Ухвала

від 24.04.2012 по справі 2а-10495/11/0170/23

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10495/11/0170/23

24.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представника позивача , ОСОБА_2, довіреність від 08.08.2011 №80

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Завітненський сількомунгосп» на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Алексєєва Т.В.) від 05.12.11 у справі № 2а-10495/11/0170/23

за позовом Комунального підприємства «Завітненський сількомунгосп»(вул.Октябрська, 24, с.Завітне, Совєтський район, Автономна Республіка Крим, 97223)

до Феодосійської об'єднаної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул.Механізаторів, 1, смт.Совєтьский, Совєтський район, Автономна Республіка Крим, 97200)

третя особа : Контрольно-ревізійний сектор у Совєтському районі Східного об'єднаного контрольно-ревізійного відділу Контрольно-ревізійного управління в АР Крим (вул..30-років Перемоги, 15, смт.Совєтський, Автономна Республіка Крим, 97200)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Феодосійської міжрайонної Державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000862301 від 26.07.11, яким визначено позивачу грошове зобов'язання зі штрафних санкцій в розмірі 11266,69грн. за порушення п.2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 №637.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.2011 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

У судовому засіданні представник позивача просив апеляційну скаргу задовольнити за наведеними в ній мотивами.

Відповідач та третя особа своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Проте неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідачем до суду надісланні заперечення на апеляційну скаргу, в яких відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення з підстав її необгрунтованости. Також відповідачем заявлено клопотання про заміну відповідача по справі у зв'язку з реорганізацією.

Судова колегія вважає можливим задовольнити заявлене клопотання та в порядку ст.55 КАС України здійснити заміну відповідача на його правонаступника -Феодосійську об'єднану Державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність представників відповідача та третьої особи, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що з 10.03.2011 по 15.04.2011 головним контролером-ревізором контрольно-ревізійного сектору у Совєтському районі Східного об'єднаного контрольно-ревізійного відділу Денисенко О.О. проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Завітненський сількомунгосп»за період з 01.07.2006 по 28.02.2011.

За результатами ревізії 15.04.2011 Східним об'єднаним контрольно-ревізійним відділом контрольно-ревізійного сектору у Совєтському районі складений акт ревізії №41-21/2, яким встановлено, зокрема, порушення пп.2.11 п.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04. № 637 із змінами, у частині несвоєчасності звітування за отриману під звіт готівку. Також актом встановлено, що цим порушенням завдано матеріальної шкоди (збитки позивачу на загальну суму 215,98). Це підтверджується додатками № 28 та № 29 до акту ревізії.

На підставі подання №1 від 20.07.2011 з розрахунком штрафних санкцій, акту ревізії №41-21/2 від 15.04.11 Феодосійською міжрайонною Державною податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 № 0000862301, яким визначено позивачу суму штрафних санкцій у розмірі 11266,69 грн.

Не оспорюючи порушень, викладених у акті ревізії, позивач не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням щодо розміру застосованих штрафних санкцій звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно застосовано штрафну санкцію спірним податковим повідомленням-рішенням за порушення, які не оспорюються позивачем, та податковим органом вірно розраховано розмір штрафної санкцій.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову і вважає, що судом повно встановлені обставини справи та надана ним належна правова оцінка.

Відповідно до пп.2.11 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Згідно акту ревізії №41-21/2 встановлено порушення позивачем п.2.11 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04. № 637, яке виразилось у тому, що з каси позивача видано готівкові кошти під звіт без повного звітування за раніше отримані під звіт суми (видано готівкові кошти під звіт у загальній сумі 215,98грн. без підтвердження використання виданих готівкових коштів на господарські потреби та без наявності підтверджуваних первинних документів).

Факт вчинення зазначеного порушення позивачем не оспорюється, проте він не згоден з розміром штрафних санкцій, визначених відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням.

Згідно абзацу 5 ст.1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року N 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів встановлена штрафна санкція у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за період з 13.07.2006 по 30.04.2010 з каси позивача було видано під звіт готівку особам, які повністю не відзвітували за раніше отримані готівкові кошти, на загальну суму 45066,74грн.

За таких обставин, відповідачем правомірно розраховані та застосовані спірним податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції у розмірі 11266,69 грн.

Доводи апеляційної скарги, що податковий орган не мав підстав застосувати штрафні санкції на підставі Указу Президента від 12.06.1995 №436/95, тому що Податковим кодексом України це не передбачено, не відповідають чинному законодавству.

Відповідно до п.109.2 ст.109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.113.3 ст.113 Податкового кодексу Україништрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст.106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази та розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Також не можуть бути підставою для скасування судового рішення доводи апеляційної скарги щодо прийняття рішення без дослідження всіх доказів по справі з посиланням на знайдені авансові звіти про використання коштів, виданих під звіт на відрядження ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Відповідно до ч.2 ст.195 КАС України судова колегія визнає необґрунтованими ненадання цих доказів суду першої інстанції, оскільки позивачем не підтверджено належними доказами обставини щодо втрати цих документів, які не були предметом ревізії та предметом дослідження судом першої інстанції , та знайдення цих документів на стадії апеляційного провадження.

Крім того, судовою колегію враховано, що позивачем у позовній заяві не оспорювалось факту вчинення виявленого ревізією порушення. Процесуальний закон не надає право позивачу змінювати підстави позову на стадії апеляційного провадження.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, відповідає вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та постановив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги в заявлених межах та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Завітненський сількомунгосп» - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.11 у справі № 2а-10495/11/0170/23 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 28квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова