Постанова

від 15.05.2012 по справі 7406/10/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 7406/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Соколенко О.М.

при секретарі -Юзефович Ю.А.

за участю: представника позивача -ОСОБА_1 (за довіреністю);

відповідачі -не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Саратського районного центру зайнятості до відділу культури та туризму Саратської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 2461 грн. 94 коп., -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Саратського районного центру зайнятості до відділу культури Саратської районної державної адміністрації про стягнення коштів у розмірі 2461 грн. 94 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у зв'язку із звільненням 24.06.2009 року із займаної посади директора Саратської централізованої бібліотечної системи громадянки ОСОБА_2, вона 07.07.2009 року була зареєстрована в Саратському районному центрі зайнятості як така, що шукає роботу і 14.07.2009 року отримала статус безробітного. За період перебування на обліку в Саратському районному центрі зайнятості, ОСОБА_2 виплачено допомогу по безробіттю в сумі 2461,94 грн. за період з 14.07.2009 року по 06.05.2010 року. Згідно наказу відділу культури Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 18.05.2010 року № 16, ОСОБА_2 поновлена на роботі з 24.06.2009 року на підставі рішення Саратського районного суду Одеської області від 06.05.2010 року у справі №2-43/10 р.

Керуючись ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття», центр зайнятості звернувся до відділу культури Саратської районної державної адміністрації Одеської області з претензією від 31.05.2010 року №769 з повідомленням про необхідність повернення коштів, проте відповідач кошти не повернув. Враховуючи, що у добровільному порядку відділом культури Саратської районної державної адміністрації зазначені кошти не сплачені, позивач звернувся до суду, та на підставі ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»позивач просить стягнути суму виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг з відповідача - відділу культури Саратської районної державної адміністрації на користь Саратського районного центру зайнятості.

Ухвалою суду від 02.12.2011 року до участі у справі залучено другого відповідача ОСОБА_2.

ОСОБА_2 надала до суду заперечення на адміністративний позов, в яких зазначила, що жодних претензій щодо виплати матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг як безробітному за період з 14.07.2009 року по 06.05.2010 року вона не визнає, та вважає, що стягнення зазначених коштів повинно бути здійснено з відділу культури Саратської районної державної адміністрації відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Таким чином, відповідач просила суд у задоволенні позиву відносно ОСОБА_2 відмовити.

У судовому засіданні 13.01.2012 року судом здійснено заміну відповідача - відділу культури Саратської районної державної адміністрації на належного відповідача - відділ культури та туризму Саратської районної державної адміністрації, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру стосовного повного найменування відповідача (ідентифікаційний код 02229681).

У судовому засіданні представник позивача уточнила реквізити для стягнення коштів та просила суд задовольнити позовні вимоги, і стягнути з відділу культури та туризму Саратської районної державної адміністрації на користь Саратського районного центру зайнятості кошти з виплати матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 2461 грн. 94 коп.

Відповідач - відділ культури та туризму Саратської районної державної адміністрації у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом з тим, з боку відповідача не надходило до суду жодних повідомлень про причину неприбуття у судове засідання та не було надано заяв про відкладення розгляду справи.

Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином та своєчасно, разом з тим, надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Отже, відповідно до положень ст. 128 КАС України суд розглядав справу без участі відповідачів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, та надані під час розгляду справи пояснення представника відповідача відділу культури Саратської районної державної адміністрації, ознайомившись з запереченнями відповідача ОСОБА_2, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 02.09.2005 року Саратською районною державною адміністрацією Одеської області зареєстрований відділ культури Саратської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код 02229681), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.12).

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_2, остання наказом начальника відділу культури Саратської районної державної адміністрації від 24.06.2009 року № 13 була звільнена з посади директора централізованої бібліотечної системи Саратського району за систематичне невиконання службових обов'язків за п.3 ст.40, ст.43 КЗпП (а.с.15-17).

