Постанова

від 20.11.2008 по справі 18/124н

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 20 листопада 2008 р.                                                                                   

№ 18/124н 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючий),

Харченка В.М.,

Борденюк Є.М.

розглянувши  у відкритому

судовому засіданні у м. Києві

касаційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_1.

на рішення

від 15.08.2008

господарського суду

Луганської області

у справі

№ 18/124н

за позовом

Приватного підприємця ОСОБА_1.

до

Дочірнього підприємства

"Ровеньківський ринок"

про

визнання недійсним акту

приймання-передачі

В судове засідання представники

сторін не з'явилися, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені

належним чином.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2008 року приватний

підприємець ОСОБА_1. звернувся з позовом до дочірнього підприємства

"Ровеньківський ринок" про визнання недійсним акту приймання-передачі

основних засобів з оперативної оренди від 22.05.2007.

Рішенням господарського суду

Луганської області від 15.08.2008 у справі № 18/124н в позові відмовлено.

В апеляційному порядку зазначене

рішення не переглядалось.

У касаційній скарзі позивач просить

скасувати рішення господарського суду Луганської області від 15.08.2008 та

прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги скаржник

мотивує тим, що судом при прийнятті рішення порушено норми процесуального та

матеріального права, зокрема, ст. 43 ГПК України, ст.ст. 16, 202, 626, 759,

762, 765, 766 ЦК України.

Відзиву на касаційну скаргу

відповідач до Вищого господарського суду України не надіслав.

Заслухавши доповідача, перевіривши

правильність застосування господарським судом норм процесуального та

матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України

знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

До такого висновку суд дійшов на

підставі наступного.

Як встановлено господарським судом,

22.06.2006 між сторонами у справі був укладений договір операційної оренди

основних засобів, згідно умов якого відповідач передав позивачу в оренду

строком до 22.05.2007 рухоме та нерухоме майно, розташоване за адресою: м.

Ровеньки, сел. Ясенівський, вул. Леніна.

Судом також було з'ясовано, що

22.05.2007 між сторонами складений акт приймання-передачі основних засобів з

оперативної оренди, відповідно до якого позивач повертає, а відповідач приймає

орендоване позивачем майно.

Звертаючись до суду з цим позовом,

позивач просив визнати вказаний акт недійсним у зв'язку з тим, що він вказаного

акту не підписував і нікому не доручав його підписувати.

Вищезазначеним обставинам справи та

наданим по справі доказам суд дав належну оцінку і дійшов до обґрунтованого

висновку про безпідставність заявленого позову.

При цьому суд правильно виходив з

того, що відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого

цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи

захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені ст. 16 ЦК України. Одним

із таких способів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу

державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого

самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також

встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом,

що встановлений договором або законом.

Частина 2 ст. 20 ГК України серед

актів, можливість визнання незаконними яких передбачена ст. 16 ЦК України як

спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів,

встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються,

зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших

суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси

суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми

господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про

визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів

господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів

мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи

припиняються з прийняттям такого акту.

У цьому ж зв'язку, відмовляючи

позивачу в задоволенні його вимог суд правильно виходив з того, що діючим

законодавством не передбачено такого способу захисту цивільного права, як

визнання недійсним акту приймання-передачі, оскільки такий акт не є правочином,

в тому числі господарською угодою.

Таким чином, оспорюване судове

рішення прийняте на підставі фактичних обставин справи, відповідає вимогам

діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для

його скасування.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1119-11111 Господарського процесуального

кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного

підприємця ОСОБА_1. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду

Луганської області від 15.08.2008 у справі № 18/124н  залишити без змін.

Головуючий                                                                                 

Остапенко М.І.

Суддя                                                                                              

Харченко В.М.

Суддя                                                                                             

Борденюк Є.М.