ( а.с. 59).

Як встановлено судом та сторонами не заперечувалось у ході судового розгляду, рішенням Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова від 31.12.2010 року анульовано свідоцтво реєстрації платника на додану вартість ТОВ «Золотий вік-2010».

Вказана обставина стала підставою для висновку про неправомірне включення ТОВ «Креативстор-Груп»до складу податкового кредиту за лютий 2011 року суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Золотий вік-2010».

В той же час, на запит суду ДПІ у Московському районі міста Харкова повідомила, що платнику ТОВ «Золотий від-2010»було помилково анульоване свідоцтво платника ПДВ (а.с. 32).

Харківським окружним адміністративним судом по справі № 2а-7174/11/2070 прийнята постанова від 08.09.2011р., якою задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий вік 2010».

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової адміністрації України щодо не внесення змін до реєстру платників податку на додану вартість в частині поновлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий вік -2010»в якості платника податку на додану вартість.

Зобов'язано Державну податкову адміністрацію України внести зміни до реєстру платників податку на додану вартість в частині поновлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий вік - 2010»в якості платника податку на додану вартість з моменту помилкового здійснення анулювання реєстрації, а саме з 31.12.2010 року (а.с. 41-46).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2011 р. по справі № 2а-7174/11/2070 залишено без змін.

Таким чином, в силу частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2011 р. набрала законної сили.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 978 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1400/18695, чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення, підставою для внесення до реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру. Рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки.

Згідно до абз. 3, 4 п.3 Інформаційного листу Вищого Адміністративного Суду України № 1172/11/13-10 від 02.08.2010р. у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття . Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Крім того, суд зазначає, що п.75.1. ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку ( п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно з вимогами п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктами 201.8., 201.9., 201.10. ст.. 201 вказаного Кодексу визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи те рішення ДПІ у Московському районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Золотий вік-2010»було винесено помилково, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р.по справі № 2а-7174/11/2070, якою ДПА України зобов'язано внести зміни до реєстру платників податку на додану вартість в частині поновлення ТОВ «Золотий вік -2010»в якості платника податку на додану вартість з моменту помилкового здійснення анулювання реєстрації, а саме з 31.12.2010 року, набрала законної сили, суд приходить до висновку, що ТОВ «Золотий вік-2010»мало на момент здійснення господарських операцій з позивачем мало статус платника ПДВ та мало право виписувати податкові накладні на кожну поставку товарів (робіт, послуг). За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Золотий вік-2010».

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, згідно пункту 201.10 ст. 201 ПК України являється податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судом досліджено податкові накладні, виписані ТОВ «Золотий вік -2010», на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена «Креативстор-Груп»до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «Золотий вік -2010»підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні платіжні доручення, акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, які оформлені належним чином, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що протягом судового розгляду справи відповідачами не доведено правомірність своїх рішень та дій, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати (судовий збір) з Державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва № 0011751502 від 28 жовтня 2011 року.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Креативстор-Груп»судові витрати у розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 коп.).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 16 травня 2012 року.