Відповідно до ст.25 Закону України «Про зайнятість населення»держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такий вид компенсації при втраті роботи, як виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно витягу із наказу Саратського районного центру зайнятості від 14.07.2009 року № НТ090714 (а.с.18), ОСОБА_2 з 14.07.2009 року надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 06.05.2010 року у справі № 2-43/10 р. (а.с.41-44), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22.02.2011 року (а.с.80-83), визнано незаконними накази начальника відділу культури Саратської районної державної адміністрації від 28.07.2009 року №15, від 19.01.2009 року №1, від 18.02.2009 року №2 про оголошення доган ОСОБА_2; визнано незаконним наказ начальника відділу культури Саратської районної державної адміністрації від 24.06.2009 року № 13 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади директора централізованої бібліотечної системи Саратського району Одеської області», поновлено ОСОБА_2 на посаді директора централізованої бібліотечної системи Саратського району Одеської області, стягнуто з відділу культури Саратської районної державної адміністрації Одеської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.06.2009 року по 06.05.2009 року та моральну шкоду. Також, у рішенні Саратського районного суду Одеської області від 06.05.2010 року у справі № 2-43/10 р. зазначено, що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді директора централізованої бібліотечної системи Саратського району Одеської області та присудження ОСОБА_2 виплати заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Судом встановлено, що на виконання рішення Саратського районного суду Одеської області від 06.05.2010 року у справі № 2-43/10 року начальником відділу культури Саратської районної державної адміністрації Одеської області видано наказ від 18.05.2010 року №16 «Про поновлення на роботі ОСОБА_2»(а.с.13), яким наказ від 24.06.2009 року № 13 «Про звільнення ОСОБА_2»скасовано; поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Саратської централізованої бібліотечної системи з 24.06.2009 року; наказано виплатити ОСОБА_2 заробітну плату за один місяць з утриманням обов'язкових відрахувань.

З вказаним наказом ОСОБА_2 була ознайомлена 26.05.210 року, про що свідчить її підпис у наказі.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»виплата допомоги по безробіттю припиняється, в тому числі у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Згідно з абзацом 3 підпункту 1 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата та номер наказу. Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Судом встановлено, що 26.05.2010 року директором Саратського районного центру зайнятості прийнято наказ № НТ 100526, яким ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю за пп.2 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»з 18.05.2010 року та відповідно до абз.3 пп.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, знято її з обліку з 18.05.2010 року (а.с.159-160).

Разом з цим, 28.05.2010 року директором Саратського районного центру зайнятості видано наказ № НТ 100528, яким ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю з 07.05.2010 року у зв'язку із поновленням безробітного на роботі за рішенням суду та знято ОСОБА_2 з обліку з 18.05.2010 року (а.с.159-160).

Згідно довідки Саратського районного центру зайнятості, виданої ОСОБА_2, остання перебувала на обліку як безробітна з 14.07.2009 року по 18.05.2010 року та центром зайнятості було надано послуги в сприянні у працевлаштуванні і виплачено ОСОБА_2 допомогу по безробіттю в загальному розмірі 2624 грн. 52 коп. (а.с.14).

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 було повернуто центру зайнятості виплачену допомогу по безробіттю за період з 07.05.2010 року по 18.05.2010 року у сумі 127,74 грн., та у сумі 34,84 грн., що підтверджується копіями квитанцій: №84 від 02.06.2010 року та №32 від 27.05.2010 року (а.с.6-7).

Згідно з п.п.7, 8, 9 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року №7-1, зареєстрованим в в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за N 232/16248, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. У разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства. Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Наказом директора Саратського районного центру зайнятості від 28.05.2010 року № 44 «Про стягнення отриманих коштів»(а.с.157-158) встановлено, що згідно з ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»відділ культури Саратської районної державної адміністрації повинен повернути в повному обсязі кошти у сумі 2461 грн. 94 коп. та наказано головному спеціалісту-юрисконсульту протягом двох робочих днів надати претензію до відділу культури Саратської районної державної адміністрації та письмово попередити про необхідність повернення коштів у сумі 2461,94 грн.

