Постанова

від 17.05.2012 по справі 2а/1270/1218/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2012 року Справа № 2а/1270/1218/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Островської О.П.

при секретарі - Скляровій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бергер-Санд" до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції в м.Рубіжне про визнання протиправними та незаконними дій щодо складання акту від 11.01.2012 року №6/2301/35282955 та зобов'язання вчинити певні дії., -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року позивач ТОВ "Бергер-Санд" звернувся до суду з позовом до відповідача Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції, в обґрунтування позовних вимог вказав, що 11.01.2012р. ТОВ «Бергер-Санд» отримало акт від 11.01.2012 р. № 6/2301/35282955, яким зафіксовані результати документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бергер-Санд» (код за ЄДРПОУ 35282955), з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 р. За висновками акту встановлено вчинення нікчемного правочину з постачальником ПП «Евагор» та покупцем ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат».

З зазначеними висновками акту позивач не згоден, вважає, що дії фахівців Рубіжанської ОДПІ щодо складання зазначеного акту є незаконними у зв'язку з тим, що матеріали даної перевірки складені з багаточисельними порушеннями чинних законодавчих актів України та відомчих Наказів Державної Податкової Адміністрації України.

Всі порушення описані у акті базуються на порушенні норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність на Україні» та Цивільного Кодексу України контрагентом позивача - «перевізником» ПП «Евагор».

Але фахівці Рубіжанської ОДПІ, під час оформлення акту перевірки та взагалі під час проведення виїзної документальної перевірки, не досліджували питання нікчемності правочину, а лише процитовані деякі статті Цивільного Кодексу України, без детального дослідження змісту таких статей та підстав їх застосування.

Так за висновками акту перевірки, Державна податкова інспекція за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки визнає нікчемними правочини укладені між нашим підприємством та нашим контрагентом - ПП «Евагор», в наслідок чого визнанні нікчемними угоди й з нашим покупцем - ПАТ «РКТК».

Але весь зміст визнання нікчемності угод з контрагентом позивача - ПП Евагор» базується перш за все на тому, що нашим контрагентом не надано первинні документи для проведення документальної перевірки

Позивач надав всі необхідні для перевірки первинні бухгалтерські документи, пов'язані зі здійсненням фінансово-господарської діяльності у квітні - серпні 2011 р. та вважає, що не повинен відповідати за правопорушення, які вчинила інша особа.

Крім того, станом на дату складання Рубіжанською ОДПІ акту перевірки податкові органи не були наділені законодавцем ані повноваженням на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, ані повноваженнями на оцінку відповідності будь - якого правочину вимогам ст.ст.202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.(ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін -- в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується з дохід держави (ч.З ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, належать до виключної прерогативи судових органів.

Зміст акту перевірки позивача не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.1 ст.228 ЦК України, ознак нікчемного правочину.

Тому позивач просить визнати протиправними та незаконними дії Рубіжанської ОДПІ щодо складання акту від 11.01.2012 року № 6/2301/35282955.

У ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив також: зобов'язати відповідача привести до відповідності дані обліку та особового рахунку платника податків ТОВ «Бергер-Санд» з даними, які наведені ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.08.2011 року та зобов'язати відповідача вилучити з АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі кон трагентів на рівні ДПА України" внесені відповідно акту перевірки від 11.01.2012 року № 6/2301/35282955.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, дав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, послався, що наказом начальника Рубіжанської ОДПІ № 495 від 26.12.2011 року на підставі п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ було призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „Бергер-Санд". Копію вищевказаного наказу Рубіжанської ОДПІ вручено директору ТОВ „Бергер-Санд" Романовій Т.В. 27.12.11 р. Направлення на перевірку № 206-2301-6868, № 207-2301-6869 від 27.12.11 р. вручені 27.12.11 р . директору Романовій Т.В.

Таким чином, Рубіжанською ОДПІ були дотримані вимоги ст. 78 та 81 ПКУ та на законних підставах розпочато проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків, за результатами якої складено акт № 6/2301/35282955 від 11.01.2012 р.

Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 р. № 984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує певні правові наслідки, спрямоване на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У даній справі позапланова документальна виїзна перевірки проведена на підставі наказу на виконання постанови про призначення позапланової документальної перевірки слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Луганській області Шершенькова Д.Н. від 30.11.11 року по кримінальній справі № 10/11/8012.

Тобто, в даному випадку складений ОДПІ акт є об'єктом дослідження в кримінальній справі, у якій орган досудового слідства повинен зробити висновок про можливість визнання його доказом. Крім того, кримінально-процесуальним кодексом передбачено обов'язок саме органу досудового слідства вирішити питання щодо допустимості акта як доказу в рамках розслідування кримінальної справи.

Також відповідач зазначив, що основним видом діяльності ТОВ „Бергер-Санд" є „Організація перевезення вантажів". Відповідно до БД 1-ДФ загальна чисельність працюючих ТОВ „Бергер-Санд" склала 1 особу. Згідно поданих до Рубіжанської ОДПІ декларацій з податку на прибуток за 2011 рік можна зробити висновок про відсутність основних засобів у зв'язку з відсутністю додатку К1 до декларації з податку на прибуток. Крім того, в деклараціях з податку на прибуток в рядку 7 „амортизаційні відрахування" відсутні будь-які нарахування.

Таким чином, в ході перевірки встановлено відсутність у ТОВ „Бергер-Санд" трудових ресурсів, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, що унеможливлює здійснення господарської діяльності в частині надання послуг з перевезення.

Як свідчать матеріали перевірки, основним постачальником послуг ТОВ "Бергер-Санд" у квітні, травні, червні, липні, серпні 2011 р. було ПП "Евагор". Підставою виникнення господарських відносин між ТОВ „Бергер-Санд" та ПП „Евагор" є договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.04.11 р. Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору Перевізник (ПП «Евагор»)І зобов'язується доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (одержувачеві) автотранспортом, зазначеним у заявці (реєстрі заявок) Експедитора (ТОВ „Бергер-Санд"), а Експедитор зобов'язується надати до перевезення вантажі та сплачувати Перевізнику організацію перевезення у визначені договором строки.

Перевіркою, проведеною Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією ПП „Евагор" (акт № 1805/236-37156773 від 11.11.11 р.), встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, торгівельного обладнання та інших основних фондів (декларація на прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Основним видом діяльності ПП „Евагор" є оптова торгівля.

Виходячи з того, що між ТОВ „Бергер-Санд" та ПП „Евагор" було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом (№ У4-А1) відповідачем зроблено висновок, що одним з видів діяльності ПП „Евагор" були „Організація перевезення вантажів" та „Діяльність автомобільного транспорту".

У той же час, відповідно до БД 1-ДФ загальна чисельність працюючих на ПП „Евагор" склала 1 особа. І фактичною і юридичною адресою ПП „Евагор" є м. Алчевськ, вул. Волгоградська, б. 132-Г, кв. 426. Таким чином, складські приміщення, наявність яких передбачає такий вид діяльності як „Оптова торгівля" та автомобільний транспорт, який використовується для перевезення вантажів знаходились за місцезнаходженням ПП „Евагор", тобто у квартирі багатоповерхового будинку.

Пунктом 2.2 договору визначене, що Перевізник (ПП „Евагор") організовує перевіз вантажів на підставі заявок (Експедитора (ТОВ „Бергер-Санд") на транспортування вантажу автомобільним транспортом, які надаються у письмовій формі. Для перевірки ані позивачем, ані ПП «Евагор» не надано жодної заявки транспортування вантажу автомобільним транспортом.

Таким чином, при перевірці як ПП „Евагор" так і ТОВ „Бергер-Санд" встановлено відсутність у підприємств необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг з організації перевезення вантажів в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів.

Позивач у своєму позові наголошує, що для перевірки були надані всі документи, які підтверджують реальність здійснення правочинів з контрагентами та всі вони є в наявності.

Однак, відповідач вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів та інших документів, що передбачені чинним законодавством. Зазначену позицію, підтримує Вищий адміністративний суд України у листі від 02.06.2011р. N742/11/13-11.

На підставі вищевикладеного просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),

- безсторонньо ( неупереджено),

- добросовісно,

- розсудливо,

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,

- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія),

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим Кодексом України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до статті 1 зазначеного вище закону, до системи органів державної податкової служби віднесено Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, серед яких:

1) здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів;

2) забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

3) контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

У відповідності зі ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби зокрема у числі іншого, мають право:

20.1.1. запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

20.1.2. під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу;

20.1.4. проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

20.1.6. для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 41.1 Податкового Кодексу України контролюючими органами є:

органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Позивач є юридичною особою - суб'єктом господарювання, знаходиться у відповідача на обліку, як платник податків та інших обов'язкових платежів, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість.

Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Бергер-Санд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року.

У зазначеному акті перевірки стверджується, що проведеною перевіркою ТОВ «Бергер-Санд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при справлянні податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.08.2011 року, яке мало правові відносини з ПП «Евагор» встановлено порушення:

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 , п. 198.1, п.198.2, п.198.З, ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 152066 грн. у т.ч.:

квітень 2011 року - 28661грн.,

травень 2011 року - 10504 грн.,

червень 2011 року - 29356 грн.,

липень 2011 року - 42124 грн.,

серпень 2011 року - 41421грн.

та завищено суму податкового кредиту на 145089 грн. у т.ч. :

квітень 2011 року - 26724грн.,

травень 2011 року - 9698 грн.,

червень 2011 року - 28610 грн.,

липень 2011 року - 39686 грн.,

серпень2011 року - 40371грн.

- п.5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215 , п. 1 ст. 216, п.1, п.2 ст. 228 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Бергер-Санд" (код ЄДРПОУ 35282955) з постачальником ПП Евагор» (код ЄДРПОУ 37156773) та покупцем ПАТ „Рубіжанський картонно-тарний комбінат" (код ЄДРПОУ 1882551).

