Рішення

від 15.08.2008 по справі 18/124н

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000,

м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

15.08.08                                                                                

Справа № 18/124н.

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши

матеріали справи за позовом приватного підприємця

ОСОБА_1, м. Ровеньки Луганської області

до

дочірнього

підприємства «Ровеньківський ринок», м.

Ровеньки Луганської області

про

визнання

недійсним 

акту приймання-передачі

за участю представників:

від позивача:                    ОСОБА_1 -підприємець,

паспорт, свідоцтво про реєстрацію;

ОСОБА_2. за дов. від 17.07.2008;

від відповідача:                Цокурова Ю.О. за дов. від

04.07.2008;

                              Берчак С.В. за дов. від 22.02.2008.

Суть спору:

позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним акту приймання-передачі

основних засобів з оперативної оренди від 22.05.2007, який складено між

сторонами за позовом.

          Відповідач проти позову заперечує

посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

          Розглянувши матеріали справи,

вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

          22.06.2006 між сторонами за позовом

був укладений договір операційної оренди основних засобів згідно якому,

відповідач передав позивачу в оренду строком до 22.05.2007

рухоме та нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Ровеньки, сел.

Ясенівський, вул. Леніна.

          22.05.2007 між сторонами за позовом

був складений акт приймання-передачі основних засобів з оперативної оренди

згідно якому, позивач повертає, а відповідач приймає орендоване позивачем

майно.

          Позивач в позовній заяві вказав, що

він вказаного акту не підписував і нікому не доручав його підписувати.

          На підставі вказаних доводів

позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним акту приймання-передачі

основних засобів з оперативної оренди від 22.05.2007, який складено між

сторонами за позовом.

Відповідач проти позову заперечує

посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи,

вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає

задоволенню за таких підстав:

Предмет позову не відповідає

встановленим законом способам захисту прав.

          Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу

України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

    1) визнання права;

    2) визнання правочину недійсним;

    3) припинення дії, яка порушує право;

    4) відновлення становища, яке існувало до

порушення;

    5)

примусове виконання обов'язку в натурі;

    6) зміна правовідношення;

    7) припинення правовідношення;

    8) відшкодування  збитків 

та  інші   способи  

відшкодування майнової шкоди;

    9) відшкодування моральної (немайнової)

шкоди;

    10) визнання незаконними рішення, дій чи

бездіяльності органу державної влади, 

органу  влади  Автономної 

Республіки  Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх

посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право

або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

          Відповідно до ч. 2 ст. 20

Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на

захист своїх прав і законних інтересів. 

Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

    визнання наявності або відсутності прав;

визнання  повністю  або 

частково  недійсними  актів 

органів державної  влади та

органів місцевого самоврядування, актів 

інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні

інтереси   суб'єкта   господарювання  або  

споживачів; визнання

недійсними господарських угод з

підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних

інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

    присудження до виконання обов'язку в

натурі;

    відшкодування збитків;

    застосування штрафних санкцій;

    застосування оперативно-господарських

санкцій;

    застосування адміністративно-господарських

санкцій;

    установлення, зміни і припинення

господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

          Акт приймання-передачі не є

правочином, в тому числі господарською угодою.

          Діючим законодавством не передбачено

такого способу захисту цивільного права, як визнання недійсним акту

приймання-передачі.

          Висновок про те, що у випадку

невідповідності предмету позову встановленим законом способам захисту прав, слід

не припиняти провадження у справі за п. 1 ст. 80 ГПК України, а

саме відмовляти у позові підтверджується також судовою практикою

Верховного суду України (копія постанови ВСУ від 13.07.2004 по справі №

10/732 додається до матеріалів справи).

За таких обставин, в позові слід

відмовити в зв'язку з невідповідністю предмету позову встановленим законом

способам захисту прав.

Судові витрати покладаються на

позивача.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          В позові відмовити.

2.          Судові витрати покласти на позивача.

15 серпня 2008 р. було оголошено

лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до

ст. 84 ГПК України, підписано 20 серпня 2008 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України

дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня

його підписання.

Суддя                                                                                                                  

В.В. Корнієнко