Ухвала

від 19.11.2012 по справі 2а-15144/11/0170/6

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15144/11/0170/6

19.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Кондрак Н.Й. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Меджидова Т.М.

за участю сторін:

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 10.05.12 у справі № 2а-15144/11/0170/6

за позовом Приватного акціонерного товариства "Керч-Авто" (вул. Чкалова, 157 , м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98327)

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко, 40, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008 року Приватне акціонерне товариство "Керч-Авто" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби, в якому просило скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000612303 та № 0000602303 від 08.02.2008р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2012 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Керч-Авто" до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби про скасування рішень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000602303, №0000612303від 08.02.2008 року. Стягнуто з Державного бюджету України 3,40 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень -Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на користь Приватного акціонерного товариства «Керч-Авто».

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2008р. на підставі направлень на перевірку №107/23-3/65 та №108/23-3/66 податковими інспекторами Сухорученковим О.М. та Ковінським О.М. була проведена перевірка демонстраційної площадки, розташованої за адресою: м. Керч, вул. Вокзальна площа, 36, з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового і безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, на якій АТЗТ "Керч-Авто"проводило продаж автомобілів.

За результатами перевірки складений акт б/н № бланку 001037 від 31.01.2008р., яким встановлені порушення вимог Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а саме: не видача розрахункового документу при здійсненні операції по реалізації автомобіля ДЕУ "Ланос", № кузова НОМЕР_3, яка відбулася на демонстраційному майданчику, за адресою: м. Керч, вул.Вокзальне шосе 36, та відсутність торгового патенту на торговому об'єкті.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Керчі, враховуючи встановлені порушення, винесені відносно позивача рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000612303 від 08.02.08 на суму 238350 грн. та № 0000602303 від 08.02.08 на суму 10,32 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п.3 ст.2 Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно договору оренди, укладеного 08.01.2008 року між АТЗТ "Керч-Авто"та ВАТ "Керченський таксопарк", позивачу надано в оренду приміщення, що розташоване за адресою: вул. Вокзальне шосе 36, м. Керч, для демонстрації та продажу автомобілів.

Відповідно до договору по наданню послуг з реалізації автомобілів №90 від 31.03.2006 року (дилерський договір), укладеного між АТ "Українська автомобільна корпорація"та ВАТ "Таврія-Авто", ВАТ "Таврія-Авто"є офіційним дилером автомобілів марки "ДЕУ"на території АР Крим. Власником автомобілів марки "ДЕУ"є АТ "Українська автомобільна корпорація"(п. 1 розділу договору).

Оскільки ПАТ "Таврія-Авто"є офіційним дилером автомобілів марки "ДЕУ"на території АР Крим, 01.12.2006 року між ВАТ "Таврія-Авто"та АТЗТ "Керч-Авто"було укладено договір по наданню послуг з пошуку покупців № 126/06 (субдилерський договір), відповідно до якого, автомобілі марки "ДЕУ"є власністю дистриб'ютора і є переданими ВАТ "Таврія-Авто"на відповідальне зберігання.

Відповідно до акту прийому-передачі №56/2008 від 14.01.2008р., автомобіль ДЕУ "Ланос", № кузова НОМЕР_3 прийнятий АТЗТ "Керч-Авто"від ВАТ "Таврія-Авто"на відповідальне зберігання, згідно умов договору.

Враховуючи умови вказаних договорів, право укладати з покупцями від імені дистриб'ютора договори реалізації автомобілів, які перебувають у власності дистриб'ютора, належить ВАТ "Таврія-Авто"(п.1.1 договору № 90 від 31.03.2006р.).

АТЗТ "Керч-Авто"за дорученням ВАТ "Таврія-Авто"за плату надає послуги по пошуку покупців і по видачі автомобілів від імені Дистриб'ютора, які перебувають у власності дистриб'ютора (п.1.1. договору № 126/06 від 01.12.2006р.).

Згідно п.п.3.1.21 цього договору, АТЗТ "Керч-Авто"виписує покупцям від імені дистриб'ютора рахунки-фактури на оплату автомобілів за цінами, встановленими реєстраторами цін, що діють на дату виписки рахунку-фактури, вказуючи розрахунковий рахунок дистриб'ютора, та забезпечує виконання усіх вимог процедури.

Грошові кошти від покупців надходять виключно на поточний рахунок дистриб'ютора, зазначений у рахунку-фактурі, та у строк, зазначений у рахунку-фактурі, з додержанням вимог процедури щодо умов оплати автомобілів. АТЗТ "Керч-Авто"забезпечує надходження грошових коштів на рахунок дистриб'ютора шляхом видачі рахунку-фактури (п.6.1., 5.1., 3.1.21, 3.1.25 договору).

