Ухвала

від 15.02.2012 по справі 2а/0570/21645/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року справа №2а/0570/21645/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

15 лютого 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Геращенка І.В., Компанієць І.Д.

секретарі Куліш А.М.

за участі представника позивача Рибки Т.В.

представників відповідача Захарчука В.П., Бодряги Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2011 р. в справі № 2а/0570/21645/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Технологія-Інвест" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2011 р. задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Технологія-Інвест" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, визнане недійсним податкове повідомлення-рішення № 0003112340, прийняте відповідачем, про 30.09.2011 р., про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 330961,25 грн., з яких 251169 грн. - основний платіж, 62792,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які полягають у неврахуванні судом першої інстанції наявності кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, досудовим слідством в якій встановлено, що ОСОБА_5 в період з вересня по грудень 2010 організував придбання підприємства ТОВ „Сервіспрінт" та призначення на посадку керівника підставних осіб, які в подальшому не мали жодного відношення до фінансово - господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності. Крім того, відповідач посилається на акт перевірки ДПІ у м. Херсон від 07.04.2011 № 1088/23-2/34370249 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ „Сервіспрінт" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з платниками податків за період з 01.11.2010 р. по 30.11.2010 р. При цьому, з пояснень ОСОБА_7 податковий орган робить висновок, що вона як директор цього підприємства відношення до діяльності підприємства не мала, податкову звітність не формувала, податкові накладні не виписувала. Встановлені факти, на думку відповідача, свідчать про те, що юридичною особою вчинені дії, які є недодержанням в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Відповідач посилається також на приписи ст. ст. 215, 228 Цивільного кодексу України, Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закон України „Про податок на додану вартість" та зазначає, що позивачем було завищено задекларовану суму податкового кредиту на загальну суму 251169 грн., у тому числі у жовтні 2010 у сумі 132691 грн., у листопаді 2010 у сумі 14940 грн., у грудні 2010 у сумі 103538 грн.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ „Технологія-Інвест" з питання документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ „Сервіспрінт" за період жовтень - грудень 2010 рок, за результатами якої складено акт від 19.09.2011 № 1122/23-2/32965987, в якому зроблений висновок про порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.3.1. п. 7.3 пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 251169 грн.

За наслідками перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0003112340 від 30.09.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання в загальному розмірі 313961,25 грн., у тому числі за основним платежем - 251169 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 62792,25 грн.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання, як випливає з акту перевірки, є висновок податкового органу про нікчемність правочину, укладеного позивачем з ТОВ „Сервіспринт", та, відповідно, незаконність формування податкового кредиту.

Судом першої інстанції також встановлено, що 30.09.2010 р. між ТОВ „Сервіспринт" (постачальник) та ТОВ „Технологія-Інвест" (покупець) укладений Договір № 8, за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності в кількості, строки, за ціною та якісними характеристиками, узгодженими в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору поставка товару провадиться партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в строки, узгодженими сторонами в специфікаціях до договору. Умови поставки згідно Інкотермс 2000, поставка здійснюється на склад: м. Горлівка, Донецької області, Углегорське шосе 1, якщо інше не обумовлено в специфікаціях.

Фактичне виконання умов договору та здійснення господарських операцій підтверджено первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, які наявні в матеріалах справи: податковими накладними, накладними на поставлений товар, рахунками, специфікаціями на відповідні дати поставки товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне виконання договору, відповідає вимогам, встановленим Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки надані позивачем документи містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Крім того, в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, виписані у зв'язку з перевезення товарно-матеріальних цінностей від ТОВ „Сервіспринт" до ТОВ „Технологія-Інвест", які містять інформацію про замовника та вантажоодержувача товару, пункт призначення, кількість та назву товару, підписи посадових осіб підприємств. Транспортні послуги були надані СПД ОСОБА_6, як вбачається з відтиску печатки суб'єкта підприємницької діяльності.

