Рішення
від 21.05.2012 по справі 3/158-д
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області



10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" травня 2012 р. Справа № 3/158-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання Кобилінському К.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник НБУ за дов. № 18-208/3878-17112 від 14.09.2009р.

від відповідача: від відповідача -1: ОСОБА_2 - представник ТОВ "Фабрика Класум" за дов. № 01/010210 від 01.02.2010 року; від відповідача -2 : не з'явився

- від третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Національного банку України (м. Київ) за участю третьої особи на стороні позивача, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль" (с. Тетерівка, Житомирського р-ну)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика КЛАСУМ" (с.Тетерівка Житомирського району) та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Класичні і сучасні меблі" (м. Славутич, Київської області)

про визнання недійсним рішення засновників ТОВ "Фабрика Класум", оформленого протоколом № 3 від 26.01.2001 року та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю " Інтерстиль " до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" (с. Тетерівка Житомирського району) про визнання недійсним рішення засновників ТОВ "Фабрика Класум", оформленого протоколом № 3 від 26.01.2001 року

Позивачем Національним банком України, м. Київ подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика КЛАСУМ" (с. Тетерівка, Житомирського району) про визнання недійсним Установчого договору засновників ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" від 31.01.2001р. в частині здійсненого ТОВ "Класичні і сучасні меблі" внеску до статутного фонду ТОВ "Фабрика Класум" у вигляді земельної ділянки площею 1, 85 га розташованої за адресою: вул. Шкільна, 74, с. Тетерівка, Житомирського району на території Тетерівської сільської ради.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на свої права застоводержателя майнового комплексу з виробництва меблів, розташованого по вул. Шкільній, 74 у с.Тетерівка Житомирського району відповідно до договору застави за реєстровим № 1-3561 від 05.11.1997 року та доводив, що спірним рішенням відповідача порушено вимоги ст. 37 Закону України "Про заставу" ( в редакції від 21.10.1997року) про те, що при іпотеці будівлі чи споруди предметом застави разом з нею стає також право на користування земельною ділянкою, на якій розташовані вказані об'єкти.

Ухвалою суду від 24.12.2010 року до участі у справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль" (с. Тетерівка) як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ( а. с. 1 Т.1).

11.01.2011р. позивачем Національним банком України до початку розгляду справи по суті подано заяву № 46-04-007/60-316 від 10.01.2011 року про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд визнати недійсним рішення засновників ТОВ "Фабрика Класум", оформлене протоколом № 3 від 26.01.2001 року в частині здійснення ТОВ "Класичні і сучасні меблі" внеску до статутного фонду ТОВ "Фабрика Класум" у вигляді земельної ділянки площею 1, 85 га та розташованої за адресою: вул. Шкільна, 74 с. Тетерівка, Житомирського р-ну на території Тетерівської сільської ради (а.с. 85, т. 1).

Ухвалою суду від 1.01.2011 року заяву позивача про зміну предмету позову прийнято до розгляду.

11.01.11р. третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ Інтерстиль" (с. Тетерівка, Житомирського р-ну) подала суду заяву про залучення їх до участі у даній справі - третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору та просить визнати недійсним рішення засновників ТОВ "Фабрика Класум", оформлене протоколом №3 від 26.01.2001р. в частині здійснення ТОВ "Класичні і сучасні меблі" внеску до статутного фонду ТОВ "Фабрика Класум" у вигляді земельної ділянки площею 1, 85 га розташованої за адресою: вул. Шкільна, 74, с. Тетерівка, Житомирського району на території Тетерівської сільської ради (а.с. 91, т. 1).

Господарським судом розцінено заяву ТОВ "Інтерстиль" (с. Тетерівка, Житомирського р-ну) як позовну заяву, подану до однієї із сторін первісного позову - відповідача -1 ТОВ "Фабрика Класум", замінено ТОВ "Інтерстиль" з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторін позивача на третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що зазначено в ухвалі від 11.01.2011р. (а. с. 103-105, т. 1).

В обгрунтування позовних вимог третя особа ТОВ "Інтерстиль" ( с.Тетерівка) посилалась на нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,85 га, розміщеної на землях Тетерівської сільської ради народних депутатів Житомирського району від 15.12.1997 року , за яким вважає себе власником спірної ділянки у зв'язку з визнанням недійсним в судовому порядку ( рішення від 27.01.2006р. у справі № 1/3"Д") наступного договору її купівлі - продажу від 07.07.2000року, укладеного з ТОВ "Класичні і сучасні меблі" ( відповідач 2 у справі).

