Рішення

від 18.11.2008 по справі 13/519-34/550-25/416

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13/519-34/550-25/416

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  13/519-34/550-25/416

18.11.08

За позовом Відкритого акціонерного товариства Української страхової компанії „Дженералі Гарант”  в особі Київської філії „Сіті”

до                     Приватного підприємства «Роса»

третя особа:   Антонов Л.І.

про                   стягнення 86 218,68 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В

Представники:

від позивача:     Карпінський С.В. (довіреність № 3373-1/14 від 19.11.2007р.)                                                  

від відповідача: Любчук О.М. (довіреність № 37 від 04.02.2008р.)

від третьої особи: не з'явились

В судовому засіданні 18 листопада 2008 року за згоди представників позивача і відповідача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.                    

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Справа розглядається Господарським судом м. Києва втретє.

Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”, в особі Київської філії „Сіті” (надалі –позивач) звернулося до суду з позовом про відшкодування Приватним підприємством „Роса” (надалі - відповідач) збитків у сумі 86218,68 грн. у порядку регресу, заподіяних у результаті пожежі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем неналежним чином було забезпечено протипожежну безпеку на будівництві, що сприяло виникненню та поширенню пожежі, внаслідок якої було знищене майно, застраховане позивачем.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність його вини у завдані шкоди застрахованому майну. При цьому відповідач посилався на той факт, що згідно висновку експертів осередок пожежі знаходився в місці звалища горючого сміття біля дерев'яного паркану з боку території новобудови, а також на той факт, що  власники приватних автомобілів в порушення Правил благоустрою території, паркування транспортних засобів, тиші в громадських місцях, торгівлі на ринках міста Києва, паркували свої автомобілі в непризначеному для цього місці.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством Українською страховою компанією "Гарант - Авто"  в особі Київської дирекції страхування "Гарант -Авто -Сіті" (страховик), правонаступником якого є позивач та Антоновим Лаврентієм Іванович (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформлений полісом № 19-3273726 від 02.07.2005 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору було застраховано автомобіль NISSAN ALMERA, державний номер АА2637АО.

24.09.05р. о 01 годині 20 хвилин у м. Києві, на вулиці Ревуцького, 42-а (територія будівельного майданчику), виникла пожежа, внаслідок якої автомобіль Ніссан, реєстраційний знак АА 2637 АО згорів повністю.

Стаття 9 Закону України "Про страхування" передбачає, що страхова сума грошова - це сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Позивачем було замовлено товарознавче дослідження автомобіля NISSAN ALMERA з метою встановлення розміру заподіяної шкоди, що заподіяна страхувальнику в результаті пошкодження автомобіля NISSAN ALMERA, реєстраційний номер АА 2637 АО. Відповідно до Акту товарознавчого дослідження №987 від 05.10.2005 (далі - Акт), який було складено Товариством з обмеженою відповідальністю Український експертний центр "Експерт-Сервіс-Авто", матеріальний збиток, нанесений власнику автомобіля NISSAN ALMERA, реєстраційний номер АА 2637 АО, складає 92187,08 грн., крім того, утилізація вищевказаного автомобіля становить 607, 32 грн.

За проведене автотоварознавче дослідження позивач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю Український експертний центр "Експерт-Сервіс-Авто" 300 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 2985 від 10.10.05р.

Позивачем було проведено виплату страхувальнику страхового відшкодування у розмірі 85918,68грн., що підтверджено платіжними дорученнями № 3004 від 12.10.05 та № 2991 від 11.10.05.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.  

Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно висновку експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в м. Києва № 8/2-ПТ/64 від 03.10.05р., що знаходиться у матеріалах справи, осередок пожежі, яка виникла 24.09.05р. на відкритому майданчику між житловим будинком № 42-а по вул. Ревуцького та новобудовою, знаходився в місці звалища горючого сміття біля дерев'яного паркану з боку території новобудови. Також у вищевказаному висновку зазначено, що причиною пожежі є занесення сторонньої особою джерела запалення (сірника, недопалку цигарки тощо) в звалище горючого сміття.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про пожежну безпеку», відповідач зобов'язаний був забезпечити належний рівень пожежної безпеки на будівництві протягом усього часу його ведення.

На момент виникнення пожежі будівельно-монтажні роботи на новобудові проводились відповідачем, що останнім не заперечується. Тому у відповідності до ст.5 Закону України "Про пожежну безпеку", відповідач зобов'язаний був забезпечити належний рівень пожежної безпеки на будівництві протягом усього часу його ведення.

На підставі Постанови № 784 Головного державного інспектора з пожежного нагляду Дарницького РУ ГУ МНС України в м. Києві від 04.10.05 громадянин   Бондарчук   Володимир   Володимирович,   який   є посадовою особою відповідача, був притягнутий до адміністративної Відповідальності у вигляді штрафу в сумі 51,00 грн. за порушення 24.09.2005 правил пожежної безпеки на будівельному майданчику № 73, а саме: не очистив від сміття, горючих відходів територію будівельного майданчику, що межує з житловим будинком, та протипожежний розрив між новобудовою та житловим будинком; не забезпечив справне утримання та постійну  готовність засобів  пожежегасіння, не навчив працівників правилам застосування вказаних засобів.

Вищевказана постанова не  була оскаржена у  судовому  порядку, Бондарчук Володимир Володимирович сплатив штраф за порушення правил пожежної безпеки, що підтверджується копією квитанції установи банку від 21.10.2005.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як передбачено ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду заподіяну іншою особою, має право на пред'явлення вимог в порядку регресу зворотної вимоги, до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, слід мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які   юридичні   факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального Кодексу України. Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівниками відповідача під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди,»цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди, навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Дослідивши висновок експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в м. Києва № 8/2-ПТ/64 від 03.10.05р. та Постанову № 784 Головного державного інспектора з пожежного нагляду Дарницького РУ ГУ МНС України в м. Києві від 04.10.05р., суд вважає, що бездіяльність посадової особи відповідача Бондарчука В.В., що виявилась у недотриманні правил пожежної безпеки, перебуває у безпосередньому причинному зв'язку із заподіянням шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (ч.2 ст. 22 ЦК України).

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом –правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною –наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку про наявність повного складу цивільного правопорушення для застосування  до відповідача такої міри відповідальності, як відшкодування збитків.

Так,  об'єктивною стороною вказаного правопорушення з боку відповідача є його бездіяльність у забезпеченні належного рівня пожежної безпеки на будівництві протягом усього часу його ведення, що підтверджується матеріалами адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Бондарчука Володимира Володимировича,  який  є посадовою особою відповідача, відповідальною саме за підтримання належної пожежної безпеки об'єкту будівництва; а також висновком експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в м. Києва № 8/2-ПТ/64 від 03.10.05р., в якому зазначається про те, що під час огляду місця пожежі були виявлені залишки деревини, картону, дерев'яно-волокнистої плити, матрацу, побутового сміття, тощо. Обов'язок по дотриманню об'єкта будівництва в належному протипожежному стані, в тому числі шляхом вивозу сміття з території будівельного майданчика, законодавством покладений саме на відповідача, а тому факт наявності під час пожежі на такому майданчику вогнезаймистого сміття є підтвердженням бездіяльності відповідача в питання належного рівня пожежної безпеки будівництва.

Наявність причинного зв'язку між невиконанням відповідачем обов'язку по забезпеченню пожежної безпеки на будівництві та завданими збитками, підтверджується висновком експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в м. Києва № 8/2-ПТ/64 від 03.10.05р. яким визначений осередок пожежі –місце звалища горючого сміття біля дерев'яного паркану з боку території новобудови. В разі належного виконання відповідачем своїх обов'язків по забезпеченню протипожежної безпеки на будівництві та своєчасного вивозу горючого сміття з території буд майданчика, при занесенні стороннього джерела запалення (сірника, недопалку цигарки, тощо) на територію новобудови пожежа могла б не набути того розмаху, який призвів до повного знищення майна, що знаходилося за територією новобудови.

При цьому суд виходить з того, що незалежно від факту дотримання (чи недотримання) власниками припаркованих за парканом новобудови автомобілів Правил благоустрою території, на які посилається позивач, первинною умовою виникнення пожежі, яка призвела до знищення вказаних автомобілів є саме наявність горючого сміття за парканом на території новобудови, що є наслідком бездіяльності відповідача по забезпеченню пожежної безпеки будівництва.

Суб'єктивну сторону цивільного правопорушення відповідача представляє собою його вина, тобто його психічне відношення до своєї протиправної поведінки і її наслідків. Наявність вини відповідача у невиконанні приписів законодавства щодо забезпечення пожежної безпеки будівництва та наслідків такої бездіяльності підтверджується Протоколом № 012104 від 04.10.2005 про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 175 КУпАП, та Постановою № 784 від 04.10.2005 про накладення адміністративного стягнення, в яких зазначається про визнання своєю вини у порушенні вимог пожежної безпеки старшого виконроба відповідача Бондарчука В.В.

У відповідності до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Суд відхиляє заперечення відповідача стосовно того, що прибирання території будівельного майданчика останнім проводилось регулярно, що підтверджується записами у книзі виконання робіт, оскільки, по-перше, вищевказана книга ведеться заінтересованою особою (відповідачем); по-друге, працівник відповідача Бондаренко В.В. у протоколі про адміністративне правопорушення КІП № 012104 від 04.10.05р., який доданий до матеріалів справи, визнав факт порушення Правил пожежної безпеки.

На підставі вищевказаного, суд вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу в порядку регресу понесені ним збитки у розмірі 85 918,68 грн. сплаченого страхового відшкодування та 300 грн. витрат на проведене товарознавче дослідження.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, у разі задоволення позову витрати по сплаті держмита ви витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Роса»(03028, м. Київ, проспект Науки 119-Б, ідентифікаційний код 21521174) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01135, м. Київ, вул. Золотоустівська 35, ідентифікаційний код 24580961, п/р 2650401406136 в філії ВАТ „Укрексімбанк”, м. Київ, МФО 380333) 86 218,68  (вісімдесят шість тисяч двісті вісімнадцять гривень 68 копійок) грн. Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства «Роса»(03028, м. Київ, проспект Науки 119-Б, ідентифікаційний код 21521174) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01135, м. Київ, вул. Золотоустівська 35, ідентифікаційний код 24580961, п/р 2650401406136 в філії ВАТ „Укрексімбанк”, м. Київ, МФО 380333) державне мито у розмірі 862,19 (вісімсот шістдесят дві гривні 19 копійок) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 (сто вісімнадцять гривень) грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

Суддя                                                                                                                    С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення  24.11.2008р.