Судом встановлено, що 31.05.2010 року за № 769 директором Саратського районного центру зайнятості винесена претензія на суму 2461 грн. 94 коп., яка направлена начальнику відділу культури Саратської районної державної адміністрації Одеської області, та отримання останнім 01.06.2010 року (а.с.8-9).

23.06.2010 року за №187-01 начальником відділу культури Саратської районної державної адміністрації Одеської області на адресу директора Саратського районного центру зайнятості направлено лист на претензію про повернення коштів на суму 2461 грн. 94 коп. (а.с.40), в якому зазначено, що на даний час не уявляється можливим задовольнити претензію, оскільки відділом культури Саратської районної державної адміністрації Одеської області подана апеляційна скарга на рішення Саратського районного суду Одеської області від 06.05.2010 року у справі № 2-43/10 р., і таким чином, після розгляду вказаної скарги та прийняття рішення судом апеляційної інстанції, буде можливим визначити особу, яка повинна виплатити центру зайнятості суму коштів у розмірі 2461 грн. 94 коп., отриману ОСОБА_2

Таким чином, враховуючи, що відділом культури Саратської районної державної адміністрації не було повернуто кошти у розмірі 2461 грн. 94 коп. протягом 30 днів після отримання претензії, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаних коштів з відділу культури Саратської районної державної адміністрації Одеської області.

Вирішуючи вказаний спір, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення коштів у розмірі 2461 грн. 94 коп. з відділу культури та туризму Саратської районної державної адміністрації підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Між сторонами не існує спору щодо фактичних обставин у справі, отже спір виник з приводу неоднакового розуміння сторонами спірних правовідносин законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», який визначає правові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі -Закон, Закон № 1533), Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону №1533 функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості. Робочі органи Фонду представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Позивач - Саратський районний центр зайнятості згідно п. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 3 Закону з питань, що регулюються цим Законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові особи цих органів діють виключно на підставах, у межах та у спосіб, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як вже зазначено судом, згідно з абзацом 3 підпункту 1 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219, повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до частини четвертої статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Частиною 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду утримується із роботодавця.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 34 Закону Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Отже, чинним законодавством покладається обов'язок по компенсації Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду -на роботодавця.

При цьому, слід зазначити, що обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає у тому випадку, якщо невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю потягло за собою незаконне звільнення з роботи застрахованої особи, і саме через цю подію така особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Як вже встановлено судом, рішенням Саратського районного суду Одеської області від 06.05.2010 року у справі № 2-43/10 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22.02.2011 року, зокрема, визнано незаконним наказ начальника відділу культури Саратської районної державної адміністрації від 24.06.2009 року № 13 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади директора централізованої бібліотечної системи Саратського району Одеської області»та поновлено ОСОБА_2 на посаді директора централізованої бібліотечної системи Саратського району Одеської області.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обов'язок відділу культури Саратської районної державної адміністрації відшкодувати до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття суму матеріального забезпечення, виплаченого безробітній ОСОБА_2, у зв'язку з визнанням незаконним її звільнення з роботи та поновленням її на роботі за рішенням суду.

Виплата ОСОБА_2 допомоги по безробіттю у розмірі 2624 грн. 52 коп. підтверджується довідкою Саратського районного центру зайнятості. Враховуючи повернення ОСОБА_2 центру зайнятості суми коштів у розмірі 162 грн.58 грн., відділом культури та туризму Саратської районної державної адміністрації відшкодуванню до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підлягає сума коштів у розмірі 2461 грн.94 коп., яка була заявлена позивачем до стягнення.

При цьому, судом не приймається до уваги доводи відповідача - відділу культури Саратської районної державної адміністрації про те, що останнім були виплачені кошти ОСОБА_2 у сумі 16519 грн. 60 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, і отже, суму коштів у розмірі 2461 грн.94 коп., яка була заявлена позивачем до стягнення повинна сплатити саме ОСОБА_2, а не відділ культури повинен відшкодовувати цю суму коштів, оскільки сплата ним коштів за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 не виключає обов'язку відділу культури та туризму Саратської районної державної адміністрації у відповідності до ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»відшкодувати допомогу по безробіттю. Отже вказані доводи ґрунтуються на невірному тлумаченні законодавства та не впливають на встановлений спеціальним у спірних правовідносинах нормативним актом -Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»-обов'язок відділу культури та туризму Саратської районної державної адміністрації, як роботодавця ОСОБА_2, відшкодувати центру зайнятості виплачене забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному.

