Рішення

від 21.05.2012 по справі 29пн/5014/774/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.12 Справа № 29пн/5014/774/2012

За позовом: Дочірньої компанії «Укртрансгаз»

Національної акціонерної компанії

«Нафтогаз України», м. Київ

в особі

Луганського лінійного виробничого

Управління магістральних газопроводів філії

Управління магістральних газопроводів

«Донбастрансгаз», м. Луганськ,

до відповідача: Фермерського господарства «АГАТ»,

м. Свердловськ Луганської області,

про усунення порушень шляхом звільнення

охоронної зони газопроводів.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання: Опренко М.В.,

в присутності представників

сторін:

від позивача: ОСОБА_1. юрисконсульт 2 категорії,

довіреність № 903 від 29.12.2011;

від відповідача: ОСОБА_2, керівник, виписка з ЄДР №508584,

паспорт серії ЕН № НОМЕР_1, виданий Свердловським

МВ УМВС України в Луганській області 07.02.2002.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 28.03.2012 Дочірня компанія «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі -ДП «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», позивач у справі) звернувся до господарського суду Луганської області до Фермерського господарства «Агат»(далі -ФГ «Агат», відповідача у справі) з вимогою зобов'язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача та вчинити наступні дії: демонтувати та винести споруду (ангар), яка знаходиться в охоронній зоні газопроводу -відводу до ГРС «КСП Довжанський»в межах земель, які використовує ФГ «Агат», за межі охоронної зони газопроводу -відводу, яка становить 100 метрів від осі газопроводу в обидві сторони за рахунок ФГ «Агат».

Позивач з посиланням на приписи статей 1, 11, 16, 20 Закону України від 15.05.1996 № 192/96-ВР «Про трубопровідний транспорт», статей 11, 22 Закону України від 17.02.2011 № 3041-VI «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів»та пунктів 2, 8, 11, 20 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1747 (далі - Правила) обґрунтовує позов тим, що знаходження в охоронній зоні газопроводу -відводу складської будівлі, а також пов'язана з цим господарська діяльність відповідача є потенційно небезпечною для експлуатації магістрального газопроводу. Пошкодження магістрального газопроводу може призвести до аварійної ситуації, яка, в свою чергу, може призвести до людських жертв, пошкодження прилеглих об'єктів та довкілля, а також призведе до значних матеріальних втрат, пов'язаних з припиненням газопостачання та з викидом в атмосферу робочої речовини газопроводу -газу.

Представник позивача у судовому засіданні подав клопотання від 21.05.2012 № 23-1474/1 про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить суд:

- зобов'язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача та вчинити наступні дії: протягом чотирьох місяців демонтувати та винести споруду (ангар), яка знаходиться в охоронній зоні газопроводу -відводу до ГРС «КСП Довжанський»в межах земель, які використовує ФГ «Агат», за межі охоронної зони газопроводу -відводу, яка становить 100 метрів від осі газопроводу (зазначена стовпчиком) в обидві сторони за рахунок ФГ «Агат».

Судом приймається дане клопотання, оскільки воно не суперечить вимогам статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) та не змінює предмету та підстав позову, а тільки конкретизує позовні вимоги.

Фермерське господарство «Агат» (далі -ФГ «Агат») відповідач у справі, подав відзив на позов, в якому проти доводів позивача заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки фермерське господарство на законних підставах, відповідно до рішення виконавчого комітету Свердловської міської ради № 319/4 від 11.09.1996, користується земельною ділянкою площею 0,4 га на трасі «Ростов -Харків».

Державний акт на право постійного користування землею (серія 1-ЛГ № 001739) був виданий 24.03.1998. Згідно вказаного акта та плану зовнішніх меж ФГ «Агат»у постійне користування виділено 0,4 га землі в межах згідно з планом землекористування для розміщення кемпінгу на трасі «Ростов -Харків», але на вказаній земельній ділянці ФГ «Агат»був збудований ангар для зберігання зерна, споруда не капітальна, а переносна металоконструкція, яка була змонтована на належній відповідачу земельній ділянці.

Проте, що на ній знаходиться магістральний газопровід в рішенні виконкому не вказано. Відвід земельної ділянки виконавчим комітетом Свердловської міської ради був погоджений зі всіма відповідними службами, в тому числі санітарною службою, комітетом земельних ресурсів, комітетом по охороні природи.

Виконавчий комітет Свердловської міської ради Луганської області на виконання ухвали господарського суду надав письмові пояснення по справі № 1625 від 16.05.2012, в яких, зокрема, зазначив, що рішенням виконкому Свердловської міської ради від 11.09.1996 № 319/4 відповідачу було надано в постійне користування земельну ділянку для розміщення кемпінгу площею 0,4 га. На підставі вказаного рішення 24.03.1998 відповідачу було видано державний акт на право постійного користування землею серія 1-ЛГ № 001739, реєстр. № 278.

Діючим на той час законодавством погодження надання земельної ділянки з нафтогазовим підприємством не передбачалося.

Разом з тим, відповідачем в охоронній зоні магістрального газопроводу було самочинно збудовано споруду (ангар).

Рішенням виконкому Свердловської міської ради № 177 від 27.04.2001 відповідача було зобов'язано усунути недоліки під час будівництва об'єкта та привести охоронну зону магістрального газопроводу у відповідність з вимогами СНиП -2.05.06-85 «Магистральные газопроводы».

До теперішнього часу вказане рішення не виконано.

Виконкомом Свердловської міської ради на адресу Інспекції Державного архітектурно -будівельного контролю у Луганській області було направлено лист № 3736 від 13.12.2011 з проханням застосувати відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»заходи по знесенню самочинно збудованого об'єкта.

При з'ясуванні фактичних обставини, дослідженням поданих сторонами доказів, вислухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом від 15.11.1994 прийнято в експлуатацію газопровід - відвід до ГРС КСП «Должанський»ДУ 219 мм Ру 55 Свердловського району Луганської області (а.с.36-38).

Луганське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів є структурним підрозділом філії Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз»Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», позивача у справі, що підтверджується правовстановлюючими документами залученими до матеріалів справи (далі -Луганське ЛВУ МГ) (а.с.14-33).

Вказаний газопровід - відвід до ГРС КСП «Должанський»знаходиться на балансі Луганського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз» Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», позивача у справі (а.с.39).

Рішенням виконавчого комітету Свердловської міської ради від 11.09.1996 № 319/4 відповідачу було надано в постійне користування земельну ділянку для розміщення кемпінгу площею 0,4 га. На підставі вказаного рішення 24.03.1998 відповідачу було видано державний акт на право постійного користування землею серія 1-ЛГ № 001739, реєстр. № 278.

09.04.1999 до Луганського ЛВУ МГ з листом № 445 звернувся голова Свердловської міської ради із запитом про погодження будівництва відповідачем ангару в охоронній зоні газопроводу -відводу до ГРС КСП «Должанський». Луганським ЛВ УМГ листом № 12/407 від 03.06.1999 було відмовлено в наданні дозволу на будівництво з посиланням на те, що будівництво планувалося здійснюватися на відстані 2-3 м від діючого газопроводу -відводу до ГРС КСП «Должанський». За правилами СНіП 2.05.06-85 відстань від ангару до газопроводу високого тиску ДУ -219 повинна складати не менше 100 м (а.с.44,45).

У 2000 році в ході перевірки позивачем стану охоронної зони до газопроводу -відводу до ГРС КСП «Должанський», який знаходиться на території Дар'їно -Єрмаковської селищної ради Свердловського району, було виявлено, що відповідачем збудовано ангар для зберігання зерна в охоронній зоні газопроводу -відводу в безпосередній близькості від діючого газопроводу.

Про порушення відповідачем вимог Закону України «Про трубопровідний транспорт», охоронної зони газопроводу та необхідності відновлення охоронної зони газопроводу ФГ «Агат»шляхом виносу ангару із охоронної зони Луганським ЛВУ МГ неодноразово направлялися повідомлення Свердловській міській раді (а.с.46-66).

13.04.2001 Інспекцією Державного архітектурно -будівельного контролю у Луганській області проведено перевірку будівництва відповідачем складського приміщення (ангару) на земельній ділянці «Дар'їно -Єрмаковка», якою встановлено порушення, а саме не оформлено дозвіл на монтаж ангару в обласній інспекції Держархбудконтролю, за результатами перевірки внесено припис, яким запропоновано привести збудоване приміщення у відповідність згідно діючого законодавства або розібрати збудоване приміщення ангару в строк до 01.05.2011 (а.с.51).

Після неодноразових звернень Луганського ЛВУ МГ до Свердловського голови з пропозицією вжити заходи щодо припинення будівництва ангару та винесення його за межі охоронної зони, виконком Свердловської міськради Луганської області 27.04.2001 прийняв рішення № 177 «Про порушення охоронної зони магістрального газопроводу на м. Красний Сулін», яким зобов'язано керівництво відповідача привести охорону зону магістрального газопроводу на м. Красний Сулін в районі 12-го км у відповідність з вимогами СНіП 2.05.06-85 «Магістральні газопроводи», тобто збільшити її з 6 м до 30 м від приміщення зерносховища до траси газопроводу (а.с.55).

Рішенням виконкому Свердловської міськради № 350 від 06.09.2001 змінено цільове призначення земельної ділянки наданої відповідачу під розміщення кемпінгу на розміщення окремого нежитлової підсобної будівлі.

Відповідач у справі 16.01.2003 направив Луганському лінійно-виробничому управлінню магістральних газопроводів УМГ «Донбастрансгаз»гарантійний лист, в якому повідомив, що він у 1998 році на відстані 7 м від газопроводу самочинно побудував підсобне приміщення, яке експлуатується ним всього 1 раз на рік протягом 1 місяця під час збирання врожаю. Людей у цьому приміщення не буває. У разі виникнення аварії на газопроводі він не буде мати претензій щодо матеріальних збитків (а.с.60).

Неодноразові звернення позивача до відповідача з вимогою вжити заходи усунення допущених порушень та звільнити охоронну зону газопроводу від будівлі - ангару не призвели до позитивних результатів, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав зазначених вище.

Доказів на підтвердження отримання дозволу на будівництво ангару, узгодження з позивачем порядку використання охоронної зони газопроводу та припинення допущеного порушення суду не надав.

Факт розміщення ангару в охоронній зоні газопроводу підтвердив.

Встановивши фактичні обставини, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

За визначенням термінів, передбачених статтею 1 Закону України від 15.05.1996 № 192/96-ВР «Про трубопровідний транспорт», із змінами та доповненнями, охоронна зона - землі вздовж магістральних та промислових газопроводів, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому.

Аналогічні приписи містять статті 73, 112 Земельного кодексу України.

Згідно частини 2 статті 11 Закону України «Про трубопровідний транспорт»уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору . Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об'єкту трубопровідного транспорту визначається законодавством України.

Матеріали справи свідчать, що відповідач на підставі державного акту на право постійного користування землею I-ЛГ № 001739 виданого на підставі рішення Свердловської міської ради від 11.09.1996 № 319/4 використовував земельну ділянку площею 0,4 га під розміщення кемпінгу на трасі «Ростов -Харків», а відповідно до рішення виконкому Свердловської міської ради від 06.09.2001 № 350 у зв'язку із зміною цільового призначення земельної ділянки, під розміщення підсобної будівлі.

За твердженням відповідача, він самочинно (без проекту та дозволу на будівництво) у 1998 році збудував підсобне приміщення (ангар) в охоронній зоні газопроводу -відводу Ду = 219 мм Р = 55, що проходить по землях Дар'їно -Єрмаковської селищної ради Свердловського району.

Згідно СНіП 2.05.06-85 відстань від ангару до газопроводу високого тиску ДУ -219 повинна складати не менше 100 м.

Проте, як зазначає сам відповідач складське приміщення (ангар) збудовано на відстані 7 м від зазначеного газопроводу.

Розміри охоронних зон в залежності від діаметру трубопроводу, а також обмеження використання охоронних зон землевласниками (землекористувачами) встановлюються Правилами охорони магістральних трубопроводів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1747.

Згідно додатку № 1 до вказаних Правил ширина охоронної зони з обох боків від осі (умовний діаметр газопроводу I класу до 300 мм) складає 100 м.

Таким чином, земля вздовж магістральних та промислових газопроводів використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору.

Позивачем доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем охоронної зони газопроводу.

Відповідач не надав доказів, які б спростовували доводи позивача.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували узгодження відповідачем з позивачем порядку використання землі в межах охоронної зони.

Посилання відповідача на те, що в рішенні виконкому Свердловської міської ради про надання йому у користування земельної ділянки не зазначається, що на цій земельній ділянці знаходиться магістральний газопровод судом відхиляються, оскільки в матеріалах справи наявні матеріали виконавчої зйомки проходження газопроводу -відводу та акти уточнення схем проходження трас магістральних газопроводів Луганського ЛВУ МГ на землях землекористувачів Свердловського району, які підписані начальником Свердловського управління земельних ресурсів ОСОБА_4 та представником Луганського ЛВУ МГ (а.с.78-100).

Зазначені докази підтверджують факт передачі позивачем матеріалів виконавчої зйомки об'єктів магістрального трубопровідного транспорту місцевим органам державної виконавчої влади та органам місцевого самоврядування для нанесення їх на районні карти землекористування, які в установленому порядку надають відомості про місцезнаходження трубопроводів заінтересованим підприємствам, установам та організацій.

Крім того, до матеріалів справи залучені фотокартки надані позивачем, (а.с.41-42) на яких зображено вказівний знак -табличка -показчик, на якій відображена відстань до осі газопроводу, а поряд з цією табличкою споруда.

Суд вважає, що затвердження Правил охорони магістральних газопроводів постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1747 після будівництва відповідачем підсобного приміщення в охоронній зоні газопроводу не виключає для відповідача обов'язку дотримуватись цих розміров охоронних зон, які передбачені СНіП 2.05.06-85, а також не надає йому права на порушення всіх інших вимог цих Правил після введення їх в дію.

Знаходження в охоронній зоні газопроводу - відводу складської будівлі, а також пов'язана з цим господарська діяльність відповідача є потенційно небезпечною для експлуатації магістрального газопроводу. Пошкодження магістрального газопроводу може призвести до аварійної ситуації, яка, в свою чергу, може призвести до людських жертв, пошкодження прилеглих об'єктів та довкілля, а також призведе до значних матеріальних втрат, пов'язаних з припиненням газопостачання та з викидом в атмосферу робочої речовини газопроводу -газу.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт»підприємства, установи та організації зобов'язані забезпечувати: дотримання діючих норм та правил безпеки та технічної експлуатації трубопроводів, правил пожежної охорони та охорони навколишнього природного середовища; діагностичний контроль за станом трубопроводів діючими засобами згідно з правилами технічної експлуатації та нормативними актами з діагностики; охорону об'єктів трубопровідного транспорту, а наявність об'єктів безпосередньо над мережами газопроводу позбавляє позивача можливості виконувати роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням, ліквідацією аварій, комплексним приладним обстеженням, бурінням шурфів, проведенням робіт з електрохімічного захисту газопроводів, та створює небезпеку користування зазначеними об'єктами.

За статтею 10 Закону України «Про трубопровідний транспорт»контроль у сфері трубопровідного транспорту спрямовується на забезпечення вимог законодавства про трубопровідний транспорт органами державної виконавчої влади, представницькими органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами; державний контроль у цій сфері здійснюється відповідними міністерствами та відомствами, органами державного нагляду і контролю та іншими спеціально уповноваженими на те державними органами, а також представницькими органами та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Передбачений частиною 1 статтею 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт»статус позивача як підприємства трубопровідного транспорту надає йому право контролювати виконання робіт, визначених Правилами охорони магістральних трубопроводів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, порушувати питання про притягнення проектних організацій до відповідальності за помилкові проектні рішення в порядку, встановленому законодавством України, тощо; частиною 2 зазначеної статті визначено обов'язки позивача, як підприємства трубопровідного транспорту, в тому числі передбачено забезпечення таким підприємством дотримання діючих норм та правил безпеки та технічної експлуатації трубопроводів, правил пожежної охорони та охорони навколишнього природного середовища; діагностичний контроль за станом трубопроводів діючими засобами згідно з правилами технічної експлуатації та нормативними актами з діагностики; охорону об'єктів трубопровідного транспорту; тобто, вказані вимоги стосуються саме діяльності позивача, як підприємства трубопровідного транспорту.

За статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, статтями 15 та 16 Цивільного кодексу України підприємства, установи організації звертаються до господарського суду за захистом порушеного (невизнаного, оспорюваного) права.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 073 грн. 00 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Фермерське господарство «Агат», 94809, м. Свердловськ Луганської області, вул. Ентузіастів, буд.4А, ідентифікаційний код 20169215, відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі філії «Луганське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів»Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз»та вчинити наступні дії: протягом чотирьох місяців з дня набрання законної сили цим рішенням демонтувати та винести споруду (ангар), яка знаходиться в охоронній зоні газопроводу -відводу до ГРС «КСП Довжанський»в межах земель, які використовує Фермерське господарство «Агат», за межі охоронної зони газопроводу -відводу, яка становить 100 метрів від осі газопроводу (зазначена стовпчиком) в обидві сторони за рахунок Фермерського господарства «Агат».

3. Стягнути з Фермерського господарства «Агат», 94809, м. Свердловськ Луганської області, вул. Ентузіастів, буд.4А, ідентифікаційний код 20169215 на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі філії «Луганське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів»Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз», 91054, м. Луганськ, вул. Южная, буд.138«в», ідентифікаційний код 00169153 витрати зі сплати судового збору в сумі 1 073 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення -25.05.2012.

Суддя Р.Є. Якушенко