Постанова

від 17.05.2012 по справі 2а/1270/3096/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3096/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,

у відсутність представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Вей Корп» про накладення арешту на кошти,

В С Т А Н О В И В :

13 квітня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - позивач, ДПІ в м. Сєвєродонецьку) до товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Вей Корп» (далі - відповідач, ТОВ «Бест Вей Корп»), у якому позивач просив наклати арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Вей Корп», які знаходяться на рахунках у банках обслуговуючих відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Вей Корп» зареєстрованого в виконавчому комітеті Сєвєродонецької міської ради про що зроблено запис від 08.01.2003 у журналі реєстраційних справ за №26204220Ю0020151 код ЄДРПОУ 32269423 та зареєстровано як платника податків в державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку від 11.01.2003 за №9.

ДПІ в м. Сєвєродонецьку електронною поштою було отримано податкову інформацію за наслідками перевірок інших платників податків.

ДПІ в м. Сєвєродонецьку було направлено запити на адресу відповідача про надання пояснень та їх документальних підтверджень стосовно взаємовідносин з ТОВ «Оріал» за перод з 01.01.2011 по 30.09.2011, та ТОВ «Лугпромстройтехмонтаж» за перод груднь 2010 року, січень-вересень 2011 року.

Відповідач своїми листами за №09/18 від 14.12.2011 та №09/19 від 14.12.2011 відмовився від надання інформації зазначеної в запитах ДПІ.

У зв'язку з ненаданням інформації затребуваної податковим органом, відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1 ст. 78 Податокового кодексу України позивачем було видано наказ на проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Бест Вей Корп».

ДПІ в м. Сєвєродонецьку на виконання вищезазначеного наказу було зроблено вихід на ТОВ «Бест Вей Корп», за адресою м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 30, однак директор ТОВ «Бест Вей Корп» Карачов Д.В. ознайомившись з направленням на перевірку та наказом на проведення перевірки відмовився від отримання під розписку направлення та копії наказу на проведення перевірки. Про що головним деравним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю ДПІ в м. Сєвєродонецьку Дмитрієвим А.Г. складено акт №34/22-32269423 від 02.04.2012 року про відмову від підпису. Та в зв'язку з відмовою директора ТОВ «Бест Вей Корп» у допуску ревізора до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, без обґрунтованих на то пвідстав головним державним податковим ревізором - інспектором відру податкового контролю ДПІ в м. Сєвєродонецьку Дмитрієвим А.Г. було скадкено акт №35/22-32269423 від 02.04.202 року про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки.

Позивач участь у судовому засіданні свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від нього на адресу суд надійшло клопотання, де зазначив, що дану адміністративну справу просить розглянути без участі представника ДПІ в м. Сєвєродонецьку, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заперечення на адміністративний позов, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В своїх заперченнях посилався на те, що відмова в допуску посадових осіб позивача до проведення перевірки ТОВ «Бест Вей Корп» пов'язана з відсутністю законних підстав для ї проведення. А саме, запити ДПІ №20939/23-105 та №21031/23-104 від 30.11.2011 року не відповідали вимогам передбаченим п. 73.3 ст. 73 та п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Запити не містили в собі переліку інформації, а також підстав передбачених п. 73.3 ст. 73 для направленя платнику податків письмового запиту. Також запити не містили фактів відносно яких необхідно було надати відповіні пояснення та документальне їхпідтвердження. Листами №09/18 та №09/19 від 14.12.2011 року ТОВ «Бест Вей Корп» вказвши на невідповідність запитів ДПІ вимогам закону, запропонувало ДПІ в м. Сєвєродонецьку уточнити підставу їх напрвлення. ДПІ в м. Сєвєродонецьку недоліків в запитах не виправило. З огляду на викладене відповідач ввжає, що у ДПІ в м. Сєвєродонецьку не було законнних підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Бест Вей Корп».

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Законом України від 04.12.1990 № 509 "Про державну податкову службу України" (із змінами та доповненнями) визначено, що контроль за справлянням податків покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно статтею 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом (п. п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України); звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (п. п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК Україи).

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області на підставі підпункту 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України були направлені запити за №20939/23-105 та за №21031/23-104 від 30.11.2011 року, в яких було зазначено, що ДПІ в м. Сєвєродонецьку просить в 10-дений термін від дня отримання запиту до ДПІ за адресою : м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72, каб. 307 надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань відносин з ТОВ «Оріал» за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 та з ТОВ «Лугпростройтехмонтаж» за період грудень 2010 року, січень - вересень 2011 року.(а.с.40-41).

ТОВ «Бест Вей Корп» в своїх листах за №09/18 від 14.12.2011 та за №09/19 від 14.12.2011 зазначило, що запити не відповідають вимогам ст.. 73 Податкового кодексу України та пунктів 9, 10 постанови КМУ від 27 гружня 2010 року №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запиом», тому просять для вирішення питання про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань відносин з ТОВ «Лугпростройтехмонтаж» та ТОВ «Оріал» просить уточнити запити, пославшись на підставу його надання передбачену Податковим кодексом України.(42-43).