Відповідач -1 ТОВ "Фабрика Класум" (с. Тетерівка, Житомирського р-ну) проти позовних вимог як позивача Національного банку України, так і третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, заперечував у повному обсязі, з підстав відсутності у них суб'єктивного права на звернення з позовом та спірного матеріального правовідношення з відповідачем, просив у позовах відмовити, а в окремих клопотаннях №3/11/3158-ГСЖО від 28.01.2011р. та №9/11/3158-ГСЖО від 03.03.2011р. - припинити провадження у справі (а.с. 53-59, 107-108 т. 1, а.с. 12-15, 91-93 т. 3).

Відповідач-2 ТОВ "Класичні та сучасні меблі" (м. Славутич, Київської області) відзиву на позов не подав, явку представника в судові засідання не забезпечив.

Господарський суд в ході розгляду справи ознайомлювався з матеріалами справ №3/60-Б про банкрутство ТОВ "Інтерстиль" (с. Тетерівка, Житомирського р-ну) та №1/3"Д", №3/155-НМ, відповідні копії яких долучено до матеріалів справи.

Крім того, господарський суд, відповідно до ст. 69 ГПК України, продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять календарних днів по 09.03.2011р., про що свідчить ухвала суду від 18.02.2011р. (а.с. 165-166, т. 2).

Ухвалою від 09.03.2011р. господарським судом було зупинено провадження у справі №3/158-Д до розгляду справи №3/155-НМ Рівненським апеляційним господарським судом (а.с. 69-70,т. 3).

Ухвалою від 07.05.2012р. провадження у справі №3/158-Д поновлено.

В судовому засіданні господарський суд ознайомився з матеріалами справи №3/155-НМ та долучив до цієї справи копії відповідних судових актів (а. с. 85, т. 3).

17.05.2012р. третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору ТОВ "Інтерстиль" (с. Тетерівка, Житомирського р-ну) подано заяву про відмову від позову, в порядку ст. 78 ГПК України, з посиланням на те, що після вступу в законну силу рішення господарського суду у справі №3/155-НМ, припинилися правові підстави для висування самостійних вимог ТОВ "Інтерстиль" у справі №3/158-Д (а.с. 90, т. 3).

В судовому засіданні уповноважений представник позивача НБУ позовні вимоги підтримав з підстав, заявлених у позові. Уповноважений представник відповідача -1 проти позову Національного банку України та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ТОВ "Інтерстиль" заперечила з підстав, викладених у клопотанні від 12.05.2012р. № 1/12/3158-ГСЖО ( копію якого отримано представником позивача).

В судовому засіданні 21.05.12р. господарським судом отримано Спеціальний витяг з ЄДР від 21.05.12р. за №13828998 щодо третьої особи із самостійними вимогами на стороні позивача ТОВ "Інтерстиль" (с. Тетерівка, Житомирського р-ну, ідентифікаційний код 20412800), який долучено до матеріалів справи (а. с. 111-112, т. 3).

В засіданні суду 21.05.2012р. господарським судом оголошено представникам сторін справи вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомлено дату виготовлення повного тексту рішення суду - 25.05.12року.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, подані докази, заслухавши усні пояснення представників сторін, у відповідності до ст. 43 ГПК України, всебічно, повно та об'єктивно встановивши всі обставини справи №3/158-Д,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Національний банк України, посилаючись у позовній заяві на свій статус заставодержателя земельної ділянки відповідно до укладених угод з третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору ТОВ "Інтерстиль" , зазначив, що оригінали останніх з додатками постановами слідчих прокуратури Корольовського району м. Житомира та Житомирської області від 31.10.2006 року та 24.11.2006 року, відповідно, вилучені в якості речових доказів та приєднані до матеріалів кримінальної справи № 47-577 ( а с. 3-55 Т.2).

Оскільки юридичні факти з приводу укладення кредитних угод та договорів застави між позивачем та третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору ТОВ "Інтерстиль" , встановлені рішенням господарського суду від 27.01.2006 року у справі № 1/3"Д", залишеним без змін постановою ВГСУ від 18.12.2007 року ( а с. 35, 41-43 Т.3), останні не доводяться знову та вважаються встановленими, і зокрема:

- 10.10.95 року між Акціонерним товариством "Градобанк" та Спільним Українсько-Американським підприємством "Інтерстиль" укладено кредитну угоду №009/95, за якою АТ "Градобанк" надало першому відповідачу позику в сумі 1125384 доларів США на строк до 05.02.99 (том 2 а.с.9-18 справи № 1/3"Д");

