ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14 травня 2012 року № 2а-3585/12/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олман»
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва
про визнання дії протиправними, скасування податкового повідомлення - рішення №0001352302/0 від 11.04.2011.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Олман»з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.05.2011р. №0003222302.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагентам, до податкового кредиту.
При цьому, позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платником ПДВ. Також, позивач стверджує про те, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем ст. 203, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст. 55ґ Господарського кодексу України, п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.2.6, п. 7.2 п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 80 542,85 грн.
Суд ухвалив на підставі ч.6 ст.128 КАСУ, адміністративну справу розглядати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Співробітниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Олман»(код ЄДРПОУ 32154548, далі -позивач) з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.08.2008р. по 30.09.2009р., з 01.03.2009р. по 31.03.2009р. по взаємовідносинам з ТОВ «Бастіон Ресурс»(код ЄДРПОУ 35892330), за результатами якої складено Акт про результати перевірки №3372/23-02/36715721 від 31.03.2011 року (далі - акт перевірки).
На підставі даного Акту, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001352302/0 від 11.04.2011р, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 100 679,00 грн., з яких 80 543,00 грн. основного платежу та 20 136,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Прийняття даного повідомлення - рішення мотивовано висновками акту перевірки про порушення позивачем підпункту 7.2.3, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 80 542,85 грн.
Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Олман» до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Бастіон Ресурс».
Згідно з поданою ТОВ «Олман»до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва податковою звітністю з ПДВ за період з 01.08.2008 року по 30.09.2008 року, з 01.11.2008 року по 31.01.2009 року, з 01.03.2009 року по 31.03.2009 року та за даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», платником податків ТОВ «Олман»задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Бастіон Ресурс»у сумі 80 542,85 грн., в тому числі по періодам: серпень 2008 року - 6164,53 грн.; вересень 2008 року - 17 974,15 грн.; листопад 2008 року - 12 742,02 грн.; грудень 2008 року - 24 205,02 грн.; січень 2009 року - 19 350,96 грн.; березень 2009 року - 106,17 грн.
Актом перевірки встановлено, що між ТОВ «Олман»(Замовник) в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «Бастіон Ресурс»(Продавець) в особі директора ОСОБА_2 був укладений договір поставки №17 від 07 липня 2008р.
За умовами даного договору, Продавець зобов'язується передати у власність Замовника товар, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього Договору.
На виконання умов договору №17 від 07.07.2008р., ТОВ «Олман»було отримано податкові накладні: №180 від 25.08.2008р., №186 від 26.08.2008р., №212 від 04.09.2008р., №201 від 01.09.2008р., №203 від 01.09.2008р., №224 від 08.09.2008р., №250 від 15.09.2008р., №260 від 16.09.2008р., №266 від 17.09.2008р., №270 від 189.09.2008р., №275 від 19.09.2008р., №278 від 22.09.2008р., №406 від 03.11.2008р., №409 від 03.11.2008р., №410 від 03.11.2008р., №413 від 03.11.2008р., №421 від 07.11.2008, №428 від 10.11.2008р., 536 від 08.12.2008р., №642 від 24.12.2008р., №653 від 25.12.2008р., №658 від 25.12.2008р., №684 від 26.12.2008р., №678 від 26.12.2008р., №664 від 25.12.2008р., №80 від 14.01.2009р., №68 від 13.01.2009р., №88 від 16.01.2009р., №96 від 19.01.2009р., №14 від 05.01.2009р., №104 від 21.01.2009р.
Суми податку на додану вартість, позивачем, включені до складу податкового кредиту відповідних періодів та відповідає даним податкових декларацій з ПДВ за серпень, вересень, листопад, грудень 2008 року, січень, березень 2009 року.
