Постанова

від 11.04.2012 по справі 1170/2а-5295/11

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія Справа № 1170/2а-5295/11

Категорія статобліку 8.2.1

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2012 року м. Кіровоград

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого ? судді Флоренка О. Ю.,

при секретарі ? Галушко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Науково -виробниче підприємство «Радій»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2011 р. Публічне акціонерне товариство «Науково - виробниче підприємство «Радій» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 21.12.2011 року: №0002052330, яким позивачеві нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 782 157 грн., із застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,00 грн.; №0002062330, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 194 002, грн., із застосуванням (фінансових) санкцій у сумі 1,00 грн. (далі - оскаржувані податкові повідомлення-рішення).

11.04.2012 року у судовому засіданні, на підставі проголошеної ухвали, судом було здійснено заміну первісного відповідача, яким є Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція на її правонаступника - Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби, у відповідності до ст. 55 КАС України.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача по Договору про спільну діяльність ЗАТ «Кіровоградграніт», ЗАТ «НВП «Радій»від 30.06.1998 року з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Герант Плюс»за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року та ТОВ «Євроком -Компонентс»за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, оформленої відповідним актом перевірки, відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача Вставська Т.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених у позові та просили суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача Івашкін О.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову, пославшись на те, що з метою отримання пояснень з приводу взаємовідносин позивача по Д?СД від 30.06.1998 року з ТОВ «Герант Плюс» та ТОВ «Євроком -Компонентс», та їх документального підтвердження, на адресу позивача було направлено відповідний лист -запит, але позивачем не було надано завірених копій первинних бухгалтерських документів, на підставі яких робились відповідні записи в бухгалтерському та податковому обліку (накладні, податкові накладні, платіжні документи, договори), не було зазначено які саме товари придбавалися, яким чином було здійснено їх приймання та як саме було здійснено транспортування товару від продавця до покупця з наданням відповідних документів.

Таким чином, враховуючи матеріали перевірок ТОВ «Герант Плюс»та ТОВ «Євроком -Компонентс», ПАТ «НВП «Радій»по ДСД від 30.06.1998 року не було доведено фактичного отримання товарів (робіт, послуг) від згаданих постачальників або факту перерахування коштів з метою фактичного отримання товарів (робіт, послуг), в зв'язку з чим було встановлено порушення п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодекс України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за січень 2011 року на загальну суму 782 157 грн., та завищено залишок від'ємного значення ПДВ у сумі 194 002, 00 грн., який включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за квітень 2011 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ НВП «Радій»зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 19.02.1993 року. 29.04.2011 року змінено свідоцтво про державну реєстрацію, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців про заміну свідоцтва про державну реєстрацію 1 444 105 0018 000032 (т. 1 а.с. 10). Протоколом від 15.04.2011 року №23 загальних зборів акціонерів ЗАТ «НВП»«Радій»затверджено статут ПАТ НВП «Радій»(т. 7 -9). З довідки АА №018236 з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України вбачається, що позивач є юридичною особою (т. 1 а.с. 11).

Закрите акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Радій»код 14312430, є відповідальним, на підставі довіреності від 26.07.2011 р. (т. 1 а.с. 23), за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору спільної діяльності від 30.06.1998 року (т. 1, а.с. 12 - 21), укладеного між ЗАТ „Кіровоградграніт", ЗАТ „НВП Радій", ТОВ „Гранекс", код за ТРДПАУ - 300112054 (далі ЗАТ „НВП „Радій" по ДСД), а його посадові особи уповноважені на ведення керівництва та спільної діяльності по договору спільної діяльності від 30.06.1998 р., на підставі довіреності від 26.07.2011 р. (т. 1 а.с. 22).

28.03.2011 року посадовою особою відповідача, позивачу направлено лист вих. №8873/10/2330 про надання інформації щодо наявності в податковому кредиті з податку на додану вартість ймовірних «податкових ям»(звернути увагу на взаємовідносини з ТОВ «Метал -Профі», ТОВ «Свенварт», ТОВ «Заверг»(т.2 а.с. 13). 28.04.2011 року позивачем надано пояснення та копії підтверджуючих документів (т. 2 а.с. 14).

28.04.2011 року позивачем надано інформацію, на лист відповідача від 28.03.2011 року вих. №8873/10/2330 щодо аналізу та відпрацювання контрагентів за січень 2011 року, в якому зазначено, що податковий кредит з ПДВ за січень 2011 року сформовано позивачем по ДСД у відповідності з чинним законодавством, тобто відсутня необхідність у проведенні будь -яких коригувань (т. 2 а.с. 5).