Як вбачається з довідки Саратського районного центру зайнятості від 10.05.2012 року №1243, відділом культури Саратської районної державної адміністрації станом на 10.05.2012 року не сплачена заборгованість у сумі 2461 грн. 94 коп. (а.с.156).

Разом з тим, станом на 11.05.2012 року, відповідач - відділ культури та туризму Саратської районної державної адміністрації доказів добровільної сплати коштів, виплачених громадянці ОСОБА_2, до суду не надав.

Враховуючи обставини справи та те, що обов'язок відшкодування виплаченої допомоги по безробіттю, встановлений ч.4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»не виконаний відділом культури Саратської районної державної адміністрації, суд вважає, що позов Саратського районного центру зайнятості до відділу культури та туризму Саратської районної державної адміністрації підлягає задоволенню.

Разом з тим, стосовно стягнення коштів у розмірі 2461 грн.94 коп. з другого відповідача - ОСОБА_2, суд зазначає наступне.

Відповідачем - відділом культури Саратської районної державної адміністрації під час розгляду справи було надано клопотання про заміну його на відповідача ОСОБА_2, в якому відповідач також просив стягнути з ОСОБА_2 кошти, які були заявлені позивачем до стягнення з відділу культури Саратської районної державної адміністрації.

Представник позивача у судовому засіданні вирішення клопотання залишила на розсуд суду, зазначивши при цьому, що вважає, що кошти повинні стягуватись з відділу культури Саратської районної державної адміністрації.

Ухвалою суду від 02.12.2011 року клопотання відділу культури Саратської районної державної адміністрації задоволено шляхом залучення до участі у справі у якості другого відповідача - ОСОБА_2

Згідно з ч.3 ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Питання про те, хто з двох відповідачів є належним відповідачем, а до кого з них у позові належить відмовити, вирішує суд після завершення розгляду справи, ухвалюючи постанову суду по суті справи.

Оскільки судом встановлено, що відшкодувати до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття суму матеріального забезпечення, виплаченого безробітній ОСОБА_2, у зв'язку з визнанням незаконним її звільнення з роботи та поновленням її на роботі за рішенням суду, повинен роботодавець - відділ культури та туризму Саратської районної державної адміністрації, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову до ОСОБА_2 слід відмовити, у зв'язку із безпідставністю вимог до вказаного відповідача.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивач та другий відповідач -ОСОБА_2 довели суду ті обставини, на які посилалися в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а відповідач - відділ культури та туризму Саратської районної державної адміністрації , в свою чергу не довів суду з посиланням на відповідні докази, необґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення з відділу культури та туризму Саратської районної державної адміністрації коштів у розмірі 2461 грн. 94 коп.

З огляду на вищевикладене, зважаючи, що відповідач - відділ культури та туризму Саратської районної державної адміністрації , доказів добровільної сплати коштів, виплачених ОСОБА_2 , до суду не надав, позовні вимоги до відділу культури та туризму Саратської районної державної адміністрації є обґрунтованими, ґрунтуються на матеріальному законі, підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню, а у задоволенні позову до ОСОБА_2 слід відмовити .

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128, 158 -163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Саратського районного центру зайнятості до Саратського районного відділу культури Саратської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 2461 грн. 94 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з відділу культури та туризму Саратської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код 02229681) на користь Саратського районного центру зайнятості кошти у розмірі 2461 грн. 94 коп. (дві тисячі чотириста шістдесят одна гривня 94 копійки) на розрахунковий рахунок 37176304900423 ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 20988443.

У задоволені адміністративного позову Саратського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 -відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 15 травня 2012 року.

Суддя О.М. Соколенко

.