Постанова

від 25.05.2012 по справі 5006/33/8/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.05.2012 р. справа №5006/33/8/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівПриходько І. В., Ломовцевої Н. В., Принцевської Н. М., за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 -за довіреністю; від відповідача:не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж»м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2012р. у справі№5006/33/8/2012 (суддя Сич Ю.В.) за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Професійний клінінговий сервіс» м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» м. Донецьк простягнення заборгованості у розмірі 50 000,56грн., пені у розмірі 1709,26грн., 3% річних у розмірі 661,65грн., інфляційних втрат у розмірі 250 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Професійний клінінговий сервіс» (далі -позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 50000,56грн., пені у розмірі 1263,37грн., 3% річних у розмірі 489,05грн., інфляційних втрат у розмірі 150грн.

27.02.2012р. позивачем надано заяву про уточнення до позовної заяви в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, якою останній збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 50 000,56грн., пеню у розмірі 1709,26грн., 3% річних у розмірі 661,65грн., інфляційні втрати у розмірі 250грн. Вказане уточнення прийнято господарським судом.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.03.2012р. у справі №5006/33/8/2012 позовні вимоги задоволені частково та присуджено до стягнення заборгованість у розмірі 50 000,56грн., пеню у розмірі 1707,58грн., 3% річних у розмірі 661грн., інфляційні втрати у розмірі 250грн., судовий збір у розмірі 1609,43грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог, проте, у зв'язку із здійсненням невірного розрахунку в частині нарахування пені та 3% річних, вимоги задоволені частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилався на те, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги факт, що в акті приймання-передачі робіт №ОУ-0044 від 25.09.2011р. немає посилання на договір №ОУ (РП)-0019 від 22.09.2011р., натомість у графі види робіт зазначається «матеріали для прибирання», що не передбачено умовами договору, тому не можна вважати спірний акт таким, що складений на виконання його умов. Крім того, апелянт вважає, що між сторонами позадоговірних відносин.

У судове засідання 15.05.2012 р. представник апелянта не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить поштове повідомлення № 8302302097939 (а.с.81).

Позивач у судовому засіданні 15.05.2012 р. та відзиві вимоги скаржника не визнав, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, а вимоги скаржника такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що явка учасників процесу у судове засідання не була визнана обов'язковою та той факт, що в матеріалах справи є всі необхідні документи для розгляду спору по суті, приймаючи до уваги встановлені ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухав представника позивача, суд встановив наступне.

22.09.2011р. між сторонами був укладений договір №ОУ (РП)-0019 про надання клінінгових послуг (далі -Договір) , за умовами якого виконавець (позивач) зобов'язується за завданням замовника (відповідача) надати клінінгові послуги на об'єкті: Аеровокзальний комплекс «КП Міжнародний аеропорт Донецьк»(п.1.1. Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору вартість послуг складає: 152 530,56грн. у т.ч. ПДВ. Вартість послуг визначається додатком №1 та фіксується в актах про надання послуг. Акт про надання послуг підписується сторонами після фактичного надання послуг (п.3.2).

Згідно п. 8.1 Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до моменту повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором. Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками. В матеріалах справи відсутні докази припинення дії Договору.

У підтвердження своїх позовних вимог, позивач надав до суду першої інстанції акт приймання-передачі робіт №ОУ-0044 від 25.09.2011р. на загальну суму 152 530,56грн. (а.с.16).

Відповідачем було частково сплачено вартість наданих послуг на загальну суму 102 530 грн., що вбачається з копії банківської виписки з призначенням платежу - клінінгові послуги згідно договору №ОУ (РП)-0019 від 22.09.2011р. (а.с.19).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3.4 Договору сторони встановили, що розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 днів з моменту підписання акту здавання-приймання робіт.

Враховуючи те, що акт приймання-передачі робіт №ОУ-0044 підписаний 25.09.2011р., кінцевий термін оплати наданих послуг за Договором становить 30.09.2011р.

При цьому колегією суддів не приймаються до уваги посилання відповідача щодо неналежності акту приймання-передачі робіт №ОУ-0044 від 25.09.2011р. до Договору, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, ціна робіт у Договір та вказаному акті є тотожною. Наявності інших договорів або «позадоговірних»відносин між сторонами відповідачем у відповідності до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено положеннями ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору. Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Належні та допустимі докази виконання обв'язку щодо оплати вартості отриманого товару відповідачем до суду надані не були.

Всупереч приписам вищевказаних норм, відповідач на час розгляду справи не виконав у повному обсязі обов'язок покупця в частині оплати вартості продукції, тому позовні вимоги в цій частині цілком правомірно задоволені судом першої інстанції на суму 50 000,56 грн.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати замовником сум, за надані послуги передбачених цим договором, виконавець має право стягнути з замовника пеню у розмірі облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожний день прострочення.

З огляду на правильне нарахування, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 250 грн. за період з жовтня 2011 р. по січень 2012р. обґрунтовано задоволені місцевим господарським судом з огляду на наявність основного боргу.

Вимоги в частині пені та 3% річних правомірно задоволені судом першої інстанції частково з урахуванням розрахунку суду, а саме: пеня у розмірі 1707,58грн., 3% річних у розмірі 661грн., з підстав невірного розрахунку позовних вимог.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини .

Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, як необґрунтовані, юридично неспроможні і такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2012р. у справі №5006/33/8/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж»м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2012р. у справі №5006/33/8/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2012р. у справі №5006/33/8/2012 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І. В. Приходько

Судді Н. В. Ломовцева

Н. М. Принцевська

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГС

5-ДАГС