- 12.10.95 року між Акціонерним товариством "Градобанк" та Спільним Українсько-Американським підприємством "Інтерстиль" в забезпечення виконання зобов'язань останнього по кредитній угоді від 10.10.95 укладено договір застави, за яким СУАП "Інтерстиль" передало в заставу Акціонерному товариству "Градобанк" майновий комплекс діючого заводу з виробництва меблів з прилеглою земельною ділянкою, що знаходиться в с. Тетерівка Житомирського району. Одночасно, посвідчуючи вказаний договір, нотаріус наклав заборону на відчуження вказаного майнового комплексу з прилеглою земельною ділянкою (т.2 а.с.72 , 76 справи № 1/3"Д" );

- 25.12.96 року між Національним банком України, Акціонерним товариством "Градобанк" та Спільним Українсько-Американським підприємством "Інтерстиль" укладена угода, за якою Акціонерне товариство "Градобанк" передало, а Національний банк України прийняв усі права та обов'язки, які випливають з кредитної угоди від 10.10.95 та з договору застави від 12.10.95 (т.2 а.с.56 справи № 1/3"Д" ).

- 20.03.97 року між Національним банком України, Акціонерним товариством "Градобанк" та Спільним Українсько-Американським підприємством "Інтерстиль" укладена угода, за якою внесено зміни в договір застави від 12.10.95 року, а саме, замінено заставодержателя Акціонерне товариство "Градобанк" на Національний банк України (т.2 а. с. 77 справи № 1/3"Д" ) .

Таким чином, позивач за цим позовом Національний банк України став кредитором третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ТОВ "Інтерстиль" за кредитною угодою від 10.10.95 року та заставодержателем його майна за договором застави від 12.10.95 року.

- 05.11.1997 року між Національним банком України та ТОВ "Інтерстиль", укладено Договір застави. Предметом останнього став цілісний майновий комплекс, який належав ТОВ "Інтерстиль" на праві власності, та складався з нерухомого майна - виробничої бази ( будинок № 74 по вул. Шкільна у с. Тетерівка), що належав на підставі реєстраційного напису на документі про право власності, виданого Житомирським обласним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації та зареєстрованого в реєстрову книгу 103 за реєстровим номером № 169 09.08.1996 року (інвентарна справа 403), а також все інше майно, що знаходилось на балансі ТОВ "Інтерстиль" станом на 01.10.1997 року, що перераховане в Додатку № 1 від 05.11.1997 року, який є невід'ємною частиною цього договору застави (а. с. 20-23 Т.2 справи № 1/3"Д").

Рішенням господарського суду від 03. 03.11 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2011 року у справі № 3/155-НМ встановлено наступні обставини:

- 05 липня 1995 року за підписом голови Тетерівської сільської Ради народних депутатів Гунька Т.А. СУАП "Інтерстиль" ( вул. Шкільна, 74 с.Тетерівка) видано Державний акт ІІ -ЖТ № 000899 на право постійного користування землею площею 1,57 га землі в межах згідно з планом землекористування відповідно до рішення виконкому Тетерівської сільської Ради народних депутатів від 15.06.1995 року ( а с. 148 Т.3 справи № 3/155-НМ);

- Акт зареєстровано в Книзі видачі і реєстрації державних актів 22.02.1996 року за № 106. Відомості про скасування зазначеного запису - відсутні ( а с. 148 Т.1 справи № 3/155-НМ);

- 20.06.1996 року на підставі рішення виконкому Тетерівської сільської ради від 20.06.1996 року останню сторінку Державного акту ІІ -ЖТ № 000899 на право постійного користування землею "Зміни в землекористуванні" заповнено та підписано інженером-землевпорядником Гудюком В.М., зокрема, про те, що станом на 20.06.1996 року площа земельної ділянки в га ( гектарах) становить 1,85 га ( а с. 66 Т.3 справи № 3/155-НМ);

- з 17.11.1997 року ТОВ "Інтерстиль" стало повним правонаступником СУАП "Інтерстиль" у формі товариства з обмеженою відповідальністю із місцем знаходження юридичної особи: вул. Шкільна, 74 у с. Тетерівка Житомирського району Житомирської області;

- 15.12.1997 року між Житомирською районною державною адміністрацією ( продавець) та ТОВ "Інтерстиль" ( покупець) укладено Договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 1,85 га, розміщену на землях, що знаходяться у віданні Тетерівської сільської ради народних депутатів Житомирського району, надану для розміщення виробничої бази. Продаж земельної ділянки проведено за 21250,00 грн. згідно її нормативної ціни ( а с. 106 Т.1 справи № 3/1155-НМ та а.с. 132-133 Т. 1 цієї справи);

