Постанова

від 10.05.2012 по справі 2а-15144/11/0170/6

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2012 р. Справа №2а-15144/11/0170/6

(12 г. 53 хв.)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Реут А.Ю.,

за участю представника позивача - Іваніченко О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Керч-Авто» до Державної податкової інспекції в КерчіАР Крим Державної податкової службипро скасування рішень,

Суть спору: АТЗТ«Керч-Авто» звернулось до суду з позовом до ДПІ в м. КерчіАР Крим про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій№0000602303, №0000612303, №0000582303, №0000592303 від 08.02.2008р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно висновки акту документальної перевірки №001037 від 31.01.2008р.,відповідачем прийняті оскаржувані рішення, які не відповідають дійсності, нормам Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.12.2008р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009р., позов задоволено частково: визнані протиправними та скасованірішення ДПІ в м. Керчі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000602303, №0000612303, №0000592303 від 08.02.2008р.

На підставі постанови Вищого адміністративного суду від 10.10.2011р. зазначені судові рішення скасовано, прийнято нову постанову, у задоволенні позову у частині скасування рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000592303 від 08.02.2008р. відмовлено. Справу у частині позовних вимог про визнання недійсними рішень №0000612303 та № 0000602303 від 08.02.2008р. направлено на новий розгляд.

Ухвалою суду від 12.03.2012р. замінено позивача по справі Акціонерне товариство закритого типу «Керч-Авто» на його правонаступникаПриватнеакціонерне товариство «Керч-Авто».

Ухвалою суду від 12.03.2012р. замінено відповідача по справі Державну податкову інспекцію в КерчіАР Крим на її правонаступникаДержавну податкову інспекцію в КерчіАР Крим Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, просив скасувати рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим про застосування штрафних санкцій №0000612303 та № 0000602303 від 08.02.2008р. з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача до суду не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином. Будучи присутнім раніше, проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях.

Враховуючи положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника ДПІ, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, заслухав свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Керч-Авто» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 27.03.1995р. (ЄДРПОУ 22235873).

31.01.2008р. на підставі направлень на перевірку №107/23-3/65 та №108/23-3/66 податковими інспекторами Сухорученковим О.М. та Ковінським О.М. була проведена перевірка демонстраційної площадки, розташованої за адресою: м. Керч, вул. Вокзальна площа, 36, з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового і безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, на якій АТЗТ «Керч-Авто» проводило продаж автомобілів.

За результатами перевірки складений акт б/н № бланку 001037 від 31.01.2008р., яким встановлені порушення вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме: не видача розрахункового документу при здійсненні операції по реалізації автомобіля ДЕУ «Ланос», № кузова 8W385848, яка відбулася на демонстраційному майданчику, за адресою: м. Керч, вул. Вокзальне шосе 36, та відсутність торгового патенту на торговому об'єкті.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Керчі, враховуючи встановлені порушення, винесені відносно позивача рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000612303 від 08.02.08 на суму 238350 грн. та № 0000602303 від 08.02.08 на суму 10,32 грн.

Позивач не погодився з даними рішеннями ДПІ, що стало підставою для звернення до суду з зазначеним позовом.

Відповідно до ч.1,2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України надане визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні справи суд повинен з'ясувати, чи використане повноваження, надане відповідачу, як це передбачено положеннями ч.3 ст.2 КАС України.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи заявлені вимоги, суд керувався нормами податного законодавства, які діяли на час спірних правовідносин: Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. №265/95-ВР (далі-Закон №265/95-ВР), Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. №98/96-ВР (далі-Закон №98/96-ВР).

Так, положення ст.1 Закону України №265/95-ВР визначають, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п.3 ст.2 Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Судом встановлено, що згідно договору оренди, укладеного 08.01.2008 року між АТЗТ «Керч-Авто» та ВАТ «Керченський таксопарк», позивачу надано в оренду приміщення, що розташоване за адресою: вул. Вокзальне шосе 36, м. Керч, для демонстрації та продажу автомобілів.

Відповідно до договору по наданню послуг з реалізації автомобілів №90 від 31.03.2006 року (дилерський договір), укладеного між АТ «Українська автомобільна корпорація» та ВАТ «Таврія-Авто», ВАТ «Таврія-Авто» є офіційним дилером автомобілів марки «ДЕУ» на території АР Крим. Власником автомобілів марки «ДЕУ» є АТ «Українська автомобільна корпорація» (п. 1 розділу договору).

Оскільки ПАТ «Таврія-Авто» є офіційним дилером автомобілів марки «ДЕУ» на території АР Крим, 01.12.2006 року між ВАТ «Таврія-Авто» та АТЗТ «Керч-Авто» було укладено договір по наданню послуг з пошуку покупців № 126/06 (субдилерський договір), відповідно до якого, автомобілі марки «ДЕУ» є власністю дистриб'ютора і є переданими ВАТ «Таврія-Авто» на відповідальне зберігання.

Відповідно до акту прийому-передачі №56/2008 від 14.01.2008р., автомобіль ДЕУ «Ланос», № кузова 8W385848 прийнятий АТЗТ «Керч-Авто» від ВАТ «Таврія-Авто» на відповідальне зберігання, згідно умов договору.

Враховуючи умови вказаних договорів, право укладати з покупцями від імені дистриб'ютора договори реалізації автомобілів, які перебувають у власності дистриб'ютора, належить ВАТ «Таврія-Авто» (п.1.1 договору № 90 від 31.03.2006р.).

АТЗТ «Керч-Авто» за дорученням ВАТ «Таврія-Авто» за плату надає послуги по пошуку покупців і по видачі автомобілів від імені Дистриб'ютора, які перебувають у власності дистриб'ютора (п.1.1. договору № 126/06 від 01.12.2006р.).

Згідно п.п.3.1.21 цього договору, АТЗТ «Керч-Авто» виписує покупцям від імені дистриб'ютора рахунки-фактури на оплату автомобілів за цінами, встановленими реєстраторами цін, що діють на дату виписки рахунку-фактури, вказуючи розрахунковий рахунок дистриб'ютора, та забезпечує виконання усіх вимог процедури.

Грошові кошти від покупців надходять виключно на поточний рахунок дистриб'ютора, зазначений у рахунку-фактурі, та у строк, зазначений у рахунку-фактурі, з додержанням вимог процедури щодо умов оплати автомобілів. АТЗТ «Керч-Авто» забезпечує надходження грошових коштів на рахунок дистриб'ютора шляхом видачі рахунку-фактури (п.6.1., 5.1., 3.1.21, 3.1.25 договору).

Виписка довідок-рахунків, необхідних для реєстрації автомобілів в органах ДАІ, здійснюється ВАТ «Таврія-Авто» після надходження на поточний рахунок дистриб'ютора повної вартості автомобіля (п.5.1 договору).

Відповідно до п.п.4.1.9 договору, на ВАТ «Таврія-Авто» також покладається передача до АТЗТ «Керч-Авто» всіх документів, необхідних для реєстрації автомобілів в ДАІ, передбачених процедурою (договір купівлі-продажу, підписаний генеральним директором ВАТ «Таврія-Авто», оригінал довідки-рахунку, транзитні номери на автомобіль).

Положення п.п.3.1.25 договору № 126/06 від 01.12.2006р. передбачають, що АТЗТ «Керч-Авто» видає покупцю автомобіль тільки на підставі прибуткового касового ордеру, отриманого покупцем в приходній касі відділення банку, в якому покупець здійснює оплату рахунку-фактури, та після підтвердження дистриб'ютором отримання ним повної оплати за автомобіль та виконання підприємством всіх умов процедури щодо передачі автомобілю покупцю.

Умовами п.5.1 договору № 126/06 від 01.12.2006р., визначено, що право власності на автомобілі переходить від дистриб'ютора до покупця після надходження на поточний рахунок дистриб'ютора повної вартості автомобіля, виписки ВАТ «Таврія-Авто» покупцю довідки-рахунку, підписання АТЗТ «Керч-Авто» та покупцем акту приймання-передачі та реєстрації автомобіля в органах МРЕВ. Право власності на автомобілі від дистриб'ютора до АТЗТ «Керч-Авто» не переходить (п.5.4. договору).

