Постанова

від 23.05.2012 по справі 2а-4111/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н

м. Миколаїв.

23.05.2012 р. Справа № 2а-4111/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Котенкової Л.В., від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н, , від 20.07.09; від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 45/9/10-007 , від 03.03.12;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТОВ "Югмаш", вул. 8-го Березня, 34-а,Миколаїв,54000

доДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області, ДПС, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028

провизнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002142301 від17.12.2010 р., В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002142301 від 17.12.2010 р.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що господарські відносини між позивачем та ТОВ «ВКФ Транс - Оіл»існували реально, належно виконувались та підтверджені відповідними первинними документами, тому відповідачем незаконно прийнято рішення про данарахування позивачу податку на додану вартість.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити в позові, оскільки при перевірки було встановлено порушення позивачем пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», тому податкове повідомлення рішення про донарахування податку на додану вартість прийнято законно й обґрунтовано та скасуванню не підлягає.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухав пояснення представників сторін, дослідив матеріали справи суд дійшов висновку:

Актом від 08.12.2010 р. про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р. встановлено порушення позивачем п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.07.1997 р., в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 43 400 грн. за період з липня 2008 р. по грудень 2008 р. включно.

За наслідками акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002142301/0 від 17.12.2010 р., яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 43 400 грн. основного платежу та 21 700 грн. штрафних ( фінансових) санкцій.

Відповідно до 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи).

На підставі п. 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи

митними деклараціями.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти виконаних робіт, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

У зв'язку з цим, суд зазначає, що наслідки в бухгалтерському, і, відповідно в податковому обліку платника, створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку правочинах. Тобто у разі безтоварності операцій визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку,доказів сплати продавцеві (виконавцю) вартості товару (робіт, послуг) з ПДВ, а також наявність оформлених податкових накладних.

Таким чином, право позивача на формування податкового кредиту повинно бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В акті перевірки зазначено, що позивачем у перевіряємому періоді включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціях з придбання товарів, робіт ( послуг) від постачальника ТОВ «ВКФ Транс-Оіл». Згідно висновку від 10.03.2010 р. № 985 судово-почеркознавчої експертизи Миколаївського відділення Одеського НДСЕ МЮ України по матеріалах кримінальної справи № 109800046 підписи від імені ОСОБА_3 в графах « підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну»в податкових накладних виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Відповідно до п.п.2,5,18 Наказу ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 р. № 233/2037 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»: податкову накладну складає особа, яка зареєстрована, як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість; податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 Порядку; всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів ( послуг) та скріплюються початковою такого платника податку-продавця.

ТОВ «Югмаш»у перевіряємому періоді включало до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт(послуг) від постачальника ТОВ «ВКФ Транс-Оіл»по податковим накладним, які підписані не уповноваженою особою та завірені відбитком печатки ТОВ «ВКФ Транс-Оіл», яку посадова особа ОСОБА_3 в будь-яких управліннях або відділах УМВС України Миколаївської області не замовляв та не отримував.

Позивач 10.07.2008 р. уклав договір підряду з ТОВ «ВКФ Транс-Оіл», за умовами якого замовник-позивач доручає, а підрядник - ТОВ «ВКФ Транс-Оіл»зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту середньої школи № 15. Роботи виконуються матеріалами підрядника ( п.3.1 договору).

Договір підряду та податкові накладні, виписані ТОВ «ВКФ Транс-Оіл», підписані директором ОСОБА_3

Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснив, що він за винагороду зареєстрував на себе підприємство ТОВ «ВКФ Транс-Оіл», але від цього підприємства не складав та не підписував первинні бухгалтерські документи, не звіряв їх початковою. Ніяких договорів, податкових накладних він не підписував.

Висновок експерта № 2557-2560 від 22.05.2011 р. судово-почеркознавчої експертизи по матеріалах кримінальної справи свідчить, що підписи від імені ОСОБА_3 на податкових деклараціях , перелічених у висновку, виконані не громадянином ОСОБА_3, а іншою особою.

Постанова про порушення кримінальної справи від 10.12.2011 р. свідчить, що порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_3. За ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем вірно зроблено висновок про відсутність факту реального здійснення господарських операцій, укладених позивачем з ТОВ «ВКФ Транс-Оіл» та їх спрямованість лише на отримання податкової вигоди шляхом декларування податкового кредиту та зменшення своїх зобов'язань перед Державним бюджетом.

Відсутність реально вчиненої господарської операції не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку-учасників відповідної операції.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0002142301 від 17.12.2010 р., яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні санкції прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд надає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам закону та дійшов висновку, що ТОВ «ВКФ Транс-Оіл»не мали можливості фактичного здійснення господарських операцій.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що угоди укладені між позивачем та ТОВ «ВКФ Транс-Оіл»були нереальні та безтоварні, укладені виключно для досягнення певної податкової вигоди і не мали на меті досягнення певного реального господарського ( виробничого) результату.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, податкове повідомлення рішення є законним та обґрунтованим й скасуванню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 11,71,94,158-163, 167, 254 КАС України суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т. О. Гордієнко

Повний текст постанови складено

та підписано суддею 28.05.2012 р.