- Договір 15.12.1997 року посвідчено завідуючою Третьою Житомирською державною нотаріальною конторою нотаріусом Лямець С.Л. та зареєстровано в реєстрі за № 1-3899, однак не зареєстровано у виконкомі Тетерівської сільської ради ( а с. 133 Т.1справи № 3/155-НМ);

- 06.07.2000 року загальні збори учасників ТОВ "Інтерстиль" ( протокол № 28) вирішили продати земельну ділянку площею 1,85 га, що належить ТОВ "Інтерстиль" за 21 250 грн., яка знаходиться за адресою: Житомирський район, с.Тетерівка у районі вул. Шкільної, 74 - ТОВ "Класичні і сучасні меблі" ( а с. 107 Т.1справи № 3/155-НМ );

- 07.07.2000 року між ТОВ "Інтерстиль" та відповідачем -2 було укладено нотаріально посвідчений Договір купівлі - продажу земельної ділянки, за яким третя особа продала, а відповідач -2 купив земельну ділянку площею 1,85 га, яка розташована на території Тетерівської сільської ради Житомирського району. Вказана земельна ділянка, як було зазначено у п.1 цього договору, належала позивачу як продавцю на підставі договору купівлі - продажу від 15.12.1997 року (а.с.104 Т.1 справи № 3/155-НМ );

- на запит приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_7 для вчинення нотаріальної дії ( посвідчення договору купівлі - продажу земельної ділянки від 07.07.2000 року за р. № 2386) Житомирським районним відділом земельних ресурсів було надіслано лист за № 131 від 06.07.2000 року про те, що у зв'язку з відсутністю бланків державних актів на право приватної власності на землю підприємствам та організаціям такий акт ТОВ "Інтерстиль" не видався ( а с. 110 Т.1 справи № 3/155-НМ).

За матеріалами цієї справи судом встановлено наступне:

- 24 січня 2001 року зборами засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" (с. Тетерівка, Житомирського р-ну) було прийнято рішення (оформлене протоколом № 2) про збільшення статутного фонду товариства на 8 980 000,00 грн. за рахунок додаткових внесків засновників та про затвердження нового розміру статутного фонду товариства у 9 000 000,00 грн. із збереженням часток засновників у статутному фонді товариства; встановлено кінцевою датою внесення засновниками додаткових внесків 31 грудня 2001 року ( а с. 143 Т.1 цієї справи);

- 26 січня 2001р. зборами засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" (с. Тетерівка, Житомирського р-ну) було прийнято рішення (оформлене протоколом № 3) прийняти від засновника ТОВ "Класичні та сучасні меблі" майновий внесок до Статутного фонду ТОВ "Фабрика Класум" у вигляді майна та капіталізованих прав по Договору фінансового лізингу від 15.09.2000р. оціночною вартістю 1000, 00 грн. , і зокрема:

- земельну ділянка в межах с. Тетерівка, (вул. Шкільна, 74) кількістю 18500 кв. м., оціночною вартістю 173959, 00 грн.;

- майновий комплекс с. Тетерівка, вул. Шкільна, 74, кількістю 52720 кв. м., оціночною вартістю 6 966 000, 00 грн.;

- капіталізовані права по Договору фінансового лізингу від 15.09.2000р. оціночною вартістю 1000, 00 грн. ( а с. 13 Т.1 цієї справи);

- за актом приймання-передачі майна від 31.01.2001р. вищезазначені майнові та немайнові права було передано у власність ТОВ "Фабрика Класум" (с. Тетерівка, Житомирської області) (а.с. 13-14, т. 1 цієї справи).

На підставі рішення господарського суду від 03.03.2011 року у справі № 3/155-НМ встановлено наступні обставини:

- 20.02.2001 року за підписом голови Тетерівської сільської Ради народних депутатів Гуньки Т.А. відповідачу -2 ТОВ "Класичні і сучасні меблі" ( м. Славутич) видано Державний акт серії ЖТ № 013718 на право власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 1,85 га ( 18500 км. метрів) у межах, визначених на плані, яка знаходиться на території с. Тетерівка Житомирського району та області, цільове призначення якої - для розміщення виробничої бази для виробництва виробів із дерева. Державний акт складено у двох примірниках, з яких перший видано власнику землі, другий передано на зберігання органу, що видав державний акт - Тетерівській сільській раді ( а с. 64-65 Т.1справи № 3/155-НМ );

- Акт зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю ( юридичні особи) 23.02.2001 року за № 2 ( а с. 149-150 Т.1 справи № 3/155-НМ ).