Отже, передбачена договорами процедура продажу та порядок розрахунків унеможливлюють реалізацію автомобілів шляхом приймання позивачем або дилером ВАТ «Таврія-Авто» готівкових коштів як оплати вартості автомобілю.

Так, допитана у судовому засіданні у якості свідка головний бухгалтер позивача ОСОБА_2, пояснила, що АТЗТ «Керч-Авто» не здійснювало розрахункові операції при реалізації автомобілів.Грошові кошти від покупців надходили виключно на поточний рахунок власника - АТ «Українська автомобільна корпорація». Лише за цієї умови можливий продаж автомобілів. Оскільки власник після надходження грошових коштів дає згоду дилеру ВАТ «Таврія-Авто» на видачу і передачу до АТЗТ «Керч-Авто» довідок-рахунків та транзитних номерів. При реалізації автомобілів прийняття грошових коштів від покупців у касу або на поточний рахунок АТЗТ «Керч-Авто» не передбачалося і не здійснювалося.Автомобіль ДЕУ «Ланос», який фігурував при перевірці був прийнятий від ВАТ «Таврія-Авто» на відповідальне зберігання. Грошові кошти за автомобіль до каси або на поточний рахунок підприємства не надходили.

Зі слів ОСОБА_3 їй відомо, що на прохання покупця ОСОБА_4, він зобов'язався самостійно внести грошові кошти на рахунок продавця через установу банку оскільки був заінтересованим у вчиненні угоди, так якйого заробіток залежить від об'єму продаж, про що надав особисту розписку від свого імені.

Також свідок зазначила, що на перевіряємому об'єкті, розрахункові операції не здійснювалися взагалі. Місце де здійснюються розрахунки із покупцями та зберігаються отримані від реалізації авто готівкові кошти не передбачені. Відсутня особа, що мала повноваження приймати готівкові грошові кошти. Саме з цієї причини на даний об'єкт не видавалися дозвільні документи щодо здійснення цього виду торгівельної діяльності. Не було встановлено, зареєстровано в установленому порядку та не поставлено на облік РРО, відсутні книга обліку розрахункових операцій, розрахункові книжки та квитанції, відсутні та не видавались інші засоби контролю здійснення розрахункових операцій.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що на час перевірки працював у ДПІ в м. Керчі. 31.01.08 року прибув на торгівельний майданчик позивача з метою придбання автомобіля. Після демонстрації автомобіля ДЄУ «Ланос» вирішив його придбати. Він запропонував консультанту грошові кошти, на що останній склав розписку про передачу готівки в кількості 47 670 грн. Той видав йому розписку та склав акт прийому-передачі авто. Фактично купівлю автомобілю він не здійснив. Автомобіль та документи, які б підтверджували його право власності на автомобіль не отримав через початок перевірки.

Допитані у судовому засіданні у якості свідків інспектори ДПА в АР Крим ОСОБА_5, ОСОБА_6 зазначили, що під час перевірки АТЗТ «Керч-Авто» встановили факт придбання автомобіля без видачі розрахункового документу та відсутність торгового патентуна продаж автомобілів. До таких висновків прийшли враховуючи продаж ОСОБА_4 автомобіля ДЄУ, про що свідчать розписка про прийняття грошей консультантом та акт прийому-передачі автомобіля. Наявність повноважень у консультанта на прийняття готівкових коштів та специфіку вчинення правочинів з продажу автомобілів на підприємстві не з'ясовували.

Як свідчать дослідженні матеріали справи, 31.01.08 позивач діючи у відповідності до умов договору №126/06 від 01.12.06 та передбаченого ним порядку продажу автомобілів, в особі консультанта з продажу автомобілів ОСОБА_3 надав рахунок-фактуру ОСОБА_4, який виявив бажання придбати автомобіль. Згодом надав паспорт та довідку ІПН для оформлення угоди і вніс до акту прийому-передачі №9 від 31.01.08 початкові дані - паспортні дані клієнта та дані щодо обраного автомобілю, який разом з необхідною документацією не передавалися, та підготував платіжне доручення для оплати у банк.