Згідно акту перевірки, відповідачем зроблений висновок, що господарські відносини, які були здійснені від імені ТОВ «Бастіон Ресурс», предметом яких є одержання доходів, слід розцінювати як такі, що укладені з метою яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Також, відповідач вказує на те, що ТОВ «Бастіон Ресурс»є підприємством, що має ознаки фіктивності, визначені ст. 55№ Господарського кодексу України та здійснював спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, що давало можливість безпідставно формувати податковий кредит контрагентам - покупцям та занижувати базу оподаткування податку на додану вартість. Свідоцтво даного контрагента позивача про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.04.2008 року № 100114205, індивідуальний податковий номер - 358923326582, анульоване 17.07.2009 року
Зокрема, в акті перевірки зазначено, що 12 серпня 2010 року до ДПІ у Солом'янському районі м.Києва надійшла службова записка від ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м.Києва (№5120/7/2609/6 від 12.08.2010, вх. №3166 від 12.08.2010), якою надано копію протоколу допиту громадянина ОСОБА_3 щодо його непричетності до діяльності ТОВ «Бастіон Ресурс».
Згідно з заявою ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_2 виданий 07 липня 2004 року Ніжинським МРВ УМВС України в Чернігівській обл.), відношення до ТОВ «Бастіон Ресурс»він не має, ніякі фінансово-господарські, реєстраційні, бухгалтерські, звітні та інші документи ТОВ «Бастіон Ресурс»ніколи не складав, не підписував та ніколи на ці дії не уповноважував.
Таким чином, ТОВ «Бастіон Ресурс»є підприємством, яке зареєстровано всупереч діючого законодавства, та діяльність від імені підприємства здійснювали не уповноважені особи.
На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що податкові накладні, виписані ТОВ «Бастіон Ресурс», не може бути підставою для віднесення сум податку, сплаченого вказаному підприємству, до податкового кредиту.
Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначеного договору, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.
Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.
Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.
Судом встановлено, що між позивачем та вказаним контрагентом був укладений договір №17 від 07.07.2008р., на виконання якого були видані податкові накладні, згідно яких позивачем суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту за серпень, вересень, листопад, грудень 2008 року, січень, березень 2009 року.
Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.
Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь -які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за вищезазначеним договором позивачем були придбані канцелярські товари для здійснення своєї господарської діяльності.
Дані товари, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних товарів також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладання позивачем з контрагентом договору №17 від 07.07.2008р., ТОВ «Бастіон Ресурс»(код ЄДРПОУ 35892330), як юридичну особу було внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та мало свідоцтво платника податку.
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97-ВР (який був чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особами, зареєстрованим як платники податку.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Аналогічні положення встановлені у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Отже, податкові накладні, які зазначені в акті перевірки №180 від 25.08.2008р., №186 від 26.08.2008р., №212 від 04.09.2008р., №201 від 01.09.2008р., №203 від 01.09.2008р., №224 від 08.09.2008р., №250 від 15.09.2008р., №260 від 16.09.2008р., №266 від 17.09.2008р., №270 від 189.09.2008р., №275 від 19.09.2008р., №278 від 22.09.2008р., №406 від 03.11.2008р., №409 від 03.11.2008р., №410 від 03.11.2008р., №413 від 03.11.2008р., №421 від 07.11.2008, №428 від 10.11.2008р., 536 від 08.12.2008р., №642 від 24.12.2008р., №653 від 25.12.2008р., №658 від 25.12.2008р., №684 від 26.12.2008р., №678 від 26.12.2008р., №664 від 25.12.2008р., №80 від 14.01.2009р., №68 від 13.01.2009р., №88 від 16.01.2009р., №96 від 19.01.2009р., №14 від 05.01.2009р., №104 від 21.01.2009р. видані позивачу його контрагентом - ТОВ «Бастіон Ресурс»у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». ТОВ «Бастіон Ресурс», на час укладання та виконання даного договору №17 від 07.07.2008р. було зареєстроване у встановленому порядку платником податку на додану вартість, оскільки, як зазначено в акті перевірки, свідоцтво платника ПДВ анульовано 17.07.2009р., а отже мало право видавати податкові накладні.
Також, у Акті перевірки відсутні будь-які відомості про визнання недійсними установчих документів даного товариства.
Матеріалами справи підтверджується також реалізація позивачем вказаних товарів в рамках господарської діяльності позивача, зокрема, продаж в подальшому контрагентам.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олман»задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 11.04.2012р. №0001352302/0.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя С.К. Каракашьян
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2012 |
Оприлюднено | 25.05.2012 |
Номер документу | 24212785 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Каракашьян С.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні