Постанова

від 11.05.2012 по справі 2а/0570/4394/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/4394/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І.В.

при секретарі Токмаковій Є.А.

за участю представників сторін:

позивача: Борозенцев В.М.

відповідача: Шестаков М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех»

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30.03.2012р. №0001341502/2780

ВСТАНОВИВ

Приватне мале виробничо-впроваджувальне підприємство «Протех» (надалі - позивач, ПП «Протех») звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у м. Краматорську) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30.03.2012р. №0001341502/2780.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо заниження податку на додану вартість з мотивів вчинення правочинів, що вчинені без мети реального настання обумовлених ними правових наслідків, по господарським операціям позивача з придбання дизельного палива у ТОВ «Дината», вважаючи висновки перевіряючи безпідставними, такими, що спростовуються первинними документами та постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2011р. у справі № 2а/0570/17851/2011.

В судовому засіданні від 11.05.2012р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав письмові заперечення, відповідно до яких, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що висновки акту перевірки від 14.03.2012р. №42/15-2/13540086, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, щодо заниження позивачем податку на додану вартість внаслідок здійснення діяльності без реального характеру - обґрунтованими та правомірними з підстав аналогічних до зазначених у самому акті перевірки.

У судовому засіданні від 11.05.2012р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ПП «Протех» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний номер 13540086, місцезнаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, б.20, про що зазначено у відповідному свідоцтві серія А00 №607372.

Позивача зареєстровано у якості платника податку на додану вартість згідно свідоцтва №100067638.

З 01.03.2012р. по 07.03.2012р. ДПІ у м. Краматорську проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання документального підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «Дината» (код ЄДРПОУ 37133727) за період 01.03.2011р. по 31.03.2011р., за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 14.03.2012р. №42/15-2/13540086.

Заперечення на акт перевірки залишені без задоволення.

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлені порушення позивачем:

- частин 1, 3, 5 ст. 203, частин 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні товарів (послуг);

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, - встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 416 300,00 грн. (за березень 2011р.).

На підставі акту перевірки від 14.03.2012р. №42/15-2/13540086 Макіївською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012р. №0001341502/2780, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 416 301,00 грн., у тому числі 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Із акту перевірки від 14.03.2012р. №42/15-2/13540086 вбачається, що підставою для встановлення зазначених порушень стали наступі обставини.

Між позивачем, у якості покупця, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дината», у якості постачальника, укладено договір поставки нафтопродуктів від 02.02.2011р. № 9.

За вказаним договором позивачу поставлене дизельне паливо згідно податкових накладних №30 від 12.03.2011р., №80 від 23.03.2011р., №69 від 21.03.2011р., №23 від 11.03.2011р., №37 від 14.03.2011р., №54 від 16.03.2011р., №39 від 15.03.2011р. та відповідних видаткових накладних на загальну суму 2 497 802,35 грн., у тому числі 416 300,39 грн.

Розрахунки проведені у повному обсязі.

Перевіряючими встановлено, що відповідно до даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА наявні розбіжність у березні 2011р. між сумами податкового кредиту позивача та податкового зобов'язання ТОВ «Дината» у розмірі 416 300,39 грн.

Також, перевіряючими досліджені товарно-транспортні накладні, згідно яких було здійснено транспортування дизельного палива.

В акті перевірки від 14.03.2012р. №42/15-2/13540086 зазначено, що у товарно-транспортних накладних відсутні адреси пунктів навантаження та розвантаження або резервуара зберігання паливно-мастильних матеріалів, відсутні номера та серії довіреностей.

Перевіряючи посилаються на відсутність документів, які підтверджують перевезення небезпечного вантажу, а саме: свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів, ДОПНВ-свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації та узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу, видане Державтоінспекцією, а також на ненадання паспорта якості та сертифікату відповідності на бензин та дизельне паливо.

Крім того, перевіряючи посилаючись на акт перевірки Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька від 30.06.2011р. №655/23-311/37133727 відносно ТОВ «Дината», зазначають про відсутність у цього контрагента позивача основних фондів першої групи, здійснення ним та його контрагентами по ланцюгу нікчемних правочинів без наявності відповідних матеріально-технічних та трудових ресурсів.

Позивачем до матеріалів справи надана копія постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2011р. у справі № 2а/0570/17851/2011 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дината» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання недійсними актів позапланових документальних перевірок, згідно якої визнано протиправними висновки акту Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька позапланової документальної перевірки від 09.06.2011р. №482/23-311/37133727 щодо порушення ТОВ «Дината» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст.187, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України шляхом завищення податкових зобов'язань у розмірі 1 274 064,00 грн. та податкового кредиту у розмірі 1 271 226,00 грн. за лютий 2011р., внаслідок укладання та виконання нікчемних угод за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р., та визнано протиправними висновки акту Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька позапланової документальної перевірки від 30.06.2011р. №655/23-311/37133727 щодо порушення ТОВ «Дината» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст.187, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України шляхом завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розмірі 2 915 957 за березень 2011р., внаслідок укладання та виконання нікчемних угод за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р.

Із зазначеної постанови вбачається, що висновки Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька та відповідно твердження ДПІ у м. Краматорську про нікчемність угод, укладених ТОВ «Дината» з його контрагентами щодо дизельного пального, яке було придбане позивачем - спростовані.

Також, на підтвердження фактичного виконання господарських операцій з ТОВ «Дината» позивачем надані:

- Обліково-сальдові відомості по рахункам 631 та 361;

- Наказ від 01.01.2011р. №12 «Щодо приймання палива на складі ПММ», яким покладено обов'язки по прийманню палива на ОСОБА_3 та надано право підпису на видаткових накладних ОСОБА_3 та ОСОБА_4;

- Рахунки-фактури до відповідних податкових та видаткових накладних, що підписані уповноваженими особами;

- Товарно-транспортні накладні;

- Картки складського обліку матеріалів;

- Журнал обліку надходження нафтопродуктів на склад ПММ по вул. Уссурійська,2 за перше півріччя 2011р.;

- Платіжні доручення щодо сплати на користь ТОВ «Дината» грошових коштів за дизельне паливо;

- Копії сертифікатів відповідності та паспортів на дизельне пальне;

- Договір оренди від 22.12.2010р. №84/11,згідно якого позивач орендує у Товариства з обмеженою відповідальністю «Донкомплектбуд» виробничу площадку для приймання нафтопродуктів загальною площею 100 кв.м. за адресою м. Краматорськ, вул. Уссурійська,2 та акт приймання передачі зазначеної виробничої площадки від 27.12.2010р.;

- Бухгалтерську довідку від 07.05.2012р. №25/05-1 про наявність у позивача вантажних транспортних засобів та причепів станом на 2011р.;

- Бухгалтерська довідка позивача про подальший продаж отриманої від ТОВ «Дината» продукції.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

За змістом ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, відповідно викладеного, для визнання правочину нікчемним з підстав порушення публічного порядку, суду слід встановити обставини, які б свідчили про наявність умислу у сторін при укладанні такої угоди на досягнення мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та водночас суперечить моральним засадам суспільства.

Як вбачається з акту перевірки від 14.03.2012р. №42/15-2/13540086, підставою для твердження податкового органу щодо нікчемності угод, укладених між позивачем та ТОВ «Дината» є висновок такого про заниження позивачем об'єкту оподаткування податком на додану вартість та, таким чином, несплати податкових зобов'язань у повному об'ємі, внаслідок безтоварного характеру проведених операцій.

Дійсно факт ухилення суб'єктом господарювання від сплати власних податкових зобов'язань може бути підставою для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, однак, суд звертає увагу, що для встановлення даного факту він має бути підтверджений належними та допустимими доказами, зокрема, податковими вимогами, надісланими сторонам угоди, у зв'язку з несплатою ними сум податкових зобов'язань, а також вирок суду з кримінальної справи про засудження осіб за ухилення від сплати податків.

Несплата податків є порушенням чинного податкового законодавства, однак, несплата податків однією із сторін за договором, чи сплата не в повному обсязі не є беззаперечним підтвердженням наявності у позивача при укладанні та виконанні спірної угоди мети на ухилення від сплати податків.

Частиною 4 ст. 70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до змісту ч. 1, 4 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Натомість відповідачем не надано суду жодних доказів, що б підтверджували факт ухилення позивачем чи його контрагентами від сплати податкових зобов'язань.

Згідно пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 зазначеної статті передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимоги до податкової накладної встановлені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У ході судового розгляду справи встановлено, що податкові накладні оформлені належним чином, та їх недоліків при перевірці не виявлено.

Суд зазначає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Дината» підтверджуються первинними документами, у тому числі податковими накладними, що відповідають вимогам, що були встановлені законодавством на час здійснення вказаних господарських операцій.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем надані належні докази, що підтверджують можливість здійснення вказаних операцій.

Таким чином, оскільки такі висновки акту перевірки від 14.03.2012р. №42/15-2/13540086 є спростованими у ході розгляду справи, то суд вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно платіжне доручення від 05.04.2012р. №680 позивачем сплачено 2 146,00 грн. судового збору.

Частиною першою ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби від 30 березня 2012 року №0001341502/2780.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок судового збору.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 11 травня 2012 року, повний текст виготовлено 17 травня 2013 року.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.