Постанова

від 25.07.2012 по справі 1/371

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2012 р. Справа № 1/371

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І. розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" на постанову та на рішенняКиївського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 року господарського суду міста Києва від 24.02.2012 року у справі господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Жорж" доПублічного акціонерного товариства "Київенерго" простягнення 20 207,00 грн. в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Вальчук І.В. - відповідача:Бараницький Д.Ю.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року ТОВ "Жорж" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПАТ "Київенерго" 13 090,00 грн. збитків (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог), понесених внаслідок неправомірного відключення позивача від електроенергії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.02.2012 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 11 334,00 грн. збитків та судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 року рішення місцевого господарського суду від 24.02.2012 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові рішення мотивовані обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог в задоволеній частині.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго", подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 року та рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2012 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані дійсні обставини справи, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.07.2012 року розгляд касаційної скарги було призначено на 18.07.2012 року.

В судовому засіданні Вищого господарського суду України, яке відбулось 18.07.2012 року, оголошувалась перерва до 25.07.2012 року.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на час виникнення спірних відносин, між сторонами існували договірні відносини згідно договору про постачання електричної енергії №3211439 від 08.12.1995 року.

25.08.2011 року представниками відповідача було здійснено відключення приміщення ресторану "Руф", яке належить позивачу, у зв'язку з наявністю заборгованості за спожиту електричну енергію згідно повідомлення про припинення подачі електроенергії №3211439/8 від 22.08.2011 року.

Згідно п.2 додатку 2 "Порядок розрахунків" до договору №3211439 від 08.12.1995 року передбачено зобов'язання позивача здійснювати повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії за формою попередньої оплати, в розмір повної вартості договірної величини споживання електричної енергії до 22 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю.

Відповідно до Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, попередня оплата -це оплата до початку розрахункового або планового періоду повної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у найближчому наступному періоді.

Суди встановили, що станом на 25.08.2011 року у позивача була відсутня заборгованість за спожиту за договором електричну енергію, оскільки, відповідно до платіжних доручень (наявних в матеріалах справи) та акту звірки взаємних розрахунків від 01.08.2011 року та від 01.09.2011 року, підписаного сторонами, у позивача існувала переплата за розрахунковий період.

Згідно із п.7.5 Правил КЕЕ, у разі, якщо договором про постачання електричної енергії передбачена попередня оплата або авансові платежі, припинення повністю або частково постачання електричної енергії за несплату передбачених договором рахунків на попередню оплату або авансових платежів не може застосовуватися раніше початку розрахункового або планового періоду, на який має здійснюватись відповідна оплата.

У відповідності до ст. 610 ЦК України , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України , у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків, та моральної шкоди.

Згідно з приписами ст. 22 ЦК України, ст.224 ГК України, під збитками розуміється втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та не одержані доходи, які управнена особа одержала б у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. Збитки підлягають відшкодуванню у разі наявності протиправної поведінки (дії чи бездіяльності), збитків, причинно-наслідкового зв'язку між ними та вини заподіювача шкоди.

Враховуючи приписи зазначених статей, судова колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача збитків, оскільки в його діях є склад цивільного правопорушення, за наявності якого настає відповідальність за завдані збитки, а саме - неправомірність відключення та причинно-наслідкового зв'язку з понесення збитків в розмірі санкцій за його невиконання та вартістю зіпсованих продуктів.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, а тому, оскаржувані судові рішення є такими, що прийняті на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо доводів, викладених у касаційній скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 року та рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2012 року у справі № 1/317 залишити без змін.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді Н.М.Нєсвєтова

В.І.Студенець