Постанова

від 15.05.2012 по справі 2а/1570/3267/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/3267/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

при секретарі - Колотовічевій Г.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Малсі»до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Малсі» (далі -позивач або ПП «Малсі») з позовом (т.1 а.с. 3-5) до Державної податкової інспекції в Київському районі міста Одеси (далі -ДПІ або відповідач), в якому, із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог (т.1 а.с. 126), просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені відповідачем: № 0000922301/0 від 04.05.2011 року, № 0000912301/0 від 04.05.2011 року (т.1 а.с. 128-129).

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі Акту перевірки № 568/23-02/30703930/38 від 24.03.2011 року, складеного ДПІ, але висновки Акту неправомірні, оскільки позивач не порушував вимог п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.5., 5.3.9. п. 5.3 ст. 5, п.п.11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР (далі -Закон №334/94) та вимог Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість. Позивач вказує, що нараховані ним валові витрати повністю підтверджуються належним чином складеними та наданими перевіряючим первинними документами, в тому числі, по взаємовідносинам з підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «Маяк», але з незрозумілих для позивача причин вони не були враховані відповідачем під час проведення перевірки.

Також позивач зазначає, що відповідач, в порушення вимог діючого податкового законодавства під час проведення перевірки не звернув увагу на завищення позивачем валового прибутку внаслідок безпідставного включення до складу валових доходів сум отриманої тимчасової фінансової допомоги і в зв'язку з цим не зменшив суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

У судовому засіданні 18.04.2012 року судом було здійснено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Київському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби України.

Представник процесуального правонаступника відповідача вважав позов необґрунтованим, прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними, просив в задоволенні позову відмовити з підстав зазначених у запереченнях на адміністративний позов (т.1 а.с. 123-125, 159-160).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає встановленим наступне.

Приватне підприємство «Малсі»зареєстроване 17.12.1999 року Київською районною адміністрацією м. Одеси, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 30703930, взято на податковий облік 06.03.2000 року ДПІ у Київському районі м. Одеси за № 3839. ПП «Малсі»є платником податку на додану вартість (далі -ПДВ) відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 26.09.2006 року № 22465426, виданого ДПІ у Київському районі м. Одеси, індивідуальний податковий номер 307039315511 (т.1 а.с.8).

На підставі направлення №159/23-02/29 від 23.02.2011 року ДПІ була проведена планова виїзна перевірка ПП «Малсі»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складений Акт перевірки №568/23-02/30703930/38 від 24.03.2011 року (далі -Акт перевірки) (т.1 а.с.7-32).

На підставі Акту перевірки ДПІ прийняла податкові повідомлення -рішення від 04.05.2011 року № 0000912301/0, яким збільшила позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 268943 грн. (215154 грн. за основним платежем та 53788 грн. штрафної санкції), № 0000922301/0, яким зменшила позивачу розмір від'ємного значення суми ПДВ на 18151 грн. (т.1. а.с.128-129).

Згідно Акту перевірки встановлено порушення позивачем п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.5., 5.3.9. п. 5.3 ст. 5, п.п.11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону №334/94-ВР, Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143 в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 215154 грн., в тому числі за 4 квартал 2009 року на суму 196190 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 18964 грн. У Акті перевірки зазначено, що позивачем за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року завищено валові витрати всього у сумі 860615 грн., у т.ч. за 4 квартал 2009 року на суму 784769 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 75855 грн. В ході перевірки було встановлено невідповідність даних бухгалтерського обліку податковому за весь перевіряємий період у частині формування валових витрат по рядку 04.1. Декларації. А саме за 2009 рік згідно декларації з податку на прибуток по рядку 04.1 підприємством задекларовано 4838967 грн., тоді як за 3 квартали 2009 року 3652607 грн. Тобто за 4 квартал 2009 року підприємством задекларовано по рядку 04.1. витрати у сумі 1186360 грн. (т.1 а.с 43-44, 58-59).

Судом встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку та первинних документів, наданих на початку проведення перевірки витрати підприємства за 4 квартал 2009 року складають 401600,35 грн. Відхилення із показниками декларації на прибуток складає 784760 грн. Під час проведення перевірки 16.03.2011 року підприємством надано до ДПІ лист за №198, до якого були долучені журнали ордера по рахункам бухгалтерського обліку 631,685,28 іншого змісту, ніж надані на початок перевірки. Так, по журналу ордеру по рахунку 685 нового зразка за 4 квартал 2009 року введено взаємовідносини з наступними контрагентами: приватний підприємець ОСОБА_2 на суму 341330 грн., приватний підприємець ОСОБА_4 на суму 390 000 грн. (т.1 а.с. 192-198).

Згідно Акту перевірки до перевірки не надано документів, підтверджуючих валові витрати у 4 кварталі 2009 року по взаємовідносинам з вказаними контрагентами. Крім того, згідно Акту перевірки у 4 кварталі 2010 року валові витрати за даними податкової звітності перевищують витрати за даними бухгалтерського обліку на 75855 грн. (т.1 а.с. 12-16).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає обґрунтованими висновки Акту перевірки про завищення ПП «Малсі»в 4 кварталі 2009 року та 4 кварталі 2010 року валових витрат на загальну суму 860615 грн. з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач 02.10.2009 року уклав з суб'єктами підприємницької діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договори № 2/09-2 та №1/09-1. Предметом обох договорів було проведення юридичної експертизи на предмет відповідності законодавству всієї документації ПП «Малсі»за період з 2006 року по 2009 року Ціна договорів № 2/09-2 та №1/09-1 склала відповідно 340 000 грн. та 390 000 грн. без ПДВ. На підтвердження виконання обов'язків за даними договорами позивач та вказані контрагенти склали акти наданих послуг №1/09-1 та № 2/09-2 згідно яких СПД ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснили юридичну експертизу документів ПП «Малсі»за 2006-2009 роки (т.1 а.с. 53-56).

Відповідно до п.5.1 Закону №334/94 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

У відповідності з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та (іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивач не надав до суду розрахункові документи (платіжні доручення, касові ордери), які б підтверджували фактичну оплату наданих йому СПД ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_3 юридичних послуг за вищевказаними договорами на суму відповідно 340 000 грн. та 390 000 грн. у 4 кварталі 2009 року. Крім того, суд зазначає, що акти наданих позивачу СПД ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_3 юридичних послуг №1/09-1 та № 2/09-2 не відповідають вимогам, встановленим до первинних документів. Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV (далі -Закон № 996-XIV) та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р. первинний документ повинен містити відомості про зміст та обсяг господарської операції. Вказані акти про надання юридичних послуг №1/09-1 та № 2/09-2 не містять відомостей про зміст та обсяг наданих позивачу юридичних послуг. В зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про безпідставне завищення позивачем валових витрат на 730000 грн. у 4 кварталі 2009 року.

Позивач обґрунтовуючи неправомірність висновку Акту перевірки щодо завищення ним валових витрат, вказує у позові, що перевіряючими не було враховано договір купівлі -продажу №079/я від 20.10.2009 року з ТОВ «Маяк», який підтверджує валові витрати позивача в сумі 103 700 грн. Як встановлено судом позивач 20.10.2009 року уклав з ТОВ «МАЯК»договір купівлі-продажу №079/я (т.1 а.с. 57). Згідно умов даного договору ТОВ «МАЯК»(продавець) зобов'язувалось здійснити позивачу (покупцю за договором) поставку ячменю та люцерни на загальну суму 207500 грн. з ПДВ. Згідно умов п.п. 2.1. договору купівлі-продажу остаточний розрахунок між позивачем та ТОВ «МАЯК»повинен був здійснюватися тільки при отриманні позивачем наступних документів: оригіналу складської квитанції або складського свідоцтва, посвідчення якості, виданого елеватором,товарної накладної,податкової накладної. На підтвердження реальності здійснення ТОВ «МАЯК»поставок товару позивачу на виконання умов договору №079/я від 20.10.2009 року, позивач не надав до суду будь - яких первинних документів, в тому числі видаткових, товарно-транспортних,податкових накладних та інших первинних документів, вказаних у п. 2.1. даного договору купівлі-продажу.

Відповідно до пунктів 2 статті 3, пунктом 1, 2 статті 9 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті документи, які відповідають вимогам, що ставляться законом до первинних документів, і складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Позивачем не надано суду належним чином складених первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «МАЯК», СПД ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивачем завищено валові витрати по взаємовідносинам з даними контрагентами у 4 кварталі 2009 року та 4 кварталі 2010 року на загальну суму 860615 грн.

Вказане порушення призвело до заниження позивачем податку на прибуток підприємств на загальну суму 215154 грн. Відповідно до п.123.1. статті 123 Податкового Кодексу України, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання. В зв'язку з цим суд вважає правомірним застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 53788,5 грн. (215154 грн. /100%*25%).

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що відповідач в порушення вимог діючого податкового законодавства під час проведення перевірки не звернув увагу на завищення позивачем валового прибутку внаслідок безпідставного включення до складу валових доходів сум отриманої тимчасової фінансової допомоги і в зв'язку з цим не зменшив суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток.

Так, судом встановлено, що 02.01.2001 року між ПП «Малсі»та його засновником ОСОБА_5 був укладений договір про тимчасову фінансову допомогу, згідно умов якого ОСОБА_5 надав ПП «Малсі»тимчасову фінансову допомогу в розмірі 200 000 грн. із зобов'язанням ПП «Малсі»повернути вказані грошові кошти до 02.01.2004 року (т.1 а.с. 64). 11.12.2003 року було укладено додаткову угоду до даного договору згідно якої сума тимчасової фінансової допомоги складає 9 877 000 грн. (т.1 а.с. 34). Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п.п. 2.1., 2.2. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то такий платник має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені. В зв'язку з цим суд зазначає, що не виявлення факту завищення валових доходів та, як наслідок завищення валового прибутку, під час проведення перевірки органом податкової служби не позбавляє позивача права надати до ДПІ уточнюючий розрахунок з податку на прибуток підприємств, правильно визначивши розмір валового доходу та валового прибутку з урахуванням отриманої тимчасової фінансової допомоги.

Також згідно Акту перевірки встановлено завищення позивачем показнику у рядку 26 декларації з ПДВ за грудень 2010 року «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»всього у сумі 18151 грн., в результаті не відображення у податковому обліку висновку попереднього перевірки (т.1. а.с.24, 31).

Судом встановлено, що згідно висновків акту попередньої перевірки №86/23-10/30703930 від 25.02.2010 року (т.2 а.с.4-22), проведеної ДПІ у Київському районі м. Одеси за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року ПП «Малсі»допустило завищення податкового кредиту у сумі 91486 грн., у тому числі по періодах: квітень 2008 року -42335 грн., серпень 2008 року -45390 грн., вересень 2008 року -3761 грн. Так, згідно Акту перевірки №86/23-10/30703930 від 25.02.2010 року позивачем в порушення п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі -Закон № 168/97-ВР) було віднесено до складу податкового кредиту по рядку 10.1. податкових декларації з ПДВ за періоди з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року суми ПДВ по податковим накладним попередніх звітних періодів. Внаслідок даного порушення позивачем було завищено податковий кредит в квітні 2008 року на суму 42335 грн. (т.2 а.с. 16, зворотній бік). Крім того, згідно Акту перевірки №86/23-10/30703930 від 25.02.2010 року позивачем в порушення п.п.7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР необґрунтовано включено до складу податкового кредиту, ПДВ з вартості транспортних послуг, отриманих від ТОВ «Будтехінжинерінг»по договору комісії №08/45 від 01.08.2008 року, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, що призвело до завишення податкового кредиту на загальну суму 49151 грн. (т.2 а.с.17).

ДПІ у Київському районі м. Одеси, встановивши в Акті перевірки №86/23-10/30703930 від 25.02.2010 року завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 91486 грн., зазначила у висновках даного Акту, що ПП «Малсі»внаслідок порушень податкового законодавства занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 73252 грн., а також завищено показник у рядку 26 декларації з ПДВ «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»всього у сумі 18151 грн.

На підставі Акту перевірки №86/23-10/30703930 від 25.02.2010 року ДПІ у Київському районі м. Одеси були винесені відносно ПП «Малсі»податкові повідомлення -рішення, в тому числі податкове повідомлення -рішення №0000812301/0 від 11.03.2010 року, яким ПП «Малсі»донараховано 109878 грн. ПДВ, з яких 73252 грн., за основним платежем та 36626 грн. за штрафними санкціями. ПП «Малсі»не погоджуючись із згаданими податковими повідомленнями рішеннями, в тому числі № 0000812301/0 від 11.03.2010 року, звернулась з адміністративним позовом до Одеського окружного адміністративного суду, в якому просило визнати їх протиправними та скасувати (т.1 а.с. 250-252).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2011 р. по справі 2а-3387/10/1570 (т.1 а.с. 253-256), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 р. (т.1 а.с. 257-259) відмовлено у задоволенні адміністративного позову ПП «Малсі»до ДПІ в Київському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень ДПІ у Київському районі м. Одеси №0000802301/0 від 11.03.2010 року та № 0000812301/0 від 11.03.2010 року.

Одеський окружний адміністративний суд, відмовляючи ПП «Малсі»у задоволенні позову, погодився із висновками Акту перевірки №86/23-10/30703930 від 25.02.2010 року щодо порушення ним п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону №168/97 -ВР при включенні до складу податкового кредиту в квітні 2008 року сум ПДВ по податковим накладним попередніх звітних періодів (січень,березень 2008 року), а також незаконному включенню до складу податкового кредиту, ПДВ з вартості транспортних послуг, отриманих від ТОВ «Будтехінжинерінг»по договору комісії №08/45 від 01.08.2008 року, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Позивач, незважаючи на наявність висновків Акту перевірки №86/23-10/30703930 про завищення ним у рядку 26 декларації від'ємного значення податку на додану вартість на суму 18151 грн. та підтвердження правомірності таких висновків Одеським окружним та Одеським апеляційним адміністративним судами, не усунув вказане порушення і не надав до ДПІ уточнюючий розрахунок. В зв'язку з не усуненням позивачем вказаного порушення, ДПІ при проведенні перевірки за період з 01.10.2009 року по 01.12.2010 року повторно включило відомості про нього до висновків Акту перевірки №568/23-02/30703930/38 від 24.03.2011 року. На підставі висновку Акту перевірки №568/23-02/30703930/38 від 24.03.2011 року про завищення позивачем від'ємного значення суми ПДВ на 18151 грн., ДПІ винесло податкове повідомлення -рішення №0000922301/0 від 04.05.2011 року, яким зменшила позивачу розмір від'ємного значення суми ПДВ у податковій декларації за грудень 2010 року на 18151 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вищевказаною постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі 2а-3387/10/1570, яка набрала законної сили, встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону №168/97 при віднесенні позивачем до складу податкового кредиту по рядку 10.1. податкових декларації з ПДВ суми ПДВ по податковим накладним попередніх звітних періодів та включення до складу податкового кредиту вартості транспортних послуг, отриманих від ТОВ «Будтехінжинерінг»по договору комісії №08/45 від 01.08.2008 року, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, що стало підставою для ДПІ зробити висновок про завищення позивачем від'ємного значення з ПДВ в грудні 2010 року.

Відповідно до п.5.12.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 року рядок 23.4 декларації з ПДВ передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом. В зв'язку з цим суд вважає, що позивач безпідставно збільшивши на 18151 грн. показник у рядку 26 декларації з ПДВ тим самим порушив вимоги Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість. На підставі викладеного суд вважає правомірним податкове повідомлення -рішення №0000922301/0.

При таких обставинах суд вважає обґрунтованим висновки Акту перевірки щодо заниження позивачем податку на прибуток в сумі 215154 грн. та завищення від'ємного значення з ПДВ в сумі 18151 грн., в зв'язку з чим та податкові повідомлення -рішення № 0000922301/0 та № 0000912301/0 від 04.05.2011 року є обґрунтованими, правомірними і не підлягають скасуванню .

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в їх обґрунтування позовних вимог і вони задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Малсі» до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси № 0000922301/0 від 04.05.2011 року, № 0000912301/0 від 04.05.2011 року - відмовити в повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

15 травня 2012 року

.