Також фактичне виконання договору підтверджується відомостями про зберігання придбаного позивачем товару, а саме, договором відповідального зберігання від 01.10.2010 р., укладеним між ТОВ „Технологія-Інвест" (поклажодавець) та ЗАТ НВП „Спецуглемаш" (зберігач), за умовами якого поклажодавець передає, а зберігач приймає та зобов'язується зберігати продукцію виробничо-технічного призначення на складі, розташованому за адресою м. Горлівка, Углегорське шосе, 1; актами приймання-передачі майна від 07.10.2010, 11.10.2010, 19.10.201020.10.2010, 05.11.2010, 09.11.2010, 12.11.2010, 23.11.2010, 25.11.2010, 29.11.2010, 07.12.2010, 13.12.2010, 16.12.2010, 22.12.2010, 23.12.2010, за якими ТОВ „Технологія-Інвест" передало, а ЗАТ НВП „Спецуглемаш" прийняло товарно-матеріальні цінності, придбані у ТОВ „Сервіспринт", на відповідальне зберігання. Адреса складу, на який було прийнято майно на відповідальне зберігання, а також перелік цього майна відповідає відомостям, зазначеним у товарно-транспортних накладних, складених щодо перевезення товару, придбаного ТОВ „Технологія-Інвест" у ТОВ „Сервіспринт". Факт оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на складі ТОВ „Технологія-Інвест" підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 „Товари на складі" за 4 квартал 2010 року. Відповідно до акту інвентаризації від 12.01.2011, товарно-матеріальні цінності, придбані у ТОВ „Сервіспринт" станом на дату складання вказаного акту значилися в наявності на підприємстві ТОВ „Технологія-Інвест".

Наявність товарно-матеріальних цінностей, придбаних позивачем у ТОВ „Сервіспринт" підтверджується первинними документами, за якими товар був отриманий у листопаді 2011 року ТОВ „Технологія-Інвест" від зберігача - ЗАТ НВП „Спецуглемаш", а саме, акти приймання-передачи майна із зберігання від 03.11.2011 р., 04.11.2011 р., 06.11.2011 р. Як вбачається з обставин справи, в подальшому товарно-матеріальні цінності передані на відповідальне зберігання ТОВ „Доненергопром" відповідно до договору від 01.22.2011 р. та актів приймання - передання майна від 03.11.2011 р., 04.11.2011 р., 06.11.2011 р. Факт транспортування товарів підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, договором № 21 від 28.10.2011 на транспортне обслуговування, актом приймання-здачі виконаних робіт (перевезення вантажу) від 07.11.2011 р. до договору № 21 від 28.10.2011 р. Відповідно до акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 02.12.2011, станом на 02.12.2011 на підприємстві обліковуються в наявності відповідні товарно-матеріальні цінності, придбані у ТОВ „Сервіспринт".

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Як встановлено пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З урахуванням викладених вище обставин, а також приведених законодавчих норм, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що податкові накладні, складені ТОВ „Сервіспринт" та передані ТОВ „Технологія-Інвест" містять всі необхідні реквізити, передбачені законодавством, чинним на момент здійснення господарських операцій, що відповідає приписам пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість". Податкові накладні відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. Сума податкового кредиту за здійсненими спірними господарськими операціями арифметично правильно відображена позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди, і з цього приводу у сторін відсутній спір.

Також суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність ознак (підстав) нікчемності угод, укладених позивачем із контрагентами. Ознаками нікчемності угод відповідач вважає суб'єктивні обставини, зокрема, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності та відсутність підприємства за юридичною адресою.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги стосовно того, що директором ТОВ „Сервіспринт" ОСОБА_7 податкові накладні не виписувались. Згідно з листом ТОВ „Сервіспринт", наявним в матеріалах справи, всі угоди, які укладені ОСОБА_7 від імені ТОВ „Сервіспринт", є дійсними, всі угоди виконані, всі дії по ним підтверджені документально, оригінали цих документів знаходяться у ТОВ „Сервіспринт" в повному обсязі.

Придбання товару у ТОВ „Сервіспринт" є витратами позивача, понесеними у зв'язку із здійсненням господарської діяльності підприємства, та такою, що пов'язана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), у зв'язку з чим є безпідставним висновок відповідача щодо неправомірності включення позивачем зазначених у податкових накладних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання податкового органу на наявність кримінальної справи як на доказ нікчемності господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, кримінальна справа порушена у відношенні ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) Отже, в даному випадку кримінальна справа, в межах якої проведена перевірка, порушена не відносно посадових осіб ТОВ „Технологія-Інвест» і не за ознаками злочину, предметом якого не є податки та збори.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вророшиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2011р. в справі № 2а/0570/21645/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2011р. у справі № 2а/0570/21645/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Технологія-Інвест" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 17.02.2012 р.

Головуючий: Шальєва В.А.

Судді: Геращенко І.В.

Компанієць І.Д.