14.06.2011 року позивача запрошено до Кіровоградської ОДПІ для усунення сум розбіжностей між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями (т.2 а.с. 2). 14.06.2011 року позивачем відповідачу було надано відповідь вих. №55/14-06/1, в якій зазначено, що позивач по ДСД повністю задекларував податкові зобов'язання та правомірно сформував податковий кредит, тому вважає, що твердження відповідача про наявність розбіжностей між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями є необґрунтованими та безпідставними (т.2 а.с. 3 -4).

17.06.2011 року заступником начальника Кіровоградської ОДПІ направлено лист вих. №80446/10/23-3 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ «Інкомтех -Проект»код 32830287 та ТОВ «Євроком Компонентс»код 36713111 за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року (т.2 а.с. 10 - 11). 29.06.2011 року позивачем надано пояснення вих. №47/29-06/2, в яких він зазначив, що по ДСД від 30.06.98 року включив до складу податкового кредиту з ПДВ суму податку по взаємовідносинах з суб'єктами господарювання: ТОВ «Інкомтех -Проект», ТОВ «Євроком Компонентс»(т. 2 а.с. 12).

07.12.2011 року позивача було повідомлено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Герант плюс»(код 36947275) за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року та ТОВ «Євроком -Компонентс»(код 36713111) терміном 2 робочі дні (т. 2 а.с. 8).

З 08.12.2011 року по 09.12.2011 року головним державним податковим ревізором -інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Губіним Денисом Андрійовичем, на підставі наказу відповідача від 07.12.2011 року №4000 (т.1 а.с. 28), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача по договору спільної діяльності від 30.06.1998 року (код 300112054) з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Герант Плюс»(код 36947275) за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року та ТОВ «Євроком -Компонентс»(код 36713111) за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року. В результаті проведення перевірки було складено відповідний акт перевірки від 12.12.2011 року №167/23-30/300112054 ( т. 1 а.с. 29 - 38) (далі -акт перевірки).

В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено: - п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 -VI, в результаті чого ним занижено податок на додану вартість за січень 2011 року на загальну суму 782 157,00 грн., та завищено залишок від'ємного значення ПДВ , який включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за квітень 2011 року у сумі 194002,00 грн..

На підставі акта перевірки, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.12.2011 року: №0002052330 (т. 1 а.с. 39), яким позивачеві нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 782 157 грн., із застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,00 грн.; №0002062330 (т. 1 а.с. 40), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 194 002, грн., із застосуванням (фінансових) санкцій у сумі 1,00 грн.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (пункт 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" зазначеного Кодексу) (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізінгу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізінгу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги/ та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наведені судом правові позиції знайшли своє відображення у листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 та від 01.11.2011 р. №1936/11/13-11.

Як встановлено з матеріалів справи, контрагентом позивача є ТОВ «Герант Плюс», по якому до матеріалів справи було надано акт від 31.03.2011 року №725/23-02/36947275 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Герант Плюс», (код за ЄДРПОУ 36947275) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту податку на додану вартість за січень 2011 року (т. 2 а.с. 15 -18). В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Герант Плюс»порушено вимоги: - п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.187.1 ст. 187, п.198.3, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 -VI, п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 р. №996 -XIV, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у сумі 955480,29 грн.; - п.1, п.5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст.. 626, ст.. 650, ст.. 655, ст.. 658, ст.. 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Герант Плюс»(код за ЄДРПОУ 36947275) з постачальниками та покупцями.

Суд вважає, що наданий відповідачем акт не є належним доказом відсутності реального вчинення господарських операцій щодо придбання позивачем у ТОВ «Герант Плюс»мікросхем та електродеталей, оскільки відповідачем не надано доказів прийняття податковим органом будь-якого рішення на підставі даного акта перевірки. До того ж, у даному акті зазначено, що ТОВ «Герант Плюс»не знаходиться за адресою реєстрації станом на момент проведення перевірки -31.03.2011 р., що не може свідчити про неможливість здійснення ним господарських операцій з контрагентами протягом січня 2011 р.

Згідно зі спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на 11.04.2011 р., стан юридичної особи ТОВ «Герант Плюс»: «Зареєстровано»(т.2 а.с. 20-23).

Як встановлено з матеріалів справи, контрагентом позивача ТОВ «Євроком Компонентс» по якому до матеріалів справи було надано довідку від 28.09.2011 року №123/23-3/36713111 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Євроком Компонентс»(код за ЄДРПОУ 36713111) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Ас Техніка»(код за ЄДРОУ 34956529), ТОВ «Укрдрім»(код за ЄДРПОУ 36302590), ТОВ «Спільне Інвестування»(код за ЄДРПОУ 34730512) та відомостей за квітень 2011 року (т.2 а.с. 19). З наданої довідки вбачається, що у ТОВ «Євроком Компонентс»відсутні необхідні для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, транспортні засоби, а тому згідно з ч. 1,5 ст. 203, п.1,2 ст. 215,ст.. 228 Цивільного кодексу України, зазначені угоди мають ознаки нікчемності.

Суд вважає, що надана відповідачем довідка не є належним доказом відсутності реального вчинення господарських операцій щодо придбання позивачем у ТОВ «Євроком Компонентс» мікросхем та електродеталей, оскільки відповідачем не надано доказів прийняття податковим органом будь-якого рішення на підставі даної довідки. До того ж, у даній довідці зазначено, що зустрічну звірку неможливо провести, у зв'язку з тим, що підприємство має стан: «10 -запит на встановлення місцезнаходження», що не може свідчити про неможливість здійснення ним господарських операцій з контрагентами протягом квітня 2011 р.

Згідно зі спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на 11.04.2011 р., статус відомостей про юридичну особу ТОВ «Євроком Компонентс»: «Підтверджено», а стан юридичної особи: «Зареєстровано» (т.2 а.с. 24-27).

З матеріалів справи вбачається, що 14.05.2010 року між ЗАТ «Науково -виробниче підприємство «Радій»(Покупець) та ТОВ «Герант Плюс»(Постачальник) було укладено договір поставки №5500100. Відповідно до п.п. 1.2. п. 1 даного договору, приблизно сума договору складає 50 000 000 грн., в тому числі по податку на додану вартість 20% - 8 333 333,34 грн. (т. 1 а.с. 114 - 115). 29.12.2010 року до даного договору було укладено додатковий договір про доповнення договору від 14.05.2010 року №5500100, яким передбачена сума поставки товару у розмірі 4 692 940,18 грн., в тому числі з податку на додану вартість 20 % - 782 156, 70 грн. (т. 1 а.с. 117). На підтвердження реальності господарських операцій щодо придбання позивачем у ТОВ «Герант Плюс»мікросхем та електродеталей, позивач надав до суду такі підтверджуючі документи взаємовідносин з контрагентом: податкові накладні (т. 1 а.с. 25 -27); видаткові накладні (т.1 а.с. 118 -120); приходні ордери (т. 1 а.с. 121 -124), книгу обліку довіреностей на 2011 р., в якій є запис в рядку № 3,№23, №28 що ТОВ «Герант Плюс»є постачальником (т.1 а.с. 125 -127), подорожні листи службового легкового автомобіля (т.1 а.с. 128 - 130), посвідчення про відрядження (т.1 а.с. 131 - 133), докази отримання на склад поставленого товару (т.1 а.с. 134 - 232).

01.04.2011 року між позивачем та ТОВ «Євроком -Компонентс», було укладено договір поставки №42-11-038. Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 даного договору, сума договору складає 5 093 122,03 грн., в тому числі по податку на додану вартість 20% - 848 853,67 грн. (т. 1 а.с. 58 - 62). На підтвердження реальності господарських операцій щодо придбання позивачем у ТОВ «Євроком -Компонентс»мікросхем та електродеталей, позивач надав до суду такі підтверджуючі документи взаємовідносин з контрагентом: податкову накладну від 18.04.2011 року №158 (т.1 а.с. 24), рахунок -фактуру від 18.04.2011 року №ЄК -1024 (т. 1 а.с. 63); видаткову накладну від 18.04.2011 року №Єк -0956 (т. 1 а.с. 64); приходний ордер від 18.04.2011 року №29 (т.1 а.с. 65), подорожній лист службового легкового автомобіля від 18.04.2011 року №914 (т.1 а.с. 68), посвідчення про відрядження (т.1 а.с. 69), докази отримання на склад поставленого товару (т.1 а.с. 70 -113).

З наданих до справи копій документів вбачається, що первинні документи належним чином складені на виконання договорів поставки мікросхем та електродеталей, укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ «Герант Плюс», ТОВ «Євроком -Компонентс».

Наведені доводи свідчать про реальне вчинення господарських операцій щодо придбання позивачем у ТОВ «Герант Плюс», ТОВ «Євроком -Компонентс»мікросхем та електродеталей.

На підставі норм статей 61 та 44 ПК України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Суд вважає, що відповідачем в установленому порядку не доведені факти невідповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача у податковому обліку фактичним обставинам здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами, внаслідок чого відповідні витрати і податковий кредит слід вважати такими, що сформовані позивачем правомірно.

З огляду на встановлення судом реальності вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на думку суду, відповідач неправомірно визначив податкові (грошові) зобов'язання позивачеві, на підставі акта перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не було доведено законність, прийнятих за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, на думку суду, посадові особи відповідача при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та складання акта перевірки за її наслідками, діяли не на підставі законів України, необґрунтовано, а тому прийняті за її наслідками податкові повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 21.12.2011 р. №0002052330 та №0002062330, належить визнати протиправними та скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 21.12.2011 року №0002052330.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 21.12.2011 р. № 0002062330.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.04.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 19.04.2012 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко

Згідно з оригіналом:

Суддя О.Ю. Флоренко