Постанова

від 10.05.2012 по справі 2а/0570/3557/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/3557/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І.В.

при секретарі Токмаковій Є.А.

за участю представників сторін:

позивача: Цукур А.С.

відповідача: Крамаренко Л.В.

Обліцов О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Приватного підприємства «Хотей»

до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2012р. №0000441500

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Хотей» (надалі - позивач, ПП «Хотей») звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області (надалі - відповідач, Макіївська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2012р. №0000441500.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо заниження податку на додану вартість з мотивів нікчемності правочинів по господарським операціям позивача з придбання вугільної продукції ДП «Первомайськвугілля» і ТОВ «ТП Транс Ресурс» та подальшою реалізацією ТОВ «Карбон-Інвест», вважаючи, що висновки перевіряючих ґрунтуються на припущеннях, а здійснені господарські операції дійсними.

В судовому засіданні від 10.05.2012р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав письмові заперечення, відповідно до яких, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що висновки акту перевірки від 10.01.2012р. №51/23-3/31534531, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, щодо заниження позивачем податку на додану вартість внаслідок здійснення діяльності без реального характеру - обґрунтованими та правомірними з підстав аналогічних до зазначених у самому акті перевірки.

У судовому засіданні від 10.05.2012р. представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ПП «Хотей» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний номер 31534531, місцезнаходження: 86126, Донецька область, м. Макіївка, вул. Московська, б.62, кв.14, про що зазначено у відповідному свідоцтві серія А00 №835264.

З 26.12.2011р. по 30.12.2011р. Макіївською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства при здійсненні операцій придбання товарно-матеріальних цінностей у підприємств ДП «Первомайськвугілля» (код за ЄДРПОУ 32320594) та ТОВ «ТП Транс Ресурс» (код за ЄДРПОУ 35716352) та подальшої їх реалізації по ланцюгу постачання на адресу підприємства ТОВ «Карбон-Інвест» (код за ЄДРПОУ 37134168) за період з 01.05.2011р. по 01.10.2011р., за наслідками якої складено акт перевірки від 10.01.2012р. №51/23-3/31534531.

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлені порушення позивачем:

- частин 1, 3, 5 ст. 203, частин 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначений статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні та продажу товарів (послуг). Зазначено, що такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту, по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України, є нікчемним.

- пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 580 762,28 грн. в тому числі по періодам: травень 2011 року на суму 539 002,62 грн., червень 2011р. на суму 9 441,59 грн., вересень 2011р. на суму 32 318,07 грн.

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового зобов'язання суму податку на додану вартість в розмірі 578 334,32 грн. за вересень 2011р.

Заперечення на вказаний акт перевірки залишені без задоволення.

На підставі акту перевірки від 10.01.2012р. №51/23-3/31534531 Макіївською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.01.2012р. №0000441500, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12 131,00 грн. за податковою декларацією від 20.10.2011р. №9009293682 за вересень 2011р.

За наслідками адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення відповідна скарга позивача залишена без задоволення.

Із акту перевірки від 10.01.2012р. №51/23-3/31534531 вбачається, що підставою для встановлення зазначених порушень стали наступі обставини.

Між позивачем, у якості покупця, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТП Транс Ресурс», у якості продавця, укладено договір від 11.05.2011р. № 11/05 щодо продажу вугільної продукції.

Згідно специфікації від 11.05.2011р. №1 передбачається постачання вугільної продукції у кількості 3008,20 тон на суму 2 887 872,00 грн., в тому числі 481 312,00 грн. ПДВ.

Згідно специфікації від 12.05.2011р. №2 передбачається постачання вугільної продукції (вугілля кам'яне марки ГР) у кількості 479,95 тон на суму 310 143,70 грн., в тому числі 51 690,62 грн. ПДВ.