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем -2 майновий внесок земельною ділянкою до статутного фонду відповідача -1 здійснено 31.01.2001 року, тобто до того, як отримано Державний акт серії ЖТ № 013718 на право власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 1,85 га у селі Тетерівка від 20.02.2001 року та проведення його державної реєстрації - 23.02.2001 року.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 27.01.2006 року у справі № 1/3"Д", залишеним без змін постановою ВГСУ від 18.12.2007 року, визнано недійсним Договір купівлі - продажу від 07.07.2000 року, за яким ТОВ "Інтерстиль" продало, а ТОВ "Класичні і сучасні меблі" купило земельну ділянку площею 1,85 га, яка розташована на території Тетерівської сільської ради Житомирського району з посиланням на ст. 37 Закону України "Про заставу" ( в редакцій, чинній на дату укладення договору купівлі - продажу від 07.07.2000 року) про те, що при іпотеці будівлі чи споруди предметом застави разом з нею стає також право користування земельною ділянкою, на якій розташовані вказані об'єкти. Отже, господарський суд у рішенні від 27.01.06 року дійшов висновку, що у разі звернення стягнення на заставлене майно та його продажу, новий власник набуває право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда, яка є об'єктом застави. З таким висновком погодився і Вищий господарський суд України у постанові від 18.12.2007 року ( а. с. 35, 41-43 Т.3).

У матеріалах цієї справи і справи № 3/155-НМ відсутні докази повернення відповідачем - 2 ТОВ "Класичні і сучасні меблі" ( м. Славутич) власного оригінального примірника Державного акту серії ЖТ № 013718 на право власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 1,85 га ( 18500 км. метрів) або органу, що його видав - Тетерівській сільській раді або до архіву державного органу земельних ресурсів, у зв'язку з визнанням в судовому порядку недійсним Договору купівлі - продажу земельної ділянки від 07.07.2000 року як підстави його видачі відповідно до п. 3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказу Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99 N 43 в редакції, чинній на дату набрання рішенням суду у справі № 1/3 "Д" законної сили.

У Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю ( юридичні особи), що оглядалась в засіданні суду у справі № 3/155-НМ відсутній запис про припинення права власності відповідача - 2 на зазначену земельну ділянку у зв'язку з визнанням недійсною підстави його видачі ( договору купівлі - продажу від 07.07.00р.) ( а с. 149-150 Т.1).

Разом з тим, рішенням від 03.03.2011 року у справі № 3/155-НМ господарський суд встановив, що СУАП "Інтерстиль" ( вул. Шкільна, 74 у селі Тетерівка Житомирського району), правонаступником якого стало ТОВ "Інтерстиль", станом на 20.06.1996 року набуло право постійного користування 1,85 га землі у селі Тетерівка Житомирської області в межах згідно з планом землекористування відповідно до рішень виконкому Тетерівської сільської Ради народних депутатів від 15.06.1995 року та від 20.06.1996 року.

Однак суд не встановив обставин припинення у СУАП "Інтерстиль" та його правонаступника ТОВ "Інтерстиль" права постійного користування зазначеною земельною ділянкою у встановленому законом порядку.

Натомість, в ході вирішення спору у справі № 3/155-НМ судом були встановлені також наступні обставини:

- 24.03.2008 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ було проведено прилюдні торги з продажу трьох об'єктів нерухомості ТОВ "Інтерстиль" ( адміністративний будинок літ. "А"., виробничий корпус, літ. "Б", побутовий корпус, літ. "В") на користь позивача - Національного банку України, розташованих у селі Тетерівка, вул. Шкільна, 74. з правовим режимом земельної ділянки, на які вони були розташовані - постійне користування, загальна площа земельної ділянки - 1,57 га. ( а с. 75 Т.1, а. с. 117 Т. 2 справи № 3/155-НМ);

- переможцем торгів визнано відповідача - 2 ТОВ "Фабрика Класум", яким і придбані зазначені об'єкти нерухомості та оформлено на них право власності ( а. с. 76-80 Т.1, 104-121 Т.2 справи № 3/155-НМ);

- відповідно до клопотання відповідача -1 ТОВ "Фабрика Класум" Тетерівська сільська рада рішенням 31 сесії V скликання від 04.12.2008 року, зокрема, вирішила визнати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,8500 га серії ЖТ № 013718 виданий 20.02.2001 року ТОВ "Класичні і сучасні меблі" таким, що втратив чинність в зв'язку з добровільною передачею свого майна ( в т.ч. земельної ділянки площею 1,85 га) до статутного фонду ТОВ "Фабрика Класум" згідно протоколу № 3 зборів засновників ТОВ "Фабрика Класум" від 26.01.2001 року та акту приймання - передавання майна ТОВ "Класичні і сучасні меблі" для ТОВ "Фабрика Класум" від 31 січня 2001 р.; надати ТОВ "Фабрика Класум" дозвіл на виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку площею 1,85 га в с. Тетерівка вул. Садова, 49 для розміщення виробничої бази по виробництву виробів із дерева. ( а с. 22, 35 Т.2 справи № 3/155-НМ );