Виписка довідок-рахунків, необхідних для реєстрації автомобілів в органах ДАІ, здійснюється ВАТ "Таврія-Авто"після надходження на поточний рахунок дистриб'ютора повної вартості автомобіля (п.5.1 договору).

Відповідно до п.п.4.1.9 договору, на ВАТ "Таврія-Авто"також покладається передача до АТЗТ "Керч-Авто"всіх документів, необхідних для реєстрації автомобілів в ДАІ, передбачених процедурою (договір купівлі-продажу, підписаний генеральним директором ВАТ "Таврія-Авто", оригінал довідки-рахунку, транзитні номери на автомобіль).

Положення п.п.3.1.25 договору № 126/06 від 01.12.2006р. передбачають, що АТЗТ "Керч-Авто"видає покупцю автомобіль тільки на підставі прибуткового касового ордеру, отриманого покупцем в приходній касі відділення банку, в якому покупець здійснює оплату рахунку-фактури, та після підтвердження дистриб'ютором отримання ним повної оплати за автомобіль та виконання підприємством всіх умов процедури щодо передачі автомобілю покупцю.

Умовами п.5.1 договору № 126/06 від 01.12.2006р., визначено, що право власності на автомобілі переходить від дистриб'ютора до покупця після надходження на поточний рахунок дистриб'ютора повної вартості автомобіля, виписки ВАТ "Таврія-Авто"покупцю довідки-рахунку, підписання АТЗТ "Керч-Авто"та покупцем акту приймання-передачі та реєстрації автомобіля в органах МРЕВ. Право власності на автомобілі від дистриб'ютора до АТЗТ "Керч-Авто"не переходить (п.5.4. договору).

Отже, передбачена договорами процедура продажу та порядок розрахунків унеможливлюють реалізацію автомобілів шляхом приймання позивачем або дилером ВАТ "Таврія-Авто"готівкових коштів як оплати вартості автомобілю.

Судом першої інстанції під час розгляду справи було встановлено, що АТЗТ "Керч-Авто"не здійснювало розрахункові операції при реалізації автомобілів.Грошові кошти від покупців надходили виключно на поточний рахунок власника - АТ "Українська автомобільна корпорація". Лише за цієї умови можливий продаж автомобілів. Оскільки власник після надходження грошових коштів дає згоду дилеру ВАТ "Таврія-Авто"на видачу і передачу до АТЗТ "Керч-Авто"довідок-рахунків та транзитних номерів. При реалізації автомобілів прийняття грошових коштів від покупців у касу або на поточний рахунок АТЗТ "Керч-Авто"не передбачалося і не здійснювалося.Автомобіль ДЕУ "Ланос", який фігурував при перевірці був прийнятий від ВАТ "Таврія-Авто"на відповідальне зберігання. Грошові кошти за автомобіль до каси або на поточний рахунок підприємства не надходили.

Допитуючи свідків суд першої інстанції встановив, що на прохання покупця ОСОБА_2, він зобов'язався самостійно внести грошові кошти на рахунок продавця через установу банку оскільки був заінтересованим у вчиненні угоди, так якйого заробіток залежить від об'єму продаж, про що надав особисту розписку від свого імені.

З пояснень ОСОБА_2 встановлено, що на час перевірки працював у ДПІ в м. Керчі. 31.01.08 року прибув на торгівельний майданчик позивача з метою придбання автомобіля. Після демонстрації автомобіля ДЄУ "Ланос" вирішив його придбати. Він запропонував консультанту грошові кошти, на що останній склав розписку про передачу готівки в кількості 47 670 грн. Той видав йому розписку та склав акт прийому-передачі авто. Фактично купівлю автомобілю він не здійснив. Автомобіль та документи, які б підтверджували його право власності на автомобіль не отримав через початок перевірки.

Допитані у якості свідків інспектори ДПА в АР Крим ОСОБА_4, ОСОБА_5 зазначили, що під час перевірки АТЗТ "Керч-Авто"встановили факт придбання автомобіля без видачі розрахункового документу та відсутність торгового патентуна продаж автомобілів. До таких висновків прийшли враховуючи продаж ОСОБА_2 автомобіля ДЄУ, про що свідчать розписка про прийняття грошей консультантом та акт прийому-передачі автомобіля. Наявність повноважень у консультанта на прийняття готівкових коштів та специфіку вчинення правочинів з продажу автомобілів на підприємстві не з'ясовували.

Матеріали справи підтверджують, що 31.01.08 позивач діючи у відповідності до умов договору №126/06 від 01.12.06 та передбаченого ним порядку продажу автомобілів, в особі консультанта з продажу автомобілів ОСОБА_6 надав рахунок-фактуру ОСОБА_2, який виявив бажання придбати автомобіль. Згодом надав паспорт та довідку ІПН для оформлення угоди і вніс до акту прийому-передачі №9 від 31.01.08 початкові дані - паспортні дані клієнта та дані щодо обраного автомобілю, який разом з необхідною документацією не передавалися, та підготував платіжне доручення для оплати у банк.

З тексту розписки виданої покупцю 31.01.08 консультантом позивача ОСОБА_6 вбачається, що останній оплату за автомобіль ДЄУ у сумі 47670 грн. отримав(арк.с.75).

З посадової інструкції консультанта підприємства, затвердженої 03.04.2007р., вбачається, що до посадових обов'язків ОСОБА_6 не входило приймати від покупців готівкових коштів, як оплату вартості автомобілів.

З рахунку-фактури №114015-408/7 від 31.01.08 вбачається, що продавцем автомобіля ДЕУ "Ланос", № кузова НОМЕР_3 є АТ "Українська Автомобільна Корпорація", покупцем є ОСОБА_2, зазначені ЄДРПОУ, № рахунку продавця, паспортні дані, ІПН, адреса покупця, розрахунок ціни, вартість автомобілю, порядок оплати, межі та строк дії рахунку-фактури. Платіж продавцем не отриманий, відпуск автомобілю не дозволено, наказ на видачу акту прийому-здачі з поміткою про продаж не надано, підписи бухгалтера та керівника торгового відділу у графі "наказ на відвантаження"відсутні.

Таким чином, АТ "Українська Автомобільна Корпорація"зобов'язувалася в період строку дії рахунку-фактури продати ОСОБА_2 автомобіль на зазначених у ньому умовах.

З платіжного доручення від 31.01.08 вбачається, що платником є покупець ОСОБА_2, який повинен внести до банківської установи вартість автомобіля кузов № НОМЕР_3 в розмірі 46 850 грн. Покупець ОСОБА_2 повинен був сплатити вартість автомобілю до банку на рахунок АТ "Українська Автомобільна Корпорація", однак дану операцію проведено не було.

З аналітичних даних бухгалтерського рахунку №282 "Товари в торгівлі", які відповідають даним оборотно-сальдової відомості за січень 2008 р., вбачається, що підприємство здійснювало реалізацію лише запасних частин до автомобілів та допоміжних матеріалів, підприємством не сплачувалися кошти на придбання автомобіля ДЕУ "Ланос", №кузова НОМЕР_3, автомобіль не реалізовувався, грошові кошти за реалізацію автомобіля до прибутку не зараховувалися.

Судова колегія погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що зазначені в акті №01060032/2303 від 31.01.08, № бланку 001037 відомості щодо відсутності дозвільної документації та засобів контролю здійснення розрахункових операцій, підтверджують, що торгівельна діяльність та розрахункові операції на зазначеному об'єкті не здійснювалися.

Судом першої інстанції вірно визначено, що акт прийому-передачі автомобілю №19 від 31.01.08 не може бути доказом реалізації автомобілю, оскільки зазначені в акті дані щодо передачі автомобілю не відповідають дійсності. Автомобіль покупцеві фактично не передано, договір купівлі-продажу не укладався, довідка-рахунок не виписувалася, покупцеві не видавалась, транзитні номери на автомобіль не видавались, акт заповнений частково.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваних рішень ДПІ не враховано, що консультант підприємства прийнявши грошові кошти за автомобіль, до каси підприємства їх не вніс, взагалі авто не передав. Також не враховано, що позивач є суб'єктом господарської діяльності напрямком роботи якого є торгівля автомобілями, виключно шляхом оплати послуги через банк. Лише за виконання такої умови, можлива передача товару.

Безперечним є висновок суду першої інстанції про те, що, встановлені обставини відносно виявлених порушень не співпадають з підставами для застосування РРО законодавчо визначеними у ст.1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", тобто здійснення операції з розрахунку в готівкових коштах при продажу товару не відбулося. Фактичне приймання від покупця готівкових коштів за місцем реалізації товару не вчинено, товар покупцю не передано, що не може служити безумовним фактом продажу.

Відповідно до п.12 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", якщо в місті отримання товарів, надання послуг операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються, то реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.

Враховуючи зазначене, судом першої інстанції вірно зазначено, що позивач не повинен був за місцем продажу автомобілів мати РРО, торговий патент та видавати розрахункові документи.

Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" встановлений порядок патентування торгівельної діяльності за готівкові кошти та інші форми оплати. Патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Стаття 3 Закону дає визначення поняття торгівельної діяльності, як роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.Під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти, в тому числі магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину.

Отже, виходячи з наведеного порядку роботи позивача на торгівельному майданчику, а також недоведеність з боку відповідача факту реалізації автомобіля позивачем, останній не повинен був мати торговий патент у даному випадку.

Отже враховуючи всі викладені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність усіх правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.

Судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 10.05.12 у справі № 2а-15144/11/0170/6 за позовом Приватного акціонерного товариства "Керч-Авто" до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби про скасування рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.Й. Кондрак

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова