Постанова

від 23.05.2012 по справі 7/326

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2012 р. Справа № 7/326

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23 січня 2012 року у справі № 7/326 Господарського суду Донецької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго", Донецька область, до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк, про стягнення 19 737,29 грн. -3% річних, 68 581,14 грн. інфляційних та 6 648,40 грн. пені,

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_5 (дов. № 60-12"Д" від 03.04.12);

відповідача -не з'явився,

встановив:

У жовтні 2011 року позивач ПАТ "Донецькобленерго" пред'явив у господарському суді позов до відповідача Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про стягнення 94 967,43 грн.

Вказував, що рішеннями Господарського суду Донецької області від 17.07.07 у справі № 20/244; від 13.10.08 у справі № 7/114; від 17.06.09 у справі № 7/78; від 18.11.09 у справі № 38/287; від 22.07.10 у справі № 7/153 та від 14.04.11 у справі № 25/55, які набрали законної сили, за позовом ВАТ "Донецькобленерго" до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" постановлено стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за спожиту електроенергію на підставі договору № 1145 від 17.06.04, інфляційні втрати, 3 % річних та пеню.

Посилаючись на несплату відповідачем зазначених грошових коштів, позивач просив стягнути з останнього 19 737,29 грн. 3 % річних, 68 581,74 грн. інфляційних втрат, та 6 648,40 грн. пені, а всього -94 967,43 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 14 грудня 2011 року (суддя Сгара Е.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23 січня 2012 року (колегія суддів у складі: Донця О.Є. -головуючого, Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А.) позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на користь ПАТ "Донецькобленерго" 19 737,29 грн. 3 % річних, 65 610,24 грн. інфляційних втрат та 5 317,72 грн. пені.

В іншій частині вимог відмовлено.

Рішення мотивовані посиланнями на невиконання відповідачем рішень суду у перелічених вище справах, що є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті пені, 3 % річних та інфляційних втрат, з врахуванням правильного розрахунку останніх.

Судові акти в частині часткового задоволення вимог про стягнення пені, обґрунтовані посиланнями на юридичний статус відповідача, збитковість його діяльності та встановлене приписами ст. 83 ГПК України право суду на зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила господарське зобов'язання.

У касаційній скарзі Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 617, 625 ЦК України та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішеннями Господарського суду Донецької області від 17.07.07 у справі № 20/244; від 13.10.08 у справі № 7/114; від 17.06.09 у справі № 7/78; від 18.11.09 у справі № 38/287; від 22.07.10 у справі № 7/153 та від 14.04.11 у справі № 25/55, які набрали законної сили, за позовом ВАТ "Донецькобленерго" до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" постановлено стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за спожиту електроенергію на підставі договору № 1145 від 17.06.04, інфляційні втрати, 3 % річних та пеню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми права, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, висновки суду апеляційної інстанції про те, що невиконання відповідачем зазначених рішень суду є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті інфляційних втрат та 3 % річних, відповідають вимогам діючого законодавства та ґрунтуються на матеріалах справи.

Крім того, п. 4.2.1 договору № 1145 від 17.06.04 про постачання електричної енергії сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 "Порядок розрахунків" до цього договору, споживач оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Встановивши, що відповідач є комунальним підприємством та згідно доданих до матеріалів справи доказів, а саме: балансу станом на 01.10.11, звіту про фінансові результати за 9 місяців 2011 року, витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна, довідки про наявність значної заборгованості перед іншими юридичними особами на загальну суму 92 022 021,42 грн., є збитковим підприємством, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність правових підстав до зменшення розміру пені, з підстав, що передбачені приписами ст. 551 ЦК України та ст. 83 ГПК України.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Твердження скаржника про порушення судом апеляційної інстанції приписів ст. 625 ЦК України, в зв'язку з тим, що зазначена норма права не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, не заслуговують на увагу суду, оскільки не спростовують висновків апеляційного господарського суду про правову природу інфляційних та річних та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником даної норми матеріального права.

Суд апеляційної інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111 7 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23 січня 2012 року у справі № 7/326 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.І. Мележик

О.А. Подоляк