- 24 грудня 2008 року ТОВ "Фабрика Класум" ( с. Тетерівка, вул. Садова, буд. № 49) видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 564220 на підставі рішення 31 сесії V скликання Тетерівської сільської ради від 04.12.2008 року, відповідно якого товариство є власником земельної ділянки з кадастровим номером - 1822087200:02:001:0590. площею 1,8500 га у межах згідно з планом , що розташована у с. Тетерівка, вул. Садова, 49;

- Державний акт складено у двох примірниках, перший з яких передано власнику земельної ділянки, другий зберігається в Управлінні Держкомзему у Житомирському районі. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020820900002, підписано головою Тетерівської сільської ради Мельничуком Л.П. та начальником Управління Держкомзему у Житомирському районі Чепюком В.Л. ( а с. 39 Т. 2 справи № 3/155-НМ ).

Однак господарським судом в ході вирішення спору у справі № 3/155-НМ обставини тотожності земельних ділянок за місцем їх розташування на місцевості та відповідно до даних державного земельного кадастру, незалежно від найменування вулиць ( Садова, Шкільна) та нумерації будинків на них ( 49 чи 74) відповідно до виданих третій особі та відповідачам 1 та 2 державних актів на право постійного користування та право власності - не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, на підставі ст.ст. 4-7, 33, 43 ГПК України господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Національного банку України не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Насамперед, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Предметом судового оскарження є рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" (с. Тетерівка, Житомирського р-ну) від 26 січня 2001р., оформлене протоколом № 3, який подано господарському суду позивачем в ксерокопії.

На вимогу суду відповідач-1 ТОВ "Фабрика Класум" (с. Тетерівка, Житомирського р-ну) письмово підтвердив, що витребувані судом оригінали протоколів №2 та №3 зборів засновників Товариства ТОВ "Фабрика Класум" від 24.01.2001р. та від 26.01.2001р., акт приймання-передавання майна від 31.01.2001р. у підприємства відсутні (а. с. 109, т. 1).

Реєстраційна справа ТОВ "Фабрика Класум", надана Державним реєстратором Житомирської райдержадміністрації для огляду господарським судом, не містить протоколу №3 рішення засновників ТОВ "Фабрика Класум" від 26.01.01р. (а.с. 137-152, т. 1).

За наведених обставин, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 34 ГПК України обставини справи підтверджуються сторонами належними та допустимими доказами.

Особливістю судових доказів є те, що вони виступають в якості гарантії достовірності одержаної судом інформації, оскільки на підставі їх оцінки в сукупності за правилами ст.ст. 4-7 та 43 господарський суд приймає судове рішення іменем України.

Відповідно до статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, зокрема, на подання належних та допустимих доказів.

Відсутність у матеріалах справи оригіналу або належним чином засвідченої копії протоколу №3 рішення засновників ТОВ "Фабрика Класум" від 26.01.01р. позбавляє суд можливості достовірно встановити юридичний факт прийняття засновниками відповідача спірного рішення , яке є предметом спору за цим позовом.

Окрім того, у статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, передумовою звернення особи до суду має існувати її суб'єктивне право ( право на власні дії чи право на дії інших осіб тощо).

Оскільки суб'єктивному праву завжди відповідає юридичний обов'язок, то іншою передумовою звернення особи до суду має мати місце факт його порушення (невизнання або оспорювання) зобов'язаними особами.

Визначення змісту суб'єктивного права покладається на особу, яка звертається до суду з вимогою зобов'язати суб'єктів обов'язку поновити чи визнати це право, утриматися від дій, що можуть його порушити у майбутньому інше.

На необхідності доведення позивачем безпосереднього впливу рішення засновників ТОВ "Фабрика Класум" від 26.01.01р. , оформленого протоколом № 3 на його конкретні суб'єктивні права наголошувалось у письмових відзивах (запереченнях) відповідача - 1 ТОВ "Фабрика Класум", зі змістом яких погоджується господарський суд, однак у певній частині.

Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до яких, кожна особа за захистом свого майнового або немайнового права та інтересу може подати позов, предмет якого кореспондує із способами захисту, зазначених у даній статті.

У п.п.6 та 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 № 13 ( далі - Постанова № 13) зазначено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Право оскаржити такі рішення належить учасникам (засновникам, акціонерам), у тому числі, тим, що вибули, оскільки такі рішення пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства.

В абз. 2 п. 20 цієї Постанови вказано, що відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники (акціонери).

Оскільки позивач - Національний банк України не є та не був учасником ( засновником) відповідача -1 , він не має статусу суб'єкта корпоративних відносин, а відтак, суб'єктивного права на судове оскарження рішення засновників ТОВ "Фабрика Класум" від 26.01.2001 року, оформленого протоколом №3 від 26.01.01р. з яким питань воно не було би прийнято.

Знову - таки, як наголошується у п. 6 Постанови № 13, суб'єктами спору про права власності на майно, передане товариству як вклад до статутного (складеного) капіталу можуть бути тільки учасники (засновники ) господарського товариства та саме господарське товариство.

Отже, суд прийшов до висновку, що позивач - Національний банк України, не може бути позивачем у корпоративному спорі.

Тому, відсутність в особи суб'єктивного права не може привести до його порушення ( невизнання, оспорювання) іншими особами, а відтак, не може бути об'єктом судового захисту за обраним способом захисту права.

Звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Не спростовують вище викладеного доводи позивача про те, що набуття відповідачем -1 права власності на земельну площею 1, 85 га, розташовану за адресою: вул. Шкільна, 74, с. Тетерівка, Житомирського району на території Тетерівської сільської ради в якості внеску до статутного фонду позбавляють його, як заставодержателя, права звернення на неї в ході ліквідаційної процедури третьої особи із самостійними вимогами ТОВ "Інтерстиль" у справі про банкрутство № 3/60-Б.

По-перше, як вже наголошено судом, тотожність земельних ділянок не встановлена.

По-друге, відповідно до ст. 6 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII в редакції, чинній на дату укладення Договору застави від 05.11.1997 року, лише надана громадянинові у власність земельна ділянка могла бути об'єктом застави за зобов'язанням з участю кредитної установи.

Всі інші угоди ( купівля -продаж, дарування, застава, самовільний обмін земельних ділянок землекористувачами, в тому числі орендарями, а також угоди, укладені власниками землі з порушенням установленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок) відповідно до статті 114 цього Кодексу вважались недійсними.

У статті 1 чинного Закону України "Про іпотеку" зазначено, що земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення визнаються нерухомістю.

Як обумовлено у статті 5 цього Закону, предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

- нерухоме майно ( а отже, і земельна ділянка) належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

- нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

- нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Судом не встановлено, що земельна ділянка площею 1, 85 га, розташована за адресою: вул. Шкільна, 74, с. Тетерівка, Житомирського району на території Тетерівської сільської ради відповідає цим критеріям.

Господарським судом також звертається увага позивача на зміст ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, що визначають правову долю земельної ділянки, на якій придбані об'єкти нерухомості.

За наведених вище мотивів у сукупності, позовні вимоги Національного банку України не підлягають задоволенню за будь - яких підстав.

Господарським судом розглянуто заяву третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ТОВ "Інтерстиль" (с. Тетерівка, Житомирського р-ну) про відмову від позову.

Згідно п.4 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Право на відмову від позову передбачено ч.4 ст.22 ГПК України та може бути реалізоване до прийняття рішення судом першої інстанції.

Пункт 4 ч.1 ст.80 ГПК України підлягає застосуванню у системному зв'язку з положеннями ч.6 ст.22 ГПК України, якою визначено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

Отже, загальний принцип диспозитивності судочинства, відповідно до якого сторони можуть вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору, не є беззастережним, оскільки процесуальним законом передбачена активна роль суду, який зобов'язаний перешкодити діям сторін, які порушують закон і права інших осіб. Відповідно, перевірка відповідності дій сторін закону та відсутності порушення прав інших осіб є не правом, а обов'язком суду, тобто суд зобов'язаний відмовити в задоволенні відповідних заяв і клопотань сторін.

Якщо суд встановить, що реалізація права позивача на відмову від позову призводить до порушення закону та прав інших осіб, він зобов'язаний відмовити в реалізації цих прав і розглянути справу по суті.

З огляду на наведені законодавчі приписи господарський суд може не прийняти відмову позивача від позову виключно в разі, якщо така відмова суперечить законодавству та/або порушує чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси, в тому числі, самого позивача.