Зазначений товар був поставлений позивачу згідно податкової накладної від 12.05.2011р. № 7 та видаткової накладної від 12.05.2012р. № РН-0000018; податкової накладної від 11.05.2011р. № 6 та видаткової накладної від 11.05.2012р. № РН-0000017, а також податкової накладної від 24.05.2011р. № 9 - на загальну суму 3 234 015,70 грн., у тому числі 539 002,62 грн. податку на додану вартість.

Сума податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних віднесено до декларації з податку на додану вартість позивача за травень 2011р.

Перевіряючими зазначено, що позивачем не надано докази фактичного отримання товарно-матеріальних цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Транс Ресурс». Також зазначено, що неможливо встановити, яким чином здійснювалось транспортування товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Транс Ресурс» до позивача.

Крім того, перевіряючи зазначили, що не надано документів, які можуть підтверджувати якість вугільної продукції та марку вугілля.

Згідно акту перевірки від 10.01.2012р. №51/23-3/31534531 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП Транс Ресурс» відсутнє за вказаною у первинних документах адресою - м. Макіївка, вул. Ісполкомовська, б.5, про що зазначено у довідці ГВПМ Макіївської ОДПІ від 06.05.2011р. №2308/7/26-3-213, а також мається відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.05.2011р.

На підставі наведеного, позивачем зроблено висновок про відсутність дійсного постачання вугілля.

Також, між позивачем, у якості покупця, та Державним підприємством «Первомайськвугілля», у якості продавця укладено договір купівлі-продажу від 21.07.2011р. №139/01-06-11 щодо продажу вугілля марки ГР 0-200ен. та відповідна специфікація від 21.07.2011р. щодо 1000 тон вугілля марки ГР 0-200ен. за ціною 646,20 грн. за тону.

Зазначений товар був поставлений позивачу згідно податкової накладної від 30.06.2011р. № 28 та акту за червень 2011р.; податкової накладної від 31.07.2011р. № 19 та акту за липень 2011р., а також податкової накладної від 31.08.2011р. № 22 та акту за серпень 2011р. на загальну кількість 388,22 тон та загальну суму 250 557,95 грн., у тому числі 41 759,66 грн.

Сума податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних віднесено до декларації з податку на додану вартість позивача за червень, липень та серпень 2011р.

Перевіряючими зазначено, що позивачем не надано до перевірки журналу довіреностей, а в наданих до перевірки актах приймання-передачі відсутні реквізити відповідних довіреностей щодо отримання товарно-матеріальних цінностей від ДП «Первомайськвугілля».

У зв'язку із зазначеним перевіряючи дійшли до висновку про неможливість встановлення факту отримання товарно-матеріальних цінностей відповідно о актів приймання-передачі.

Зазначено, що до перевірки надані: копії посвідчень якості вугілля; товарно-транспортні накладні, згідно яких перевізником виступає ТОВ «Карбон-Інвест» на загальну вагу вугілля - 388,22 тон.; договір зберігання від 03.01.2011р. №9-01-11, що укладений між позивачем, у якості поклажодавця, та ТОВ «Демакс Медстрой», у якості зберігача, адреса зберігання - Луганська область, Славяносербський район, с. Фрунзе, вул. Енгельса, 1.

При цьому, перевіряючи зазначають по господарським операціям з ТОВ «Карбон-Інвест», що позивачем не надано: договір щодо надання послуг, акти виконаних послуг, податкові накладні, документи, що підтверджують здійснення розрахунків між позивачем та перевізником, документи щодо відображення операцій зі здійснення перевезення у бухгалтерському обліку позивача.

Також, перевіряючи посилаються на встановлені недоліки наданих позивачем товарно-транспортних накладних, які свідчать про нездійснення перевезення за цими товарно-транспортними накладними. У тому числі, перевіряючи посилаються на неможливість перевезення зазначених у товарно-транспортних накладних обсягів вугільної продукції зазначеними в них вантажними автомобілями.

