Постанова

від 17.05.2012 по справі 2а-1658/12/0170/5

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2012 р. (13:18) Справа №2а-1658/12/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Павленко Н.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2 від 10.01.2012

року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримбетон»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримбетон» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2012 року № 0014102301, № 0014112301, № 0014122301.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом необґрунтовано зроблено висновок про відсутність у товариства права на податковий кредит у вересні 2011 року, оскільки у цей період ТОВ «Кримбетон» було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість, так як дію рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 375/15-2 від 28.07.2011 року було зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.08.2011 року по справі № 10630/11/0170/5. Крім того, 17.08.2011 року позивачем отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. У зв'язку з зазначеним, товариство має право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 року, що виникло за рахунок від'ємного значення суми податкового зобов'язання відповідного звітного періоду та сумою податкового кредиту вересня 2011 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.03.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.04.2012 року первинного відповідача по справі замінено на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.05.2012 року провадження по справі закрито в частині позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2012 року:

№ 0014102301 на суму основного платежу - 20,00 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) - 10,00 грн.,

№ 0014112301 на суму 20,00 грн.,

№ 0014122301 на суму основного зобов'язання - 20,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) - 5,00 грн.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 17.05.2012 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав заперечення на позовну заяву, в якому з позовними вимогами не погодився. Заперечення відповідача обґрунтовані тим, що позивачем неправомірно заявлено у жовтні 2011 року до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за рахунок різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту вересня 2011 року, оскільки у період з 28.07.2011 року по 17.08.2011 року позивач не був зареєстрований платником податку на додану вартість, а отже не мав права формувати суму податкового кредиту за вказаний період.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Позивачем 23.11.2011 року до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року (а.с.23-24).

До декларації було також додано розрахунок бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року (Додаток 3) на суму 37815,00 грн. (а.с.25).

Посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим на підставі наказу № 4408 від 27.12.2011 року та направлення № 4050/23-4 від 27.12.2011 року (а.с.48) в період з 27.12.2011 року по 11.01.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримбетон» (ЄДРПОУ 35109433) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за жовтень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 410/23-4/35109433 від 17.01.2012 року (а.с.60-89), в якому зафіксовано порушення позивачем:

п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року у загальній сумі 37815,00 грн.,

п.184.5 ст. 184, п.198.1, п.198.2 ст. 198, п.201.6, п.201.8, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в часині завищення суми податкового кредиту за вересень 2011 року на суму податку на додану вартість в розмірі 235107,00 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за вересень 2011 року в розмірі 177129,00 грн.,

п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України: позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду за жовтень 2011 року підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у сумі ПДВ 20163,00 грн.

Так, згідно з поданою ТОВ «Кримбетон» до ДПІ в м. Сімферополі податкової декларації з ПДВ за жовтень 2011 року (вх. № 9011834457 від 23.11.2011 року) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів по даним платника становить 37815,00 грн., по даним перевірки - 0,00 грн.

ТОВ «Кримбетон» свідоцтво платника податку на додану вартість від 22.05.2007 року № 100042010 було анульовано 28.07.2011 року на підставі:

- до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність підтвердження юридичної особи;

- повідомлення про відсутність юридичної особи за місцем знаходження за формою № 18-ОПП № 876/29-0 від 26.07.2011 року відносно ТОВ «Кримбетон»;

ТОВ «Кримбетон» зареєстровано як платник податку на додану вартість 17.08.2011 року. Свідоцтво платника ПДВ від 17.08.2011 року № 100348219 діє по дійсний час.

До податкового кредиту за вересень 2011 року віднесено податкові накладні, виписані у періоді, коли ТОВ «Кримбетон» не було зареєстровано як платник податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 183 Податкового кодексу України, на загальну суму 235087,39 грн. В той час, як право включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних ТОВ «Кримбетон» мало з дати отримання свідоцтва платника ПДВ, тобто з 17.08.2011 року.

Перевіркою також було встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено податкову накладну, отриману від МП «Радуга» (і.п.н.165056501292) № 10 від 13.01.2011 року на загальну суму 120,00 грн., в тому числі ПДВ - 20,00 грн. Проте, ТОВ «Кримбетон» не надано документального підтвердження запізнення в отриманні вказаної податкової накладної, що виписана у попередньому звітному періоді.

З урахуванням цього, податковим органом зроблено висновок про завищення ТОВ «Кримбетон» суми податкового кредиту вересня 2011 року на 235107,00 грн. (235087,00+20,00 грн.).

Зазначене призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі ПДВ - 57978,00 грн. та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 177129,00 грн. та донарахуванню податкового зобов'язання з ПДВ за вересень 2011 року в розмірі 177129,00 грн.

Акт перевірки № 410/23-4/35109433 від 17.01.2012 року підписаний представниками позивача із запереченнями.

На підставі даних акту перевірки податковим органом 31.01.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення (а.с.11-13):

№ 0014102301 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 197292,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 98646,00 грн.;

№ 0014112301 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість по декларації від 28.10.2011 року № 643987 за вересень 2011 року на 57978,00 грн.;

№0014122301 про зменшення бюджетного відшкодування по декларації від 23.11.2011 року № 9011834457 за жовтень 2011 року на суму 37815,00 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 9453,75 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями в частині, що стосується донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій у зв'язку з формування податкового кредиту у період, коли товариство не було зареєстровано платником податку на додану вартість:

№ 0014102301 від 31.01.2012 року на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 197272,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 98636,00 грн.;

№ 0014112301 від 31.01.2012 року на суму 57958,00 грн.,

№0014122301 від 31.01.2012 року на суму податкового зобов'язання 37795,00 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 9448,75 грн. позивачем було їх оскаржено в судовому порядку.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення суми бюджетного відшкодування та було встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п.п.201.8-201.9 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п.184.5 ст. 184 ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (п.184.6 ст. 184 ПК України).

Статтею 202 ПК України визначені податкові звітні періоди:

Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Як зазначалось вище, за висновками податкового органу, позивачем неправомірно до складу податкового кредиту вересня 2011 року включено суми податку на додану вартість у загальній сумі 235087,00 грн. на підставі податкових накладних, які були виписані у період, коли ТОВ «Кримбетон» не було зареєстровано у встановленому законом порядку в якості платника податку на додану вартість (з 27.08.2011 року по 17.08.2011 року).

Проте, матеріалами справи спростовуються висновки податкового органу.

Так, рішенням ДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 375/15-2 від 28.07.2011 року анульовано реєстрацію ТОВ «Кримбетон» як платника податку на додану вартість.

Вказане рішення позивачем було оскаржено до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.08.2011 по справі №2а-10630/11/0170/5 вжито заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення № 375/15-2 від 28.07.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримбетон».

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.11.2011 по справі №2а-10630/11/0170/5 визнано протиправним та скасовано рішення № 375/15-2 від 28.07.2011 року про анулювання реєстрації ТОВ «Кримбетон» платником податку на додану вартість.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.11.2011 по справі №2а-10630/11/0170/5 залишено без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.11.2011 по справі №2а-10630/11/0170/5, якою скасовано рішення про анулювання реєстрації ТОВ «Кримбетон» платником податку на додану вартість, є такою, що набрала законної сили.

З урахуванням зазначеного вище, позивач у період з 28.07.2011 року по 17.08.2011 року (дата повторної видачі свідоцтва платника ПДВ № № 100348219) являвся платником податку на додану вартість та мав право на формування податкового кредиту у відповідності до положень Податкового кодексу України.

За таких умов, суд вважає правомірним включення позивачем до складу податкового кредиту вересня 2011 року суми податку на додану вартість у розмірі 235087,00 грн. на підставі податкових накладних, які були отримані у попередньому податковому періоді.

Вказані дії відповідача також відповідають вимогам п.198.6 ст. 198ПК України, яким передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Що стосується права позивача на бюджетне відшкодування у жовтні 2011 року, то суд зазначає наступне.

Згідно з п.п.14.1.18 п.14.1 ст. 14 ПК України бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України (п.200.17 ст. 200 ПК України).

Матеріали справи свідчать про те,що сума бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року у розмірі 37815,00 грн. визначена позивачем як різниця між сумою податкового зобов'язання відповідного звітного періоду та сумою податкового кредиту вересня 2011 року.

Як було встановлено судом вище, позивачем обґрунтовано визначено суму податкового кредиту вересня 2011 року у розмірі 235087,00 грн., проти чого заперечував відповідач. А отже, у жовтні 2011 році позивач мав право на бюджетне відшкодування в сумі 37815,00 грн., яке визначено з урахуванням суми податкового кредиту попереднього звітного періоду.

Згідно з п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком визнання цього рішення протиправним.

Позивач просить суд лише скасувати частково податкові повідомлення-рішення від 31.01.2012 року № 0014102301, № 0014112301, № 0014122301.

В свою чергу, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, приймаючи до уваги, що під час розгляду справи спростовано висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

№ 0014102301 від 31.01.2012 року на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 197272,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 98636,00 грн.;

№ 0014112301 від 31.01.2012 року на суму 57958,00 грн.,

№0014122301 від 31.01.2012 року на суму податкового зобов'язання 37795,00 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 9448,75 грн.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 2146,00 грн. судового збору.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.05.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 22.05.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим:

№ 0014102301 від 31.01.2012 року на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 197272,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 98636,00 грн.;

№ 0014112301 від 31.01.2012 року на суму 57958,00 грн.,

№0014122301 від 31.01.2012 року на суму податкового зобов'язання 37795,00 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 9448,75 грн.

3.Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримбетон» (95051, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Елеваторний,10а; р/р № 26005316046600 в ПАТ «УкрСиббанк» в м. Харків, МФО 351005; ЄДРПОУ 35109433) судові витрати у розмірі 2146,00 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.