Зазначені листи були розцінені позивачем, як відмова від надання пояснень та їх документальних підтверджень на письмові запити відповідачем, та на підставі п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.1.2010р. №2755-VІ) видано наказ №122-п від 30.03.2012 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Бест Вей Корп» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Оріал» за період з 01.04.2011 по 30.09.2011.

30 березня 2012 року ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, керуючись п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та згідно наказу на проведення перевірки №112-п від 30 березня 2012 року винесено направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Вей Корп» (а.с.2).

ДПІ в м. Сєвєродонецьку на виконання вищезазначеного наказу було зроблено вихід на ТОВ «Бест Вей Корп», за адресою м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 30, однак директор ТОВ «Бест Вей Корп» Карачов Д.В. ознайомившись з направленням на перевірку та наказом на проведення перевірки відмовився від підписання направлення та отримання під розписку копії наказу на проведення перевірки. Про що головним деравним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю ДПІ в м. Сєвєродонецьку Дмитрієвим А.Г. складено акт №34/22-32269423 від 02.04.2012 року про відмову від підпису.(а.с.46).

В зв'язку з відмовою директора ТОВ «Бест Вей Корп» Карачова Д.В. від підписання направлення на перевірку від 30.03.2012 №53/01-16 та від отримання копії наказу від 30.03.2012 №112-п на проведення перевірки головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю ДПІ в м. Сєвєродонецьку Дмитрієвим А.Г. було скадкено акт №35/22-32269423 від 02.04.202 року про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бест Вей корп.».(а.с.47).

Відповідно до пункту 94. 1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі -арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

- відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;

- відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу (пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (п.п. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 7.1. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. № 1042, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1437/18732, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно із п. 7.3. наведеного Порядку, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків.

У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

Відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі -арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду з підстав, визначених п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України.

Пункт 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України кореспондує із нормами Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1042, відповідно до п. 3.1. якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

- відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;

- відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу;

у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим пункту 20.1.5 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Таким чином, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених обставин.

Як зазначено у позові та встановлено у судовому засіданні, підставою для звернення позивача з даним позовом є відмова відповідача від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення документальної перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульований ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: п.п.78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у

податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник

податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на

письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти

робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Як підтверджується матеріалами справи, підставами для видання наказу №122-п від 30.03.2012 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки слугувало ненадання відповідачем пояснень та їх документальних підтверджень на письмові запити ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області.(а.с.44).

Відповідно до змісту листів ТОВ «Бест Вей Корп» за №09/18 від 14.12.2011 та за №09/19 від 14.12.2011 відповідач не відмовився від надання пояснень та документальних підтверджень з питань відносин з ТОВ «Оріал» та ТОВ «Лугпростройтехмонтаж», а запропонував уточнити запити, а саме послатись на підставу їх надання перебачену ст.. 73 Податкового кодексу України.(а.с.42-43).

Пунктом 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачем в запитах за №20939/23-105 та за №21031/23-104 від 30.11.2011 року не зазначено жодної підстави із всіх перелічених у пункті 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, тобто запити не відповідають вимогам ст. 73 Податкового кодексу України.

Право на проведення документальної позапланової перевірки

платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку

проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу

про проведення документальної позапланової перевірки (абз.2 п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України).

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 Податкового кодексу України.

Пунктом 81.1.ст.81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пед'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової)

особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Як вбачається зі змісту акту про відмову від підпису №34/22-32269423 від 02.04.2012 директор ТОВ «Бест Вей корп.» Карачов Дмитро Володимирович у приміщенні за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр-т. Гвардійський, 30 ознайомився з направленням на перевірку від 30.03.2012 №53/01-16 та наказом від 30.03.2012 №112-п на проведення перевірки, але від підпису направлення та оримання копії наказу відмовився.(а.с.46), у зв'язку з чим головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю ДПІ в м. Сєвєродонецьку Дмитрієвим А.Г. було складено акт №35/22-32269423 від 02 квітня 2012 року про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бест Вей корп.».(а.с.47).

Відповідно до матеріалів справи, посилання представника позивача про те, що відповідачем не було допущено перевіряючих податкової інспекції до перевірки, документально не підтверджені, тобто позивачем не надано акту, який засвідчує факт відмови відповідно до вимог пункту 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до пп. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Однак в матеріалах справи відсутні документальні підтвердження щодо наявності у відповідача податкового боргу. Крім того, накладення арешту на кошти платника податку є заходом лише у тому випадку, коли якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Позивачем зовсім не зазначено та не надано доказів в підтвердження обставин відсутності у відповідача майна для погашення податкового боргу та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. З урахуванням відсутності податкового боргу у відповідача зовсім відсутні передбачені Податковим кодексом України підстави для застосування арешту коштів на рахунках платника податків.

Зазначені обставини, встановлені в ході судового засідання, вказують на необґрунтованість позовних вимог державної податкової інспекції а м. Сєвєродонецьку Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Вей Корп» про накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках платника податків.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Вей Корп» про накладення арешту на кошти відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 22 травня 2012 року.

Суддя Є.О. Кисельова