В акті перевірки від 10.01.2012р. №51/23-3/31534531 зазначено, що по господарським операціям з ТОВ «Демакс Медстрой» позивачем не надані: акти виконаних послуг, податкові накладні, документи, що підтверджують здійснення розрахунків, акти приймання передачі вугільної продукції та накладні, згідно яких мало здійснюватися приймання вугілля на зберігання та передача вугілля на адресу покупців.

Крім того, зазначено, що у періоді з 01.05.2011р. по 01.10.2011р. ТОВ «Демакс Медстрой» не декларувало податкових зобов'язань по позивачу.

У зв'язку із зазначеним перевіряючи дійшли до висновку щодо не зберігання позивачем вугільної продукції на складі ТОВ «Демакс Медстрой».

На підставі наведеного, перевіряючи дійшли до висновку про невикористання позивачем придбаної вугільної продукції у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків, та вчинення позивачем правочину, який не спрямований на реальне настання наслідків, у вигляді придбання та продажу товарів (послуг). Зазначено, що такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту, по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, та вважається таким, що порушує публічний порядок і є нікчемним, через що у позивача відсутнє право на податковий кредит по операціям з ТОВ «ТП Транс Ресурс» та ДП «Первомайськвугілля»

При цьому, в акті перевірки від 10.01.2012р. №51/23-3/31534531 встановлено, що позивач є посередником, та між ним, у якості комітента, та ТОВ «Карбон-Інвест», у якості комісіонера, укладено договір комісії на продаж від 01.09.2011р. №20, з урахуванням специфікації № 1 від 01.09.2011р., щодо товару - вугільна продукція у кількості 3008,20 тон га загальну суму 2 905 921,20 грн., у тому числі ПДВ, місце приймання-передачі: Луганська область, Славяносербський район, с. Фрунзе, вул. Енгельса, 1.

Також, між позивачем, у якості продавця, та ТОВ «Карбон-Інвест», у якості продавця, укладено договір поставки вугільної продукції від 01.09.2011р. № 19.

До зазначених договорів позивачем надані податкові накладні та видаткові накладні і акти приймання-передачі на загальну суму 3 470 005,90 грн., у тому числі 578 334,32 грн. пені.

За вказаними господарськими операціями суму податку на додану вартість включено до складу податкових зобов'язань за декларацією за вересень 2011р.

Але при цьому, перевіряючи зазначили, що у первинних документах не вказана марка вугілля, позивачем не надано до перевірки довіреностей, а в актах приймання-передач відсутні реквізити довіреностей.

У зв'язку із зазначеним перевіряючи дійшли до висновку про неможливість встановлення факту отримання товарно-матеріальних цінностей за вказаними договорами.

Позивачем до матеріалів справи надана копія рішення Господарського суду Донецької області від 21.02.2012р. у справі № 5006/29/9пд/2012 за позовом ТОВ «ТП Транс Ресурс» до ПП «Хотей» про визнання недійсним договору від 11.05.2011р. №11/05.

Вказаним рішенням відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «ТП Транс Ресурс».

Крім того, вказаним рішенням встановлено, що ТОВ «ТП Транс Ресурс» та ПП «Хотей» виконувались зобов'язання за укладеним договором від 11.05.2011р. №11/05, та на виконаня цього договору ПП «Хотей» було прийнято обумовлений договором товар та здійснено його часткову оплату шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «ТП Транс Ресурс». Зазначено, що сторонами було вчинено дії, спрямовані на реальне настання відповідних правових наслідків, та договір від 11.05.2011р. №11/05 укладений у відповідності з вимогами чинного законодавства, має всі істотні умови, фактично виконується сторонами та є дійсним.

Згідно довідки Господарського суду Донецької області від 13.04.2012р. №5006/29/9пд/2012, рішення від 21.02.2012р. у справі № 5006/29/9пд/2012 набрало законної сили 05.03.2012р.

