Ухвала

від 23.03.2012 по справі 2а-10678/11/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2012 року справа №2а-10678/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

23 березня 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Газарян А.В.

за участі представника відповідача Басакіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2011 р. в справі № 2а-10678/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вуглепромислова фірма „Термоантрацит" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Дуганської області про визнання недійсним акту перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2011 р. частково задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Вуглепромислова фірма „Термоантрацит" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Дуганської області про визнання недійсним акту перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000212342/0 від 27.03.2006 р., в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвали нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, які полягають у неврахуванні судом приписів Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в частині не включення до складу валового доходу безповоротної фінансової допомоги в сумі 6550444,99 грн. по контрагентам, які були реорганізовані.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у м. Сєвєродонецьку проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 р. по 31.12.2005 р., за результатами якої складно акт № 67/23-20-21828298 від 22.03.2006 р. Перевіркою встановлені порушення позивачем пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в частині не включення до складу валового доходу за 4 квартал 2005 р. доходу від продажу готової продукції в сумі 127323 грн.; пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону в частині не включення позивачем до складу валових доходів безповоротної фінансової допомоги в сумі 66485,31 грн.; пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону в частині не включення до складу валових доходів безповоротної фінансової допомоги в сумі 6550444,99 грн.; п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону в частині включення позивачем до складу валових витрат вартості послуг з підбору та забезпеченню персоналом, наданих „Шахта № 71" за договорами № 01-2004/104 від 02.01.2004 р., № 01-05/32 від 03.01.2005 р., в розмірі 349461,87 грн., а також віднесення до складу валових витрат вартості послуг з агломерації (збагачування) вугілля ДП „Збагачувальний комплекс" за договорами № 01-2004/105 від 02.01.2004 р. та № 01-2005/34 від 02.01.2005 р. в розмірі 378408,25 грн.

За наслідками перевірки 27.03.2006 р. податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000212342/0 - про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 3048618,60 грн., з яких 1868055,85 грн. - основний платіж, 1180562,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 000055742/0 - про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 8636,04 грн., з яких 2878,68 грн. - основний платіж, 5757,30 грн. - штрафні (фінансові) санкції; рішення № 0000232343/0 від 23.03.2006 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 12543,24 грн.

Справа неодноразово розглядалась судами різних інстанцій.

Так, постановою господарського суду Луганської області від 06.11.2006 р. позов був задоволений частково, з урахуванням ухвали від 20.11.2006 р. про виправлення описки визнане частково недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000212342/0 від 27.03.2006 р. в частині суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2620178 грн., з яких 1637611,25 грн. - основний платіж, 982566,75 грн. - штрафні санкції. В задоволенні позовних вимог про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2006 р. № 000055742/0 на суму 8636,04 грн. та рішення від 23.03.2006 р. № 0000232343/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12543,24 грн., а також про визнання недійсним акту перевірки від 22.03.2006 р. № 67/23-20-21828298 та акту позапланової перевірки № 98-23-21828209 від 28.04.2006 р. відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 30.01.2007 р. постанова господарського суду Луганської області від 06.11.2006 р. скасована в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.03.2006 р. № 0000212342/0 в частині суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 348794,63 грн., в тому числі 181992,53 грн. - основний платіж, 166802,10 грн. - штрафні санкції. Пункт 2 постанови господарського суду Луганської області від 06.11.2006 р. викладений в наступні редакції: „Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 27.03.2006 р. № 0000212342/0 в частині податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2968972,63 грн., в тому числі 1819603,78 грн. - основний платіж, 1149368,85 грн. - штрафні санкції". В іншій частині постанова залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.10.2008 р. постанова господарського суду Луганської області від 06.11.2006 р. та постанова Луганського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2007 р. скасована в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000212342/0 від 27.03.2006 р. в сумі податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2968972,63 грн., в тому числі 1819603,78 грн. - основний платіж, 1149368,85 грн. - штрафні санкції, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2010 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2010 р., позов задоволений частково, визнане недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000212342/0 від 27.03.2006 р. в частині податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2968972,63 грн., в тому числі 1819603,78 грн. - основний платіж, 1149368,85 грн. - штрафні санкції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.09.2011 р. постанова Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2010 р. та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2010 р. скасовані, справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Відтак, предметом спору є податкове повідомлення-рішення № 0000212342/0 від 27.03.2006 р. в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2968972,63 грн., з яких 1819603,78 грн. - основний платіж, 1149368,85 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, спірними питаннями є не включення до складу валових доходів суми безповоротної фінансової допомоги в розмірі 6550444,99 грн. та віднесення позивачем до складу валових витрат суми в розмірі 166802,10 грн., не підтвердженої відповідними первинними документами.

Судом першої інстанції встановлено, що у бухгалтерському обліку позивача станом на 01.01.2006 р. обліковувалась кредиторська заборгованість.

Так, по рахунку 631 „Розрахунки з постачальниками" обліковувалась наступна кредиторська заборгованість: по ПП „Проходчик" (код 31704741) - 818031,64 грн., по ПП „Проходка" (код 31788926) - 1753965,90 грн., ПП „Техкомплекс" (код 31788910) - 1432207,25 грн., ДП „Добувник 2002" (код 32225941) - 1330632,11 грн., ПП „Авторем плюс" (код 21788905) - 38620,20 грн. По рахунку 685 „Розрахунки з іншими кредиторами" по ПП „Добувник" (код 31788884) - 1176987,90 грн.

Відтак, загальна сума кредиторська заборгованості, яка обліковується в бухгалтерському обліку, складає 6550444,99 грн.

Проте, згідно з даними ДПІ у м. Свердловську Луганської області ці підприємства реорганізовані та зняти з податкового обліку в листопаді 2003 р. - січні 2004 р., реорганізація відбулася шляхом приєднання до наступних підприємств: 21.11.2003 р. до ПП „Фірма „Юрста" (код 30986738) - ПП „Проходка" (код 31788926) та ПП „Проходчик" (код 31704741); 08.01.2003 р. до ПП „Ремобуддизайн" (код 31704757) - ПП „Технокомплекс" (код 31799910), ПП „Авторем плюс" (код 21788905); 13.01.2004 р. до ДП „Добувник 2002" (код 32225941) - ПП „Ремобуддизайн" (код 31704757); 01.12.2003 р. до ПП „ВКФ „Соло" (код 21181253) - ПП „Добувник" (код 31788884), 23.01.2003 р. до ПНПП „Схід-Техсервіс" (код 26488128) - ПП „Добувник 2002" (код 32225941).

Як встановлено судом першої інстанції, акти звірки між позивачем та правонаступниками кредиторів, акти прийому-передачі заборгованості, інші документи , що підтверджують передачу заборгованість відсутні у позивача, тому не надавались податковому органу в ході перевірки.

Податковий орган вважає, що часом настання строків на включення до валового доходу сум безпородної фінансової допомоги є дата реорганізація підприємств-кредиторів. Суд першої інстанції прийшов до висновку про невідповідність такої позиції вимогам законодавства, оскільки відповідачем не встановлено за кожною спірною сумою терміну початку та закінчення строку позовної давності, в акті перевірки відсутні посилання на первинні документи, а тому не є встановленим порушення позивачем норм податкового законодавства.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, наказом ТОВ „Вуглепромислова компанія „Термоантрацит" № 108/1-07 від 28.03.2007 р. списана кредиторська заборгованість по ПП „Авторем Плюс" в сумі 38620,20 грн. та включена до складу валових доходів декларації з податку на прибуток березня 2007 р. Наказом № 51/1-07 від 30.01.2007 р. позивачем списана кредиторська заборгованість по ПП „Проходчик", ПП „Проходка", ДП ВДПІ „Соло", ПП „Техкомплекс", ПП „Добувник 2002" на суму 9611689,60 грн. та сума в розмірі 9611689,60 грн. включена до складу валових доходів декларації з податку на прибуток першого кварталу 2007 р.

Підпунктом 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що безповоротна фінансова допомога - сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Як встановлено пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу" .

З урахуванням зазначених норм Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", враховуючи включення позивачем до складу валових доходів сум безповоротної фінансової допомоги, колегія суддів погоджується з висновкам суду першої інстанції про помилковість доводів органу державної податкової служби щодо необхідності включення до складу валового доходу наявної заборгованості як безповоротної фінансової допомоги у періоді, в якому було здійснено реорганізацію підприємств кредиторів шляхом приєднання до інших юридичних осіб. Крім того, у зв'язку з включенням позивачем до складу валових доходів зазначених сум, відсутні порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Також судом першої інстанції встановлено, що позивачем включено до складу валових витрат вартість послуг з підбору та забезпеченню персоналом, наданих позивачу ДП „Шахта № 71" за договорами № 01-2004/104 від 02.01.2004 р., № 01-05/32 від 03.01.2005 р. в розмірі 349461,87 грн., а також віднесено до складу валових витрат вартість послуг з агломерації (збагачування) вугілля, наданих позивачу ДП „Збагачувальний комплекс" за договорами № 01-2004/105 від 02.01.2004 р. та № 01-2005/34 від 02.01.2005 р. в розмірі 378408,25 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що при віднесенні суми за цими договорами до складу валових витрат були порушені вимоги п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а саме, позивачем не підтверджено, що послуги за цими договорами придбавались позивачем для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а також витрати за договорами не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами витрати, здійснені позивачем за вказаними договорами, а тому такі витрати не є валовими витратами в розумінні Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2011 р. в справі № 2а-10678/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2011 р. в справі № 2а-10678/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вуглепромислова фірма „Термоантрацит" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Дуганської області про визнання недійсним акту перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 28.03.2012 р.

Головуючий: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.