Постанова

від 03.07.2012 по справі 5011-47/3475-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2012 № 5011-47/3475-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Кулачок О.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Михайловський І.М.

від відповідача - не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»

на рішення господарського суду м. Києва від 15.05.2012 року.

у справі № 5011-47/3475-2012 (суддя: Станік С.Р.)

за позовом Приватного підприємства «Фірма -Зірка ЛТД»

до Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»

про стягнення 69276,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2012 року у справі № 5011-47/3475-2012 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» (код ЄДРПОУ 00382496, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 6) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Зірка ЛТД» (код ЄДРПОУ 14241055, місцезнаходження: 14008, м. Чернігів, Новозаводський р-н, вул. Толстого, 28) 49 955 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 45коп. - основного боргу, 38 (тридцять вісім) грн. 28коп. - пені, 631 (шістсот тридцять одна) грн. 23коп. - інфляційних втрат, витрат по сплаті судового збору 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

В частині покладення поштових витрат в сумі 52,20 грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»- відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи № 5011-47/3475-2012 призначено до розгляду.

В судове засідання 03.07.2012 року представник відповідача не з'явився та подав клопотання про відкладення розгляду справи, Дане клопотання колегією суддів відхилено, оскільки отримавши ухвалу про порушення апеляційного провадження 26.06.2012 року позивач мав час та можливість в повному обсязі підготуватись до судового засідання.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2009 між позивачем - Приватним підприємством «Фірма -Зірка ЛТД», в якості «постачальника», та відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка», в якості «покупця», було укладено Договір № 52/09 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується на умовах, передбачених даним договором, поставляти на постійній основі і передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п.6.1 Договору №52\09 від 24.03.2009 Покупець зобов'язаний перерахувати оплату за поставлений товар в гривнях на рахунок Постачальника, зазначений в цьому Договорі або в інших додатках до цього договору, не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару Покупцем.

Умовами Договору №52/09 від 24.03.2009 сторони погодили, що датою оплати вважається день зачислення суми платежу на банківський рахунок постачальника, зазначено в цьому Договорі(п.6.2),сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за даним договором відповідно до чинного законодавства України (п.8.1), покупець відповідає за несвоєчасну оплату поставленої партії Товару шляхом сплати Постачальнику пені в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожний день прострочення платежу, починаючи з 31 (тридцять першого) дня від моменту одержання товару згідно накладної, і не звільняється від виконання зобов'язань щодо оплати поставленої партії (п. 8.2).

Згідно з довіреностями № 1151 від 15.07.2011, № 1324 від 11.08.2011, № 1421 від 01.09.2011 виданих ПАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» на ім'я ОСОБА_4, остання буа уповноважена на отримання товару від позивача -ТОВ «Фірма «Зірка ЛТД» (належним чином засвідчені позивачем копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Згідно видаткових накладних по договору постачання № 52/09 від 23.07.2009, а саме: № 42К від 15.07.2011 на суму 82973,18 грн.,підставою видачі якої є рахунок-фактура №-42 від 15.07.2011 на суму 82973,18 грн., накладна 47К від 15.08.2011 на суму 24624,00 грн.,підставою видачі якої є рахунок-фактура № 47 від 15.08.2011 на суму 24624,00 грн., накладна № 51К від 05.09.2011 на суму 68955,00 грн.,підставою видачі якої є рахунок-фактура № 51 від 05.09.2011 на суму 68955,00 грн., які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача, належним чином завірена позивачем копії яких міститься в матеріалах справи, а оригінали оглянуто судом у судовому засіданні, вартість поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару складає 176552,00 грн.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків від 01.10.2011, який підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача, засвідчений печатками сторін, належним чином завірена позивачем копія якого міститься в матеріалах справи, а оригінал оглянуто судом першої інстанції у судовому засіданні, заборгованість за відвантажений товар ПАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» перед ТОВ «Фірма Зірка ЛТД» становить 166552,18 грн.

Крім того, відповідно до претензії позивача № 24 від 02.12.2011, адресованої відповідачу, позивач просив відповідача погасити заборгованість в сумі 83579,00 грн., зазначена вимога була відправлена 05.12.2011, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 6357 (належним чином засвідчена позивачем копія якого знаходяться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом першої інстанції в судовому засіданні по справі).

Відповідно до платіжних доручень, (оригінали яких було досліджено судом в судовому засіданні по справі), а саме: № 6284 від 04.10.2011, № 6423 від 07.10.2011, № 707 від 12.10.2011, № 6645 від 17.10.2011, № 6960 від 01.11.2011, № 7247 від 14.11.2011, № 7543 від 30.11.2011, № 7550 від 01.12.2011, № 7620 від 06.12.2011, № 7744 від 13.12.2011, № 7813 від 15.12.2011,№ 12 від 11.01.2012, № 311 від 19.01.2012, № 648 від 09.02.2012, № 716 від 13.02.2012, відповідач частково розрахувався за поставлений товар на загальну суму -116597,18 грн.

Як зазначив позивач у позові, оскільки відповідачем всупереч умовам договору № 52/09 від 23.03.2009 не було здійснено оплату наданих послуг на суму49955,00 грн. в строк, встановлений п.6.1 Договору, а саме: не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва за захистом своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України виникли правовідносини з купівлі-продажу товару, оскільки позивачем, як продавцем, було поставлено, а відповідачем, як покупцем, прийнято товар загалом на суму176552,00 грн., що підтверджується видатковими накладними по договору постачання № 52/09 від 23.07.2009, а відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2011, заборгованість за відвантажений товар ПАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» перед ТОВ «Фірма Зірка ЛТД» становить 166552,18 грн.,за який розрахувався відповідач лише частково на суму116597,18 грн.

Таким чином, на даний час, відповідач прострочив перед позивачем виконання зобов'язання по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару в сумі 49955,00 грн., встановленій пунктом 6.1. Договору строк, а саме: не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем в сумі 49955,00 грн.

З огляду на викладене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача 49955,00 грн. основного боргу - є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6.1 Договору № 52\09 від 24.03.2009 Покупець зобов'язаний перерахувати оплату за поставлений товар в гривнях на рахунок Постачальника, зазначений в цьому Договорі або в інших додатках до цього договору, не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару Покупцем.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару за договором в розмірі 49955,00 грн., суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Представник позивача повідомив суд про сплату відповідачем заборгованості за одержану поліграфічну продукцію 02.07.2012 року.

З огляду на викладене, колегія суддів, перевіривши розрахунок про нарахування пені, інфляційних витрат, погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару за договором пені у розмірі 38,28 грн., 631,32 грн. - інфляційних витрат.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва 15.05.2012 року у справі № 5011-47/3475-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 5011-47/3475-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Калатай Н.Ф.

Пашкіна С.А.

05.07.12 (відправлено)