Постанова

від 17.04.2012 по справі 2а-12991/11/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-12991/11/0170/15

17.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

не з'явились

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 17.01.12 у справі №2а-12991/11/0170/15

за позовом Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим (вул.Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 9053)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП №579373»(вул.Київська, 5/2, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про стягнення 291188,46грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Державна податкова інспекція у м.Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до ТОВ «АТП №579373»про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб в сумі 2911888,46грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2011 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що на час звернення з адміністративним позовом минув строк податкової давності, тому дана заборгованість повинна була бути списана податковою інспекцією на підставі підпункту "в" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону №2181 як безнадійна і не підлягає стягненню.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у м.Сімферополі АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що податковим органом згідно акту №16704/17-1 від 12.11.2010 про результати позачергової документальної перевірки ТОВ "АТП №579373" за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р. з питань правильності повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманого податку з доходів фізичних осіб встановлено не перерахування відповідачем до бюджету в порушення ст.8, 16 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податку з доходів фізичних осіб у сумі 291188,46 грн.

Заборгованість виявлена при перевірці згідно даних за формою 1-ДФ. Сальдо розрахунків (податок з доходів фізичних осіб) складає 291188,46грн., у тому числі податок з доходів фізичних осіб за 4 квартал 2007 року -36285,57грн., за 1 квартал 2008 року -34454,05грн., за 2 квартал 2008 року -57800,31грн., за 3 квартал 2008 року -162648,53грн.

Судом першої інстанції в основу висновку про відсутність підстав для стягнення податкового боргу покладено висновок, що даний борг є безнадійним в силу п.«в»пп.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону №2181, а тому на думку суду мав бути списаний податковим органом.

З такими висновками суду першої інстанції погодитись не можливо, оскільки вони суперечать встановленим обставинам та не узгоджуються з нормами чинного матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, за висновком контролюючого органу відповідачем в порушення ст.ст.8, 16 Закону N 889-IV при виплаті доходу платникам податку нарахований та утриманий податок з доходів фізичних осіб не сплачений до бюджету у сумі 291188,46грн.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону N 889-IV об'єктом оподаткування цим податком є загальний місячний оподатковуваний дохід резидента.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Тобто, за аналізом вказаної правової норми під доходом розуміється сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, одержаних платником податку саме у власність або нарахованих на його користь.

При цьому, відповідно до підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону N 889 на податкового агента, який до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, покладається відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій. Платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Згідно з підпунктом "б" пункту 19.2 статті 19 Закону N 889 податковий агент зобов'язаний подати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку за формою N 1 ДФ податковому органу за місцем свого розташування.

Контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу (пп.16.3.4 п.16 ст.16 Закону N 889).

У разі встановлення фактів неперерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб здійснюються заходи по стягненню сум неперерахованого податку, що передбачають подання в суди позовів до підприємств, установ, організацій усіх форм власності, на яких згідно із законами з питань оподаткування покладено обов'язок формувати (створювати) бюджетний фонд, а також нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід (підпункт 16.3.5 пункт 16.3 ст. 16 Закону N 889-IV).

Отже, умовою відповідальності за несвоєчасне чи то неповне перерахування сум податку до бюджету юридичною особою є факт нарахування і виплати доходу на користь фізичної особи - платника податку.

Наведене кореспондується з підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 ст. 8 Закону N 889-IV, згідно якого податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідачем за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р. відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого на користь платників податку, (ф 1-ДФ) підприємством нараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 291188,46грн, але зазначена сума податку з доходів фізичних осіб до бюджету не перерахована. В акті перевірки також наведені дані форми №1ДФ відповідача: за період з 4 кварталу 2007 року по 3 квартал 2010 року нараховано на користь платників податку суму доходів в розмірі 2081543,79грн., з яких були виплачені 2081543,79грн.; сума нарахованого податку -304418,46грн., сума перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб -13230,000грн., заборгованість з податку -291188,46грн.

Таким чином, враховуючи факт нарахування та виплати відповідачем доходу на користь платників податку та встановлення за результатами перевірки від 12.11.2010 факту неперерахування до бюджету утриманих сум податку, податковим органом обгрунтовано зроблено висновок про наявність у ТОВ "АТП №579373»станом на 30.09.2010р. заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 291188,46грн., яка підлягає стягненню відповідно до положень пп. 20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Висновки суду першої інстанції про те, що податковий орган мав списати податкову заборгованість відповідача, стосовно якої минув строк позовної давності, на підставі п.«в»пп.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не можна визнати обгрунтованими, оскліьки списання податкового боргу не здійснюються в автоматичному порядку, а тільки за ініціативою платника податків та у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.п.18.2.3 п.18.2 ст.18 Закону №2181 податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового органу у порядку визначеному центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.

Наказом ДПА України №103 від 14.03.2001 року затверджений Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків»(зареєстрований Міністерством юстиції України 10.01.2002 року за №16/6304), який втратив чинність на підставі наказу №1034 ДПА України від 24.12.2010 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків", у п.5.1 якого зазначено, що ініціатором списання безнадійного податкового боргу є платник податків.

Це означає, що вирішальним для списання податкового боргу є визнання його безнадійним, але в даному випадку такого рішення податковим органом не приймалось, а тому висновок суду першої інстанції про обов'язок податкового органу списати податковий борг відповідача є неправильним.

Крім того, судом першої інстанції не враховані особливості даного виду податку, та у відсутність факту визнання боргу безнадійним, необґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, які спростовують висновки суду першої інстнації.

В силу положень ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції вищевказаним вимогам не відповідає, а тому доходить висновку про наявність підстав для її скасування та прийняття нової постанови.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, є невідповідність висновків суду обставинам справи, допущення порушень норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про неправильне вирішення справи судом першої інстанції, з порушенням норм матеріального права, тому постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення по справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 17.01.12 у справі №2а-12991/11/0170/15 - скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП №579373»(вул.Київська, 5/2, м.Сімферополь, код ЄДРПОУ 33980278) заборгованість з податку з доходів фізичних осіб до місцевого бюджету Центрального району м.Сімферополя (р/р №33219800700005 в ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) в сумі 291188,46грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова