Постанова

від 16.05.2012 по справі 1/371

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2012 № 1/371

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Куксова В.В.

Коршун Н.М.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

на рішення Господарського суду м.Києв від 24.02.2012р.

по справі №1/371 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Жорж»

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про стягнення 20 207,00 грн.,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2011 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 20 207,00 грн.

В процесі розгляду даної справи позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 9 350,00 грн. збитків у вигляді неустойки та 3 740,00 грн. збитків, які фактично було отримано ним у якості авансу за договором від 20.08.2011р. про надання послуг, укладений між ТОВ «Гольфстрім продакшин» та ТОВ «Торговий дім «Жорж».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було порушено умови договору №3211439 від 08.12.1995р., внаслідок чого позивачу завдано майнову шкоду.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 22.02.2012р. у справі №1/371 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Жорж» 11 334,00 грн. - збитків, 113,16 грн. - державного мита та 132,16 грн. - судово-інформаційних витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для вирішення справи та на порушення останнім норм матеріального та процесуального права. Крім того, апелянтом подано доповнення до апеляційної скарги та додаткові пояснення.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу та додаткові пояснення до заперечень.

Розглянувши доводи апеляційної скарги з урахування доповнень до неї та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильних висновків у даній справі та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги частково, виходячи з наступного.

Між сторонами наявні договірні відносини відповідно до Договору про електропостачання № 3211439 від 08.12.1995р.

Як встановлено судом першої інстанції 25.08.2011р. представниками відповідача було здійснено відключення приміщення ресторанчика "Руф", яке належить позивачу за адресою: м. Київ, вул. Корольова, 11/1 у зв'язку з наявністю заборгованості за спожиту електричну енергію. Електропостачання відновлено лише 31.08.2011р. на підставі Акта № 2006 від 31.08.2011р.

Пунктом п.2.2 додатку 2 "Порядок розрахунків" до договору № 3211439 від 08.12.1995р. передбачено зобов'язання споживача здійснювати 100% передоплату вартості спожитої електричної енергії протягом 5 операційних банківських днів з моменту отримання рахунків.

Відповідно до Правил користування електричною енергією (далі - Правила), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, попередня оплата -це оплата до початку розрахункового або планового періоду повної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у найближчому наступному періоді.

Згідно із п.6.6 Правил рахунок на оплату електричної енергії, спожитої впродовж звітного розрахункового періоду (остаточний розрахунок), та рахунок на оплату заявленого обсягу споживання електричної енергії на найближчий наступний розрахунковий або плановий період (авансовий платіж або попередня оплата) у разі, коли договором про постачання електричної енергії передбачено виставлення рахунків на авансовий платіж або попередню оплату, надаються постачальником електричної енергії одночасно у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії. У таких рахунках обов'язково зазначається кінцева дата їх оплати, згідно з договором про постачання електричної енергії.

Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

З наданих позивачем пояснень та доказів судом встановлено, що станом на 25.08.2011р. у позивача була відсутня заборгованість за спожиту за договором електричну енергію, оскільки, відповідно до платіжних доручень (від 25.07.2011 № 1614, від 26.07.2011 № 1616, від 29.07.2011 № 1620, від 01.08.2011 № 1621, від 01.08.2011 № 1621 та від 23.08.2011 № 1642), позивачем було сплачено за спожиту у серпні 2011 електричну енергію 1952,00 грн., тоді як загальна сума спожитої електричної енергії за даний місяць, нарахована ПАТ "Київенерго" становить лише 1199,00 грн.

Згідно із п.7.5 Правил у разі, якщо договором про постачання електричної енергії передбачена попередня оплата або авансові платежі, припинення повністю або частково постачання електричної енергії за несплату передбачених договором рахунків на попередню оплату або авансових платежів не може застосовуватися раніше початку розрахункового або планового періоду, на який має здійснюватись відповідна оплата.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, електроустановки споживача не відключаються.

Як свідчать матеріали справи представники відповідача, не здійснивши перевірку наявності заборгованості, 25.08.2011р. о 12-00 здійснили припинення електропостачання позивача, що призвело до завдання останньому збитків.

18.08.2011р. позивач отримав від відповідача повідомлення про припинення подачі електроенергії з проханням останнього про повну сплату позивачем вказаних сум. Кінцевий термін сплати 25.08.2011р. о 14:00. Здійснюючи відключення позивача від джерел живлення, відповідач не врахував, що встановлений ним період включав в себе загальнодержавне свято 24.08.2011р., який не міг бути операційним днем в розумінні п.2.2 додатку 2 до договору від 08.12.1995 № 3211439. Таким чином, останній термін оплати мав бути 26.08.2011 до 14:00, а відключення відповідач вчинив 25.08.2011, що призвело до завдання позивачу збитків.

26.08.2011р. позивач звернувся до відповідача з заявою № 218 з проханням провести повторне підключення, проте електропостачання приміщення ресторанчика "Руф" відповідачем не було відновлено.

Позивач пояснив, що 29.08.2011 він, не отримавши відновлення електропостачання, за власний кошт відремонтував перерізаний працівниками СВП "Енергозбут" ПАТ "Київенерго" кабель та відновив електропостачання, що підтверджується наданим позивачем рахунком-фактурою №СФ-0000743 від 29.08.2011р на суму 800,00 грн. за виконані роботи.

Згідно із п.п. 8.3 та 8.4 Правил, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом несе відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України, за завдані споживачу збитки внаслідок порушення ним умов договору про постачання електричної енергії та Правил користування електричною енергією.

У разі переривання електропостачання, спричиненого діями (бездіяльністю) постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, він несе відповідальність перед споживачем електричної енергії, згідно з законом.

У відповідності до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (не отриманий доход).

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена, відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Як вбачається з матеріалів справи та як встановлено судом першої інстанції між позивачем та ТОВ "Гольфстрім продакшн" 20.08.2011р. був укладений Договір від про надання послуг, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався, надавати за плату послуги з надання приміщення ресторанчика "Руф"для проведення кінозйомок у період з 25.08.2011р. по 28.08.2011р. та надання послуг з забезпечення гарячим харчуванням знімальної групи.

У зв'язку з тим, що з 25.08.2011р. по 31.08.2011р. у переміщенні ресторанчика "Руф" було відсутнє електропостачання, позивач був позбавлений можливості виконати зобов'язання за договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

ТОВ "Гольфстрім продакшн" виставлено позивачу вимогу від 05.09.2011 № 02П, відповідно до якої необхідно було сплатити за неналежне виконання договору про надання послуг від 20.08.2011 неустойку у розмірі 9 350,00 грн. та 11 370,00 грн. збитків.

Відповідно до поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог, останній просив суд стягнути з відповідача 9 350,00 грн. збитків у вигляді неустойки та 3 740,00 грн. збитків, які фактично було отримано ним у якості авансу за договором про надання послуг від 20.08.2011 та витрачено для придбання продукції.

Позивач, у зв'язку з відсутністю необхідної суми для задоволення виставленої претензії, змушений був надати послуги, передбачені п. 1.1 Договору безоплатно, тобто за власний кошт закупити продукцію та надати для використання приміщення для проведення зйомок.

Частиною 7 статті 226 Господарського кодексу України передбачено, що відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у частині третій статті 193 цього Кодексу.

Згідно із ст. 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Відповідно до ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції, яким частково задоволено позовні вимоги, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції дотримані вимоги ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення Господарського суду м.Києва від 24.02.2012 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м.Києва від 24.02.2012 року у справі №1/371 залишити без змін.

3. Матеріали справи №1/371 направити до Господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Авдеєв П.В.

Судді Куксов В.В.

Коршун Н.М.