Ухвала

від 20.07.2012 по справі 2а/1270/3096/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2012 року справа №2а/1270/3096/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Сухарька М.Г.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012р. по справі № 2а/1270/3096/2012 (головуючий І інстанції Кисельова Є.О.) за позовом Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Вей Корп» про накладення арешту на кошти,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Вей Корп» про накладення арешту на кошти на рахунках у банках .

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція в м. Сєвєродонецьку Луганської області просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права. Податковий орган вважає, що матеріалами справи доводиться наявність правових підстав для проведення позапланової перевірки відповідача та відмову останнього від її проведення, а тому за приписами 94 Податкового кодексу України до відповідача може бути застосовано арешт на кошти.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що обставиною для звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти відповідача стала відмова останнього від проведення документальної позапланової перевірки .

Порядок застосування арешту визначено статтею 94 Податкового кодексу України, за приписами п.п. 94.2.3. п.п.94.2 якої арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що саме наведені обставини стали підставою для призначення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача, в підтвердження яких позивачем надано акт від 10.02.2012р. №328/236-36917523 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Оріал» та акт від 11.11.2011р. №803/23-35554567 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

Позивачем на підставі підпункту 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України були направлені запити за №20939/23-105 та за №21031/23-104 від 30.11.2011 року, в яких просив відповідача в 10-дений термін від дня отримання запиту надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань відносин з ТОВ «Оріал» за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 та з ТОВ «Лугпростройтехмонтаж» за період грудень 2010 року, січень - вересень 2011 року.

Наведені запити були отримані відповідачем 05.12.2012р., що засвідчується відповідним підписом та сторонами не оспорюється.

Відповідач в своїх листах за №09/18 від 14.12.2011р. та за №09/19 від 14.12.2011р. зазначив, що запити не відповідають вимогам ст.. 73 Податкового кодексу України та пунктів 9, 10 постанови КМУ від 27 грудня 2010 року №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом», а тому просив для вирішення питання про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань відносин з ТОВ «Лугпростройтехмонтаж» та ТОВ «Оріал» уточнити запити, пославшись на підставу його надання передбачену Податковим кодексом України.

Витребувані податковим органом пояснення та їх документальні підтвердження відповідачем не були надані протягом встановленого строку. За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем доведено наявність підстав для проведення перевірки відповідача згідно до п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Висновок суду першої інстанції про те, що запити податкового органу не відповідають вимогам ст.73 Податкового кодексу України колегія суддів вважає помилковим виходячи з наступного.

Підпунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Підстави для надіслання запиту наведені у частині третій цієї статті, за приписами якої письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків, зокрема, - в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно до абз.5 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Тобто, за приписами наведеної норми платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на запит податкового органу лише у разі, коли цей запит складено з порушенням вимог, викладених безпосередньо в абзацах першому та другому цього пункту .

З матеріалів справи вбачається, що запити за №20939/23-105 та за №21031/23-104 від 30.11.2011р. підписані першим заступником органу державної податкової служби, містять в собі перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту - п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а тому відповідач зобов'язаний був надати податковому органу відповідь на ці запити.

У п.78.4, п.78.5 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.. Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

За приписами п.81.1, 81.2 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, за наявності підстав для їх проведення,визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки,найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України видано наказ №122-п від 30.03.2012 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Бест Вей Корп» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Оріал» за період з 01.04.2011 по 30.09.2011р. та видано відповідне направлення на перевірку від 30.03.2012р. №53/01-16.

На виконання вищезазначеного наказу було зроблено вихід на ТОВ «Бест Вей Корп», за адресою м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 30, директор якого, ознайомившись з направленням на перевірку та наказом на проведення перевірки, відмовився від підписання направлення та отримання під розписку копії наказу на проведення перевірки, про що складено відповідний акт №34/22-32269423 від 02.04.2012 р.

В зв'язку з відмовою директора ТОВ «Бест Вей Корп» від підписання направлення на перевірку від 30.03.2012 №53/01-16 та від отримання копії наказу від 30.03.2012 №112-п на проведення перевірки позивачем було складено акт №35/22-32269423 від 02.04.202 року про неможливість проведення перевірки. В цьому акті також зазначено, що документи до перевірки не надано. Тобто, наведений акт засвідчує факт відмови у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.

За приписами п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

У п.20.1.17 ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку,у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Позивачем не доведено наявність у відповідача податкового боргу, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено у задоволенні позову.

Посилання позивача на положення п.20.1.16 ст.20 Податкового кодексу України колегією суддів не прийнято до уваги виходячи з наступного.

Пунктом 20.1.16 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

За приписами ст.91 цього Кодексу податковий керуючий призначається керівником органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг. В матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача податкового боргу та призначення керівником органу державної податкової служби податкового керуючого.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено у задоволенні позову.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012р. по справі № 2а/1270/3096/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012р. по справі № 2а/1270/3096/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г. Сухарьок