Постанова

від 17.05.2012 по справі 37/380

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2012 р. Справа № 37/380

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С. суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргуНаціонального банку України в особі Головного управління Національного банку України по Києву та Київській області

на рішення та на постанову господарського суду м. Києва від 21.12.2011 Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2012

у справі№ 37/380 господарського суду м. Києва за позовом Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по Києву та Київській області доАкціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" провизнання кредитором в судовому засіданні взяли участь представники :

Національного банку УкраїниТаболін О.С. Акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк"Ткачук Н.Ф. В С Т А Н О В И В :

Національний банк України в особі Головного управління Національного банку України по Києву та Київській області (надалі позивач) звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою, в якій просив зобов'язати ліквідатора Акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" (надалі АКБ "Східно-Європейський банк") виправити помилку та внести зміни до реєстру кредиторів АКБ "Східно-Європейський банк" у частині визнання Національного банку України кредитором АКБ "Східно-Європейський банк" на суму 191033077,53 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.12.2011 (суддя Гавриловська І.О.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 (колегія суддів: Мальченко А.О., Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.) рішення господарського суду м. Києва від 21.12.2011 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що не визнані ліквідатором АКБ "Східно-Європейський банк" вимоги позивача оскаржені після спливу строку встановлено законом, а тому є погашеними в силу приписів ст.96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ст.112 ЦК України.

Національний банк України в особі Головного управління Національного банку України по Києву та Київській області (надалі Національний банк України) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 21.12.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2012, прийняти нове рішення, яким зобов'язати ліквідатора АКБ "Східно-Європейський банк" виправити помилку та внести зміни до реєстру кредиторів АКБ "Східно-Європейський банк" у частині визнання Національного банку України кредитором АКБ "Східно-Європейський банк" на суму 191033077,53 грн.

В обґрунтування касаційних вимог заявник послався на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального права, зокрема: п.1, 2 ч.2 ст.93 Закону України "Про банки і банківську діяльність", п.9 гл.9 постанови Правління Національного банку України від 28.08.2001 №369.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.87 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Банк може бути ліквідований: з ініціативи власників банку; з ініціативи Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів).

Частиною 3 ст.87 цього Закону передбачено, що ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Таким чином, Закон України "Про банки та банківську діяльність" є спеціальним та регулює процедуру ліквідації банку з ініціативи Національного банку України.

Згідно ч.1 ст.89 Закону України "Про банки та банківську діяльність" ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури у газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос України" за рахунок банку у строки, передбачені законами України, з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії або власником банку рішення про ліквідацію банку.

Відповідно до ч.3 ст.89 Закону протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.

Згідно ч.1 ст.93 Закону ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури.

Судами встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 18.12.2009 №756 з 21.12.2009 порушено процедуру ліквідації АКБ "Східно-Європейський банк", ліквідатором призначено Чередніченка М.В. Після опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури, листом від 12.01.2010 позивач звернувся до ліквідатора АКБ "Східно-Європейський банк" про визнання його кредитором на суму 191936478,21 грн. Ліквідатор АКБ "Східно-Європейський банк" листом від 23.03.2010 визнав Національний банк України кредитором АКБ "Східно-Європейський банк" на загальну суму 190 962 526,70 грн., в тому числі: сума по кредиту -176 530 742,09 грн., відсотки за користування кредитом -16 859 635,95 грн., пеня за нарахованими процентами -159 340,24 грн. та пеня за кредитним договором -412 808,42 грн. Вимоги позивача на суму 973 951,51 грн. ліквідатор до реєстру вимог кредиторів не включив керуючись положеннями статті 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність", про що повідомив позивача відповідним листом (т.1 а.с.12).

Рішенням комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків № 355 від 01.06.2010 затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів АКБ "Східно-Європейський банк", в тому числі вимоги позивача у розмірі 190962526,68 грн.

Судами встановлено, що 27.07.2011 ліквідатором та позивачем була здійснена звірка заборгованості за кредитами рефінансування, якою станом на 27.07.2011 сторони у справі виявили розбіжності на суму 70550,83 грн. (т.1 а.с.650).

Лише після цієї перевірки, позивач звернувся 17.08.2011 до ліквідатора з вимогою про внесення змін до реєстру кредиторів АКБ "Східно-Європейський банк" та включення до реєстру вимог кредиторів вимоги Національним банком України в повному обсязі, а саме - в розмірі 191 936 478,21 грн. (лист № 06-108/14373 від 17.08.2011)

Відповідно до ст. 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитори мають право надіслати ліквідатору свої заперечення щодо визнаних ним вимог протягом одного місяця з дня отримання повідомлення.

Згідно ч. 5 ст. 112 Цивільного кодексу України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вважаються погашеними.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не звертався до відповідача із запереченнями щодо грошових вимог, які не були включені до реєстру вимог кредиторів в строки, передбачені ст. 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Позивач із власної вини пропустив наданий йому чинним законодавством строк для подачі заперечень та оскарження дій ліквідатора в частині невключення вимог позивача у розмірі 70550,83 грн. до реєстру вимог кредиторів. Отже, в силу приписів ч. 5 ст. 112 Цивільного кодексу України такі вимоги є погашеними.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог є законними та обґрунтованими.

Доводи заявника касаційної скарги про незастосування судами попередніх інстанцій приписів постанови Національного банку України від 28.08.2001 №359 не приймаються колегією до уваги з огляду на те, що як встановлено судами, на час звернення позивача до суду завершено процедуру формування реєстру вимог кредиторів АКБ "Східно-Європейський банк".

Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду м. Києва від 21.12.2011 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по Києву та Київській області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду м. Києва від 21.12.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 у справі № 37/380 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук