Рішення

від 15.05.2012 по справі 5011-47/3475-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/3475-2012 15.05.12

За позовом Приватного підприємства «Фірма -Зірка ЛТД»

До Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»

Про стягнення 69276,47 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін :

від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю

від відповідача ОСОБА_2 -представник за дов.№232 від 22.03.2012

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.05.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 52286,30грн. заборгованості (49955,00грн. -основного боргу, 38,28грн. -пені, 631,32грн. -інфляційних втрат), 52,20грн.- поштових витрат, а також витрат по сплаті судового збору -1609,50грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 було порушено провадження у справі №5011-47/3475-2012, розгляд справи було призначено на 10.04.2012

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2012 було виправлено описку в резулятивній частині Ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2012, та призначено розгляд справи №5011-47/3475-2012на 12.04.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2012 розгляд справи було відкладено до 15.05.2012

У судовому засіданні 15.05.2012 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов Договору №52\09 від 24.03.2009 було поставлено товар загалом на суму 176552,00грн., проте відповідач не здійснив повної оплати поставленого товару на суму 49955,00грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 49955,00грн. -основного боргу.

Також, на підставі ст. 612 Цивільного кодексу України та п.8.2 Договору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення оплати за надані послуги 38,28грн. пені.

Крім того, у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача, 631,32грн. -інфляційних втрат.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.05.2012 надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позивач не надіслав всього пакету документів відповідачу, відповідно до ч.1п.6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, просив суд повернути позивачу позовну заяву і додані до неї документи без розгляду. Відповідно до Постанова пленуму Вищий господарський суд від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зазначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63Господарського процесуального кодексу України. Якщо передбачені у пунктах 2, 3, 4, 5 і 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу Українипідстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті, таким чином посилання Відповідача на ч.1.п.6. ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, як на підставу повернення позовної заяви судом відхиляються.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2009 між позивачем -Приватним підприємством «Фірма -Зірка ЛТД», в якості «постачальника», та відповідачем -Приватним акціонерним товариством «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка», в якості «покупця», було укладено Договір №52/09 (далі -договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується на умовах, передбачених даним договором, поставляти на постійній основі і передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п.6.1 Договору №52\09 від 24.03.2009Покупець зобов'язаний перерахувати оплату за поставлений товар в гривнях на рахунок Постачальника, зазначений в цьому Договорі або в інших додатках до цього договору, не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару Покупцем.

Умовами Договору №52/09 від 24.03.2009 сторони погодили, що датою оплати вважається день зачислення суми платежу на банківський рахунок постачальника, зазначено в цьому Договорі(п.6.2),сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за даним договором відповідно до чинного законодавства України (п.8.1), покупець відповідає за несвоєчасну оплату поставленої партії Товару шляхом сплати Постачальнику пені в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожний день прострочення платежу, починаючи з 31 (тридцять першого) дня від моменту одержання товару згідно накладної, і не звільняється від виконання зобов'язань щодо оплати поставленої партії.(п. 8.2).

Згідно з довіреностями типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996 № 192), а саме: № 1151 від 15.07.2011, № 1324 від 11.08.2011,№ 1421 від 01.09.2011 виданих ПАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»на ім'я ОСОБА_4, останній був уповноважена на отримання товару від позивача -ТОВ «Фірма «Зірка ЛТД»(належним чином засвідчені позивачем копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Згідно видаткових накладних по договору постачання№ 52/09 від 23.07.2009, а саме:№42К від 15.07.2011 на суму 82973,18грн.,підставою видачі якої є рахунок-фактура №-42 від 15.07.2011на суму 82973,18грн,накладна 47К від 15.08.2011 на суму 24624,00грн.,підставою видачі якої є рахунок-фактура № 47 від 15.08.2011на суму 24624,00грн.,, накладна № 51К від 05.09.2011 на суму 68955,00 грн.,підставою видачі якої є рахунок-фактура№51 від 05.09.2011на суму 68955,00 грн., які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача, належним чином завірена позивачем копії яких міститься в матеріалах справи, а оригінали оглянуто судом у судовому засіданні, вартість поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару складає176552,00 грн.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків від 01.10.2011,який підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача, засвідчений печатками сторін, належним чином завірена позивачем копія якого міститься в матеріалах справи, а оригінал оглянуто судом у судовому засіданні, заборгованість за відвантажений товар ПАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»перед ТОВ «Фірма Зірка ЛТД»становить 166552,18грн.

Крім того, відповідно до претензії позивача № 24 від 02.12.2011, адресованої відповідачу, позивач просив відповідача погасити заборгованість в сумі 83579,00грн., зазначена вимога була відправлена 05.12.2011, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 6357 (належним чином засвідчена позивачем копія якого знаходяться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Відповідно до платіжних доручень, (оригінали яких було досліджено судом в судовому засіданні по справі), а саме: №6284 від 04.10.2011, № 6423 від 07.10.2011, № 707 від 12.10.2011, №6645 від 17.10.2011, №6960 від 01.11.2011, №7247 від 14.11.2011, №7543 від 30.11.2011, № 7550 від 01.12.2011, № 7620 від 06.12.2011,№ 7744 від 13.12.11, № 7813 від 15.12.11,№ 12 від 11.01.12, № 311 від 19.01.12, № 648 від 09.02.12, № 716 від 13.02.12 ,відповідач частково розрахувався за поставлений товар на загальну суму -116597,18грн.

Як зазначив позивач у позові, оскільки відповідачем всупереч умовам договорів №52/09 від 23.03.2009 не було здійснено оплату наданих послуг на суму49955,00 грн. в строк, встановлений п.6.1 Договору, а саме: не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва за захистом своїх прав.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України виникли правовідносини з купівлі-продажу товару, оскільки позивачем, як продавцем, було поставлено, а відповідачем, як покупцем, прийнято товар загалом на суму176552,00грн., що підтверджується видатковими накладнимипо договору постачання№ 52/09 від 23.07.2009,а відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2011,заборгованість за відвантажений товар ПАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»перед ТОВ «Фірма Зірка ЛТД»становить 166552,18грн.,за який розрахувався відповідач лише частково на суму116597,18грн.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що на даний час, відповідач прострочивперед позивачем виконання зобов'язання по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару в сумі49955,00 грн.,встановленій пунктом 6.1. Договору строк, а саме: не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем в сумі 49955,00 грн.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 49955,00грн. основного боргу -є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 38,28грн. -пені, річних, 631,32грн. -інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6.1 Договору №52\09 від 24.03.2009Покупець зобов'язаний перерахувати оплату за поставлений товар в гривнях на рахунок Постачальника, зазначений в цьому Договорі або в інших додатках до цього договору, не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару Покупцем.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару за договором в розмірі 49955,00грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно розрахунку позивача сум пені, інфляційних витрат, який судом перевірено, і з яким суд погоджується, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару за договором у сумі 66529,45грн. пені у розмірі 38,28грн., 631,32 грн. - інфляційних витрат.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру позовних вимог. Також, суд зазначає про те, що підстави для покладення на відповідача поштових витрат позивача в сумі 52,20 грн. -відсутні, адже згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовими витратами є зокрема витрати, пов'язані з розглядом справи, а понесенені позивачем поштові витрати не є судовими витратами, пов'язаними з розглядом справи, адже направлення відповідачу позову та доданих до нього документів є процесуальним обов'язком позивача ще до розгляду справи, і не є витратами, які виникли під час безпосереднього розгляду справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»(код ЄДРПОУ 00382496, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 6) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Зірка ЛТД»(код ЄДРПОУ 14241055, місцезнаходження: 14008, м. Чернігів, Новозаводський р-н, вул. Толстого, 28) 49 955 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 45коп. -основного боргу, 38 (тридцять вісім) грн. 28коп. -пені, 631 (шістсот тридцять одна) грн. 23коп. -інфляційних втрат, витрат по сплаті судового збору 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині покладення поштових витрат в сумі 52,20 грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»- відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

дата підписання повного тексту рішення -21.05.12