Із змісту заяви третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ТОВ "Інтерстиль" про відмову від позову вбачається, що вона мотивована набранням законної сили рішення суду у справі №3/155-НМ, яким відмовлено товариству у визнанні права власності на земельну ділянку площею 1, 85 га, розташовану за адресою: вул. Шкільна, 74, с. Тетерівка, Житомирського району на території Тетерівської сільської ради, у зв'язку із встановленням факту права постійного користування нею .

Оскільки правові та фактичні підстави позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ТОВ "Інтерстиль" грунтувались саме на праві власності на спірну земельну ділянку, а не на праві постійного користування, господарський суд приходить до висновку, що відмова товариства від цього позову не порушує прав будь-яких осіб та самого товариства. Так, право повторного звернення з позовом до суду особа втрачає лише за умови , коли і предмет, і підстави, і сторони спору будуть ті самі, що в спорі , вирішеному судом.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне прийняти відмову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю " Інтерстиль" від позову та припинити провадження за цим позовом на підставі п.4 частини 1 ст.80 ГПК України.

В ухвалі про припинення провадження у справі мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат.

При зверненні з позовом до суду, ТОВ "Інтерстиль" було сплачено державне мито в розмірі 85 грн. згідно платіжного доручення № 1 від 10 січня 2011 року та витрати на інформайційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. згідно платіжного доручення № 2 від 10 січня 2011 року ( а с. 96-97 Т.1).

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" , що набрав чинності з 01.11.11 року врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у разі припинення провадження у справі ( ст. 80 ГПК України). Однак приписи зазначеної правової норми поширюють свою дію на відносини, що виникли під час їх дії.

З набранням чинності Законом України "Про судовий збір" не втратив чинність Декрет КМУ "Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93, у п.8 якого обумовлено, що повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.

Пунктом 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року № 01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір» встановлено, що на даний час зберігає також чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита , затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 N 15 ( з наступними змінами та доповненнями) у п. 17 якої обумовлено, що повернення державного мита проводиться на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня зарахування державного мита до бюджету, до відповідного органу, що справляє мито. На підставі заяви платника відповідний орган подає до фінансового відділу району чи міста, до бюджету якого надійшло державне мито і де знаходиться другий примірник документа про його сплату, разом з заявою платника свій висновок (ухвалу суду, господарського суду, в інших випадках - довідку установи, яка справляла мито, - нотаріальної контори, ВВІР, ЗАГСу тощо) про обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита, а також оригінали документів, що підтверджують сплату державного мита, якщо воно підлягає поверненню в повному розмірі, із зазначенням номера квитанції, суми державного мита та дати його сплати.

Однак встановлений пунктом 17 Інструкції річний строк подання заяви не є процесуальним і не може бути відновлений судом у разі його закінчення. ( п.15 Інформаційного листа ВГСУ від 25.08.2011 N 01-06/1175/2011 ( з наступними змінами та доповненнями) , п. 8 Роз'яснення ВАСУ N 02-5/78 від 04.03.98 " Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" ( з наступними змінами та доповненнями).

Враховуючи, що з дати сплати державного мита за подачу даного позову (10 січня 2011 року) минуло більше року, ТОВ "Інтерстиль" подано заяву про відмову від позову, а також те, що на дату винесення даного рішення суд фактично позбавлений можливості ухвалити рішення про повернення державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу , судові витрати поверненню з державного бюджету не підлягають.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 78, п. 4 ч.1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Національного банку України ( м. Київ) про визнання недійсним рішення засновників ТОВ "Фабрика Класум", оформленого протоколом № 3 від 26.01.2001 року - відмовити.

2. Прийняти відмову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю " Інтерстиль " від позову та припинити провадження за цим позовом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Машевська О.П.

Повне рішення складено "25" травня 2012р.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2- позивачу НБУ - 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9 ( надати копію за вимогою нарочним)

3 - відповідачу ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" - 12420, вул. Садова,49 с. Тетерівка Житомирського району (надати копію за вимогою нарочним)

4 - відповідачу ТОВ " Класичні і сучасні меблі" - 07100, вул. Героїв Дніпра, 2 м. Славутич Київська область ) (рек. з повідомленням)

5- третій особі із с / в ТОВ "Інтерстиль" на адресу ліквідатора Шевченка І.О. : АДРЕСА_1. (рек. з повідомленням)

СудГосподарський суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення21.05.2012
Оприлюднено29.05.2012
Номер документу24269301
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —3/158-д

Ухвала від 09.03.2011

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Машевська О.П.

Ухвала від 24.12.2010

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Машевська О.П.

Рішення від 21.05.2012

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Машевська О.П.

Ухвала від 07.05.2012

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Машевська О.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні