Постанова

від 19.03.2009 по справі 13/519-34/550-25/416

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД      

01025, м.Київ, пров.

Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 19.03.2009                                                                                          

№ 13/519-34/550-25/416

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:            Синиці  О.Ф.

          Рєпіної  Л.О.

 при секретарі:           Волуйко Т.В.

 За участю представників:

 від позивача -Карпівський С.В.,

 від відповідача -Крушинський О.В. ,

  третя особа - ОСОБА_1

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Роса"

 на рішення Господарського суду м.Києва від

20.11.2008

 у справі № 13/519-34/550-25/416 (суддя

Морозов С.М.)

 за позовом                               ВАТ

"Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі

Київської філії "Сіті"

 до                                                   Приватного

підприємства "Роса

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача           ОСОБА_1

 про                                                   стягнення

86218,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду міста Києва від

20.11.2008 (суддя Морозов С.М.) задоволено позов ВАТ Української страхової

компанії «Дженералі Гарант» в особі Київської філії «Сіті» до приватного

підприємства «Роса» про стягнення 86 218,68 грн. вартості збитків, завданих

знищенням автомобіля ОСОБА_1 внаслідок пожежі на території будівельного

майданчику відповідача. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з

того, що незалежно від дотримання (чи недотримання) Правил благоустрою території

власниками припаркованих за парканом новобудови автомобілів, первинною умовою

виникнення пожежі, яка призвела до знищення автомобілів є саме наявність

горючого сміття на території новобудови, що є наслідком бездіяльності

відповідача по забезпеченню пожежної безпеки на будівництві.

     Не погоджуючись з рішенням суду,

відповідач просить його скасувати, в позові відмовити. Заявник скарги

стверджує, що власник автомобіля залишав свій автомобіль в непризначеному місці

для паркування, що сприяло розгортанню пожежі та унеможливило швидке

пожежогасіння. Крім того відповідач стверджує, що ГПК України у статті 35 не

визнає постанову адміністративного суду, як таку що має преюдиціальний  характер для господарського провадження.

Перевіривши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів

апеляційного господарського суду встановила наступне.

02.07.2005

року між ВАТ українська страхова компанія Гарант-Авто в особі Київської

дирекції страхування Гарант-Авто-Сіті (страховик), правонаступником якого є

позивач, та ОСОБА_1(страхувальник) було укладено договір добровільного

страхування автотранспорту (автомобіль NISSAN ALMERA державний номер НОМЕР_1)

водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності,

оформлений полісом №19-3273726.

24.09.05

о 01 годині 20 хвилин у м. Києві, на вул.. Ревуцького, 42-а виникла пожежа,

внаслідок якої автомобіль NISSAN ALMERA державний номер НОМЕР_1 згорів

повністю.

Згідно

висновку експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного    центру ГУ МВС України в м. Києві №8/2-ПТ/64

від 03.10.05 року, що знаходиться в матеріалах справи, осередок пожежі, яка

виникла 24.09.05 року на відкритому майданчику між житловим будинком №42-а по

вул.. Ревуцького та новобудовою, знаходився в місці звалища горючого сміття

біля дерев'яного паркану з боку території новобудови. Також у вищевказаному

висновку зазначено, що причиною пожежі є занесення  сторонньою особою джерела запалення

(сірника,недопалку цигарки тощо) в звалище горючого сміття.

       На момент виникнення пожежі

будівельно-монтажні роботи на новобудові проводились відповідачем, що останнім

не заперечується. Тому у відповідності до ст.5 Закону України «Про пожежну

безпеку», відповідач зобов'язаний був забезпечити належний рівень пожежної

безпеки на будівництві протягом усього часу його ведення.

       Позивачем було проведено виплату

страхувальнику страхового відшкодування у розмірі 85 918,68 грн. Згідно з

положенням статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове

відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат

переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала

страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

       Відповідно до статті 27 Закону України

«Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за

договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право

вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування,

має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

       За

порушення правил пожежної безпеки на будівельному майданчику №73 громадянин

ОСОБА_2, якій є посадовою особою відповідача, був притягнутий до

адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 51,00 грн. (Постанова

№784 головного державного інспектора з пожежного нагляду Дарницького РУ ГУ МНС

України в м. Києві від 04.10.05 року). Вищевказана постанова не була оскаржена

у судовому порядку, ОСОБА_2 сплатив штраф за порушення пожежної безпеки. Ця

постанова не оцінюється апеляційним господарським судом міста Києва як

преюдиціальна, а є одним із доказів який оцінюється в порядку ст.43 ГПК

України.

     Частиною 1 ст.1166 ЦК України встановлено,

що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи неправомірними

рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка

її завдала.

     Як передбачено ст.1172 ЦК України,

юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним

своїх трудових (службових) обов'язків.

     Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України,

особа, яка відшкодувала шкоду заподіяну іншою особою, має право на пред'явлення

вимог в порядку регресу зворотної вимоги, до винної особи у розмірі виплаченого

відшкодування.

     При вирішенні питань, пов'язаних з

відшкодуванням шкоди слід мати на увазі, що шкода заподіяна майну

фізичної(юридичної) особи,підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка

її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою

є безпосередній причинно-наслідковий зв'язок та є вина зазначеної особи.

     Колегія суддів апеляційної інстанції

погоджується з думкою місцевого суду про те, що висновок експертів

Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в м. Києві

№8/2 ПТ/64 від 03.10.2005 та Постанова №784 Головного державного інспектора з

пожежного нагляду Дарницького РУ ГУ МНС України в м. Києві від 04.10.2005, є

доказом бездіяльності посадової особи відповідача, яка виявилась у недотриманні

правил пожежної безпеки та перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому

зв'язку із заподіянням шкоди.     

 Колегія суддів апеляційного господарського

суду прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на

фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте у відповідності до норм

чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись

ст. ст. 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення господарського суду м. Києва від

20.11.2008 р. у справі №13/519-34/550-25/416 залишити без змін, а апеляційну

скаргу приватного підприємства «Роса»- без задоволення.

2.

Справу №13/519-34/550-25/416 повернути господарському суду       м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                     

Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                         

Синиця  О.Ф.

Рєпіна  Л.О.