З тексту розписки виданої покупцю 31.01.08 консультантом позивача ОСОБА_3 вбачається, що останній оплату за автомобіль ДЄУ у сумі 47670 грн. отримав(а.с.75).

Отже, ОСОБА_3 зобов'язався внести грошові кошти за автомобіль через установу банку на рахунок продавця, про що надав особисту розписку від свого імені, зазначивши серію, номер та дату видачі свого посвідчення водія.Зазначена розписка не містить реквізитів підприємства, підписів уповноважених осіб, з її тексту вбачається, що документи на автомобіль покупцеві не надано.

В судовому засіданні досліджена посадова інструкції консультанта підприємства, затвердженої 03.04.2007р., відповідно до якої до посадових обов'язків ОСОБА_3 не входило приймати від покупців готівкових коштів, як оплату вартості автомобілів.

З рахунку-фактури №114015-408/7 від 31.01.08 вбачається, що продавцем автомобіля ДЕУ «Ланос», № кузова 8W385848 є АТ «Українська Автомобільна Корпорація», покупцем є ОСОБА_4, зазначені ЄДРПОУ, № рахунку продавця, паспортні дані, ІПН, адреса покупця, розрахунок ціни, вартість автомобілю, порядок оплати, межі та строк дії рахунку-фактури. Платіж продавцем не отриманий, відпуск автомобілю не дозволено, наказ на видачу акту прийому-здачі з поміткою про продаж не надано, підписи бухгалтера та керівника торгового відділу у графі «наказ на відвантаження» відсутні.

Таким чином, АТ «Українська Автомобільна Корпорація» зобов'язувалася в період строку дії рахунку-фактури продати ОСОБА_4 автомобіль на зазначених у ньому умовах.

З платіжного доручення від 31.01.08 вбачається, що платником є покупець ОСОБА_4, який повинен внести до банківської установи вартість автомобіля кузов № НОМЕР_3 в розмірі 46 850 грн. Покупець ОСОБА_4 повинен був сплатити вартість автомобілю до банку на рахунок АТ «Українська Автомобільна Корпорація», однак дану операцію проведено не було.

Судом також встановлено, що в процесі господарської діяльності АТЗТ «Керч-Авто» здійснювало розрахункові операції лише при реалізації запасних частин до автомобілів та при наданні послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобілів.

З аналітичних даних бухгалтерського рахунку №282 «Товари в торгівлі», які відповідають даним оборотно-сальдової відомості за січень 2008 р., вбачається, що підприємство здійснювало реалізацію лише запасних частин до автомобілів та допоміжних матеріалів, підприємством не сплачувалися кошти на придбання автомобіля ДЕУ «Ланос», № кузова 8W385848, автомобіль не реалізовувався, грошові кошти за реалізацію автомобіля до прибутку не зараховувалися.

Зазначені в акті №01060032/2303 від 31.01.08, № бланку 001037 відомості щодо відсутності дозвільної документації та засобів контролю здійснення розрахункових операцій, суд розцінює як підтвердження обставини, що торгівельна діяльність та розрахункові операції на зазначеному об'єкті не здійснювалися.

Акт прийому-передачі автомобілю №19 від 31.01.08 не може бути доказом реалізації автомобілю, оскільки зазначені в акті дані щодо передачі автомобілю не відповідають дійсності. Автомобіль покупцеві фактично не передано, договір купівлі-продажу не укладався, довідка-рахунок не виписувалася, покупцеві не видавалась, транзитні номери на автомобіль не видавались, акт заповнений частково.

Отже, акт перевірки ДПІ №01060032/2303 від 31.01.2008 р. № бланку 001037 не може бути належним і допустимим доказом по справі так як, зафіксовані в ньому дані не відповідають дійсності, а висновки про допущені порушення суперечать законодавству.

Докази прийняття позивачем готівкових коштів за проданий автомобіль, або ОСОБА_3, який би діяв у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків, в інтересах або за дорученням позивача, відсутні.

