Постанова

від 20.08.2008 по справі 338/11б-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 20 серпня 2008 р.                                                                                   

№

338/11б-06 

Вищий господарський 

суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук

Л.Й. -(головуючий-доповідач),

Коваленка

В.М., Ткаченко Н.Г.

розглянувши

касаційні скарги

державної

податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області арбітражного

керуючого ОСОБА_1

на

постанову Київського

міжобласного апеляційного господарського суду від 15.05.2008

у

справі  господарського суду

№

338/11б-06 Київської області

за

заявою

державної

податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

про

визнання банкрутомсільськогосподарського

виробничого кооперативу «Катюжанка»

розпорядник

майном

ОСОБА_1

в судовому засіданні

взяли участь  представники :

від

ініціюючого кредитора

Діанов

О.І. (дов. №1790/9/10-036 від 19.08.2008) Колодій О.М. (дов. №1347/9/10-036

від 23.06.2008)

від

боржника

Гуль Г.П.

(дов. від 11.04.2007)

від

арбітражного керуючого ОСОБА_1

ОСОБА_2

№дов. від 19.02.2008)

В С Т А Н О В И В 

:

Державна

податкова інспекція у Вишгородському районі звернулась до господарського суду

Київської області з заявою про  визнання

банкрутом сільськогосподарського виробничого кооперативу “Катюжанка” (далі

-боржника).

Постановою  господарського суду Київської  області від 09.01.2008 року у справі №

338/11б-06 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру,

призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_1, підприємницьку

діяльність завершено, строк виконання всіх грошових зобов'язань визначено

таким, що настав з 09.01.2008 року, припинено нарахування неустойки (штрафу,

пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості

банкрута з 09.01.2008 року, зобов'язано ліквідатора подати до офіційного

друкованого органу у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови оголошення про

визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Не

погодившись з прийнятою постановою боржник подав апеляційну скаргу, в якій

просив скасувати постанову господарського суду Київської області від

09.01.2008, справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської

області.

Постановою

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.05.2008

апеляційну скаргу боржника задоволено, постанову суду від 09.01.2008 скасовано.

          Не погоджуючись з прийнятою

постановою, державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської

області та арбітражний керуючий ОСОБА_1звернулись до Вищого господарського суду

України з касаційними скаргами, в яких просили:

державна

податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області - скасувати

постанову суду апеляційної інстанції від 15.05.2008, а постанову суду першої

інстанції від 09.01.2008 залишити без змін, аргументуючи порушенням норм

матеріального та процесуального права, зокрема, статті 13 Закону України «Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі

-Закону), статті 104 Господарського процесуального кодексу України;

арбітражний

керуючий ОСОБА_1- скасувати постанову суду апеляційної інстанції від

15.05.2008, а постанову суду першої інстанції від 09.01.2008 залишити без змін,

аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема,

статті 13 Закону, статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія

суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку

постанову суду апеляційної інстанцій на підставі встановлених фактичних

обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та

процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для

задоволення касаційних скарг, виходячи з такого.

Відповідно

до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України

господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження,

передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом

України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом».

Згідно

з абзацом 4 статті 1 Закону суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний

банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності

відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів

не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно

до частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна

юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа

ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності

або визнання банкрутом.

Отже,  при винесенні постанови про визнання боржника

банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд повинен з'ясувати наявність

або відсутність у боржника ознак банкрутства, зокрема: наявність непогашених,

визнаних судом грошових вимог кредиторів; перевищення грошових зобов'язань

боржника над його майном (пасиву над активом, порівнявши дані обох величин та

встановивши недостатність майна для задоволення вимог кредиторів (неспроможність);

незадовільний результат застосування заходів фінансового оздоровлення боржника.

Відомості

про актив боржника на час визнання боржника банкрутом можуть міститися у звіті

арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про

фінансово-майновий стан боржника, що повинен бути наданий комітету кредиторів,

та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної

судової процедури.

Тільки

наявність усіх перерахованих ознак дає суду підстави для визнання боржника

банкрутом.

Прийняття

рішення про доцільність визнання боржника банкрутом, незважаючи на клопотання

комітету кредиторів, є прерогативою господарського суду, відповідно до статті 1

Закону.

Як

вбачається з матеріалів справи 10.12.2007 відбулось засідання комітету кредиторів

боржника, на якому було вирішено клопотати перед господарським судом Київської

області про припинення процедури розпорядження майном боржника, визнати

підприємство банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити

ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1

09.01.2008

постановою господарського суду Київської області боржника визнано банкрутом,

відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного

керуючого ОСОБА_1, підприємницьку діяльність завершено, строк виконання всіх

грошових зобов'язань визначено таким, що настав з 09.01.2008, припинено

нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по

всіх видах заборгованості банкрута з 09.01.2008, зобов'язано ліквідатора подати

до офіційного друкованого органу у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови

оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної

процедури.

Як

встановлено апеляційним судом таке рішення було прийнято судом першої інстанції

за відсутності даних інвентаризації майна боржника та аналізу його активів.

Постанова

суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за

своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід попередніх

процедур, застосованих до боржника, в якому необхідно повно відобразити

обставини, що мають значення для даної справи (суд повинен з'ясувати як актив,

так і пасив боржника та зіставити дані обох величин, відомості про актив

боржника на час визнання боржника банкрутом мають міститися у звіті арбітражного

керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово-майновий стан

боржника, що повинен бути наданий комітету кредиторів, та на основі якого

комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури,

рішення комітету кредиторів належить приймати компетентним складом комітету

кредиторів, встановлення обставин погашення (припинення) конкурсних вимог

кредиторів проводиться судом за наслідком завершення судових процедур, в яких

відбувається задоволення вимог конкурсних кредиторів, зокрема процедури

санації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні

бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними

доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду

України від 29.12.1976 №11).

З

огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в

межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 111-5, 111-7

Господарського процесуального кодексу України, вважає, що суд апеляційної

інстанції дійшов вірних висновків про те, що постанова суду першої інстанції

винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного

дослідження обставин неспроможності боржника відновити свою платоспроможність

та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування

ліквідаційної процедури.

Колегія

суддів касаційного суду вважає доводи ініціюючого кредитора та розпорядника

майна такими, що не спростовують висновків апеляційного суду.

Крім

того, колегія суддів касаційного суду зазначає про необхідність реагування

учасників провадження у справі про банкрутство (боржника, розпорядника майна)

на предмет законності порушення провадження у справі про банкрутство та

законності винесення ухвали підготовчого засідання у справі №338/11б-06 за

відсутності безспірної заборгованості ініціюючого кредитора, яка перевищує 300

мінімальних розмірів заробітної плати, куди згідно приписів абзацу 6 статті 1

Закону не включаються пені та штрафи (том 1, а.с. 67) .

На

підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7 ,111-9, 111-11

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційні скарги державної податкової

інспекції у Вишгородському районі Київської області та арбітражного керуючого

ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.          Постанову Київського міжобласного

апеляційного господарського суду від 15.05.2008 залишити без змін.

Головуючий                                                                            

Л. Катеринчук

Судді                                                                                                 В.

Коваленко

                                                          Н.

Ткаченко