У акті відповідач, з посиланням на акт перевірки Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 року № 1805/236-37156773 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Евагор», також зазначає, що господарські операції між ПП «Евагор» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобі.

Враховуючи вищевикладене, усі операції продажу ПП «Евагор» на адресу контрагентів-покупців не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Таким чином, фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Евагор» та ТОВ «Бергер-Санд» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними (п. 1, п.5 ст. 203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України).

З позовних вимог вбачається, що позивач оспорює правомірність дій податкового органу, які оскаржуються у зв'язку з тим, що позивач не згодний в висновками акту.

Згідно п. 3 розділу І Порядку № 984 затвердженого згідно Наказу ДПАУ від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", результати документальних перевірок оформлюються у формі акту або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень -довідка.

Пунктом 6 розділу І Порядку № 984 визначено, що факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

З аналізу зазначених норм вбачається, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів, які зазначаються в акті перевірки, а у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії таких документів, складається акт у довільній формі, та такий факт про складання акта відмови відображається в акті документальної перевірки.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що відповідачем рішення-повідомлення за актом перевірки не приймалось, данні, відображені в особовому рахунку позивача, не змінювались.

Виходячи з вищенаведеного, доводи позивача щодо висновку відповідача про нікчемність угод, у період, за який здійснювалась перевірка, суд не приймає до уваги, оскільки вважає, що правомірність цих висновків, які є суб'єктивною думкою посадових осіб, які проводили перевірку, не може перевірятися у рамках цієї справи.

Пунктом 6 розділу І Порядку № 984 визначено, що факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із пп.5.2 п.5 Порядку у разі встановлення порушень податкового законодавства в акті необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку; навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що акт перевірки не тягне за собою негативних правових наслідків для платників податків, не містить обов'язкового характеру, не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, носить інформативний характер.

Таким чином, акт перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема, про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що п.п.78.1.11 п. 78.1 ст.78 ПК України встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні. за

По даній справі позапланова виїзна документальна позапланова перевірка проведена на підставі наказу Рубіжанської ОДПІ від 26.12.2011 року № 495 (т.4 а.с.10) на виконання постанови слідчого про призначення позапланової виїзної документальної перевірки (т.4 а.с.13-14).

Тобто в даному випадку складений податковим органом акт є об'єктом дослідження в кримінальній справі у якій слідчий повинен зробити висновок про можливість визнання його доказом. При визначенні допустимості акта, як доказу по кримінальній справі в рамках розслідування кримінальної справи, також відповідно вимогам КПК України слідчому необхідно робити висновок й про правомірність проведення перевірки.

Зазначене вище не суперечить вимогам п. 58.4. ст. 58 ПК України, яка передбачає, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

На підставі викладеного суд вважає, що оскільки відповідачем по справі є суб'єкт владних повноважень та оскаржуються його дії щодо складанню акту від 11.01.2012 року № 6/2301/35282955, то в даному випадку необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача привести до відповідності дані обліку та особового рахунку платника податків ТОВ «Бергер-Санд» з даними, які наведені ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.08.2011 року та про зобов'язання відповідача вилучити з АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі кон трагентів на рівні ДПА України" внесені відповідно акту перевірки від 11.01.2012 року № 6/2301/35282955, суд також не знаходить підстав для їх задоволення виходячи з того, що судом не встановлена протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки позивача, а тому суд вважає, що акт перевірки не втратив юридичної сили.

Також в судовому засіданні встановлено, що зміни до особової картки позивача відповідачем не вносились.

Крім того, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 №262-р «Про заходи щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» внесено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та порядку її заповнення і подання, передбачивши розшифрування платниками податку в додатку до декларації податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів за звітний місяць та зобов'язано ДПА України розмістити на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань в електронному вигляді.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, інформаційні звітні дані, які розроблено на виконання документів: Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами і доповненнями);наказу ДПА України від 30.05.97№ 166 "Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання" (зі змінами і доповненнями)"; Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, який затверджено наказом ДПА України від 18.04.08 № 266.

Метою розробки системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. N 262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість" та з метою реалізації положень наказу ДПА України від 17.03.2008 р. N 159 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість" Наказом ДПА України від 18.04.2008 р. №266 затверджено Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Наведені обставини дають підстави вважати, що дії відповідача по відображенню в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформації стосовно відображення результатів господарських операцій між контрагентами згідно поданих декларацій та результатів перевірок є достовірними, прав та інтересів позивача не порушують.

Суд вважає, що дії по внесенню інформації фактично є технічними діями, які виконуються на підставі відповідних документальних даних, а тому за наявності на момент внесення такої інформації існування відповідного документу, то такі дії не можуть бути визнані незаконними, а тому немає підстав і для зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, оскільки вони всі між собою тісно пов'язані та випливають одне з одного.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 17.05.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 21.05.2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бергер-Санд" до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції в м.Рубіжне про визнання протиправними та незаконними дій щодо складання акту від 11.01.2012 року №6/2301/35282955 та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 21 травня 2012 року.

Суддя О.П. Островська