Постанова

від 24.05.2012 по справі 11/405

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2012 р. Справа № 11/405

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від позивача: 1.Чуганова Т.О.; 2.Книш О.М. від відповідача: Фрідман О.О. на рішенняГосподарського суду міста Києва від 16.01.2012 року та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року у справі№11/405 за позовомКиївського науково -методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій доГоловного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) простягнення 70 453, 86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Київський науково -методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій (далі позивач) звернувся з позовом Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі в період з травня 2007 року по липень 2009 року, в розмірі 62 303,36 грн.; пені 6 281, 40 грн. та 3% річних -1 869,10 грн. Як вбачається з тексту позовної заяви в заборгованість по орендній платі включено лише розмір земельного податку за ділянку на якій розташований будинк за адресою: вул. Спаська,12 у м. Києві, який на думку позивача повинен бути відшкодований йому відповідачем.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на п.16 Методики розрахунку орендної плати за використання майна територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженою рішенням Київради від 28.09.2006 року за № 34/91 (далі Методика).

Рішенням Господарського суду міста Києва позовні вимоги задоволені частково, в розмірі 22 801, 69 грн., які є заборгованістю з відшкодування земельного податку, в іншій частині позовних вимог відмовлено у зв'язку з пропуском строку позивачем позовної давності (за період з травня 2007 року по жовтень 2008 року).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до п.16 Методики розмір річної орендної плати визначається за відповідною формулою і до орендної плати входить плата за користування земельною ділянкою на якій знаходиться об'єкт оренди.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить прийняті у справі судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Відповідач вважає, що при винесенні судових рішень було порушено діюче законодавство.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

26.07.2007 року між сторонами у справі укладено договір оренди № 06/2007 предметом якого є оренда частини нежитлових приміщень будинку за адресою: вул. Спаська, буд.12 у м. Києві, загальною площею 504 кв.м. (позивач -орендодавець, відповідач - орендар) (далі Договір).

Відповідно до п.3.1 Договору за користування об'єктом оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату розрахунок якої здійснюється на підставі Методики та на дату підписання договору ставка орендної плати становить 0,00 грн. за 1 кв.м.

Відповідно до п.3.8 Договору вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що він діє з 26.06.2007 року до 25.06.2010 року. В Договорі також зазначено, що відповідач є неприбутковою організацією (п.9.8).

В матеріалах справи відсутні докази того, що між сторонами узгоджено умови про те, що до складу орендної плати входить плата за землю або позивачу відповідачем вона відшкодовується .

Відповідно до ч.2 Закону України "Про плату за землю", який діяв у спірний період, власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів -учасників угоди про розподіл продукції сплачують земельний податок. Тобто відповідач не був суб'єктом плати за землю.

Питання щодо відшкодування плати за землю повинно було бути передбачено у договорі .

Згідно з Рішенням Київської міської ради від 31.03.2005 року № 247/2822, у відповідності до п.6 ч.1 ст.26 та ч.1 с.54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон) був створений відповідач -Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.26 Закону на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання (у тому числі) затвердження за пропозиції сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, відповідно до типових штатів, затверджених КМ України, витрат на їх утримання.

За своїм правовим статусом відповідач є одним з виконавчих органів Київської міської ради (Київської міської адміністрації) з урахуванням ст.10-1 Закону України "Про столицю України -місто - герой Київ".

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення 22 801 грн. -відшкодування сплаченого позивачем податку на землю та обґрунтовуючи часткове задоволення позовних вимог нормою Методики (п.16) судами не враховано ту обставину, що відповідно до рішень Київської міської ради від 28.12.2006 року № 531/588, від 17.01.2008 року № 3/4475, від 06.03.2009 року № 124/1179 - Рішення Київської міської ради № 34/91 від 28.09.2006 року, яким було затверджено Методику було - зупинено на 2007 -2009 р.р., в частині встановлення орендної плати для установ, що фінансуються з бюджету міста Києва, окрім площ, що використовуються ними для надання платних послуг.

Докази того, що в спірний період відповідачем надавались платні послуги на площах, які були предметом оренди в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи те, що Договором не передбачено відшкодування відповідачем позивачу плати за землю, дія Методики, у даному випадку, була зупинена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що прийняті у справі судові рішення підлягають частковому скасуванню, в частині задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року у справі № 11/405 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 22 801 грн., стягнення державного мита у розмірі 228,02 грн. та 86,37 грн. витрат на інформаціно -технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позовних вимог про стягнення 22 801 грн. відмовити. В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М.Грек