Враховуючи дослідженні докази стосовно фактичних обставин, які склалися між сторонами під час проведення перевірки, суд дійшов висновку про безпідставність заперечень відповідача щодо доведеності проведення розрахункової операції позивачем під час перевірки.

При прийнятті оскаржуваних рішень ДПІ не враховано, що консультант підприємства прийнявши грошові кошти за автомобіль, до каси підприємства їх не вніс, взагалі авто не передав.

Також не враховано, що позивач є суб'єктом господарської діяльності напрямком роботи якого є торгівля автомобілями, виключно шляхом оплати послуги через банк. Лише за виконання такої умови, можлива передача товару.

Намагання відповідача здійснити оплату за автомобіль при проведенні перевірки, без врахування специфіки роботи підприємства, на думку суду є безпідставною обставиною встановити порушення вимог Закону України №265/95-ВР, а тому його послання на виявлені при перевірці факти не проведення розрахункової операції через РРО та відсутність торгового патенту, не може служити належним доказом по справі.

Крім того, встановлені обставини відносно виявлених порушеньне співпадають з підставами для застосування РРО законодавчо визначеними у ст.1 Закону України №265/95-ВР, тобто здійснення операції з розрахунку в готівкових коштах при продажу товару не відбулося. Фактичне приймання від покупця готівкових коштів за місцем реалізації товару не вчинено, товар покупцю не передано, що не може служити безумовним фактом продажу.

Відповідно до п.12 ст.9 Закону України №265/95-ВР, якщо в місті отримання товарів, надання послуг операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються, то реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.

З наведеного вбачається, що позивач не повинен був за місцем продажу автомобілів мати РРО, торговий патент та видавати розрахункові документи.

Законом України №98/96-ВР встановлений порядок патентування торгівельної діяльності за готівкові кошти та інші форми оплати. Патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Стаття 3 Закону дає визначення поняття торгівельної діяльності, як роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.Під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти, в тому числі магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину.

Отже, виходячи з наведеного порядку роботи позивача на торгівельному майданчику, а також недоведеність з боку відповідача факту реалізації автомобіля позивачем, останній не повинен був мати торговий патент у даному випадку.

Пунктом 1 ст.17 Закону України №265/95-ВРпередбачене застосування фінансових санкцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідачем у встановленому порядку, на підставі належних і допустимих доказів, не доведено здійснення позивачем розрахункової операції. Ця обставина спростовується свідченнями свідків, поясненнями представників сторін, письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Оскільки здійснення розрахункової операції в даному випадку не доведено, позивач не може бути притягнений до відповідальності, передбаченої п.1 ст.17 ЗаконуУкраїни №265/95-ВР.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд знаходить доводи позивача стосовно протиправності оскаржуваних рішень обґрунтованим та підтвердженим у ході судового розгляду справи, на підставі належних доказів зібраних у матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання рішень ДПІ в м. Керчі про застосування штрафних (фінансових) санкцій нечинними, а не про визнання їх протиправними та скасування, як це передбачене для правових актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідне для повного захисту прав та інтересів сторін по справі. Тобто вважає за можливе визнати протиправними та скасувати оскаржувані рішення, як цього вимагають положення ст.162 КАС України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення ДПІ в м. Керчі АР про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.02.2008 року №0000602303, №0000612303 необхідно скасувати, як протиправні, а тому заявлений позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, судовий збір сплачений позивачем у розмірі 3,4 грн. необхідно стягнути на його користь.

Крім того, суд враховує практику Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №2135/11/13-11 від 21.11.2011 року, відповідно до якого судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 3,40 грн. підлягаєповерненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень -ДПІ вм. Керчі АР Крим ДПС.

Під час судового засідання, яке відбулось 10.05.12 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 15.05.12.

Керуючись ст.ст.94,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000602303, №0000612303від 08.02.2008 року.

Стягнути з Державного бюджету України 3,40 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень -Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на користь Приватного акціонерного товариства «Керч-Авто».

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.