Із наданих до матеріалів справи товарно-транспортних накладних перевізника ТОВ «Карбон-Інвест» вбачається, що у цих накладних значиться інформація щодо кількості їздок (заїздів) перевізника, що спростовує твердження перевіряючи про неможливість перевезення вугільної продукції перевізником ТОВ «Карбон-Інвест».

Із наданих до матеріалів справи актів приймання-передачі та накладних вбачається, що ці документи підписувались керівниками позивача та ТОВ «ТП Транс Ресурс».

Крім того, позивачем надана до матеріалів справи копія договору від 11.12.2009р. №288/02-12-09 щодо надання транспортних послуг по перевезенню вугільної продукції.

Також, позивачем наданий акт Відокремленого підрозділу шахти «Золоте» Державного підприємства «Первомайськвугілля» про відпустку вугілля за 29.06.2011р. та відповідні рахунки-фактури.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

За змістом ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, відповідно викладеного, для визнання правочину нікчемним з підстав порушення публічного порядку, суду слід встановити обставини, які б свідчили про наявність умислу у сторін при укладанні такої угоди на досягнення мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та водночас суперечить моральним засадам суспільства.

Як вбачається з акту перевірки від 25.03.2011р. №690/23-3/33904878, підставою для твердження податкового органу щодо нікчемності угод, укладених між позивачем та ДП «Первомайськвугілля», ТОВ «ТП Транс Ресурс» є висновок такого про заниження позивачем об'єкту оподаткування податком на додану вартість та, таким чином, несплати податкових зобов'язань у повному об'ємі, внаслідок безтоварного характеру проведених операцій.

Дійсно факт ухилення суб'єктом господарювання від сплати власних податкових зобов'язань може бути підставою для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, однак, суд звертає увагу, що для встановлення даного факту він має бути підтверджений належними та допустимими доказами, зокрема, податковими вимогами, надісланими сторонам угоди, у зв'язку з несплатою ними сум податкових зобов'язань, а також вирок суду з кримінальної справи про засудження осіб за ухилення від сплати податків.

Несплата податків є порушенням чинного податкового законодавства, однак, несплата податків однією із сторін за договором, чи сплата не в повному обсязі не є беззаперечним підтвердженням наявності у позивача при укладанні та виконанні спірної угоди мети на ухилення від сплати податків.

Частиною 4 ст. 70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до змісту ч. 1, 4 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Натомість відповідачем не надано суду жодних доказів, що б підтверджували факт ухилення позивачем чи його контрагентами від сплати податкових зобов'язань.

Згідно пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 зазначеної статті передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимоги до податкової накладної встановлені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У ході судового розгляду справи встановлено, що податкові накладні оформлені належним чином, та їх недоліків при перевірці не виявлено.

Суд зазначає, що господарські операції між позивачем та ДП «Первомайськвугілля», ТОВ «ТП Транс Ресурс» підтверджуються первинними документами, у тому числі податковими накладними, що відповідають вимогам, що були встановлені законодавством на час здійснення вказаних господарських операцій.

Крім того, Суд зазначає, що досліджуючи господарські операції позивача з зберігачем ТОВ «Демакс Медстрой» та ТОВ «Карбон-Інвест» щодо господарський операцій з перевезення вугільної продукції від продавця до позивача, перевіряючи вийшли за межи встановлених в акті перевірки від 25.03.2011р. №690/23-3/33904878 та у відповідному наказі про проведення перевірки кола питань, що підлягали перевірці.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем надані належні докази, що підтверджують можливість здійснення вказаних операцій.

Таким чином, оскільки такі висновки акту перевірки від 25.03.2011р. №690/23-3/33904878 є спростованими у ході розгляду справи, то суд вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно квитанції від 12.03.2012р. №29 позивачем сплачено 121,31 грн. судового збору.

Частиною першою ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Хотей» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області від 30 січня 2012 року №0000441500.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Хотей» 121 (сто двадцять одну) гривню 31 (тридцять одну) копійку судового збору.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 10 травня 2012 року, повний текст виготовлено 16 травня 2013 року.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.